Рішення № 20024808, 21.12.2011, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

                                                                                дата документу :

Справа № 2-2871/11 р.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06.12.2011 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі

головуючого судді Левченка А.В.,

при секретарі Онішко І.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом Бориспільського міжрайонного прокурора в інтересах Головного управління Держкомзему у Київській області до ОСОБА_1 сільської ради Бориспільського району Київської області, ОСОБА_2, третя особа - Управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,

встановив:

08.11.2011 року Бориспільський міжрайонний прокурор звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №682329 площею 0,16 га, кадастровий номер 3220881301:01:015:0460, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області, а також просить зобов'язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку, площею 0,16 га, із кадастровим номером 3220881301:01:015:0460, державі в особі ОСОБА_1 сільської ради Бориспільського району із приведенням земельної ділянки у придатний для використання стан. Свою заяву прокурор мотивує тим, що прокуратурою проведено перевірку і встановлено, що 15.05.2008 року до ОСОБА_1 сільської ради Бориспільського району надійшла заява ОСОБА_2, згідно якої останній просив надати йому земельну ділянку під забудову в с. Вишеньки. За наслідками розгляду вказаної заяви 15.05.08 ОСОБА_1 сільською радою прийнято рішення «Про надання дозволу на складання проекту відводу земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку у власність»№925-23-V від 15.05.08, згідно якого ОСОБА_1 сільська рада, розглянувши подані заяви громадян про надання земельних ділянок у власність під будівництво та обслуговування житлових будинків, вирішила дати дозвіл представнику виконавця Бориспільського району на складання проекту відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків у приватну власність за рахунок земель запасу сільської ради ОСОБА_2 площею 0,16 га, по вул. Ожинна в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області. Із наданих ОСОБА_2 до ОСОБА_1 сільської ради документів вбачається, що ОСОБА_2 раніше не мав вищевказаної земельної ділянки у користуванні, а лише у 2008 році вирішив отримати її у власність. В зв’язку із чим, вказана земельна ділянка раніше не існувала і межі її в натурі (на місцевості) ніколи не встановлювались. Отже, вказана земельна ділянка повинна була передаватися у власність на підставі проекту землеустрою. Однак, на підставі вищевказаного рішення ОСОБА_1 сільської ради не розроблявся проект землеустрою по відведенню земельної ділянки ОСОБА_2, а була складена технічна документація по передачі земельної ділянки у власність, яка погоджена лише Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі та відділом містобудування та архітектури Бориспільської райдержадміністрації. У вищевказаному державному акті на право власності на землю серії ЯК №682329 зазначено, що підставою набуття права власності на земельну ділянку ОСОБА_2 є рішення ОСОБА_1 сільської ради №925-23-V від 15.05.08. Однак, вказаним рішення сільської ради був наданий лише дозвіл на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки і в ньому не йдеться про передачу земельної ділянки у власність. В ході проведеної перевірки встановлено, що оскаржуваний державний акт виготовлений, виданий та зареєстрований з порушенням чинного законодавства, внаслідок чого є недійсним з моменту реєстрації. Представник позивача повністю підтримав заявлені вимоги.

Представник відповідача ОСОБА_1 сільської ради Бориспільського району Київської області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, в своїй письмовій заяві просить суд розглядати справу без його участі, при винесенні рішення покладається на думку суду.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав. Доводи позивача в судовому засіданні не спростував, жодних доказів на підтвердження своїх заперечень не надав.

Третя особа - Управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, в своїй письмовій заяві просить суд розглядати справу без її участі.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.05.2008 року до ОСОБА_1 сільської ради Бориспільського району надійшла заява ОСОБА_2, згідно якої останній просив надати йому земельну ділянку під забудову в с. Вишеньки. За наслідками розгляду вказаної заяви 15.05.08 ОСОБА_1 сільською радою прийнято рішення «Про надання дозволу на складання проекту відводу земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку у власність»№925-23-V від 15.05.08, згідно тексту якого, ОСОБА_1 сільська рада, розглянувши подані заяви громадян про надання земельних ділянок у власність під будівництво та обслуговування житлових будинків, керуючись ст.ст. 12, 40, 116, 118, 121 Земельного кодексу, вирішила надати дозвіл на складання проекту відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків у приватну власність за рахунок земель запасу сільської ради ОСОБА_2 площею 0,16 га, по вул. Ожинна в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області.

З матеріалів справи встановлено , що із наданих ОСОБА_2 до ОСОБА_1 сільської ради документів вбачається, що ОСОБА_2 раніше не мав вищевказаної земельної ділянки у користуванні, а лише у 2008 році вирішив отримати її у власність. В зв’язку із чим, вказана земельна ділянка раніше не існувала і межі її в натурі (на місцевості) ніколи не встановлювались. Отже, вказана земельна ділянка повинна була передаватися у власність на підставі проекту землеустрою, який повинен був розроблятися у відповідності до вимог ч.ч. 9, 10 ст. 118 Земельного кодексу України.

Однак, на підставі вищевказаного рішення ОСОБА_1 сільської ради №925-23-V від 15.05.08 «Про надання дозволу на складання проекту відводу земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку у власність»не розроблявся проект землеустрою по відведенню земельної ділянки ОСОБА_2, а була складена технічна документація по передачі земельної ділянки у власність, яка в порушення вимог ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України погоджена лише Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі та відділом містобудування та архітектури Бориспільської райдержадміністрації.

В порушення вимог ч. 10 ст. 118 та ст. 186 Земельного кодексу України, проект землеустрою по відведенню земельної ділянки ОСОБА_2 не подавався на затвердження до ОСОБА_1 сільської ради, відповідне рішення про затвердження такого проекту та про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2 сільською радою не приймалось.

29.03.2011 року Управлінням Держкомзему у Бориспільському районі був зареєстрований та виданий ОСОБА_2 державний акт серії ЯК №682329 на право власності на земельну ділянку, площею 0,16 га, із кадастровим номером 3220881301:01:015:0460, для будівництва та обслуговування жилого будинку на території ОСОБА_1 сільської ради Бориспільського району Київської області.

У вказаному державному акті на право власності на землю серії ЯК №682329 зазначено, що підставою набуття права власності на земельну ділянку ОСОБА_2 є рішення ОСОБА_1 сільської ради №925-23-V від 15.05.08. Однак, вказаним рішення сільської ради був наданий лише дозвіл на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки і ним не вирішувалось питання про передачу земельної ділянки у власність.

Відповідно до вимог ст. 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України та іншими законодавчими актами.

Підстави набуття права на землю встановлені у ст. 116 Земельного кодексу України, згідно вимог якої, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлений ст. 118 Земельного кодексу України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідно до вимог ч.ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції Закону від 25.10.01) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству –також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Частинами 9, 10 ст. 118 Земельного кодексу України встановлено, що проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом архітектури та подається на розгляд відповідної місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Види документації із землеустрою встановлені у ч. 2 ст. 25, ст. 50 Закону України «Про землеустрій», згідно вимог яких, у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок складаються проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.04 №677 встановлено, що проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли: земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення; земельна ділянка набувається у власність шляхом купівлі-продажу, дарування, міни, на підставі інших цивільно-правових угод, успадкування, без зміни її меж та цільового призначення; земельна ділянка придбана на конкурентних засадах (за результатами земельних торгів).

Відповідно до положень ст.ст. 55, 56 Закону України “Про землеустрій” технічна документація розробляється після виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для винесення меж земельної ділянки в натурі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частина 2 вказаної статті даного Кодексу передбачає, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами ст.ст. 152, 155, 211 Земельного кодексу України державний акт, який виготовлений, виданий та зареєстрований з порушенням вимог чинного земельного законодавства України визнається недійсним в судовому порядку.

Статтями 13, 14 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Власність зобов’язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Виходячи із змісту рішення Конституційного Суду України у справі N3-рп/99 від 08.04.1999 року, прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року N 3-рп/99, поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах»означає орган, на який державою покладено обов’язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Одночасно, у відповідності до вищевказаного рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року N 3-рп/99 в основі поняття «інтереси держави»завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб’єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств, з часткою державної власності в статутному фонді. Проте держава, може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України “Про прокуратуру” прокурор або його заступник у межах своєї компетенції при виявлені порушень закону має право звертатись до суду із заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Згідно ст. 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи, яким на території Київської області є Головне управління Держкомзему у Київській області.

В даному випадку інтереси держави порушуються у зв’язку з тим, що незаконна передача ОСОБА_1 сільською радою Бориспільського району земельної ділянки у власність ОСОБА_2 грубо суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені ст. 14 Конституції України та ст. 5 Земельного кодексу України, що призводить до порушення інтересів держави, які полягають в забезпеченні реалізації в Україні принципів регулювання земельних відносин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуваний державний акт виготовлений, виданий та зареєстрований з порушенням вимог ст.ст. 118, 186 Земельного кодексу України, ст.ст. 25, 50 Закону України «Про землеустрій», внаслідок чого має бути визнаний недійсним з моменту реєстрації.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 21, 321 ЦК України, ст.ст. 22, 23, 162, 163, 164 Земельного кодексу України, ст. 48 Закону України «Про охорону земель», ст.ст. 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

позов задовольнити.

Визнати недійсним державний акт серії ЯК № 682329 на право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,16 га, із кадастровим номером 3220881301:01:015:0460, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області.

Зобов’язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку, площею 0,16 га, із кадастровим номером 3220881301:01:015:0460, державі в особі ОСОБА_1 сільської ради Бориспільського району із приведенням земельної ділянки у придатний для використання стан.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідент. номер НОМЕР_1) та ОСОБА_1 сільської ради Бориспільського району Київської області (код ЄДРПОУ 04363490) солідарно на користь держави 98 грн. 50 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:                     Левченко А.В.