Рішення № 20059319, 20.12.2011, Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 2-707/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2011 р.                                                                                  смт. Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді -Вужиловський О.  В

при секретарі Бутнару  В.  Г.,

з участю позивача ОСОБА_1

адвоката ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Любашівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП «Універсал»про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в сумі 2486 грн. 66 коп. та 300 грн. судових витрат,  

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ПП «Універсал»про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в сумі 2486 грн. 66 коп. та 300 грн. судових витрат.

В судовому засіданні позивач та його адвокат підтримали вказану позовну заяву повністю та пояснили слідуюче. З 09 квітня 2009 року позивач працював трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва в ПП «Універсал». 10 жовтня 2011 року його звільнили з роботи у зв’язку із втратою довір’я із-за порушення правил зберігання паливно-мастильних матеріалів - п.2 ст. 41 КЗпП України. Вони вважають, що його звільнили неправомірно, так як працюючи в ПП «Універсал»позивач не був матеріально-відповідальною особою за зберігання чи розподіл паливно-мастильних матеріалів. За час роботи він добросовісно виконував свою роботу, пломби, якими опломбовувався паливний бак пошкоджені не були. Вважають, що дані системи GPS моніторингу не можуть бути доказом того, що позивач зливав з ввіреного йому трактору дизельне пальне. Дійсно, в серпні 2011 року він написав пояснення, в якому зізнався у зливі пального і погодився відшкодувати його вартість, однак вказане пояснення позивач написав під умовою, щоб його залишили працювати. В кінці вересня 2011 року системою моніторингу знову на тракторі, якому позивач працював, було виявлено злив дизельного пального. Однак, позивач відмовився відшкодувати збитки і був звільнений. Просили задовольнити позов в повному об’ємі.

Представники відповідача позов не визнали і пояснили слідуюче. Дійсно, позивач працював трактористом-машиністом у їх підприємстві з 10 квітня 2009 року на тракторі CASE державний номер НОМЕР_1. Під час його роботи на підприємстві було введено в експлуатацію нову техніку та технологію –систему GPS моніторингу, яка дозволяє здійснювати моніторинг автомобілів та сільськогосподарської техніки, фіксацію їх маршрутів та часу переміщень, визначити відстань пробігу, використання палива технічними засобами, надає інформацію про моніторинг шляхом интернет-доступу. Робота вказаної системи була перевірена шляхом контрольних замірів заправки та зливу пального. Обслуговування вказаної системи здійснює ТОВ «Ай-ТІ-ЛІнкс». На тракторі, на якому працював позивач, також була встановлена система GPS моніторингу, про що його було повідомлено. 28.09.2010 року з позивачем було підписано договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно якого позивач отримав трактор із встановленою системою моніторингу та контролю палива «Інспектор». Також, позивач був попереджений, що відповідальність працівника настає у випадку виявлення розбіжностей у використанні пального відносно встановлених на підприємстві норм витрат пального та даними працівника, внаслідок зливу пального, при цьому збитки завдані роботодавцю будуть відшкодовуватись в повному обсязі на підставі показів системи моніторингу та контролю за використання палива «Інспектор». Застосування вказаної системи моніторингу є однією з умов оплати праці. В період з 24.07.2011 року по 28.07.2011 року система моніторингу виявила злив пального позивачем в кількості 657 літрів. Підтвердження вказаних зливів прийшло на підприємство на початку серпня 2011 року і позивач написав пояснення власноручно, в якому визнав, що злив дизельне пальне в кількості 657 літрів для власних потреб та згодний відшкодувати його вартість. 28 вересня 2011 року система моніторингу знову виявила злив пального з трактора на якому працював позивач в кількості 52.48 літри. Однак, позивач відмовився відшкодовувати заподіяні збитки і 10 жовтня 2011 року був звільнений згідно п.2 ст. 41 КЗпП України. Працюючи в підприємстві, позивач отримував дизельне пальне по лімітно-заборній карті, розписувався за його отримання, був особою, яка отримувала матеріальні цінності (дизельне пальне) під звіт, було встановлено декілька фактів зливу пального, які він відмовився добровільно відшкодувати, тому вважають, що в них були всі підстави для втрати довіри до позивача та його вірно звільнили по п.2 ст. 41 КЗпП України. Просили відмовити в задоволенні позову повністю.

Вислухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши всі матеріали справи, суд вважає, що позов необгрунтований та не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Дійсно, згідно наказу № 11/2-К від 09 квітня 2009 року ОСОБА_1 був прийняти з 10 квітня 2009 року на роботу в ПП «Універсал»трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва (а.с. 10).

Після прийому на роботу, 28 вересня 2010 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ПП «Універсал»було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Згідно вказаного договору відповідальність працівника настає у випадку: якщо він не забезпечив збереження наданого йому майна; виявлення розбіжностей у використанні пального відносно встановлених на підприємстві відповідних норм витрат пального та даними працівника, внаслідок зливу пального, придбання працівником нелегальних товарних чеків на пальне, відхилення від маршруту перевезення, продажу пального із встановлених лімітів використання палива, змови з оператором АЗС або паливовідправником, неекономного режиму водіння, фіктивної роботи транспортних засобів, зливу невідпрацьованого пального, яке повертається із двигунів в паливні баки. При цьому збитки завдані роботодавцю будуть відшкодовуватись в повному обсязі на підставі показів системи моніторингу та контролю за використанням палива «Інспектор». З вказаним договором позивач ознайомлений, про що свідчить його підпис, а також ознайомлений під розпис з інструкціями, нормативами та правилами зберігання і застосування в процесі роботи наданих працівнику матеріальних цінностей. Аналогічні положення зафіксовані в п.5.9 інструкції по обліку надходження та використання. Зберіганню паливно-мастильних матеріалів, затвердженої 01.09.2010 року директором ПП «Універсал»(а.с. 16).

Згідно договору № УН 100310 від 10 березня 2010 року на установку та калібрування обладнання з додатками видно, що ПП «Універсал»та ТОВ «Ай-Ті-Лінкс»уклали договір про встановлення обладнання для моніторингу на транспортних засобах ПП «Універсал»та його калібрування. Згідно вказаного договору видно, що на трактор CASE державний номер НОМЕР_1, на якому працював позивач, було встановлено обладнання для моніторингу. Відповідно до договору про надання послуг з моніторингу від 10 березня 2010 року, укладеного між тими ж сторонами, ТОВ «Ай-Ті-Лінкс» зобов’язалось надавати послуги з моніторингу, в тому числі і звіти по подіях паливної системи об’єкта (заправки та зливи) за обраний період. Згідно висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 22.08.2008 року, сертифікату відповідності з додатком обладнання ТОВ «Ай-Ті-Лінкс»відповідає вимогам ТУ У 32.2-34000307-001:2008 Радіотермінал систем стільникового зв’язку GSM 900/1800 Smart Track Nt «технічні умови»; та вимогам діючого санітарного законодавства України (а.с. 17-32).

З акту від 11.06.2010 року видно, що 11.06.2010 року на тракторі, на якому працював позивач, були здійснені контрольні заливи та зливи палива.

Згідно облікового листа тракториста машиніста та лімітно-заборної карти видно, що позивач отримував дизельне пальне під розпис, а також працював в нічну зміну в період з 23.07.2011 року по 27.07.2011 року і йому оплачувалось 20% за роботу в нічну зміну (а.с.   )

Оператор з моніторингу, виявивши та обробивши інформацію про зливи, надав ПП «Універсал»знімки, на яких зазначена вказана інформація. Так, з трактора CASE державний номер НОМЕР_1, на якому працював позивач, 24.07.2011 року в 03:05:57 було злито 55.43 літри дизельного палива; 24.07.2011 року в 03:38:07 було злито 34.60 літри дизельного палива; 25.07.2011 року в 01:58:52 було злито 125.34 літри дизельного палива; 25.07.2011 року в 22:18:08 було злито 35.12 літри дизельного палива; 26.07.2011 року в 01:11:09 було злито 54.15 літри дизельного палива; 26.07.2011 року в 00:34:57 було злито 117.69 літри дизельного палива; 27.07.2011 року в 00:03:24 було злито 153.39 літри дизельного палива; 27.07.2011 року в 03:29:09 було злито 102.87 літри дизельного палива (а.с. 33-40).

З пояснення позивача, написаного власноручно 04.08.2011 року видно, що він в період з 24.07.2011 року по 28.07.2011 року працюючи в нічну зміну злив 657 літрів дизельного пального для вланих потреб і зобов’язався більше не зливати. Вказане пояснення підписане позивачем (а.с. 41).

З посадової записки начальника ОРО ОСОБА_5 видно, що дійсно було проведено перевірку вищевказаних фактів зливу пального позивачем. Вказані факти повністю підтвердились (а.с. 42).

Крім того, факт зливу також підтверджується заявою ОСОБА_1 про те, що він просить вирахувати з його заробітної плати кошти в сумі 6441 грн. за сільськогосподарські послуги згідно договору, хоча такі послуги не надавались (а.с. 43-44).

З лімітно-заборної карти на отримання матеріальних цінностей видно, що 27.09.2011 року позивач заправив 405 літрів дизельного пального в трактор, про що особисто розписався (а.с. 45).

Оператор з моніторингу, виявивши та обробивши інформацію про зливи, надав ПП «Універсал»знімки, на яких зазначена вказана інформація. Так, з трактора CASE державний номер НОМЕР_1, на якому працював позивач, 28.09.2011 року в 20:49:25 було злито 52.48 літри дизельного палива (а.с. 46-47).

З посадової записки начальника ОРО ОСОБА_6 від 06.10.2011 року видно, що дійсно було проведено перевірку вищевказаного факту зливу пального позивачем. Вказаний факт повністю підтвердився. Однак, позивач повністю заперечував вказаний факт (а.с. 48).

Відповідно до наказу № 51-К від 10 жовтня 2011 року ОСОБА_1 був звільнений з посади тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва з 10 жовтня 2011 року в зв’язку з втратою довір’я до нього із-за порушення ним правил зберігання ПММ –п.2 ст. 41 КЗпП України (а.с. 11).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8 пояснили, що вони працюють в службі безпеки ПП «Універсал». На всіх транспортних засобах в ПП «Універсал»було встановлено технічне обладнання для GPS моніторингу, яка дозволяє здійснювати моніторинг автомобілів та сільськогосподарської техніки, фіксацію їх маршрутів та часу переміщень, визначити відстань пробігу, використання палива технічними засобами, в тому числі і зливи пального. В разі фіксування зливів, оператор інформує ПП «Універсал»і, обробивши дані, надає фотографії із зазначенням місця зливу, кількості злитого палива та з якого транспортного засобу. Вказані дані надаються протягом 3-5 днів після виявлення зливу. В кінці липня 2011 року оператор виявив, що з трактора, на якому працював позивач, було злито пальне протягом трьох чи чотирьох днів. При перевірці вказаного факту, позивач спочатку говорив, що він нічого не зливав, але коли обстежили поле, згідно фотографій, наданих оператором, то виявили порожні каністри. Після цього, позивачу сказали, що керівництво звернеться до суду для стягнення збитків. Позивач зізнався в тому, що злив дизельне пальне для власних потреб і згодний відшкодувати його вартість, про що написав пояснення. Після цього, позивач залишився на роботі. Свідок ОСОБА_7 доповнив, що в подальшому 28.09.2011 року знову системою моніторингу було виявлено злив пального позивачем, однак при перевірці він відмовився відшкодовувати збитки, посилаючись, що не зливав пальне і був звільнений.

Судом не можуть бути прийняті до уваги твердження позивача та свідка ОСОБА_9 стосовно того, що система GPS моніторингу працює невірно і керівництво ПП «Універсал»безпідставно покладає на працівників обов’язок по відшкодуванню вартості пального, так як згідно акту контрольного зливу встановлено, що система працює. Крім того, з пояснень представника відповідача та свідка ОСОБА_9 було встановлено, що трактор на якому працював ОСОБА_9 знаходився на ремонті. На тракторі відключалось живлення. Після підключення живлення система моніторингу виявила злив пального. Однак, вартість пального не була вирахувана з тракториста, так як доступ до трактора мали багато осіб і встановити хто злив пальне було не можливо.  

Відповідно до ст.41 п.2 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника.

Згідно п. 28 постанови Пленуму ВСУ України «Про практику розгляду судами трудових спорів»№ 9 від 06.12.1992 року з подальшими змінами та доповненнями звільнення з підстав втрати довір'я суд може визнати обгрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я (зокрема,  порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями). При встановленні у передбаченому законом порядку факту вчинення працівниками  розкрадання, хабарництва і інших корисливих правопорушень ці працівники можуть бути звільнені з підстав втрати довір'я до них і у тому випадку, коли зазначені дії не пов'язані з їх роботою.

Враховуючи, що позивачем був укладений договір про повну матеріальну відповідальність з відповідачем, він особисто розписувався у картках при заправці пальним, яке застосовував в процесі виробництва, тому суд вважає, що його може бути звільнено за п.2 ст. 41 КзПП України.

Крім того, на думку суду, дані системи GPS моніторингу про злив пального позивачем, його пояснення, дійсно могли бути підставою для втрати до нього довір’я з боку відповідача.

Суд вважає, що у відповідача були всі підстави для звільнення позивача за п.2 ст. 41 КзПП України –в зв’язку з втратою до нього довір’я, в зв’язку з чим в задоволенні позову належить відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. 40 ч.1 п.2 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 до ПП «Універсал»про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в сумі 2486 грн. 66 коп. та 300 грн. судових витрат –відмовити повністю.

2. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_10