Рішення № 20045316, 08.12.2011, Голубівський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Кіровський міський суд Луганської області)

Справа № 2-462/11  

08.12.2011

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

08 грудня 2011 року.

Кіровський  міський  суд  Луганської  області  у  складі :

Головуючого судді  –Нестеренко Н.В.,

при  секретарі – Бик С.М.,

Розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  Кіровського міського  суду  Луганської  області   матеріали  цивільної  справи  за  позовом  

ОСОБА_1  до  Кіровського   міського  комунального  підприємства «Виробниче  управління  житлово –комунального  господарства» про  стягнення заборгованості  по  заробітній  платі, середнього  заробітку  за  весь  час  затримки розрахунку  по  день  фактичного  розрахунку  та  відшкодування  моральної   шкоди , суд,-                                                                                                    

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1  звернулась  до  суду  із  позовом  до  відповідача, посилаючись на те, що вона працювала на посаді контролера у Кіровському МКП «ВУЖКХ»з 07.11.2002 р. по 31.03.2007 р. Проте при її звільненні, відповідач не сплатив їй заборгованість  по  заробітній  платі  у  сумі 530 грн., до теперішнього часу. Тому порушив  вимоги ст.ст. 47, 116 КЗпП України. Просить стягнути із відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за час затримки розрахунку, 3% річних  від  простроченої  суми  та  компенсацію  на  загальну  суму 55 034 грн. 44 коп., а  також  моральну  шкоду  у  сумі  5 000 грн. У  ході судового розгляду  позивачка збільшила позовні вимоги, просила стягнути із відповідача а її користь заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за час затримки розрахунку, індексацію заробітної плати, 3% річних від простроченої суми та компенсацію  на  загальну  суму  59 397 грн. 82 коп., а  також  моральну  шкоду  у  сумі 5 000 грн.

У  судовому  засіданні  представник  позивачки позовні вимоги  підтримав, просив  їх  задовольнити.

Представник  відповідача  у  судовому  засіданні  позов  визнала частково, посилаючись на  те, що  через  важкий  фінансовий  стан  підприємства, воно згідно рішення Кіровської міської ради №1025 від 29.09.2010 р. було ліквідовано. Тому утворилась заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 у сумі 230 грн. (746 грн. 54 коп. було добровільно ними погашено протягом 2007-2011 р.р.), яку вони визнають, а  також  визнають  суму  компенсації  втрати  частини  заробітку   у  розмірі 228 грн. 42 коп., згідно  їх розрахунку. Що ж  стосується  стягнення  середнього  заробітку та  моральної  шкоди, у цій частині вони позов не визнають, так як підприємство перебуває у стадії ліквідації, їх вини у несвоєчасній  платі заробітної  плати немає, заборгованість  перед  позивачкою  ними  добровільно частково погашена, про що свідчить  довідка.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим  та  таким, що  підлягає  частковому  задоволенню  з  наступних  підстав:

Як  встановлено  у  судовому  засіданні,  позивачка  перебувала  у  трудових  правовідносинах  з   відповідачем  з 07.11.2002  року  та  була  звільнена 31.03.2007 року    згідно   п.1  ст.40  КУпП,  згідно  наказу №30   від   30.03.2007 року (а.с. 5-6).

Згідно  зі  ст. 116  Кодексу  України  про  Працю, адміністрація повинна  провести  повний  розрахунок  зі  звільненим  працівником.

Проте, як  видно  із  довідки №312 від 05.10.2011 року, виданої ліквідаційною комісією  Кіровського МКП «ВУЖКХ» (а.с.24), відповідачем  станом  на  01.04.2007 року  не виплачена  позивачці  заробітна  плата  у розмірі 976 грн. 54 коп. Проте позивачці було виплачено протягом 2007 р.- 2011 р. заборгованість по заробітній платі  на загальну суму 746 грн. 54 коп.,  тому  станом на 06.10.2011 року залишкова заборгованість складає 230 грн., яку  суд  вважає  стягнути  з  відповідача на  користь  позивачки.

Як  вбачається  з  довідок №280  від  29.09.2011 року  та   №327 від 28.10.2011 року, виданих ліквідаційною комісією Кіровського МКП «ВУЖКХ» (а.с.26,28), відповідач  не виплатив  позивачці  компенсацію  втрати частини заробітку  через порушення  строків  її  виплати,  хоча  частково  та добровільно  протягом спірного періоду  суми  компенсації  їй  сплачувались,   а загальна сума з 2007 р. по 2011 р. до виплати складає  228 грн. 42 коп., згідно розрахунку,   яку  суд  вважає  стягнути  з  відповідача на  користь  позивачки.

Згідно  зі  ст.117   Кодексу  України  про  Працю, суд  вважає  стягнути з  відповідача  на  користь  позивача  середній  заробіток  за  час  затримки  розрахунку.

Згідно  довідки №311 від 05.10.2011 року, виданої ліквідаційною комісією Кіровського МКП «ВУЖКХ» (а.с.25), середньомісячна заробітна плати ОСОБА_1 складає  400 гривень.                

Тому розрахунок  середнього  заробітку  за  затримку  розрахунку з 03 грудня 2008 року  по  11 серпня 2010 року  такий :

-  заробітна  плата  позивачки  за  2 місяці  перед  звільненням (лютий - березень 2007 року, відповідно до довідки Кіровського МКП «ВУЖКХ»(а.с.25) складає   400 грн.   х     12 місяців   =   4 800  грн.

2007 рік -  4 800 грн. х 12 місяців х  116,6 (індекс інфляції за 2007 рік) = 5 594 грн. 80 коп.

2008 рік -  4 800 грн. х 12 місяців х  122,3 (індекс інфляції за 2008 рік) = 5 870 грн. 40 коп.

2009 рік -  4 800 грн. х 12 місяців х  112,3 (індекс інфляції за 2009 рік) = 5 390 грн. 40 коп.

2010 рік -  4 800 грн. х 12 місяців х  100,1 (індекс інфляції за 2010 рік) = 4 804 грн. 80 коп.

2011 рік -  4 800 грн. х 12 місяців х  104,4 (індекс інфляції за 2011 рік) = 5 011 грн. 20 коп.,

а  усього  сума  компенсації  складає  26 673 грн. 60 коп.

Проте суд, враховуючи  те, що   добровільно  частково  відповідачем  були погашені  суми заборгованості по заробітній платі та компенсації втрати частини заробітку  через порушення  строків  її  виплати, враховуючи те, що згідно рішення Кіровської міської ради №1025 від 29.09.2010 р. Кіровське МКП «ВУЖКХ»було  ліквідовано, зараз  працює  ліквідаційна  комісія, наявна  обмежена  кількість ліквідаційної маси підприємства, частина якої перебуває у податковій заставі, технічні засоби  підприємства  перебувають  у  край  не задовільному  стані, відсутність  стягнення із  боржників  підприємства  через  їх неплатоспроможність, тому суд вважає задовольнити  позовні вимоги позивачки у частині стягнення  середньомісячного заробітку  за  затримку  розрахунку  частково, визначивши суму стягнення у розмірі 20 000 грн.

Позивачкою заявлені вимоги про стягнення з відповідача на її користь суми індексації  заробітної  плати та  3% річних від простроченої суми, проте  суд  вважає у цій частині  позовних  вимог  позивачці  відмовити та   не застосувати  вимоги  ст.625 ЦК України, через  те, що  дана  правова  норма  охоплює  цивільно –правові  відносини, але  не застосовується  для  норм  трудового права, зокрема трудових спорів, при цьому суд вважає за доцільне застосувати встановлені індекси інфляції  при  визначенні  суми  середнього  заробітку  за  час  затримки  розрахунку.

Відповідно  до  п.4  Пленуму  Верховного  суду  України № 4  від  31.03.95р.  зі змінами  та  доповненнями, у  позовній  заяві  про  відшкодування  моральної  шкоди повинно  бути  зазначено, у  чому  саме  полягає  ця  шкода,  якими  не правомірними діями  чи  бездіяльністю  шкода  нанесена  позивачу, та  з  яких  міркувань  той  виходив,  визначаючи  розмір  шкоди  та  якими  доказами  це  підтверджується.

Своїми  діями  відповідач  причинив   позивачу   моральну  шкоду, яка  виражається  у  моральних  стражданнях, втраті  нормальних  життєвих  зв»язків, через  що  вона  повинна  була  докладати  додаткові  зусилля  для  організації  її  життя  та  життя  членів  її  родини,  через  що  позивачкою   заявлені  вимоги  про  відшкодування  моральної  шкоди  у  сумі  5 000 грн., які  суд  вважає  задовольнити  частково,  враховуючи  понесені  нею  моральні  страждання, та  те, що  сума  заборгованості  по  виплаті  заробітної  плати  добровільно  відповідачем  частково  виплачена, протягом місяця  із  дня  звільнення  позивачка  працевлаштувалась  на  іншу  роботу.

Враховуючи вимоги ст.60 Цивільно-процесуального кодексу України, які наголошують, що кожна сторона зобов»язана доказати ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися  на  припущеннях.

Так  як, позивачем надано достатньо доказів  того, що відповідач, всупереч діючому  законодавству, порушивши  встановлені  строки, не сплатив  їй  заборгованість  по  заробітній  платі, тому  суд  вважає,  що наявні  достатні докази  та  встановлені відповідні  їм  правовідносини  для  часткового  задоволення  її позовних вимог, стягнувши з відповідача на користь позивачки заборгованість  по  заробітній  платі  у  розмірі  230 грн.,  компенсацію  втрати  частини  заробітної  плати  у  зв»язку  із порушенням  строків  її  виплати  у  розмірі  228 гривень  42 коп., середній  заробіток  за  весь  час  затримки  розрахунку  в  розмірі  20 000 грн., та  понесену  позивачкою моральну  шкоду  у  розмірі  2 000 грн.

На  підставі  викладеного, ст.55  Конституції  України,  ст.ст.47, 95, 116-117, 237-1 КЗпП  України, Постанови  Кабінету  Міністрів  України №1427  від  20.12.1997 року «Про затвердження Положення про порядок компенсації  робітникам втрати частини заробітної  плати у зв»язку з  порушенням строків її виплати», Постанови Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року «Про порядок проведення індексації грошових  доходів  населення», ст.625  ЦК  України,    керуючись  ст.ст. 10, 11, 60, 212-218   ЦПК   України, суд, -                                             

В  И  Р  І  Ш  И  В:

Позов  ОСОБА_1  до  Кіровського  міського комунального  підприємства  «Виробниче  управління  житлово –комунального  господарства» про  стягнення  заборгованості  по  заробітній  платі, середнього  заробітку  за  весь  час  затримки  розрахунку  по  день  фактичного  розрахунку  та  відшкодування  моральної   шкоди - задовольнити  частково.

Стягнути  з    Кіровського  міського  комунального  підприємства «Виробниче  управління  житлово –комунального  господарства», код 02132295, юридична  адреса: вул.Ціолковського, 22, м.Кіровськ, Луганської  області  на  користь  ОСОБА_1  заборгованість  по  заробітній  платі  у  розмірі  230 (двісті тридцять) гривень,  компенсацію  втрати  частини  заробітної  плати  у  зв»язку  із порушенням  строків  її  виплати  у  розмірі  228 (двісті  двадцять  вісім) гривень  42 коп., середній  заробіток  за  весь  час  затримки  розрахунку  у  розмірі  20 000 (двадцять  тисяч) гривень, у  відшкодування  моральної  шкоди  у  розмірі  2 000 (дві  тисячі) гривень, а  усього  22 458 (двадцять  дві  тисячі  чотириста  п»ятьдесят  вісім) гривень  42 коп.

У  іншій  частині  позовних  вимог  – відмовити.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному суді Луганської області  протягом  10-ти  днів  із дня його проголошення,  через  Кіровський   міський  суд  Луганської  області.

            Суддя: