Постанова № 20058086, 22.12.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2011 р. Справа № 5019/819/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:С.Могил

Є.Борденюк, І.Вовка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуДержавної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Рівненського регіонального відділення

на постановувід 06.10.2011 р.

Рівненського апеляційного господарського суду

у справі№ 5019/819/11

за позовомДержавної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Рівненського регіонального відділення

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Акватон"

простягнення 157 624,52 грн. В судове засідання прибули представники сторін:

позивачаОСОБА_1 (дов. від 28.10.2011)

відповідачаОСОБА_2 (дов. від 09.04.2010)

Заслухавши суддю-доповідача Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача 157624,52 грн., в т.ч. 86768,21 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу №1ФЛ/98 від 01.04.1998, збитків від інфляції в розмірі 57527,29 грн. та 3 % річних 13329,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що між ДП "Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія"та ТОВ ВП "Акватон" укладений договір фінансового лізингу № 1ФЛ-04/98 від 01.04.1998, відповідно до умов якого ТОВ ВП "Акватон" отримало у лізинг вертикальний багатохідний емальагрегат VZ 6/L-3/10+4D вартістю 1 087 321,62 грн. без ПДВ. Рішенням арбітражного суду м. Києва у справі № 21/395 задоволений позов ТОВ ВП "Акватон" до ДП "Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія" та внесено зміни до договору фінансового лізингу. Згідно з зазначеним рішенням суду строк закінчення договору визначений 01.03.2006. Внесені зміни до Додатку № 3 до договору фінансового лізингу № 1ФЛ-04/98 від 01.04.1998, а саме пункти 3.1 та 4.1 викладені в такій редакції: "3.1. Ціна викупу обладнання становить 433841,02 грн., в т.ч. ПДВ 20%; 4.1.Строк викупу обладнання 01.03.2006".

Внаслідок виконання договору фінансового лізингу зясовано, що вартість обладнання, передбаченого відповідно до п.1.4 договору фінансового лізингу № 1ФЛ-04/98 від 01.04.1998, не компенсується лізинговими платежами та сумою викупу обладнання. Фактично ТОВ ВП "Акватон" отримав обладнання за суму, що більша ніж сплачена ним, яка складає 1 015 014,78 грн.

Відповідно до п.3.1.1 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість", об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Тобто відповідач при сплаті 433841 грн. під час викупу обладнання зобовязаний також сплатити 20 % ПДВ, що відповідно складає 86768,21 грн.

17.12.2008 господарським судом м. Києва винесено ухвалу про виправлення описки в судовому рішенні у справі № 21/395, а саме п.5 резолютивної частини рішення викладений у наступній редакції: "Ціна викупу обладнання становить 433 841,02 грн., без ПДВ 20 %". Даною ухвалою підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 22.07.2011 (суддя О.Крейбух), яке залишене без зміни постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.10.2011 (колегія суддів: Л. Сініцина, А. Гудак, Г. Олексюк), в задоволенні позову відмовлено з огляду на таке.

Відповідно до п.1.4 Договору вартість обладнання, що передається в лізинг, становить 1 087 321,62 грн. без ПДВ.

При укладенні Договору фінансового лізингу N 1ФЛ-04/98 погоджені розмір, порядок та строки сплати лізингових платежів Додаток № 2 до Договору.

Відповідно до пункту 2 Додатка № 2 Договору фінансового лізингу № 1ФЛ-04/98 до лізингової плати входили витрати пов'язані з платою вартості обладнання 865 000,00 німецьких марок, з урахуванням комісійних банку, а також курсової різниці з урахуванням податку на прибуток, мита і митних зборів, усього на суму 1 087 321,62 грн. без ПДВ.

Сума 864 420,67 грн. повинна була виплачуватись згідно з графіком сплати лізингових платежів, а решта ТОВ ВП "Акватон" зобов'язувалось сплатити відповідно до укладеного сторонами договору викупу обладнання від 01.04.1998 № 3ВО-04/98, який є Додатком № 3 до договору лізингу від 01.04.1998 № 1ФЛ-04/98.

Рішенням арбітражного суду м. Києва від 16.09.1999 у справі № 21/395 задоволений позов ТОВ ВП "Акватон" до ДП "Українська фінансово-лізингова компанія" про часткову зміну договору фінансового лізингу N 1ФЛ-04/98 від 01.04.1998, а саме перенесено на 16 календарних місяців строки виконання зобов'язань за цим договором та внесено інші зміни до договору фінансового лізингу № 1ФЛ-04/98.

Зокрема, змінами в договір № 1ФЛ-04/98, що затверджені судом, передбачено:

- перенесення дати закінчення строку лізингу на 01.03.2006 (пункт 2.1 договору);

- проведення амортизації обладнання у звичайному порядку передбаченому пунктом 8.6.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (пункт 9.8 договору);

- сума 653480,60 грн. виплачується лізингоодержувачем лізингодавцю згідно "Графіка сплати лізингових платежів", а сума 433841,02 грн. - при викупі обладнання згідно умов договору викупу обладнання № 3ВО-04/98 від 01.04.1998(Додаток № 3 до Договору);

- ціна викупу обладнання становить 433841,02 грн., в тому числі податок на додану вартість 20 % (пункт 3.1 Додатка № 3), у випадку зміни розміру податку на додану вартість ціна викупу перераховується по новій ставці (пункт 3.2 Додатка № 3), строк викупу обладнання - 01.03.2006 (пункт 4.1 Додатка № 3).

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17 грудня 2008 року у справі № 21/395 виправлена допущена описка у п.5 резолютивної частини рішення арбітражного суду м.Києва від 16.09.1999 у справі № 21/395, п.5 викладений у такій редакції "Ціна викупу обладнання становить 433 841,02 грн., без ПДВ 20%".

Тобто ухвалою господарського суду м.Києва про виправлення описки від 17 грудня 2008 року у справі № 21/395 було фактично збільшено ціну викупу обладнання на суму ПДВ 20 %, що становить 86 768,21 грн.

15 лютого 2007 року Українська державна інноваційна компанія в особі Рівненського регіонального відділення звернулася в господарський суд з позовом до ТОВ ВП "Акватон", в якому, зокрема, просила внести зміни до пункту 3.1 договору викупу обладнання № 3ВО -04/98 від 01 квітня 1998р. виклавши його в такій редакції: "3.1. Ціна викупу обладнання становить 520 609, 22 грн. в тому числі ПДВ 20%, що складає 86 768,20 грн."

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.09.2007 у справі № 14/85 відмовлено в позові Українській державній інноваційній компанії в особі Рівненського регіонального відділення до відповідача ТОВ ВП "Акватон" про внесення змін до договорів фінансового лізингу від 01.04.1998 № 1ФЛ-04/98 та № 2 ФЛ-04/98. Зазначене рішення залишене без зміни постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2008 у справі № 14/85 та постановою Вищого господарського суду України від 10.06.2008 з посиланням на те, що відповідно до положень ч.2 ст.632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Крім цього, договори викупу містять умову про набуття чинності з моменту підписання і до моменту повного виконання зобовязання. Договори викупу є додатком до Договору лізингу. Строк викупу обладнання та договору лізингу закінчився зі спливом строку лізингу тобто з 01.03.2006.

Враховуючи викладене, договір фінансового лізингу від 01.04.1998 № 1ФЛ-04/98 припинив свою дію з 02.03.2006, що встановлено постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.01.2008 у справі № 14/85; ухвалою господарського суду м.Києва від 17.12.2008 у справі № 21/395 виправлена описка в резолютивній частині рішення арбітражного суду м.Києва від 16.09.1999 у справі № 21/395, чим фактично збільшена ціна викупу обладнання 433841,02 грн. на суму 20 % ПДВ - 86768,21 грн. після припинення дії договору. Натомість, в силу ст.632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

З п.2.1 п.2 Додатку № 2 до договору фінансового лізингу від 01.04.1998 № 1ФЛ-04/98 вбачається, що вартість обладнання 1 087 321,62 грн. без ПДВ розраховувалася, виходячи з витрат, повязаних з оплатою вартості обладнання 865 000,00 нім.марок.

Фактично ж витрати ДП "Українська інноваційна фінансово-лізингова компанія"по оплаті вартості обладнання, закупленого у фірми "МАГ Машинен унд Апаратебау АГ"по контракту № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.1997, становлять 705 075 нім.марок, що в 2002 році підтверджувалося лізингодавцем /а.с.141-144/.

Згідно з ч.1 ст.670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Пункт 5 резолютивної частини рішення арбітражного суду м.Києва від 16.09.1999 у справі № 21/395 не містить описки, вказаної в мотивувальній частині ухвали господарського суду м.Києва від 17 грудня 2008 року у справі № 21/395, яка підлягала виправленню.

Місцевий господарський суд відхилив заяву відповідача про застосування строку позовної давності, оскільки позивач свої вимоги обґрунтовує ухвалою господарського суду м.Києва від 17.12.2008 у справі № 21/395 про виправлення описки в п.5 резолютивної частини рішення арбітражного суду м. Києва від 16.09.1999 у справі № 21/395, яка набрала чинності з моменту проголошення, тобто з 17.12.2008. Відповідно трирічний строк позовної давності не сплинув.

Суд не взяв до уваги посилання позивача на п.3.1.1 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно з яким обєктом оподаткування є операції платників з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на обєкти фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю), оскільки зазначена редакція Закону діє з 25.03.2005, тоді як рішення арбітражного суду м. Києва у справі № 21/395 прийняте 16.09.1999.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, у зв'язку з чим просить рішення та постанову скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.09.2007 у справі № 14/85 відмовлено Українській державній інноваційній компанії в особі Рівненського регіонального відділення в позові до ТОВ ВП "Акватон" про внесення змін до договорів фінансового лізингу від 01.04.1998 № 1ФЛ-04/98 та № 2 ФЛ-04/98.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.12.2008 у справі № 21/395 виправлена описка у п.5 резолютивної частини рішення арбітражного суду м. Києва від 16.09.1999 у справі № 21/395, п.5 викладений у такій редакції "Ціна викупу обладнання становить 433 841,02 грн., без ПДВ 20%".

Юридичні факти встановлені рішенням господарського суду між тими ж сторонами по іншій справі згідно з ст.35 ГПК України не доводяться повторно при розгляді справи, якщо у справі беруть участь ті ж самі сторони.

Суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність заборгованості відповідача за договором фінансового лізингу №1ФЛ-04/98 від 01.04.1998 з посиланням на відсутність описки у п.5 резолютивної частини рішення арбітражного суду м. Києва від 16.09.1999 у справі №21/395, оскільки зазначена ухвала у встановленому чинним законодавством порядку не скасована і є чинною.

Також необґрунтованим є посилання судів попередніх інстанцій на правовідносини позивача та постачальника обладнання фірмою "МАГ Машинен унд Апаратебау АГ" за контрактом № 02/ИННОАКВА-МАГ/10/97 від 27.10.1997, як таке, що виходить за межі позовних вимог.

За таких обставин, оскаржувані судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими, тому вони підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, повно та всебічно зясувати вказані обставини справи та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Рівненського регіонального відділення задовольнити.

Рішення господарського суду Рівненської області від 22.07.2011, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.10.2011 у справі №5019/819/11 скасувати.

Справу передати до господарського суду Рівненської області на новий розгляд.

Судді: С. Могил

Є. Борденюк

І. Вовк