Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.12.2011 № 12/125-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Дикунської С.Я.
суддів:
за участю секретаря Кравчук О.І.
За участю представників:
від позивача ОСОБА_1 (дов. № 01-63 від 12.07.2011 р.)
Рикун В.Г.-голови правління
від відповідача ОСОБА_2 (дов. від 15.11.2011 р.)
ОСОБА_3 (дов. № 345 від 29.07.2011 р.)
від третьої особи ОСОБА_4 (дов. від 30.06.2011 р.)
розглянувши апеляційну скаргу Бурковецької сільської ради Тетіївського району
Київської області
на рішення
господарського суду Київської області
від 27.09.2011 р.
у справі № 12/125-11 (суддя Дьоміна С.Ю.)
за позовом Кашперівського споживчого товариства (далі
Кашперівське товариство)
до Бурковецької сільської ради Тетіївського району
Київської області (далі Бурковецька рада)
третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет спору Споживче товариство Тетіївського району (далі
Споживче товариство)
про визнання незаконним та скасування рішення сільської
ради
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Київської області від 27.09.2011 р. по справі № 12/125-11 позов задоволено повністю : визнано незаконним та скасовано рішення 6 сесії 6 скликання Бурковецької сільської ради № 49 від 13.04.2011 р. «Про скасування рішення виконкому Бурковецької сільської ради від 21.02.2003 року № 15 «Про признання права власності на магазини, які знаходяться на балансі Кашперівського споживчого товариства». З Бурковецької сільської ради стягнуто на користь Кашперівського товариства 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу.
Не погодившись із рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом при прийнятті рішення по суті спору не взято до уваги, що оскаржене рішення Бурковецької ради відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема: п. 15 ч. 1 ст. 26, ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997 р. (далі Закон № 280/97) й прийнято в межах компетенції ради тощо.
В судовому засіданні представники апелянта доводи скарги підтримали, просили її задовольнити, рішення скасувати, прийняти нове, яким в позові відмовити за наведених у скарзі підстав. Представник третьої особи підтримав позицію апелянта по справі.
Представники позивача доводи скарги заперечили, просили не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне й обґрунтоване залишити без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню за таких обставин.
Так, 14.07.2011 р. Кашперівське товариство звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Бурковецької ради про визнання незаконним та скасування рішення 6 сесії 6 скликання Бурковецької сільської ради № 49 від 13.04.2011 р. «Про скасування рішення виконкому Бурковецької сільської ради від 21.02.2003 року № 15 «Про признання права власності на магазини, які знаходяться на балансі Кашперівського споживчого товариства». В обґрунтування своїх вимог зазначило, що рішенням виконавчого комітету Бурковецької ради «Про признання права власності на магазини, які знаходяться на балансі Кашперівського споживчого товариства» № 15 від 21.02.2003 р. (далі Рішення № 15) за позивачем визнано право власності на магазини № 40 та № 52, які розташовано по вул. Леніна, 3 в с. Бурківці Тетіївського району Київської області. 13.04.2011 р. рішенням 6 сесії 6 скликання Бурковецької ради «Про скасування рішення виконкому Бурковецької сільської ради від 21.02.2003 року № 15 «Про признання права власності на магазини, які знаходяться на балансі Кашперівського споживчого товариства» № 49 (далі Рішення № 49) скасовано рішення № 15 й позивача позбавлено права власності на згадані магазини. Таким чином, позивач вважав, що Рішенням №49 порушено його права й таке має бути визнано судом незаконним та скасовано тощо.
До матеріалів справи долучено відзив Бурковецької ради на позовну заяву, згідно якого оскаржене Рішення прийнято в межах компетенції ради та у відповідності з п. 15 ч. 1 ст. 26, ст. 59 Закону № 280/97 тощо.
Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, зясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог, а відтак їх задовольнив.
Так, задовольняючи позов, місцевий суд посилався на положення Закону № 280/97, яким до компетенції сільської ради не віднесено питань позбавлення права власності на майно. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім встановлених ч. 2 ст. 353 цього Кодексу випадків.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 ЦК України, одним із загальних засад цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім встановлених Конституцією України та законом випадків.
Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про споживчу кооперацію» власність споживчої кооперації є недоторканною, перебуває під захистом держави і охороняється законом нарівні з іншими формами власності. Забороняється відволікання майна споживчих товариств та їх спілок на не пов'язані з їх статутною діяльністю цілі.
Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 393 ЦК України) який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Відповідач згідно наданих в судовому засіданні пояснень, з позовом про позбавлення позивача права власності на магазини до суду не звертався.
Місцевий суд з огляду на пояснення сторін та наявні матеріали справи визнав вимогу позивача щодо визнання незаконним та скасування Рішення № 49 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню тощо.
Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за таких обставин.
Так, як вище згадувалось, 21.02.2003 р. виконавчим комітетом Бурковецької ради прийнято рішення «Про признання права власності на магазини, які знаходяться на балансі Кашперівського споживчого товариства», яким за Кашперівським товариством визнано право власності на магазини № 40 та № 52 по вул. Леніна, 3 в с. Бурківці Тетіївського району Київської області.
13.04.2011 р. Бурковецькою радою прийнято рішення «Про скасування рішення виконкому Бурковецької сільської ради від 21.02.2003 року №15 «Про признання права власності на магазини, які знаходяться на балансі Кашперівського споживчого товариства».
За текстом цього Рішення виконавчим комітетом його прийнято без будь-яких правовстановлюючих документів на підтвердження наявності правових підстав для визнання за Кашперівським товариством права власності на магазини.
Згідно ст. 25 Закону № 280/97 (у відповідній редакції) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати віднесені до їх відання Конституцією України, цим та іншими законами питання.
Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема: скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень ( п. 15 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97 у відповідній редакції).
Відповідно до п. 9 ст. 59 Закону № 280/97 (у відповідній редакції) рішення виконавчого комітету ради з віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради питань, можуть бути скасованими відповідною радою.
Як встановлено Рішенням Конституційного суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009 р. у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)", зокрема п. 4.1, закріплені у статті 144 Конституції України і статті 59 Закону норми про акти органів місцевого самоврядування, крім юридичної форми реалізації завдань і функцій, визначають порядок прийняття і перевірки рішень органів місцевого самоврядування. В Законі встановлено, що ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та законами України до їх відання, і що рішення відповідної ради може бути внесене на повторний розгляд цієї ж ради (стаття 25, частина четверта статті 59). У Законі передбачено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, і що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (частина дев'ята статті 59, пункт 15 частини першої статті 26).
Таким чином Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що оскаржене Рішення відповідачем прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, в межах повноважень на прийняття такого та у передбачений Законом № 280/97 спосіб.
Як було встановлено апеляційним судом магазини № 40 та № 52 по вул. Леніна, 3 в с. Бурківці Тетіївського району Київської області передано у власність Кашперівського товариства за відсутності правовстановлюючих документів, лише на підставі заяви позивача та довідки про перебування цих магазинів на балансі Кашперівського товариства.
Доказів на спростування цих обставин позивач місцевому та апеляційному судам не надав, а відтак апеляційний суд вважає, що право власності Кашперівського товариства на спірні обєкти нерухомості не порушено, отже відсутні підстави для застосування ст. 393 ЦК України.
Факт перебування згаданих обєктів нерухомості на балансі Кашперівського товариства не є безспірною ознакою його права власності, адже баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобовязань, баланс не визначає підстав знаходження майна у власності підприємства (п. 7 Розяснення Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/225 від 02.04.1994 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з судовим захистом права державної власності») .
За таких обставин, апеляційний суд вважає висновки місцевого суду помилковими, а позовні вимоги про визнання незаконним та скасування Рішення № 49 безпідставними, необґрунтованими й такими, що не підлягають задоволенню.
Тому апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення місцевого суду скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові повністю.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Бурковецької сільської ради Тетіївського району Київської області
задовольнити, рішення господарського суду Київської області від 27.09.2011 р. по справі № 12/125-11 скасувати.
Прийняти нове рішення: в позові Кашперівського споживчого товариства до Бурковецької сільської ради Тетіївського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Споживче товариство Тетіївського району про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради відмовити.
Стягнути з Кашперівського споживчого товариства (Київська обл., Тетіївський р-н, с. Кашперівка, вул. Київська, 18, ідентифікаційний код 05582314) на користь Бурковецької сільської ради Тетіївського району Київської області (Київська обл., Тетіївський р-н, с. Бурківці, вул. Леніна, 16, ідентифікаційний код 04361077) державне мито в розмірі 42 (сорок дві) грн. 50 коп. за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Матеріали справи № 12/125-11 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя
Судді
13.12.11 (відправлено)
Судове рішення № 20022050, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 06.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 12/125-11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: