Рішення № 20060033, 14.12.2011, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-766/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 грудня 2011 року м. П’ятихатки

П’ятихатський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого –судді Резніченка М.С.,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою П’ятихатської міської комунальної житлово-експлуатаційної контори № 2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги,

в с т а н о в и в:

22.11.2011 р. П’ятихатська МК ЖЕК № 2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги по вивезенню твердих побутових відходів у розмірі 186,30 грн., яка виникла станом на 01.01.2008 р. у сумі 38,50 грн. та в період з 01.01.2008 р. по 01.11.2011 р. у розмірі 147,80 грн., обгрунтовуючи позов тим, що відповідач проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 і 23.03.2007 р. з ним було укладено договір № 2241 про надання послуг по вивезенню твердих побутових відходів на дві особи, на ім’я відповідача призначено обліковий рахунок № 2241 щодо розрахунків за надані послуги, але відповідач не регулярно вносив плату за вказані послуги, тому виникла заборгованість. Позивач звертався до ОСОБА_3 з вимогою сплатити заборгованість та попереджав про наслідки у разі несплати, але добровільно відповідач заборгованість не погасив.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримала.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав і пояснив, що дійсно укладав з ЖЕК № 2 договір на надання послуг по вивезенню твердих побутових відходів, однак оплату проводив не регулярно.

Суд роз’яснив ОСОБА_3 право заявити про застосування позовної давності, яким відповідач не бажає скористатися.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований і фактично проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 19).

Згідно договору № 2241 від 23 березня 2007 р. (а.с. 6), укладеного між сторонами, позивач взяв на себе зобов’язання надавати споживачу ОСОБА_3 і членам його сім’ї послуги по вивезенню твердих побутових відходів, а ОСОБА_3 зобов’язався вносити щомісячну плату за надані послуги у розмірі 3,50 грн. за 1 особу. Квартирі призначено обліковий рахунок № 2241 щодо розрахунків за надані послуги.

Дослідженим у судовому засіданні розрахунком заборгованості (а.с. 4-5) підтверджується нарахування плати за надані послуги, проведення плати ОСОБА_3 у лютому 2008 р. у розмірі 42 грн., що свідчить про визнання відповідачем надання послуг.

Згідно розрахунку відповідач вказані послуги отримував до 01 січня 2008 р. та з 01 січня 2008 р. по 31 жовтня 2011 р. включно, однак не сплачував кошти за надані послуги. Заборгованість відповідача перед П’ятихатською МК ЖЕК № 2 станом на 01.11.2011 р. складає в сумі 186,30 грн. з його вини.

Одночасно суд зазначає, що розрахунку заборгованості за надані послуги за період до 01.01.2008 р. позивачем не надано і доказів в підтвердження надання цих послуг також не пред’явлено, тому в цій частині позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 38,50 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальнні послуги» плата за такі послуги нараховується щомісячно у терміни, встановлені Правилами користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572, де п. 17 Правил встановлено, що власники, наймачі і орендарі квартир багатоквартирних будинків зобов’язані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за комунальні та інші послуги не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановно інші строки.

У відповідністю зі ст.ст. 525, 526, 615 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або зміна його умов не допускається та не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Згідно ст. 625 цього ж Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу.

Враховуючи те, що згідно рішення П’ятихатської міської Ради Дніпропетровської області № 47-3/VІ від 31.12.2010 р. позивач звільнений від сплати судового збору до вирішення питань у суді по суті (а.с. 13), а відповідач віднесений до категорії 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 7), суд вважає, що судовий збір слід віднести за рахунок держави.

На підставі ст. 68 ЖК України, ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572, ст.ст. 525, 526, 615, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд,

В и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь П’ятихатської міської комунальної житлово-експлуатаційної контори № 2 (р/р 26006155434001 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, ОКПО 30316130) 147 (сто сорок сім) гривень 80 копійок заборгованості за надані послуги.

В решті заявлених вимог відмовити.

Судовий збір віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.

          Суддя: