Рішення № 20028122, 08.12.2011, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 2-5279/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Вовка С. В. ,

при секретарі Горова Н. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним, стягнення коштів та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2011 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу та звернення стягнення на предмет іпотеки.

У подальшому, позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати дійсним договір іпотеки, що був укладений між ним та ОСОБА_2 25.07.2011 р., стягнути з відповідача грошову суму у розмірі 800000 грн., звернувши стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 370, 0 кв. м., житловою площею 201, 7 кв. м. за договором іпотеки, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 25.07.2011 р.

Позовні вимоги щодо стягнення грошової суми позивач обґрунтовував наявністю боргу відповідача за договором позики та наявністю укладеного між сторонами в простій письмовій формі договору іпотеки, яким забезпечувалось виконання відповідачем зобовязань за договором позики та який у відповідності до положень ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України може бути визнаний дійсним.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, з урахуванням уточнень, просила задовольнити позов.

Представник відповідача, будучи присутнім у судовому засіданні, проти вимог позову заперечувала, зазначала, що для звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні підстави, оскільки договір не був посвідчений нотаріально.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, оголосивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 25.05.2011 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, згідно п. 2.3. Договору позики позивачем відповідачу була надана позика у розмірі 800000 (вісімсот тисяч) гривень, яка підлягала поверненню до 30 жовтня 2011 року.

Відповідно до п. 2.5. Договору позики виконання зобовязань відповідача перед позивачем мало бути забезпечено іпотекою квартири, належної відповідачу на праві власності, відповідний договір мав бути укладений протягом двох місяців з дня укладання договору позики.

25 липня 2011 року сторони уклали в простій письмові формі договір іпотеки квартири АДРЕСА_1 у місті Києві загальною площею 370, 0 кв. м., житловою площею 201, 7 кв. м.

Пункт 4.1.11 договору іпотеки містив умову щодо обовязку відповідача до 1 вересня 2011 року забезпечити нотаріальне посвідчення договору іпотеки, зокрема, отримати всі документи, необхідні для нотаріального посвідчення угоди, однак, відповідач не забезпечив у зазначений строк нотаріальне посвідчення договору.

Листом від 1 вересня 2011 року позивач звернувся до відповідача з вимогою забезпечити нотаріальне посвідчення договору іпотеки. Листом від 5 вересня 2011 року відповідач підтвердив намір посвідчити договір, однак просив відкласти цю процедуру на більш пізній термін, посилаючись на затримку в отриманні документів, необхідних для нотаріального посвідчення.

Строк повернення позики настав 30 жовтня 2011 року, однак відповідач у зазначений строк позику не повернув, свої зобовязання щодо нотаріального посвідчення договору не виконав.

Такі дії відповідача свідчать про ухилення від нотаріального посвідчення договору, та порушення обовязку, встановленого п. 4.1.11 Договору іпотеки, ст. 18 Закону «Про іпотеку».

Відповідно до ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно витягу про державну реєстрацію прав № 32112637 від 21.11.2011 року, виданого КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна, відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 в місті Києві, якою володіє на підставі рішення Печерського районного суду м. Києва від 15.09.2011 року по справі № 2-4107/11. Саме цю квартиру передано в іпотеку згідно укладеного між сторонами 25 липня 2011 року договору іпотеки.

Матеріали справи свідчать про те, що сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору і ця домовленість викладена письмово у формі договору. Враховуючи те, що договором іпотеки забезпечувалось дійсне зобовязання за договором позики, він є повязаним та похідним від основного договору позики, за яким позивач належним чином виконав свої обовязки надавши позику відповідачу, зобовязання за договором іпотеки позивач виконав повністю, суд вважає, що наявні всі підстави для визнання договору іпотеки дійсним у відповідності до ч. 2. ст. 220 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 5.2. договору іпотеки іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку якщо у момент настання строку виконання зобов'язань за договором позики вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений договором позики строк суми позики, в тому числі у випадку несплати іпотекодавцем у встановлені строки обовязкових щомісячних виплат часток позики; або при несплаті або частковій несплаті у встановлені Договором позики строки сум неустойки (пені, штрафних санкцій).

У відповідності до п. 5.5. договору іпотеки у випадку невиконання іпотекодавцем або позичальником письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушених зобовязань за договором іпотеки або договором позики у встановлений іпотекодержателем строк, такі вимоги іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмета іпотеки.

Судом встановлено, що 30 жовтня 2011 року відповідач позику не повернув, у звязку з чим, заборгованість відповідача за договором позики складає 800 000 (вісімсот тисяч) гривень. Представник відповідача доказів повернення позики не надала, проти наявності боргу не заперечувала.

31 жовтня 2011 року позивач направив на адресу відповідача лист з вимогою виконати свої зобовязання за договором позики у десятиденний термін та попередив про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання такої вимоги. Однак відповідач позику не повернув, у звязку з чим позивач набув право розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку.

Одним із способів задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачені у п. 5.5. договору іпотеки та ст. 39 Закону України «Про іпотеку» є реалізація предмету іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду.

На підставі всіх досліджених судом обставин справи, перевірених відповідними доказами, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та підстави для їх задоволення, а саме наявність підстав для реалізації предмету іпотеки квартиру АДРЕСА_1 у місті Києві, загальною площею 370,0 кв. м., житловою площею 201,7 кв. м. у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною продажу предмета іпотеки визначеною субєктом оціночної діяльності на стадії виконавчого провадження.

На підставі ст. 88 ЦПК України підлягають присудженню понесені та документально підтверджені судові витрати позивача у розмірі 2823 грн.

На підставі ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним, стягнення коштів та звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.

Визнати дійсним договір іпотеки, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 25 липня 2011 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 25 травня 2011 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у сумі 800 000 гривень.

В рахунок погашення заборгованості у сумі 800 000 гривень за договором позики від 25 травня 2011 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1 у місті Києві загальною площею 370, 0 кв. м., житловою площею 201, 7 кв. м. у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною продажу предмета іпотеки визначеною субєктом оціночної діяльності на стадії виконавчого провадження.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2823 гривень. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя С. В. Вовк