Постанова № 20021403, 06.12.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2011                                                                                           № 48/348

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Вербицької О.В.

суддів:           

за участю секретаря          Горголь І.С.

за участю представників:          позивача: не з’явився;

відповідача: не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу          Повного товариства «Ломбард «Кредит-Сервіс» Товариство з обмеженою відповідальністю «Ювелір - Сервіс» і Компанія»

на рішення           господарського суду міста Києва

від          26.09.2011 року

у справі          № 48/348 (суддя – Бойко Р.В.)

за позовом          Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок «Укрпрофоздоровниця»

до          Повного товариства «Ломбард «Кредит-Сервіс» Товариство з обмеженою відповідальністю «Ювелір - Сервіс» і Компанія»

про          стягнення 5528, 82 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду м. Києва від 26.09.2011 року у справі № 48/348 за позовом Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок «Укрпрофоздоровниця» (далі – позивач, ПрАТ «Укрпрофоздоровниця») до Повного товариства «Ломбард «Кредит-Сервіс» Товариство з обмеженою відповідальністю «Ювелір - Сервіс» і Компанія» (далі – відповідач, ПТ «Ломбард «Кредит-Сервіс» ТОВ «Ювелір - Сервіс» і Компанія») про стягнення 5528, 82 грн. – позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Повного товариства "Ломбард "Кредит-Сервіс" Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювелір-Сервіс" і Компанія" (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41, кімната 110; ідентифікаційний код 37241788) на користь Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок "Укрпрофоздоровниця" (01033, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41; ідентифікаційний код 02583780) заборгованість у розмірі 5 100 (п'ять тисяч сто) грн. 00 коп., пеню у розмірі 405 (чотириста п'ять) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 101 (сто одна) грн. 56 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 234 (двісті тридцять чотири) грн. 98 коп. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПТ «Ломбард «Кредит-Сервіс» ТОВ «Ювелір - Сервіс» і Компанія» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що при прийнятті спірного рішення, судом першої інстанції порушено норми процесуального права та невірно застосовано норми матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2011 року апеляційну скаргу ПТ «Ломбард «Кредит-Сервіс» ТОВ «Ювелір - Сервіс» і Компанія» було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 45 хв. 06.12.2011 року.

06.12.2011 року в судове засідання в апеляційній інстанції не з’явились представники сторін, причини неявки в судове засідання не повідомили. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.

Крім того, відповідно до ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Оскільки, визначений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, двохмісячний строк вирішення спору закінчився, а представники в судове засідання не являються, судова колегія вважає за можливе також застосувати положення Конвенції та здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ПТ «Ломбард «Кредит-Сервіс» ТОВ «Ювелір - Сервіс» і Компанія» не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2010 р. між ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок "Укрпрофоздоровниця" (орендодавець) та Ломбардом (орендар) укладено договір оренди № 45 (далі – Договір).

Пунктом 1.1 Статуту ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" встановлено, що ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок "Укрпрофоздоровниця" змінило своє найменування на ПрАТ "Укрпрофоздоровниця".

За таких обставин, ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" є правонаступником ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок "Укрпрофоздоровниця", а тому є стороною у зобов'язанні, яке виникло на підставі Договору.

Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (в оренду) приміщення площею 17 кв. м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41 на 1-му поверсі, кімната № 110 з метою використання його для розміщення ломбарду та здійснення його господарської діяльності.

Згідно з п. 2.1 Договору орендар вступає в строкове платне користування приміщенням вартістю, вказаною в п. 1.1 договору, у термін, визначений у цьому договорі, але не раніше дати підписання акту приймання-передачі приміщення, який є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що розмір плати за користування приміщенням становить 300 грн. за 1 кв.м. на місяць. Щомісячна плата за користування орендованим приміщенням за даним договором без ПДВ складає 4250,00 грн., крім того ПДВ 20% - 850,00 грн., усього з ПДВ –5 100,00 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору орендар проводить оплату за користування орендованим майном шляхом щомісячних перерахувань до 05 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок орендодавця суми, визначеної п. 3.1 цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2010 р. на виконання умов Договору ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" передало, а ПТ «Ломбард «Кредит-Сервіс» ТОВ «Ювелір - Сервіс» і Компанія» прийняло в оренду приміщення площею 17 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39-41 на 1-му поверсі, кімната № 110, що підтверджується актом прийому-передачі приміщення від 01.10.2010 р.

Також, як було вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, заборгованість ПТ «Ломбард «Кредит-Сервіс» ТОВ «Ювелір - Сервіс» і Компанія» з орендної плати відповідно до п. 3.1 Договору, за листопад 2010 року становить 5 100,00 грн., а строк виконання грошового зобов’язання на момент подання позовної заяви настав.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі- ГК України) визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Статтею 530 ЦК України передбачено що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В свою чергу, відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до вимог статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції що, позовні вимоги ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" про стягнення з ПТ «Ломбард «Кредит-Сервіс» ТОВ «Ювелір - Сервіс» і Компанія» заборгованості у розмірі 5 100,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" було заявлено вимогу про стягнення з ПТ «Ломбард «Кредит-Сервіс» ТОВ «Ювелір - Сервіс» і Компанія» пені у розмірі 428,82 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання за період з 01.12.2010 р. по 16.06.2011 р.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань, і він вважається таким, що прострочив, відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 3.6 Договору плата за користування орендованим приміщенням внесена несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а тому нарахування штрафних санкцій (пені) припиняється 05.05.2011 р. Тобто, пеня нараховується за перші шість місяців прострочення, а не за весь період прострочення, а тому правомірним є нарахування пені у період з 06.11.2010 р. по 05.05.2011 р.

В свою чергу слід зазначити, що з урахуванням визначеного позивачем періоду нарахування пені (з 01.12.2010 р. по 16.06.2011 р.) та приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, правомірним є нарахування пені за прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання з 01.12.2010 р. (визначена позивачем дата початку періоду нарахування) по 05.05.2011 р. (встановлена судом дата припинення нарахування).

Як було вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, розмір пені, що підлягає стягненню з ПТ «Ломбард «Кредит-Сервіс» ТОВ «Ювелір - Сервіс» і Компанія» за прострочення виконання грошового зобов’язання становить 405,00 грн.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції що, позовні вимоги ПрАТ "Укрпрофоздоровниця" підлягають частковому задоволенню, стягненню з ПТ «Ломбард «Кредит-Сервіс» ТОВ «Ювелір - Сервіс» і Компанія» на користь ПАТ "Укрпрофоздоровниця" заборгованості у розмірі 5 100,00 грн. та частково пені у розмірі 405,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На думку апеляційної інстанції ПТ «Ломбард «Кредит-Сервіс» ТОВ «Ювелір - Сервіс» і Компанія» не доведено вимоги апеляційної скарги, отже, вона не підлягає задоволенню.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з’ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення у справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду м. Києва від 26.09.2011 року у справі № 48/348 за позовом Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок «Укрпрофоздоровниця» до Повного товариства «Ломбард «Кредит-Сервіс» Товариство з обмеженою відповідальністю «Ювелір - Сервіс» і Компанія» про стягнення 5528, 82 грн. - залишити без змін, а апеляційну скаргу Повного товариства «Ломбард «Кредит-Сервіс» Товариство з обмеженою відповідальністю «Ювелір - Сервіс» і Компанія» – без задоволення.

Справу № 48/348 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді