Рішення № 20060517, 12.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.12.11р.Справа № 7/5005/13431/2011

За позовом Публічного акціонерного товариства"Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Преміум-фонд", м. Київ, від імені та в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПІОГЛОБАЛ Україна", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровської області

про визнання права вимагати здійснення обов'язкового викупу акцій, визнання неправомірною бездіяльності по обов'язковому викупу акцій, забезпечення примусового виконання обов'язку з оплати вартості акцій шляхом стягнення коштів у сумі 354 225, 00 грн., спонукання до вчинення дій та стягнення 3% річних і інфляційних втрат у загальній сумі 7 344, 39 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1, дов. б/н від 03.10.2011р.;

від відповідача: представник ОСОБА_2, дов. № 229-40/6 від 22.04.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство"Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Преміум-фонд", від імені та в інтересах якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПІОГЛОБАЛ Україна", звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про:

визнання права Публічного акціонерного товариства"Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Преміум-фонд" вимагати здійснення обовязкового викупу Публічним акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" належних йому голосуючих акцій у кількості 101 207 штук простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" за ціною 3, 50 грн. за один цінний папір;

визнання неправомірною бездіяльності Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" по обовязковому викупу 101 207 акцій простих іменних Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", які належать Публічному акціонерному товариству"Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Преміум-фонд" за ринковою ціною, що складає 3, 50 грн. за один цінний папір;

забезпечення примусового виконання обовязку з оплати Публічним акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" вартості акцій у кількості 101 207 штук простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" за ціною викупу 3, 50 грн. за один цінний папір, шляхом стягнення з відповідача коштів у розмірі 354 225, 00 грн. на користь Публічного акціонерного товариства"Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Преміум-фонд"; зобовязання відповідача вчинити усі дії, необхідні для набуття відповідачем права власності на вищевказані акції;

стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 3 057, 01 грн. та інфляційних втрат у сумі 4 287, 38 грн.

Позовні вимоги наведені з урахуванням заяви позивача про зміну предмета позову, що надійшла до господарського суду 27.10.2011р. та до початку розгляду судом даної справи по суті.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.04.2011р. відбулись загальні збори акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", якими, на ряду з іншими, прийнято рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть вчинятись товариством у період з 05.04.2011р. і до 05.04.2012р. включно, якщо ринкова вартість майна або послуг, що можуть бути предметом даних господарських правочинів більше 25% та не перевищує 50% вартості актів товариства за даними річної фінансової звітності за 2010 рік. Представник позивача, присутній на загальних зборах акціонерів, голосував проти прийняття цього рішення, у звязку з чим на підставі ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства" позивач вважає, що має право вимагати здійснення обовязкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, а товариство зобовязане їх викупити. 28.04.2011р. позивач звернувся до відповідача з відповідною вимогою, яка відповідачем не задоволена, в чому позивач вбачає неправомірну бездіяльність відповідача. Ціна викупу 3, 50 грн. за один цінний папір визначена позивачем на підставі інформації Приватного акціонерного товариства "Фондова біржа ПФТС" від 15.04.2011р. про останнє значення біржового курсу за вказаними цінними паперами, яке розраховане на 22.09.2009р. Оскільки в 30-денний термін після отримання вимоги акціонера про обовязковий викуп акцій товариство не здійснило оплату акцій, позивач на підставі ст. 625 ЦК України заявив також вимоги про стягнення з відповідача на свою користь 3% річних від суми простроченого платежу за період прострочення з 30.05.2011р. по 12.09.2011р. та суми від інфляції. Право діяти від імені та в інтересах позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПІОГЛОБАЛ Україна", в тому числі на процесуальне представництво, позивач обґрунтовує положеннями Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" та умовами укладеного позивачем з зазначеним товариством договору про управління активами корпоративного інвестиційного фонду (додатковий договір від 07.04.2010р. до договору № 2/1 УА про управління активами корпоративного інвестиційного фонду від 26 листопада 2007 року).

Відповідач проти позову заперечує. Відповідач не вбачає права позивача вимагати здійснення обовязкового викупу акцій, оскільки не вважає прийняте рішення про попереднє схвалення значних правочинів, проти прийняття якого голосував позивач, рішенням про вчинення товариством значного правочину. Відповідач не погоджується з запропонованою позивачем ціною викупу за один цінний папір, оскільки ціна викупу акцій згідно з положеннями ст. 69 Закону України "Про акціонерні товариства" розраховується станом на день, що передує дню опублікування в установленому порядку повідомлення про скликання загальних зборів (опубліковане 15.02.2011р.), на яких було прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обовязкового викупу акцій. Відповідач зазначає, що зі змісту листа Приватного акціонерного товариства "Фондова біржа ПФТС", на який посилається позивач, вбачається, що з 22.09.2009р. біржовий курс акцій товариства не визначався, тобто біржові контракти не укладались, відповідно, не визначалась і ринкова ціна акцій за станом на 14.02.2011р. Таким чином, за доводами відповідача, ціна за один цінний папір 3, 50 грн. визначена позивачем не у відповідності з чинним законодавством України та обставинами справи. Окрім того, лист Приватного акціонерного товариства "Фондова біржа ПФТС" підписаний невідомою особою, направлений ТОВ "Конкорд Капітал" та належним чином не завірений, а тому не може бути належним доказом вимог позивача. Відповідач заперечує проти позову і у звязку з тим, що в силу ст. 69 Закону України "Про акціонерні товариства" між акціонером та товариством повинен укладатись у письмовій формі договір про обовязковий викуп акцій. Відповідний договір між позивачем та відповідачем не укладався, а позивач намагається без проходження договірного процесу вирішити питання про викуп акцій, що суперечить законодавству. На думку відповідача, звернувшись з вимогою про визнання неправомірною бездіяльності відповідача по обовязковому викупу акцій, які належать позивачу, позивач обрав неналежний спосіб захисту свого права. Окрім того, відповідач вважає, що позов від імені позивача підписано особою директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПІОГЛОБАЛ Україна" ОСОБА_3, яка не мала на це повноважень, оскільки інститут цивільного представництва не є тотожним інституту процесуального представництва. Ні Закон України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)", ні укладений позивачем з зазначеним товариством договір про управління активами корпоративного інвестиційного фонду не визначають право компанії з управління активами на подання, підписання позовних заяв від імені інвестиційного фонду та вчинення інших процесуальних дій по представництву у суді.

У судовому засіданні 27.10.2011р. оголошено перерву на 17.11.2011р.

Суд відкладав розгляд справи з 17.11.2011р. на 05.12.2011р.

У судовому засіданні 05.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Запис розгляду судової справи здійснено за допомогою технічних засобів, а саме: автоматизованої системи "Документообіг господарських судів", на носій: CD-R, серійний номер D03263215633.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.04.2011р. відбулися загальні збори акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", що підтверджується протоколом № 16 загальних зборів акціонерів від наведеної дати.

Відповідно до затвердженого порядку денного, який у відповідності до ст. 43 Закону України "Про господарські товариства" та статуту товариства не пізніше ніж за 45 днів до початку зборів був опублікований в засобах масової інформації, а саме: Відомості Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 30 від 15.02.2011р. та газета "Нікопольська правда" № 18 (16115) від 15.02.2011р., загальні збори акціонерів розглянули, зокрема, наступні питання:

про зміну найменування акціонерного товариства з Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (7 питання порядку денного);

прийняття рішення про зміну форми існування акцій товариства; про переведення випуску акцій товариства з документарної форми існування у бездокументарну форму (дематеріалізація випуску) (8 питання порядку денного);

внесення та затвердження змін до статуту товариства шляхом викладення статуту у новій редакції (9 питання порядку денного);

про попереднє схвалення значних правочинів, ринкова вартість майна або послуг, що може бути їх предметом перевищує 25 та 50 відсотків вартості активів товариства за даними річної фінансової звітності товариства за 2010 рік, які можуть вчинятись товариством у період з 05.04.2011р. по 05.04.2012р. (включно), із зазначенням характеру правочинів та їх граничної вартості (17 питання порядку денного).

По сьомому, восьмому та дев'ятому питаннях порядку денного зборами акціонерів прийняті рішення, направлені на приведення статуту Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" у відповідність з вимогами Закону України "Про акціонерні товариства", у тому числі про зміну найменування з Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів", внесення та затвердження відповідних змін до статуту товариства.

По сімнадцятому питанню порядку денного зборами акціонерів прийняті рішення:

17.1. З метою реалізації затверджених основних напрямків діяльності товариства на 2011-2012 роки, у відповідності до Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008р. (№ 514-VI), надати попереднє схвалення господарських значних правочинів, які можуть вчинятись товариством у період з 05.04.2011 року і до 05.04.2012 року (включно), якщо ринкова вартість майна або послуг, що може бути предметом даних господарських правочинів більше 25% та не перевищує 50% вартості активів товариства за даними річної фінансової звітності за 2010 рік, а саме:

- правочини по відчуженню товариством виробленої ним продукції, виконанню товариством робіт і наданню ним послуг третім особам, наданню фінансової допомоги вартість кожного правочину не повинна перевищувати суму 6 000 000 000, 00 грн. / або не повинна перевищувати суму, еквівалентну 750 000 000, 00 доларів США по курсу НБУ на дату його вчинення;

- правочини по придбанню та відчуженню товариством оборотних засобів, включаючи сировину, паливо, матеріали, енергоресурси, товари та інше майно, - вартість кожного правочину не повинна перевищувати суму 6 000 000 000, 00 грн. / або не повинна перевищувати суму, еквівалентну 750 000 000, 00 доларів США по курсу НБУ на дату його вчинення;

- правочини, направлені на отримання товариством грошових коштів (договори позики, кредитні договори, договори фінансової допомоги), - вартість кожного правочину не повинна перевищувати суму 6 000 000 000, 00 грн. / або не повинна перевищувати суму, еквівалентну 750 000 000, 00 доларів США по курсу НБУ на дату його вчинення;

- правочини по забезпеченню виконання товариством чи іншими особами своїх зобовязань за укладеними договорами (договори застави, поруки), - вартість кожного правочину не повинна перевищувати суму 6 000 000 000, 00 грн. / або не повинна перевищувати суму, еквівалентну 750 000 000, 00 доларів США по курсу НБУ на дату його вчинення;

- правочини по передачі товариством третім особам своїх прав і обовязків по укладених договорах (договори про переведення боргу, про відступлення права вимоги (цесія), - вартість кожного правочину не повинна перевищувати суму 6 000 000 000, 00 грн./ або не повинна перевищувати суму, еквівалентну 750 000 000, 00 доларів США по курсу НБУ на дату його вчинення;

- правочини з розміщення товариством коштів на депозитах в банках - вартість кожного правочину не повинна перевищувати суму 6 000 000 000, 00 грн. / або не повинна перевищувати суму, еквівалентну 750 000 000, 00 доларів США по курсу НБУ на дату його вчинення;

- правочини з придбання та відчуження товариством цінних паперів - вартість кожного правочину не повинна перевищувати суму 6 000 000 000, 00 грн. / або не повинна перевищувати суму, еквівалентну 750 000 000, 00 доларів США по курсу НБУ на дату його вчинення;

- правочини, направлені на забезпечення участі товариства у статутних капіталах інших субєктів господарської діяльності, у тому числі здійснення внесків до статутних капіталів інших господарських товариств, - вартість кожного правочину не повинна перевищувати суму 6 000 000 000, 00 грн. / або не повинна перевищувати суму, еквівалентну 750 000 000, 00 доларів США по курсу НБУ на дату його вчинення.

17.2. Правочини, на вчинення яких надано попереднє схвалення, вчиняються у відповідності до статуту товариства та діючого законодавства, їх вчинення (укладення договорів у кінцевій редакції) відбувається після підтвердження Наглядовою радою товариства згоди на їх вчинення.

17.3. У період з 05.04.2011 року і до 05.04.2012 року Наглядовій раді товариства розглядати питання підтвердження згоди на вчинення товариством значних господарських правочинів, якщо ринкова вартість майна або послуг, що може бути предметом таких господарських правочинів більше 25% та не перевищує 50% вартості активів ВАТ НЗФ за даними річної фінансової звітності товариства за 2010 рік.

Випискою про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 740001 за період з 05.04.2011р. по 20.10.2011р., наданою АТ "Сбербанк Росії" (ліцензія № 483608 від 02.09.2009р.) (надана на вимогу суду в підтвердження участі позивача, як акціонера, щодо відповідача як на 05.04.2011р., так і на час розгляду справи) підтверджується належність позивачу у справі Публічному акціонерному товариству "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Преміум-фонд" 101 207 простих іменних акцій емітента - Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів".

Відповідно до відомості реєстрації учасників загальних зборів ВАТ НЗФ 05.04.2011р. Публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Преміум-фонд" зареєструвалося в особі свого представника для участі у загальних зборах акціонерів з кількістю голосів 101 207, на яку видано бюлетень для голосування № 19.

Голосування по сімнадцятому питанню порядку денного загальних зборів акціонерів відповідача від 05.04.2011р. проведено бюлетенем для голосування № 19, про що зазначено в протоколі загальних зборів акціонерів.

Бюлетенем для голосування № 19, тобто при прийнятті рішення по сімнадцятому питанню порядку денного, позивач голосував "проти" прийняття рішення.

28.04.2011р., вих. № 11/04-11, позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про обовязковий викуп акцій.

Позивач зазначив, що він володіє простими іменними акціями відповідача у загальній кількості 101 207 штук, на підставі статей 68 та 69 Закону України "Про акціонерні товариства" повідомив про намір реалізувати своє право вимоги обовязкового викупу акцій відповідача, що виникло у нього внаслідок реєстрації для участі у загальних зборах акціонерів товариства, які відбулися 05.04.2011р., та голосування проти прийняття загальними зборами акціонерів рішення про попереднє схвалення значних правочинів. Позивач просив здійснити обовязковий викуп акцій відповідно до чинного законодавства за їх біржовим курсом за ціною викупу 3, 50 грн. за одну акцію, яка відповідає останньому значенню біржового курсу за простими іменними акціями відповідача, розрахованому на 22.09.2009р., інформація про яке надане Приватним акціонерним товариством "Фондова біржа ПФТС" (лист від 15.04.2011р. № 0338).

Відповідач не погодився з наявністю у позивача права вимагати здійснення обовязкового викупу акцій (відповідь відповідача від 25.05.2011р., вих. № 6193-7578/4087). Відповідач вважає, що за станом на 05.04.2011р. у нього не було підстав керуватися Законом України "Про акціонерні товариства". Скликання та проведення загальних зборів акціонерів 05.04.2011р. було здійснено відповідно до Закону України "Про господарські товариства" та статуту відповідача, дата державної реєстрації якого 12.05.2008р. Законодавство України та статут відповідача, якими відповідач керувався під час скликання та проведення загальних зборів акціонерів 05.04.2011р., обовязкового викупу акціонерним товариством розміщених ним цінних паперів не передбачали. Відтак, відповідач вважає, що у акціонерів не виникло право вимагати здійснення обовязкового викупу акціонерним товариством належних їм голосуючих акцій, а у акціонерного товариства обовязку щодо викупу акцій. Також, відповідач послався на те, що 05.04.2011р. акціонерами розглянуто питання щодо надання попереднього схвалення господарських значних правочинів, тобто рішення, передбачені ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства", не приймались.

Недосягнення згоди з відповідачем з питання наявності у позивача права вимагати здійснення обовязкового викупу акцій, невиконання відповідачем обовязку здійснити обовязковий викуп належних позивачу акцій у звязку з прийняттям загальними зборами акціонерів рішення про значні правочини, проти прийняття якого голосував позивач, зумовило звернення позивача з позовом до суду та є причиною спору.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 та 4 ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства" кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення, зокрема, про вчинення товариством значного правочину. Акціонерне товариство у наведеному випадку зобов'язане викупити належні акціонерові акції. Перелік акціонерів, які мають право вимагати здійснення обов'язкового викупу належних їм акцій відповідно складається на підставі переліку акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах, на яких було прийнято рішення, що стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій.

За визначеннями, наведеними в ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства", значний правочин - правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), учинений акціонерним товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності.

Порядок прийняття рішення про вчинення значного правочину наведений в ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства".

Відповідно до ч. 1 ст. 70 зазначеного Закону рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою. Статутом акціонерного товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину. У разі неприйняття наглядовою радою рішення про вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину може виноситися на розгляд загальних зборів.

Якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом значного правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, рішення про вчинення такого правочину приймається загальними зборами за поданням наглядової ради. Рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків, але менша ніж 50 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій. Рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, становить 50 і більше відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається більш як 50 відсотками голосів акціонерів від їх загальної кількості (ч. 2 ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства").

Відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства", якщо на дату проведення загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться акціонерним товариством у ході поточної господарської діяльності, загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть вчинятися товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості. При цьому залежно від граничної сукупної вартості таких правочинів повинні застосовуватися відповідні положення частини другої цієї статті.

Стаття 69 Закону України "Про акціонерні товариства" визначає порядок реалізації акціонерами права вимоги обовязкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій.

Згідно наведеної правової норми ціна викупу акцій не може бути меншою, ніж їх ринкова вартість. Ціна викупу акцій розраховується станом на день, що передує дню опублікування в установленому порядку повідомлення про скликання загальних зборів, на яких було прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій. Ринкова вартість акцій визначається в порядку, встановленому статтею 8 цього Закону. Договір між акціонерним товариством та акціонером про обов'язковий викуп товариством належних йому акцій укладається в письмовій формі (ч. 1 ст. 69 Закону України "Про акціонерні товариства").

Протягом 30 днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій, акціонер, який має намір реалізувати зазначене право, подає товариству письмову вимогу. У вимозі акціонера про обов'язковий викуп акцій мають бути зазначені його прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій, обов'язкового викупу яких він вимагає (ч. 2 ст. 69 Закону України "Про акціонерні товариства").

Протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов'язковий викуп акцій товариство здійснює оплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов'язкового викупу акцій, що належать акціонеру, а відповідний акціонер повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття товариством права власності на акції, обов'язкового викупу яких він вимагає. Оплата акцій здійснюється у грошовій формі, якщо сторони в межах строків, установлених у цій статті, не дійшли згоди щодо іншої форми оплати (ч. 3 ст. 69 Закону України "Про акціонерні товариства").

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" акції належать до емісійних цінних паперів.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про акціонерні товариства" ринкова вартість емісійних цінних паперів визначається:

1) для емісійних цінних паперів, які не перебувають в обігу на фондових біржах, - як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність;

2) для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, - як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про цінні папери та фондовий ринок.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" фондова біржа створює організаційні умови для укладання договорів з цінними паперами шляхом котирування цінних паперів на основі даних попиту і пропозицій, отриманих від учасників торгів на фондовій біржі.

Правила фондової біржі складаються, у тому числі, з порядку котирування цінних паперів та оприлюднення їх біржового курсу (ст. 25 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок").

Як встановлено пунктом 1 розділу І Положення про функціонування фондових бірж, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006р. № 1542, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.01.2007р. за № 35/13302, ринковою ціною цінного папера є біржовий курс цінного папера.

Отже, за наведеного, визначеною відповідно до законодавства про цінні папери та фондовий ринок ринковою вартістю емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, є їх біржовий курс.

Як встановлено вище, 05.04.2011р. загальні збори акціонерів відповідача прийняли рішення про вчинення товариством значного правочину, а саме: рішення про попереднє схвалення господарських значних правочинів, які можуть вчинятись товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості.

Позивач, представник якого зареєструвався для участі у зборах акціонерів, голосував проти прийняття цього рішення. Голосування проводилося з використанням бюлетеню для голосування, тобто з дотриманням вимог ст. 43 Закону України "Про акціонерні товариства".

Відповідно, у позивача власника простих акцій з моменту прийняття загальними зборами рішення виникло право вимагати здійснення обовязкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, а у відповідача одночасно з виникненням зазначеного права позивача обовязок викупити акції, належні акціонерові позивачу.

Частиною третьою статті 69 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено повідомлення про право вимоги обовязкового викупу акцій, що належить акціонеру. В контексті наведеної норми здійснення повідомлення про право вимоги обовязкового викупу акцій, що належить акціонеру, є обовязком акціонерного товариства.

В порушення вимог ст. 69 Закону України "Про акціонерні товариства" відповідач не надав такого повідомлення.

В силу частини другої статті 69 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонер, у якого виникло право вимагати здійснення обовязкового викупу належних йому акцій та який має намір реалізувати зазначене право, подає товариству письмову вимогу протягом 30 днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обовязкового викупу акцій.

За наведеного, подання акціонером, у якого виникло право вимагати здійснення обовязкового викупу належних йому акцій, письмової вимоги до товариства не залежить від надання товариством повідомлення про право вимоги обовязкового викупу акцій, що належать акціонеру. Закон пов'язує подання акціонером відповідної вимоги виключно з прийняттям загальними зборами акціонерів рішення, що стало підставою для вимоги обовязкового викупу акцій.

Отримання товариством вимоги акціонера про обов'язковий викуп акцій є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку, протягом якого акціонерне товариство зобовязане здійснити сплату вартості акцій, які викупаються на вимогу акціонера.

Однак, отримавши від позивача письмову вимогу про обовязковий викуп акцій, подану з дотриманням строку, встановленого ч. 2 ст. 69 Закону України "Про акціонерні товариства", відповідач не оплатив позивачу вартість акцій у встановлений Законом строк.

Частиною третьою статті 69 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що товариство здійснює оплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов'язкового викупу акцій, що належать акціонеру. При цьому, відповідно до частини першої статті 69 Закону України "Про акціонерні товариства" ціна викупу акцій не може бути меншою, ніж їх ринкова вартість, яка визначається в порядку, встановленому статтею 8 Закону України "Про акціонерні товариства".

Отже, обовязок розрахувати ціну викупу у відповідності з вимогами частини першої статті 69 Закону України "Про акціонерні товариства" в поєднанні зі статтею 8 цього Закону та зазначити її в повідомленні про право вимоги обовязкового викупу акцій, що належать акціонеру, є обовязком відповідача.

Ціну викупу акцій, що належать акціонеру, відповідач не розраховував.

Слід також зазначити, що частина перша статті 69 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлює мінімальну межу, менше якої не може бути ціна викупу.

Відповідно, акціонер має право вимагати обов'язкового викупу акцій за ціною, що перевищує їх ринкову вартість, а товариство має право викупити акції за такою ціною.

У письмовій вимозі про обовязковий викуп акцій позивач зазначив ціну акції 3, 50 грн., яка є останнім значенням біржового курсу за простими іменними акціями ВАТ "Нікопольський завод феросплавів", розрахованим за станом на 22.09.2009р.

Оскільки відповідач не визначав ціну викупу акцій у відповідності з законодавством, суд не вбачає підстав не застосувати у спірних правовідносинах ціну акції, яка запропонована позивачем.

Відповідач не довів шляхом надання належних доказів, що запропонована позивачем ціна акції значно перевищує ринкову вартість акції, визначену у порядку, встановленому законодавством.

Враховуючи встановлені обставини справи, наведені положення законодавства, вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів у сумі 354 224, 50 грн. вартості простих іменних акцій, емітованих відповідачем, у кількості 101 207 штук за ціною 3, 50 грн. за одну акцію є правомірними та підлягають задоволенню.

В решті вимог щодо стягнення вартості акцій позов задоволенню не підлягає у звязку з безпідставністю заявлених вимог, оскільки вартість 101 207 штук акцій становить 354 224, 50 грн. (101 207 х 3, 50 грн. = 354 224, 50 грн.), а не 354 225, 00 грн. як зазначив позивач.

Оплата вартості акцій є грошовим зобовязанням товариства (оплата акцій здійснюється у грошовій формі, якщо сторони в межах строків, установлених у цій статті, не дійшли згоди щодо іншої форми оплати), строк виконання якого встановлено Законом (протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов'язковий викуп акцій).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач розрахував та заявив до стягнення 3 % річних за період прострочення виконання грошового зобовязання з 30.05.2011р. по 12.09.2011р. у сумі 3 057, 01 грн. та суму від інфляції за цей же період прострочення у розмірі 4 287, 38 грн. Сума від інфляції розрахована позивачем на суму боргу та 3% річних.

Однак, позивач не надав належних доказів в підтвердження обставин, коли (в яку дату) відповідач отримав вимогу позивача про обов'язковий викуп акцій, в той час як оплату вартості акцій товариство здійснює протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера.

Враховуючи, що відповідь відповідача на вимогу позивача здійснити обов'язковий викуп акцій датована 25.05.2011р., суд вважає за можливе від наведеної дати здійснити відлік 30-денного строку.

Відповідно, прострочення оплати буде мати місце з 25.06.2011р.

Оскільки прострочення оплати відповідачем вартості акцій має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних за період прострочення з 25.06.2011р. по 12.09.2011р. у сумі 2 329, 15 грн.

В решті вимог щодо стягнення 3% річних позов задоволенню не підлягає у звязку з наведеним вище.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми від інфляції, оскільки індекс інфляції за липень та серпень 2011 року склав менше одиниці. Окрім того, позивач неправомірно при визначенні суми від інфляції до грошового зобовязання, яке визначається з урахуванням встановленого індексу інфляції, відніс 3% річних, правова природа яких є іншою.

Не підлягає задоволенню решта заявлених позивачем вимог у звязку з тим, що позивач, заявивши решту вимог, обрав неналежний спосіб захисту порушеного права (ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України), а вимога про зобов'язання відповідача вчинити усі дії, необхідні для набуття відповідачем права власності на акції не містить переліку цих дій.

Отже, позов підлягає задоволенню частково.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення законодавства, суд відхиляє доводи відповідача у справі.

Суд відхиляє доводи відповідача з приводу того, що прийняте загальними зборами акціонерів рішення про попереднє схвалення господарських значних правочинів, які можуть вчинятись товариством у період з 05.04.2011 року і до 05.04.2012 року (включно), якщо ринкова вартість майна або послуг, що може бути предметом даних господарських правочинів більше 25% та не перевищує 50% вартості активів товариства за даними річної фінансової звітності за 2010 рік, не є рішенням про вчинення товариством значного правочину.

Із системного звязку частин статті 70 Закону України "Про акціонерні товариства" вбачається, що рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть вчинятися товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості, є різновидом рішення про вчинення значного правочину, яке приймається за умови, якщо на дату проведення загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться акціонерним товариством у ході поточної господарської діяльності. При цьому, ч. 3 ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства" з питання правомочності прийняття рішення залежно від граничної сукупної вартості таких правочинів відсилає до частини другої статті 70 Закону. Окрім того, ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства" право акціонера вимагати здійснення обовязкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій пов'язує з прийняттям виключно загальними зборами акціонерів (а не іншого органу товариства) відповідного рішення.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що між позивачем та відповідачем не укладався у письмовій формі договір про обовязковий викуп акцій. Відсутність зазначеного договору не спростовує встановлені Законом право позивача вимагати здійснення обовязкового викупу акцій, а відповідача обовязок оплатити вартість акцій, який відповідач не виконав. Відповідно, у спірних правовідносинах вирішення переддоговірного спору не призведе до захисту порушеного права позивача, яке в силу Закону підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача вартості акцій.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позов від імені позивача підписано особою директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПІОГЛОБАЛ Україна" ОСОБА_3, яка не мала на це повноважень, оскільки інститут цивільного представництва не є тотожним інституту процесуального представництва.

На підставі договору № 2/1 УА від 26.11.2007р. з урахуванням додаткового договору від 07.04.2010р. до цього договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПІОГЛОБАЛ Україна" надає позивачу послуги з управління активами позивача від імені, в інтересах та за рахунок позивача.

За правовою природою зазначений договір є договором управління майном.

Відповідно до ч. 4 ст. 1033 ЦК України управитель діє без довіреності.

Особливості управління цінними паперами встановлюються законом (ст. 1045 ЦК України).

Щодо інститутів спільного інвестування такі особливості передбачені Законом України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)".

Відповідно до ст. 11 наведеного Закону управління активами корпоративного інвестиційного фонду на підставі відповідного договору здійснює компанія з управління активами. У відносинах з третіми особами компанія з управління активами повинна діяти від імені та в інтересах корпоративного інвестиційного фонду на підставі договору про управління активами.

Договір про управління активами, укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПІОГЛОБАЛ Україна", наділяє компанію з управління активами повноваженнями, у тому числі, щодо представництва інтересів позивача у відносинах з третіми особами, зокрема, з органами державної влади.

Отже, враховуючи характер правовідносин позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПІОГЛОБАЛ Україна", положення Закону України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)", суд не вбачає підстав стверджувати, що позов, за яким порушено провадження у даній справі, підписано особою, яка не мала на це повноважень.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, ідентифікаційний код 00186520) на користь Публічного акціонерного товариства"Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Преміум-фонд" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, ідентифікаційний код 32969489) суму основного зобовязання - 354 224 (триста пятдесят чотири тисячі двісті двадцять чотири) грн. 50 коп., 3% річних у сумі 2 329 (дві тисячі триста двадцять дев'ять) грн. 15 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 3 565 (три тисячі пятсот шістдесят пять) грн. 54 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 116 (сто шістнадцять) грн. 36 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Суддя Л.А. Коваль

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 12.12.2011р.