Рішення № 20053880, 03.11.2011, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-1751/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2011 року                                                                                 м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Гречко Ю.В.

при секретарі – Борисовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 11 жовтня 2008 року між нею та відповідачем був укладений шлюб. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час сім’я фактично розпалася і відповідач у добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча позивачка її потребує. Дитина народилася фізично слабкою, часто хворіє і потребує постійного догляду і матеріальних затрат. Позивачка доглядає за дитиною і не працює, відповідач аліменти нікому не сплачує, здоровий, тому має можливість сплачувати аліменти. Просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

У відкритому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просить їх задовольнити. Вважаєж, що дитина є хворою і потребує додаткових витрат на лікування.

Відповідач у відкритому судовому засіданні позовні вимоги визнав частково і зазначив, що згоден сплачувати аліменти на утримання дитини не більше, ніж у розмірі 350,00 грн. у звязку з тим, що ініціатором розлучення була саме позивачка. Також зазначив, що він надавав допомогу на утримання та лікування дитини. На даний час він не працює. Надана суду копія епікрізу про серцеве захворювання дитини не відповідає дійсності, оскільки на даний час цього захворювання вона вже не має.

Таким чином, суд, заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Факт перебування сторін в сімейних правовідносинах підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

Згідно ч.1 ст.122 СК України дитина, зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

З копії свідоцтва про народження вбачається, що у сторін під час перебування сторін в сімейних правовідносинах народилася дитина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, тому факт родинних відносин сторін з дитиною встановлений.

Довідкою виконкому Славгородської селищної ради від 13 вересня 2011 року підтверджується факт перебування дитини на утриманні матері – позивачки по справі.

У відповідності до ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Як зазначила позивачка у позовній заяві і проти чого не заперечував відповідач, на даний час сторони перебувають у шлюбі, але сім’я фактично розпалася, інших дітей відповідач не має і аліменти нікому не сплачує, є працездатним. Посилання відповідача на те, що ініціатором розпаду сім’ї була позивачка, тому він не буде сплачувати їй аліменти у більшому розмірі, ніж 350,00 грн., є необгрунтованими, оскільки дитина має право на утримання незалежно від відносин її батьків між собою.

Так, згідно ст.8 Закону України „Про охорону дитинства” кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У ч.1 ст.12 Закону України „Про охорону дитинства” зазначено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібюностей, поважати гідність дитини, госувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч.6 ст.12 зазначеного Закону батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров’я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов’язків відповідно до закону.

Отже, судом встановлено, що відповідач є працездатним, інших утриманців не має, аліменти нікому не сплачує, має можливість працювати і зобов’язаний піклуватися про стан здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання дитини, створювати належні умови для розвитку її природних здібюностей та інше.

Факт того, що відповідач надавав матеріальну допомогу на утримання дитини свого підтвердження не знайшли, оскільки жодного доказу з цього приводу суду не надано.

В суді також не заперечувався факт того, що позивачка не працює, оскільки доглядає за дитиною.

З наданої суду довідки Дніпропетровської обласної дитячої клінічної лікарні від 25 жовтня 2011 року, а також з копії епікрізу дитини вбачається, що малолітній ОСОБА_3 дійсно є хворою дитиною, має гіпертрофію почки, при народженні страждав захворюванням серця, на даний час перебуває на лікуванні, що дійсно потребує додаткових витрат на лікування дитини, тому суд вважає позовні вимоги про стягнення саме 1/3 частини доходів відповідача на утримання дитини цілком обґрунтованими.

Таким чином, суд вважає наявність фактів, якими позивачка обгрунтовує свої позовні вимоги, встановленою.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача у відповідності до ст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.180, ч.3 ст.181, ст.182, ч.1 ст.183, ч.1 ст.191 СК України, ст.ст.10, 60, ч.1 ст.61, ст.ст.88, 209, 212, п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 вересня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до 27 серпня 2027 року включно.

Стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ВДК у Синельниківському районі ГУДКУ у Дніпропетровській області, код ОКПО: 24232330, р/р: 31419537700284, банк одержувача: ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО банку: 805012, КБКД: 22090101, державне мито в розмірі 51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ВДК у Синельниківському районі ГУДКУ у Дніпропетровській області, код ОКПО: 24232330, р/р: 31217259700281, банк ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО банку: 805012, КБКД: 22050001, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області в розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання – після розгляду справи апеляційним судом у разі, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя: ОСОБА_5