Постанова № 20022883, 01.12.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2011 № 24/187

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Тищенко А.І.

суддів:

За участю представників:

від Прокуратури Дніпровського району м. Києва: Мухаїр П.Б. старший помічник

від позивача: ОСОБА_1. - адвокат

від відповідача : Шуман С.І. головний спеціаліст

від третьої особи 1: не зявився;

від третьої особи 2: не зявився;

від третьої особи 3: не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Заступника прокурора Дніпровського району м. Києва

на рішення

Господарського суду м. Києва

від 20.06.2011р.

у справі № 24/187

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Санта - Р»

до Управління освіти Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Київська міська рада, Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, Ліквідаційна комісія управління освіти Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації

про стягнення 60443,01 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.06.2011р. у справі № 24/187 позов задоволено повністю. На підставі рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 38488, 80 грн. основного боргу, 13871,61 грн. інфляційних витрат, 3463,98 грн. відсотки річних, 4618,62 грн. пені, 604,43 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Заступник прокурора Дніпровського району м. Києва звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати, оскільки вважає, що судом прийнято рішення, яке не відповідає обставинам справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги Заступник прокурора Дніпровського району м. Києва посилається на те, що господарським судом при винесенні рішення в резолютивній частині вказано ідентифікаційний код юридичної особи, яка перебуває в стані припинення (інд. код 26063920), а позов заявлено до юридичної особи (інд. код якої 37397216). Таким чином, судом розглянуто справу і прийнято рішення відносно іншої юридичної особи.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції при розгляді справи та винесення рішення по справі не зясовано, чи зареєстровані зобовязання за договором №36/д від 08.01.2008 р. у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України, п. 1.3., 2.2., 2.8., 3.2., 5.1. Порядку обліку зобовязань розпорядників бюджетних коштів в органах державного казначейства України, затвердженого наказом Державного казначейства України від 09.08.2004 р. № 136, п. 2.2. Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 04.11.2002р. №205.

Крім того, апелянт наголошує, що невірно взято період для розрахунку інфляційних витрат та річних відсотків з 01.06.2008р., оскільки відповідно до п. 3.2. Договору порушення зобовязання слід рахувати з наступного дня за 5 числом місяця, що слідує за звітнім, тобто з 06.06.2008р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 16.09.2011 року порушено апеляційне провадження у справі №24/187 та справу призначено до розгляду на 04.10.2011 рік.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 04.10.2011 року розгляд справи відкладено у звязку з залученням до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Київську міську раду, Дніпровську районну в м. Києві державну адміністрацію, розгляд справи відкладено на 25.10.2011 рік.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 25.10.2011 року розгляд справи відкладено на 15.11.2011 рік у звязку з неявкою представників сторін.

15.11.2011 року в судовому засіданні оголошено перерву до 17.11.2011 року.

17.11.2011 року представниками в судовому засіданні подано клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 17.11.2011 року розгляд справи відкладено на 27.11.2011 рік у звязку з неявкою представників сторін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 27.11.2011 року розгляд справи відкладено на 01.12.2011 рік у звязку з залученням у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Ліквідаційну комісію управління освіти Дніпровського районної у м. Києві державної адміністрації.

В судове засідання представники третіх осіб в судове засідання не зявилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомлено. Вислухавши думку представників прокуратури, позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, враховуючи строки розгляду справи, колегія вважає, що розгляд справи можливий за відсутності представників третіх осіб.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників прокуратури, позивача та відповідача, колегія встановила наступне:

08.01.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Санта Р» та Управлінням освіти Дніпровської у м. Києві районної державної адміністрації укладено договір підряду №36/д на виконання робіт по аварійному ремонту мереж центрального опалення, гарячого водопостачання, холодного водопостачання та каналізації в дитячих навчальних закладах Дніпровського району м. Києва (надалі договір №36/д).

Відповідно до п. 1.1 Підрядник зобовязується за завданням замовника виконувати роботи по аварійному ремонту мереж центрального опалення (ЦО), гарячого водопостачання (ГВП), холодного водопостачання (ХВП) та каналізації в дитячих навчальних закладах Дніпровського району.

Згідно з п. 1.2. роботи за цим договором виконуються з матеріалів підрядника.

Відповідно до п. 2.1. термін дії договору: початок з дня його підписання. Закінчення грудень 2008 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 887 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 627 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Окрім вище зазначеного, свобода договору визначена статтею 3 Цивільного кодексу України, як одна із засад цивільного законодавства.

Вказана засада договірного права в Господарському кодексі України прямо не закріплена, хоча і відповідає загальним принципам господарювання. Свобода підприємницької діяльності в межах, визначених законом, вільний рух капіталів, товарів і послуг на території України або обмеження незаконного втручання органів державної влади і органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб у господарські відносини.

Свобода договору означає, враховуючи зміст викладених вище норм діючого законодавства, перш за все, право громадян або юридичних осіб, та інших субєктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини.

Згідно з п. 3.1. вартість договору становить 38488,80 грн. 80 коп. в т.ч. (ПДВ 20%) 6414,80 грн.

Відповідно до п. 3.2. розрахунки за виконані роботи між сторонами проводиться по факту виконаних робіт, згідно кошторису, на основі акту виконаних підрядних робіт (ф. №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (ф.№КБ-3) протягом 5-ти днів після підписання вище згаданих актів але не пізніше 5-го числа місяця, що слідує за звітнім.

З матеріалів справи вбачається, що роботи по договру позивачем виконані належним чином і прийняті Управлінням освіти Дніпровської у м.Києві державної адміністрації, що підтверджується Актом приймання виконаних підрядних робіт №1 за травень 2008 року на суму 38488,80 грн., який підписаний замовником та скріплений його печаткою.

Судом першої інстанції встановлено, що роботи в порушення взятих зобовязань, у визначених договором строки, не оплачені і на момент звернення за позовом до Управління освіти Дніпровської в м. Києві районної державної адміністрації за Управлінням освіти Дніпровської у м.Києві державної адміністрації існує заборгованість у сумі 3848880 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Частина 1 ст. 193 ГК України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог. Що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частина 1 ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України зобовязання. Зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобовязання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума , її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги Заступника прокурора Дніпровського району м. Києва,виходячи з наступного.

Відповідно до п.40 Рішення Київської міської ради від 30.12.2010 № 573/5385 з метою забезпечення сталого фінансування та виконання бюджетних зобов»язань, взятих виконавчими органами районних в місті Києві рад ( районними в місті Києві державними адміністраціями), їх структурними підрозділами, що ліквідуються згідно з рішенням Київської міської ради від 09.09.2010 № 7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві», установити, що районні у місті Києві державні адміністрації та їх структурні підрозділи, яким передаються функції ліквідованих виконавчих органів районних в місті Києві рад ( районних в місті Києві державних адміністрацій), їх структурних підрозділів, є правонаступниками прав та обов»язків за бюджетними зобов»язаннями тих виконавчих органів районних в місті Києві рад ( районних в місті Києві державних адміністрацій), їх структурних підрозділів, функції яких їх передаються згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 03.12.2010 № 1057 «Про затвердження рекомендаційного переліку управлінь, відділів, інших структурних підрозділів та граничної чисельності працівників районних в місті Києві державних адміністрацій» та положеннями про ці управління та відділи, затвердженими в установленому порядку. Встановити, що Подільська районна в місті Києві державна адміністрація є правонаступником ліквідованого виконавчого органу Подільської районної в місті Києві ради (Подільської районної в місті Києві державної адміністрації) щодо прав та обов»язків за укладеними ним договорами про розміщення бюджетних коштів на депозитних рахунках у банках, договорами добровільного майнового страхування фінансових ризиків.

Розпорядженням Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації від 09.12.2010р. № 639 «Про ліквідацію Управління освіти Дніпровської районної у м.Києві держадміністрації» припинено шляхом ліквідації Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації ( код ЄДРПОУ 26063920).

На виконання розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.09.2010 № 7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві» було утворено 31.10.2010 року Дніпровську районну в м.Києві державну адміністрацію, підпорядковану Київській міській державній адміністрації.

Згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.09.2010 № 787 «Про організаційно-правові заходи, пов»язані з виконанням рішення Київської міської ради від 09.09.2010 № 7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві з 31.10.2010 ліквідаційні комісії набувають всіх повноважень щодо прийняття кадрових, управлінських та розпорядчих рішень, розпорядження коштами та іншим майном, координації діяльності створених або підпорядкованих підприємств, установ, організацій та інших повноважень, які належали юридичним особам, що ліквідуються.

Додатковою угодою № 1 від 10.01.2011 до договору № 36/д від 08.01.2008 з метою забезпечення виконання бюджетного зобов»язання по договору № 36/д від 08.01.2008 та на підставі п.40 Рішення Київської міської ради від 30.12.2010 № 573/5385 «Про бюджет міста Києва на 2011 рік», керуючись ст. 520 К України «Заміна боржника у зобов»язанні», сторони дійшли згоди про заміну в договорі № 36/д від 08.01.2008 «Замовника» (боржника) Управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації (код 26063920) на Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації ( код 37397216). Сторони домовились, що всі права та обов»язки по Договору № 36/д від 08.01.2008 року переходять до Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації. Інші умови договору № 36/д від 08.01.2008 залишені незмінними.

Крім того, як вбачається з банківських виписок, відповідачем здійснено часткові проплати за виконані позивачем ремонтні роботи каналізаційної мережі та мережі ХВП в СЗШ №81 та аварійні ремонтні роботи місць загального користування в ДНЗ № 568 , аварійний ремонт харчоблоку в ДНЗ № 441.

Аналізуючи наведене, колегія приходить до висновку, що Управління освіти Дніпровської районної у м.Києві державної адміністрації є правонаступником Управління освіти Дніпровської районної в м. Києві, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення місцевого господарського суду є обгрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству України, фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Дніпровського району м. Києва на рішення Господарського суду м. Києва від 20.06.2011р. у справі № 24/187 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 20.06.2011 року по справі № 24/187 залишити без змін.

Матеріали справи № 24/187 повернути Господарському суду м. Києва.

Голова колегії, суддя: А.І.Тищенко

Судді: Ю.Б. Михальська

Б.В.Отрюх

Головуючий суддя

Судді