Рішення № 20061975, 15.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.12.11р.Справа № 25/5005/13988/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" в особі Апостолівського району електричних мереж Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго",

м. Дніпропетровськ

до Державного підприємства "Токівський гранітний кар'єр", с. Токівське Апостолівського району Дніпропетровської області

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Горкіс граніт", с. Токівське Апостолівського району Дніпропетровської області

про стягнення 89 927,17 грн.

Суддя Чередко А.Є.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1 - дов. №271 від 12.04.2011р.

Від відповідача: в.о. дир.. Ковальчук В.В., нак. № 09-к від 11.02.2011р.

Від третьої особи: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього суми заборгованості за спожиту активну електроенергію за грудень 2005р. жовтень 2006р. у сумі 89 927,17 грн. за договором на постачання електричної енергії № 517 від 01.07.2004р.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на не виконання відповідачем своїх зобовязань по оплаті поставленої позивачем електроенергії за договором на постачання електричної енергії № 517 від 01.07.2004р. та на ст.ст. 509, 526, 527, 530, 554 ЦК України, ст. 26 Закону України „Про електроенергетику”.

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що майновий комплекс Державного підприємства "Токівський гранітний кар'єр" було передано в оренду ТОВ "Горкіс граніт", яке є правонаступником відповідача в тому числі і щодо зобовязань, які випливають з договором на постачання електричної енергії № 517 від 01.07.2004р. Також, ТОВ "Горкіс граніт" згідно з договором поруки від 15.11.2006р. № 1551/06 є поручителем відповідача за договором на постачання електричної енергії № 517 від 01.07.2004р., отже саме третя особа має сплачувати позивачу заборгованість у сумі 89 927,17 грн.

Відповідачем, також подано клопотання про виклик у судове засідання в якості свідка слідчого Криворізької міжрайонної природоохоронної прокуратури, яке не підлягає задоволенню, виходячи з приписів розділу V ГПК України.

Третя особа не забезпечила явку представника до судового засідання та не надала витребувані судом матеріали. Враховуючи, що третя особа була належним чином повідомлена судом про час та місце судового засідання у справі, повторне не зявлення представника до судового засідання, достатність матеріалів справи для вирішення справи по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2004 року між Державним підприємством «Токівський гранітний кар'єр»(Відповідач, Споживач) та Відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго" в особі Апостолівського району електричних мереж, яке змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго», (Позивач, Енергопостачальник) був укладений договір на постачання електричної енергії № 517 (Договір).

Окрім Договору взаємовідносини сторін, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996р. із змінами і доповненнями (далі Правила).

Згідно з п. 6.1. Правил, розрахунки споживача за використану електроенергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Відповідно до п. 2.2.3. Договору, розрахунковий період для обліку і розрахунку спожитої електроенергії розрахункових засобів обліку встановлюється з 23 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Згідно з п. 7.6. Договору, Споживач за даними акту про фіксацію показів розрахункових засобів обліку електричної енергії протягом двох діб після закінчення розрахункового періоду складає і подає Енергопостачальнику «Звіт (Акт) про використану електроенергію».

Так, починаючи з грудня 2005 року і по жовтень 2006 року Позивач, згідно умов Договору, постачав Відповідачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок, які розташовані на об'єкті Відповідача - цілісний майновий комплекс Токівський гранітний кар'єр, розташований у с. Токівське, Апостолівського району Дніпропетровської області. Однак Відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті спожитої активної електроенергії, в результаті чого у Споживача утворилася заборгованість за активну електроенергію в сумі 89 927,17 грн.

За період з грудня 2005 року по жовтень 2006 року включно, представниками споживача надавалися звіти про споживання електричної енергії (акти про використану електричну енергію) та отримувалися рахунки на оплату спожитої електроенергії, копії яких долучені до матеріалів справи.

10.11.2006р. між представником Позивача та представником Відповідача був складений та підписаний акт звірки, яким підтверджена та визнана заборгованість за активну електроенергію за 2006 рік в сумі 86 101,51 грн. та заборгованість за активну електроенергію за 2005 рік в сумі 76 483,17 грн., з якої борг за грудень 2005 року за активну електроенергію становить 3 825,66 грн.

Таким чином, на час розгляду справи Відповідач має заборгованість за спожиту у період з грудня 2005 року по жовтень 2006 року електроенергію у загальній сумі 89 927,17 грн. (доказів сплати не надано).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить і ст. 526 ЦК України.

Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. За ч. 7 ст. 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов 'язання.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсягу. Доводи ж Відповідача проти позову, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Так, дійсно 11 серпня 2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровські області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Горкіс Граніт" укладено Договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування цілісний майновий комплекс Державного підприємства "Токівський гранітний карєр", склад вартість якого визначено відповідно до переліку, акту оцінки, інвентаризації та балансу Підприємства, які додаються до цього договору. Цілісний майновий комплекс будівель та споруд Державного підприємства "Токівський гранітний карєр", що передається в оренду за цим договором, розташований за в селі Токівське, Апостолівського району Дніпропетровської області, по вулиці Шосейній, 1а та є загальнодержавною власністю і належить на праві повного господарського відання Державному підприємству "Токівський гранітний карєр" Української будівельної корпорації „Укрбуд”.

У відповідності до п. 1.6 зазначеного договору оренди ТОВ "Горкіс Граніт" з моменту укладання договору оренди стає правонаступником усіх прав та обовязків ДП "Токівський гранітний кар'єр", відповідно до передавального балансу у тому числі у частині нематеріальних активів та прав інтелектуальної власності.

Між тим, вищенаведений договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства було розірвано рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2010р. у справі № 21/227-10, яке набуло законної сили. Отже на час розгляду даної справи договір оренди не є чинним.

Також, Відповідачем не надано до матеріалів справи відповідного передавального балансу до договору оренди, а наданий лише акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу ДП "Токівський гранітний карєр" та розшифровку кредиторської заборгованості останнього станом на 30.06.2006р., з яких не вбачається, що заборгованість перед Позивачем за спожиту у період з грудня 2005 року по жовтень 2006 року електроенергію у загальній сумі 89 927,17 грн. включено до відповідного передавального балансу.

Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство "Токівський гранітний карєр" не було припинено внаслідок укладення договору оренди його цілісного майнового комплексу, а заміна боржника у договорі на постачання електричної енергії № 517 від 01.07.2004р. в порядку ст.ст. 513, 520, 521 ЦК України здійснена не була (доказів не надано).

Отже, згідно з нормами глави 50 ЦК України, зобовязання Відповідача за Договором на постачання електричної енергії № 517 від 01.07.2004р. по оплаті поставленої за цим Договором електроенергії у звязку із укладенням договору оренди цілісного майнового комплексу ДП "Токівський гранітний карєр" не припинилося.

15.11.2006р. між Відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго" (Кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Горкіс Граніт» (Поручитель) та Державним підприємством «Токівський гранітний кар'єр» (Боржник) був укладений Договір поруки № 1551/06 (далі Договір поруки), відповідно до умов якого Поручитель зобов'язався перед Кредитором відповідати за виконання Боржником зобов'язань по оплаті за спожиту активну та реактивну електроенергію згідно Договора на постачання електричної енергії № 517 від 01.07.2004р.

Згідно з п. 3.3 Договору поруки, Поручитель взяв на себе зобов'язання сплатити заборгованість за спожиту електроенергію сумі 1 489 689,24 грн.. в т.ч. борг за активну електроенергію 1 344 256.42 грн. за період 1999-2006 р.р. та борг за реактивну електроенергію 145 432,82 грн. за період з 2004-2006 р.р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Договору поруки, Поручитель частково виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті заборгованості за спожиту електроенергію за період 1999-2006 р.р., а саме: протягом листопада 2006 року по січень 2011 року повністю сплатив борг за реактивну електроенергію в сумі 145 432,82 грн. та частково сплатив борг за активну електроенергію в сумі 691 274,20 грн., що підтверджується наданою Позивачем довідкою про сплату. При цьому, Позивач вказує, що залишок боргу за активну електроенергію в сумі 652 981,71 грн. залишився неоплаченим, з якого борг за період з 1999 року по жовтень 2005 року в сумі 563 054,54 грн. визнаний в судовому порядку, а борг за період з грудня 2005 року по жовтень 2006 року включно в сумі 89927,17 грн. не сплачено та не стягнуто у судовому порядку, що підтверджується актом звірки станом на 29.09.2011р.

Також, згідно з ст. 541 ЦК України, солідарна вимога або солідарний обовязок виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобовязання

Відповідно ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, наявність укладеного між сторонами Договору поруки не звільняє Відповідача від виконання свого обовязку, забезпеченого порукою, у випадку предявлення йому відповідної вимоги кредитором.

З огляду на усе вищевикладене позовні вимоги Позивача слід задовольнити, а сплачені ним судові витрати за розгляд справи віднести на Відповідача.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Токівський гранітний кар'єр" (53853, с. Токівське Апостолівського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 00292296) на користь Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго" в особі Апостолівського району електричних мереж Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго" (53800, м. Апостолове Дніпропетровської області, вул.. Островського, 37, ЄДРПОУ 34367236) заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 89 927,17 грн. та на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26036301440 в Апостолівському ВОБ № 3079 м. Апостолове, МФО 306038, ОКПО 34367236, а також витрати на оплату держмита в сумі 899,28 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. на поточний рахунок № 26005053502758 в КФ КБ "Приватбанк" м. Кривий Ріг, МФО 305750, ОКПО 34367236, видати наказ.

СуддяА.Є. Чередко