Рішення № 20062588, 16.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.12.11р.Справа № 15/5005/16281/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Севеко", м. Кривий Ріг

до Приватного підприємства "Монтекс", м. Кривий Ріг

про стягнення 57 654,40 грн

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Гурський В.С.

Представники:

від позивача: Костенко С.М., директор

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Севеко" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Монтекс" (далі-відповідач), про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 57 654,40грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 04/11-08 від 04.11.2008 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за отриманий товар.

Ухвалою господарського суду від 24.11.11р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 15.12.11р., зобов'язано до засідання подати:

                              - позивачу: докази в обґрунтування позову; всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір (для огляду в судове засідання);

                              - відповідачу: відзив на позов; докази в обґрунтування відзиву; контррозрахунок суми позову; документи, що посвідчують правовий статус виробничої або структурної одиниці: статус (положення), довідку про включення до ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію (оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії у справу); докази сплати боргу.

Зобов'язано сторін провести звірку взаєморозрахунків, для чого відповідачу необхідно з'явитися до позивача. Акт звірки надати у судове засідання.

Зобов'язано позивача повідомити відповідача про день, час та місце розгляду справи, докази належного (поштове повідомлення про вручення) та вчасного повідомлення надати суду.

Явку в судове засідання повноважних представників учасників судового процесу визнано обов’язковою.

15.12.11р. у судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, надав для долучення до матеріалів справи докази повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи (а.с.20, 21) та довідку з головного управління статистики (а.с.23).

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило.

Враховуючи зазначене, господарський суд приходить до висновку про те, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не надав відзив та витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами справи.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

04.11.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аркос Капітал Трейд" (далі - первісний кредитор) та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 04/11-08 (далі - Договору купівлі-продажу), відповідно до умов п. 1.1. якого первісний кредитор зобов'язався відвантажити металопрокат (далі-товар) у встановленій даним договором кількості, асотрименті.

А відповідач, відповідно до п. 1.2. Договору купівлі-продажу, зобов'язався прийняти та оплатити товар.

Найменування, ціна, кількість товару зазначається у специфікації (Додатку) до цього договору, або по домовленості сторін, в окремо виставлених первісним кредитором рахунках-фактурах, прийнятих відповідачем до оплати (п.1.3. Договору купівлі-продажу).

Пунктом 2.1. Договору купівлі-продажу передбачено, що сума договору визначається на підставі поточних відвантажувальних документів та сплачених рахунків.

Як зазначено у п.4.1. Договору купівлі-продажу, оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок первісного кредитора протягом одного робочого дня від дати виставлених до оплати розрахунків-фактур або дати поставки.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх обов`язків по даному договору, винна сторона несе відповідальність згідно з діючим законодавством України (п.5.1. Договору купівлі-продажу).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2009 року, а в частині розрахунків –до остаточного взаєморозрахунку між сторонами (п.8.1. Договору купівлі-продажу).

На виконання умов Договору купівлі-продажу первісним кредитором було поставлено відповідачу товар на суму 57 654,40 грн., що підтверджує видаткова накладна № РН -0000212 від 30.04.2009 р. (а.с.11), але відповідач не розрахувався перед первісним кредитором за поставлений товар.

05.01.2010 року між первісним кредитором та позивачем було укладено Договір №0510 про відступлення права вимоги (далі-Договір про відступлення права вимоги), відповідно до умов п.1.1 якого цей Договір спрямований на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу відступлення в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним в Україні законодавством, первісним кредитором позивачу права вимоги, належного первісному кредитору, в межах яких позивач стає кредитором за Договором купівлі-продажу № 04/11-08 від 04.11.08р. між первісним кредитором та відповідачем.

Відповідно п. 2 Договору про відступлення права вимоги, за цим Договором до позивача переходить право вимагати (замість первісного кредитора) від відповідача належного виконання зобов`язання щодо оплати металопродукції, визначене в сумі 57654,40 грн.

Як зазначено в п. 3 Договору про відступлення права вимоги, до позивача переходить право вимоги первісного кредитора за Договором, визначеним у п.1 цього Договору, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Моментом переходу права вимоги первісного кредитора, визначеним у п.1 Договору, до позивача є підписання цього Договору (п.4 Договору про відступлення права вимоги).

Пунктом 5 Договору про відступлення права вимоги передбачено, що первісний кредитор зобов’язаний у місячний термін, з моменту набрання чинності цим Договором повідомити відповідача про відступлення права вимоги.

Згідно п. 8 Договору про відступлення права вимоги, усі спори, що виникають з цього Договору або пов`язані з ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного в Україні законодавства.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін, і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п.п. 9, 10 Договору про відступлення права вимоги).

З метою досудового врегулювання спору позивачем 06.10.11р. було направлено на адресу відповідача претензію № 1 від 06.10.2011 року про сплату у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги заборгованості у розмірі 57 654,40 грн., що підтверджує фіскальний чек УКРПОШТИ № 9344 та опис вкладення в лист (а.с.15). Зазначену претензію відповідачем було отримано 17.10.11р., що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.14).

Як зазначає позивач, вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 57 654,40 грн.

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору купівлі-продажу на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 512, 513, 514, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "Монтекс" (50006, м. Кривий Ріг, вул. Косіора, буд. 8, кв.35, код ЄДРПОУ 32097970) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Севеко" (50065, м. Кривий Ріг, вул. Костенка, буд. 31, приміщення 4, код ЄДРПОУ 33575077) заборгованість за поставлений товар у розмірі 57 654,40 грн. (п`ятдесят сім тисяч шістсот п`ятдесят чотири грн. 40 коп.), судовий збір у розмірі 1 153,09 грн. (одна тисяча сто п'ятдесят три грн. 09 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 20.12.11р.