Постанова № 20022022, 08.12.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2011 № 03/5026/1791/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Отрюха Б.В.

суддів:

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1. юрист

Від відповідача: ОСОБА_2 юрист

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт Консалтинг»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.10.2011

у справі № 03/5026/1791/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт Консалтинг»

до Публічного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім»

про стягнення 7500,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.10.2011 в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт Консалтинг» до Публічного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» про стягнення 7500,00 грн. відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Контакт Консалтинг» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 18.10.2011, прийняти нове, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт Консалтинг» задовольнити повністю.

В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначив, що при винесенні даного рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, на підтвердження чого в своїй апеляційній скарзі виклав ряд аргументів на підтвердження своєї правової позиції.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечує проти позову та просить залишити рішення Черкаської області від 18.10.2011 без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт Консалтинг» без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2011 апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегією встановлено наступне:

12.11.2010 між Публічним акціонерним товариством «Звенигородкаагрохім» (далі відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Контакт Консалтинг» (далі - позивач, виконавець) укладено договір № 3 (далі договір), відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобовязання здійснювати надання послуг замовника. Виконавець надає послуги відповідно до пакету послуг, крім випадків передбачених п. 4.4 договору. В разі необхідності виконання дій, які не передбачені пакетом послуг, замовник надає бланк-замовлення та зобовязується додатково оплатити послуги виконавцю відповідно до встановлених загальних тарифів.

Пунктом 1 ст. 901 ЦК України зазначено, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 4.4. договору в разі необхідності виконавець може витребувати у замовника додаткові документи та інформацію, що стосується конкретного замовлення.

Позовні вимоги заявлено на стягнення 7500,00 грн. боргу по абонентській платі за договором за період з 01.04.2011 по 01.07.2011, які мотивовані тим, що відповідачем взято на себе зобовязання щомісячно оплачувати консультаційні послуги позивача у вигляді абонентської плати.

Відповідно до п. 3.4.5. договору замовник зобовязаний своєчасно оплачувати послуги виконавця у порядку та розмірі, встановлених даним договором.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Пунктом 4.1 договору визначено, що виконавець розпочинає надання спектру послуг на наступний день після підписання договору.

Згідно з п. 7.1 вказаного договору замовник сплачує на користь виконавця щомісячно абонентську плату в розмірі 2500,00 грн.

У відповідності до п. 4.3 договору якщо замовлення носить простий характер та не потребує додаткового вивчення матеріалів, воно може бути надано в усній формі та без бланку-замовлення.

В матеріалах справи міститься копія акту приймання-передачі наданих послуг № 4 від 31.12.2010, підписаний обома сторонами та скріплений печатками, а також банківські виписки про оплату послуг згідно договору № 3, що свідчить про надання виконавцем визначених послуг та їх оплату. Будь-які зауваження чи претензії з приводу виконання своїх зобовязань за договором від відповідача в матеріалах справи відсутні.

Пунктом 4.6 договору встановлено, що заперечення замовника по обєму та якості виконаних послуг повинні бути вмотивованими та містити конкретні посилання на невідповідність робіт результатам, які передбачені умовами договору.

В своїх запереченнях на позовну заяву Публічне акціонерне товариство «Звенигородкаагрохім» стверджує, що рахунки, на які посилається позивач, не були отримані відповідачем.

Однак дане твердження спростовується матеріалами справи, оскільки з копій рахунків на оплату № 41 від 16.06.2011, № 31 від 12.05.2011 та № 24 від 24.04.2011 вбачається, що їх було отримано відповідно до відміток 16.06.2011, 12.05.2011 та 08.04.2011.

Також в матеріалах справи наявна копія листа Публічного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім», в якому останнє повідомляє, що у звязку зі складним фінансовим становищем відповідач змушений повідомити про призупинення дії договору № 3 від 12.11.2010. Даним листом замовник фактично підтверджує дію договору та вказує причини несплати заборгованості.

Судом першої інстанції помилково зроблено висновок щодо недоведеності позивачем заявлених вимог і як наслідок відмови у задоволенні позову.

З початку дії договору відповідач приймав від позивача послуги згідно пакету послуг по актах приймання-передачі послуг та оплачував їх по виставлених позивачем рахунках, а саме: акти приймання-передачі від 31.12.2010 року № 4, від 31.03.2011 року № 4/1кв. Відповідачем дані акти підписані та оплачені без зауважень щодо їх змісту та форми, що підтверджено банківськими виписками.

В матеріалах справи наявна копія акту приймання-передачі наданих послуг № 18/2кв від 30 червня 2011 року, який підписаний сторонами договору та скріплений печатками, що свідчить про виконання позивачем своїх зобовязань в повному обсязі.

Пунктом 1.3 даного Акту приймання-передачі зазначено, що підписанням цього Акту сторони підтверджують факт належного надання послуг виконавцем відповідно до положень договору та його додатків. Пункт 1.4 вказує, що замовник не має претензій до виконавця стосовно наданих послуг, вказаних у п.п.1.1 Акту приймання-передачі наданих послуг.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи акт приймання-передачі, на який посилається позивач у своєму позові, відповідає зазначеним вище критеріям, а отже має юридичну силу і передбачає виконання певних обовязків.

Відповідно до пояснень директора ТОВ «Контакт Консалтинг», наданих до Господарського суду Черкаської області, підтверджується надання консультаційних послуг працівником товариства за зверненням відповідача. Директор позивача стверджує, що як керівник здійснювала контроль за якістю, повнотою та своєчасністю надання консультацій підприємству, а також особисто спілкувалася з директором ПАТ «Звенигородкаагрохім» по проблемних питаннях здійснення фінансово-господарської діяльності та можливих податкових ризиках, надавала у 2 кварталі 2011 року усні консультації директору та головному бухгалтеру по питанню спеціального режиму оподаткування та отримання свідоцтва пільгового платника ПДВ.

Також, у справі містяться пояснення головного бухгалтера ТОВ «Контакт Консалтинг», відповідно до яких на момент виникнення спірних взаємовідносин, а саме: квітень-червень 2011 договір № 3 від 12.11.2010 діяв і головним бухгалтером особисто протягом цього періоду надавалися усні консультації, здебільшого з питань оптимізації податкових зобовязань по податку на прибуток та податку на додану вартість.

Дані пояснення не бралися судом першої інстанції до уваги.

Крім того факт надання послуг Замовнику підтверджується наказами по ТОВ «Контакт Консалтинг» про відрядження працівників до ПАТ «Звенигородкаагрохім» від 26.04.2011 № 16 та від 25.06.2011 № 49 та посвідченнями про відрядження, виданими працівникам позивача для виконання умов договору, в яких зазначено мета відрядження - надання консультаційних послуг. Факт перебування у відповідача підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача та відтиском мастильної печатки ПАТ «Звенигородкаагрохім» на зворотній стороні посвідчення про відрядження у графах «Прибув до» та Вибув із».

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В матеріалах справи міститься копія банківської виписки за 02.09.2011, що свідчить про те, що другого вересня 2011 року ПАТ «Звенигородкаагрохім» було проведено сплату за отримані від позивача послуги у квітні 2011 року згідно рахунку № 24 від 08.04.2011 року на виконання умов договору в сумі 2500 грн. Дана сума є частиною із оскаржуваної 7500,00 грн., яка зазначена в Акті приймання-передачі послуг від 30.06.2011 № 18/2кв. Таким чином, відповідач визнає факт отримання даного акту приймання-передачі наданих послуг, факт отримання послуг, перерахованих в акті приймання-передачі, та факт отримання рахунків на сплату за квітень-червень 2011, фактично здійснивши часткову оплату за надані послуги. Дана оплата була здійснена вже під час розгляду справи Господарським судом Черкаської області.

З огляду на це, провадження у справі в частині вимог по сплаті 2500,00 грн. підлягає припиненню на підставі до ст. 80 ГПК України за відсутності предмету спору.

В іншій частині позов підлягає задоволенню. Відповідачем не надано доказів на підтвердження сплати 5000,00 грн. за надані послуги. Факт наявності грошового зобовязання у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у звязку чим, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи відсутність доказів, що спростовують доводи позивача, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2011 у даній справі підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт Консалтинг» частковому задоволенню. Підстав для відмови в позові колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт Консалтинг» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 18.10.2011 у справі № 03/5026/1791/2011 скасувати.

3. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт Консалтинг» задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» (20200, Черкаська область, Звенигородський район, м. Звенигородка, вул. Карла Маркса, 26, код 05491511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт Консалтинг» (20500, Черкаська область, Катеринопільський район, селище міського типу Катеринопіль, вул. Леніна, 35п, код 36776648) 5000 (пять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» (20200, Черкаська область, Звенигородський район, м. Звенигородка, вул. Карла Маркса, 26, код 05491511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт Консалтинг» (20500, Черкаська область, Катеринопільський район, селище міського типу Катеринопіль, вул. Леніна, 35п, код 36776648) 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» (20200, Черкаська область, Звенигородський район, м. Звенигородка, вул. Карла Маркса, 26, код 05491511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт Консалтинг» (20500, Черкаська область, Катеринопільський район, селище міського типу Катеринопіль, вул. Леніна, 35п, код 36776648) 51 (пятдесят одна) грн. 00 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

6. В частині стягнення 2500,00 грн. провадження за апеляційною скаргою припинити.

7. Видачу виконавчих документів доручити Господарському суду Черкаської області.

8. Матеріали справи № 03/5026/1791/2011 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя

Судді