Постанова № 20023683, 19.12.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2011 № 33/189

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Рябухи В.І.

суддів:

за участю секретаря: Філоненко М.В.,

за участю представників:

від позивачаОСОБА_1, дов. від 19.12.11 №782,

від відповідачаОСОБА_2, дов. від 03.11.11 №204,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.11 (дата підписання 28.09.11)

у справі №33/189 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-ДС"

про стягнення 210780,63 грн.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальність "Фірма Октан" (далі позивач, ТОВ "Фірма Октан") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум-ДС" (далі відповідач, ТОВ "Форум-ДС") про стягнення 210780,63 грн., з яких 96661,72 грн. суми основного боргу, 10591,14 грн. інфляційних втрат, 3245,16 грн. 3% річних, 18288,25 грн. пені, 34615,03 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди, 47379,33 грн. процентів за користування товарним кредитом, витрат, повязаних зі сплатою державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та 6500,00 грн. витрат на правову допомогу.

13.09.11 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог та просив стягнути з відповідача на користь позивача 210780,63 грн., з яких 96661,72 грн. суми основного боргу, 13007,68 грн. інфляційних втрат, 4246,23 грн. 3% річних, 22652,35 грн. пені, 30132,88 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди, 44079,80 грн. процентів за користування товарним кредитом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.11 (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 17.10.11) позов задоволено частково. Стягнуто з позивача на користь відповідача 96661,72 грн. основного боргу, 10636,53 грн. пені, 4246,20 грн. 3% річних, 10413,99 грн. інфляційних втрат, 44079,80 грн. процентів за користування товарним кредитом, 1655,67 грн. державного мита, 185,38 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.11, постановити нове, яким позовні вимоги ТОВ "Фірма Октан" в частині стягнення з відповідача 6500,00 грн. адвокатських послуг та 30132,88 грн. упущеної вигоди задовольнити. Вважає рішення в частині відмови в позові таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.11 ТОВ "Фірма Октан" відновлено строк подання апеляційної скарги, порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 21.11.11.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача 18.11.11 та позивача 21.11.11 надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.11 на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) розгляд апеляційної скарги відкладено на 19.12.11.

19.12.11 у судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, змінити рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.11, постановити нове, яким позовні вимоги ТОВ "Фірма Октан" в частині стягнення з відповідача 6500,00 грн. адвокатських послуг та 30132,88 грн. упущеної вигоди задовольнити.

Представник відповідача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.09 між позивачем та ЗАТ "Форум-ДС" укладено генеральний договір поставки нафтопродуктів №1/1-4 (далі генеральний договір), відповідно до якого продавець (позивач) протягом строку дії договору зобов'язується на підставі заявок покупця (відповідача), за умови їх підтвердження, поставляти та передавати у власність покупця нафтопродукти (далі - товар) належної якості, що відповідає державним стандартам, а покупець зобовязується приймати товар та оплачувати його на умовах договору (п.1.1 договору).

У пункті 3.2. договору сторони передбачили, що оплата за поставлені партії нафтопродуктів здійснюється шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця протягом 10 календарних днів з моменту поставки нафтопродуктів.

02.02.11 між ТОВ "Фірма Октан", ЗАТ "Форум-ДС" та ТОВ “Форум-ДС” укладено додаткову угоду до генерального договору, відповідно до якої сторони погодили, що з дати укладення даної угоди всі права та обовязки належні ЗАТ “Форум-ДС” (код ЄДРПОУ 31777631) за генеральним договором в повному обсязі переходять до ТОВ “Форум-ДС” (код ЄДРПОУ 34352350).

Позивачем здійснено поставку нафтопродуктів на загальну суму 119661,72 грн., що підтверджується видатковими накладними від 13.05.10 № Рн100513/002 на суму 31703,00 грн., від 14.05.10 № Рн100514/001 на суму 31654,00 грн., від 17.05.10 № Рн100517/005 на суму 36415,02 грн., від 21.05.10 на суму 31605,00 грн.

Факт отримання товару за видатковими накладними підтверджується підписом у графі «Отримав(ла)» ОСОБА_3 особи, уповноваженої відповідачем, згідно довіреностей від 13.05.10 №802, від 14.05.10 №803, від 17.05.10 №804, від 21.05.10 №811.

В матеріалах справи наявна виписка з банку, яка свідчить, що відповідач 03.02.11 частково здійснив оплату товару в сумі 23000,00 грн.

Згідно довідки про залишкову суму боргу від 06.09.11 №528 відповідач визнає заборгованість перед позивачем в сумі 96661,72 грн.

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевий господарським судом про задоволення позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача 96661,72 грн. основного боргу за поставку нафтопродуктів.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.1,3 ст.549 ЦК України).

У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дана стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобовязання.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотки річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 3.3. договору, у разі прострочення терміну розрахунку, визначеного п. 3.2 договору, покупець зобовязався сплатити продавцю суму боргу, а також нараховану на цю суму пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до п. 7.3 генерального договору, за невиконання покупцем свого грошового зобовязання, покупець несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Положеннями пункту 7.4. договору встановлено, що у разі прострочення покупцем терміну розрахунку, передбаченого п. 3.2 договору, отримана ним партія товару вважається переданою на умовах товарного кредиту строком на увесь час прострочення платежу починаючи з дня наступного за кінцевим днем оплати визначеним п 3.2 договору з урахуванням сплати 0,12 % від суми заборгованості за кожен день користування товарним кредитом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач нарахував 13007,68 грн. інфляційних втрат, 4246,23 грн. 3% річних, 22652,35 грн. пені, 30132,88 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди, 44079,80 грн. процентів за користування товарним кредитом (відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 13.09.11).

Місцевий господарський суд задовольнив нараховану позивачем суму процентів за користування товарним кредитом 44079,80 грн., 4246,20 грн. 3% річних, зробив власний перерахунок суми пені та інфляційних втрат, відповідно до якого 10636,53 грн. - сума пені та 10413,99 грн. сума інфляційних втрат, з чим погоджується колегія суду апеляційної інстанції.

Стосовно стягнення з відповідача 30132,88 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди колегія суддів зазначає.

Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина 2 ст. 224 ГК України до збитків відносить витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч.ч.1,2,4 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобовязання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків та упущеної вигоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, тобто, наявність протиправної поведінки (дія чи бездіяльність особи); шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний звязок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Кредитор має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобовязання, але й сам факт порушення боржником його обовязку та причинний зв'язок між цим порушенням та шкодою.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не доводить повного складу правопорушення у діях відповідача, внаслідок якого позивач поніс збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 30132,88 грн.

Відносно відмови в стягненні з відповідача 6500,00 грн., які підлягають сплаті за послуги адвоката, колегія суддів вважає за доцільне зазначити.

Згідно з ст. 28 ГПК України представниками сторін у справі можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю. Повноваження адвоката як представника можуть посвідчуватися ордером, виданим відповідним адвокатським об'єднанням, або договором. До ордеру адвоката обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Відшкодування цих витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, повязаних з угодою про надання послуг щодо ведення справи у суді, та належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

До матеріалів справи позивач надав копію угоди про надання правової допомоги від 11.04.11, відповідно до якої адвокат ОСОБА_5 здійснює представництво інтересів позивача у господарських судах всіх рівнів при розгляді справи, копію акта прийому-передачі виконаних робіт від 11.04.11, копію акта звірки взаємних розрахунків станом на 11.04.11, копію платіжного доручення від 11.04.11 № 38 про перерахування ФОП ОСОБА_4 6500,00 грн. з призначенням платежу "передплата за юридичну допомогу надану адвокатом ОСОБА_5 згідно угоди про надання правової допомоги від 11.04.11", копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 30.03.06 № 2527 видане ОСОБА_5

Матеріали справи свідчать, що у судових засіданнях суду першої інстанції 06.09.11 та 13.09.11 інтереси позивача представляли ОСОБА_6 за довіреністю від 05.09.11 №529 та ОСОБА_7 за довіреністю від 08.02.11 №88. Довіреності на представників видані генеральним директором позивача Гаркушею О.В.

В пункті 3.1 угоди про надання правової допомоги зазначено, що розмір гонорару адвоката за надання правової допомоги з аналізу документів, розробки правової позиції, складання позовної заяви, представництва інтересів позивача у двох засіданнях суду першої інстанції становить 6500,00 грн.

Відповідно до п.1.8 угоди про надання правової допомоги від 11.04.11 у разі неможливості виконання адвокатом, передбачених угодою обовязків, представляти інтереси позивача може бути доручено і іншій особі, на яку буде видана довіреність.

В матеріалах справи відсутні докази того, що адвокат ОСОБА_5 не міг представляти інтереси позивача у суді першої інстанції в результаті чого інтереси позивача захищали інші особи.

В контексі ст. 44 ГПК України судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у задоволенні позовної вимоги про відшкодування 6500,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.11 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Октан" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.11 у справі №33/189 - без змін.

2. Матеріали справи №33/189 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя

Судді

22.12.11 (відправлено)