Постанова № 20023043, 14.12.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2011                                                                                           № 6/275

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           

від позивача – Денисенко О.В.

від відповідача – Іваненко І.П.

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства

«Київжитлоспецексплуатація»

на рішення господарського суду м. Києва від 15.09.2011 року.

у справі № 6/275 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»

до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

про стягнення 33947,02 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду м. Києва від 15.09.2011 року у задоволенні позову відмовлено

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство по утриманню та експлуатації житлового фонду «Київжитлоспецексплуатація» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі рішення Господарського суду м. Києва від 15.09.2011 року по справі № 6/275 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2011 року апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 6/275.

В судове засідання 30.11.2011 року представник відповідача не з’явився проте належним чином був повідомлений про дату, місце та час судового засідання, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 14.12.2011 року та зобов’язано Публічне акціонерне товариство «Київенерго» надати обґрунтований розрахунок спожитої комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» теплової енергії відповідно до договору № 240305 від 16.10.2000 року за період з грудня 2008 по 02 листопада 2009 року з вказівкою на тарифи, які було застосовано при підрахунку, та здійснених позивачем виплат.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 16.10.2000 року між акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (правонаступник - публічне акціонерне товариство «Київенерго» (постачальником) та комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (споживачем) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 240305 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) його предметом є зобов’язання постачальника щодо виробництва та постачання для потреб опалення та гарячого водопостачання теплової енергії, та зобов’язання споживача її оплати.

У пункті 2.1 Договору визначено, що сторони зобов’язалися керуватися Правилами користування тепловою енергією.

Основним обов’язком постачальника, який складає предмет Договору, є обов’язок безперебійно постачати споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення –в період опалювального сезону, а також гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження (п. 2.2.1 Договору), а споживач дотриматись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатках 1 та 4 до Договору (п.п. 2.3.1, 2.3.2 Договору).

Договір було укладено строком до 31.12.2000 р. (п. 8.1) та п. 8.4 Договору передбачено, що він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Відповідно до п. 3 додатку 4 до Договору споживач не пізніше 28 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії.

Згідно зі зверненням-дорученням відповідача Договір укладено з метою постачання теплової енергії для потреб житлового будинку № 67-а по вул. Г. Дніпра в м. Києві.

У зв’язку з відсутністю у будинку приладів обліку облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом. Зокрема, додатком № 1 до Договору сторони узгодили обсяги постачання теплової енергії як для потреб опалення, так і для потреб гарячого водопостачання.

За розрахунками споживача, здійсненими виходячи з визначеними додатком № 1 до Договору тепловими навантаженнями, ним було протягом грудня 2008 року листопада 2009 р. (включно) отримано 112,75692 Гкал теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання.

Наведені постачальником дані не перевищують теплові навантаження, встановлені Договором, а тому вказаний обсяг поставленої теплової енергії правомірно прийнятий судом першої інстанції як вірний.

Відповідно до п. 2.1 Договору при визначені вартості поставленої теплової енергії сторони повинні керуватись тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією.

Відповідно до ст. 20 Закону України " Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб’єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб’єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

За надані надані послуги відповідачем проведено нарахування за споживання теплової енергії за період з грудня 2008 року по 02.11.2009 року на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27.11.2008 року, № 1780/1 від 25.12.2008 року.

Указами Президента України №1199/2008 від 24.12.2008 року, № 65/2009 від 03.02.2009 року зазначені розпорядження Київської міської державної адміністрації були скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з наведеного, у сторін по справі відсутній обов’язок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень. Нарахування ж позивачем оплати за теплову енергію на підставі тарифів, встановлених цими рішеннями, примушує відповідача робити те, що не передбачено законодавством.

Колегія суддів не приймає доводи відповідача про відсутність підстав для перерахунку вартості наданих послуг, оскільки рішення, які встановлювали тарифи на постачання теплової енергії, у гарячій воді, були визнані неконституційними у встановленому законом порядку.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, посилаючись на встановлене, колегія суддів дійшла висновку, що нарахування плати за теплову енергію для потреб нежилих приміщень, спожиту протягом грудня 2008 - лютого 2009 років, слід проводити за тарифами згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007 року в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 року, відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача надлишково сплачених коштів в розмірі 28062,06 грн. підлягають задоволенню.

Аналогічна позиція по застосуванню розрахунку вартості теплової енергії, чкі скасовані Указами Президента України №1199/2008 від 24.12.2008 року, № 65/2009 від 03.02.2009 року викладена у постанові ВГСУ від 03.02.2010 року № 42/380.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційної складової боргу в сумі 4630,24 грн. та 3 % річних в сумі 1254,72 грн., колегія суддів вважає що останні не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Оскільки договором не було передбачено проценти, які нараховуються на грошові кошти, перераховані в якості попередньої оплати, в розумінні вимог чинного законодавства тому остання не можуть бути задоволені.

Відповідальність за порушення грошового зобов’язання передбачена ст. 625 ГПК України, в даному випадку не застосовується, оскільки спір виник з приводу повернення попередньої оплати за договором і у відповідача відсутнє грошове зобовязання за вказаним договором.

Колегія суддів, приходить до висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 15.09.2011 року у справі № 6/275 не відповідає вимогам чинного законодавства.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи наведені позивачем в апеляційній скарзі колегією суддів прийнято до уваги з огляду на те, що вони є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва 15.09.2011 року у справі № 6/275 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І Франка,5, п/р 26005962482793 у філії ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» м. Київ, МФО 322755, код 00131305) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51а, р/р 2600100010704, ВАТ КБ «Хрещатик» м. Києва, МФО 300670, код 03366500) 28062,06 грн. (двадцять вісім тисяч шістдесят дві гривни 06 коп.) боргу, 280,61 грн. (двісті вісімдесят гривень 61 коп.) державного мита та 195,08 грн. (сто дев’яносто п’ять гривень 08 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволені іншої частини позову відмовити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. І Франка,5, п/р 26005962482793 у філії ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» м. Київ, МФО 322755, код 00131305) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51а, р/р 2600100010704, ВАТ КБ «Хрещатик» м. Києва, МФО 300670, код 03366500) 140,31 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

3. Видачу наказу доручити господарському суду м. Києва.

4. Справу № 6/275 повернути до господарського суду м. Києва.

5. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

19.12.11 (відправлено)