Постанова № 20021199, 01.12.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2011 № 55/232

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Андрієнка В.В.

суддів:

заучастю представників сторін:-

позивача: ОСОБА_1, довіреність № 0025/11 від 01.01.2011 року,

ОСОБА_2, довіреність № 0356/11 від 21.05.2011 року,

відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 208 від 02.03.2011 року.

розглянувши у від- критому судовому засіданні апеляційну скаргу-Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»

на рішення господарського суду-м. Києва від-29.09.2011 р.

у справі-№ 55/232 (колегія суддів: Ягічева Н.І., Бойко Р.В., Спичак О.М.)

за позовом-Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»

до-Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Телеком»

про -стягнення 18436 098,53 грн.

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство “МТС Україна” звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Голден Телеком” про стягнення суми боргу у розмірі 18436 098,53 грн. за договором про взаємозєднання телекомунікаційних мереж № 4-280/2009р. від 05.11.2010 р.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.09.2011 у справі № 55/232 в задоволенні позову відмовлено повністю.

ПАТ “МТС Україна” не погодилось з вказаним рішенням господарського суду м. Києва та подало на нього апеляційну скаргу, в якій просило суд апеляційної інстанції рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми процесуального та матеріального права.

Зокрема позивач стверджує про те, що відповідач займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуги завершення телефонних зєднань починаючи з 01.01.2009 р. За твердженням апелянта, відповідач неналежним чином виконує умови укладеного між сторонами договору про взаємозєднання телекомунікаційних мереж № 4-280/2009 від 05.11.2010 р. в частині оплати наданих позивачем послуг.

Відповідач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив суд рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Голден Телеком” звернулось до Приватного акціонерного товариства “МТС Україна” з листом від 05.11.2010 р. щодо укладення договору про взаємозєднання телекомунікаційних мереж № 4-280/2009р.

Судом встановлено, що позивачем було підписано договір разом з протоколом розбіжностей від 25.11.2010 р. (із застереженням про це у договорі) і супровідним листом від 26.11.2010р. за № MD-10-13767 повернуто на адресу відповідача один примірник підписаного договору про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж № 4-280/2009 від 05.11.2010р. разом з двома примірниками протоколу розбіжностей від 25.11.2010 р.

Як вбачається з Договору № 4-280/2009 його предметом є технічні, організаційні та економічні умови взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж сторін, у тому числі порядок взаєморозрахунків та розрахункові такси за доступ до телекомунікаційних мереж.

Згідно із п. 12 Додатку Д до Договору сторони до 12-го числа місяця, наступного за Звітним періодом, надсилають одна одній по факсу або електронною поштою датовані останнім днем Звітного періоду рахунки за надані Послуги, відповідні податкові накладні, а також акти приймання-передачі наданих Послуг. Підписані оригінали таких рахунків та податкових накладних обов'язково надсилаються кожній із Сторін поштовим відправленням до 20 числа місяця, наступного за Звітним періодом.

Як вбачається з матеріалів справи Позивач листом № МD-11-2669 від 28.02.2011 р., який отриманий Відповідачем 01.03.2011 р., вх. № 203, направив рахунок № 01-12/GT від 18.02.2011р. на суму 14 938 755,31 грн., та рахунок №01-12/GТ(SMS) від 18.02.2011 р. на суму 207 755,52 грн. для здійснення взаєморозрахунків, з вимогою провести розрахунок до 20.03.2011 р.

Листом № 336 від 15.03.2011 р. Відповідач повідомив про неможливість здійснення взаєморозрахунків та подальшою оплатою і повернув зазначені рахунки з тих причин, що між сторонами не укладено договір про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж.

Позивач повторно направив рахунки за надані в 2010 році послуги № 01-12/GT та 01-12/GТ(SMS) разом з актами приймання-передачі наданих послуг на адресу Відповідача, які він, на думку Позивача, повинен був оплатити до 12.05.2011 р.

Крім того, на адресу Відповідача, за результатами діяльності в кожному місяці 2011 року, Позивачем направлялись наступні рахунки за надані послуги: за січень 2011р. № 01-11/GT на суму 1 015 525,37 грн. та № 01-11/GT(SMS) на суму 12380,10грн.; за лютий 2011р. № 02-11/GT на суму 1016997,67 грн. та № 01-11/GT(SMS) на суму 12380,10грн.; за березень 2011р. № 03-11/GT на суму 1140195,80 грн. та № 03-11/GT(SMS) на суму 13998,48грн.

Спір у справі виник у звязку із тим, що оскільки оплати вищевказаних сум відповідачем здійснено не було, позивач вважає, що у відповідача виникла заборгованість у розмірі 18358386,75 грн. за Договором № 4-280/2009 від 05.11.2010 р. Відповідач проти цього заперечує, стверджуючи про те, що договір, на який посилається позивач, не був укладений.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд м. Києва вважає, що позов Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України господарсько-договірними зобов'язаннями є майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів.

Частиною 7 вказаного Кодексу передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України). Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч. 2 ст. 631 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В силу ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором (п. 4 ст. 181 Господарського кодексу України).

Як вказано вище, позивачем було підписано договір про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж № 4-280/2009 від 05.11.2010р., який разом з двома примирниками протоколу розбіжностей від 25.11.2010 р. (із застереженням про це у договорі) надіслано на адресу відповідача.

В силу п. 5 ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Судом встановлено, що розбіжності, які зазначені у відповідному протоколі від 26.11.2010 р., до суду передані не були.

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими (п. 7 ст. 181 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 11 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має зокрема повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Як встановлено судом, 25.05.2009 р. № 179-р Антимонопольним комітетом України прийнято розпорядження № 179-р, яким зокрема ТОВ «Голден Телеком» на ринку послуги завершення телефонних зєднань на мережі рухомого (мобільного) звязку Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Телеком», в межах території України, де Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Телеком» надає послуги рухомого (мобільного) звязку, за результатами діяльності у 2008 р. займало монопольне (домінуюче) становище.

Розпорядженням Антимонопольного комітету України № 305-р від 24.06.2010 р. залишено без змін розпорядження Антимонопольного комітету України № 179-р від 25.05.2009 р.

В Україні правову основу діяльності у сфері телекомунікацій встановлює Закон України «Про телекомунікації», який визначає повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами.

В силу п. 7 ст. 18 вказаного Закону України Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (Національна комісія з питань регулювання звязку України) здійснює відповідно до закону тарифне регулювання у сфері телекомунікацій та встановлює порядок взаєморозрахунків між операторами телекомунікацій.

Так, згідно із п. 4 ст. 57 названого Закону розміри розрахункових такс за послуги пропуску трафіка, плати за доступ до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій, та/або операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою установлюються в порядку, затвердженому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про телекомунікації» монопольний (домінуючий) оператор телекомунікацій - оператор, який відповідно до законодавства України займає монопольне (домінуюче) становище на ринку певних телекомунікаційних послуг на території держави чи певного регіону.

На виконання функцій, передбачених вищенаведеними нормами чинного законодавства України, 01.07.2010 р. Національною комісією з питань регулювання звязку України було прийнято рішення № 299 «Про застосування розрахункових такс за послуги доступу до телекомунікаційних мереж операторів, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку завершення з'єднань на мережах рухомого (мобільного) та фіксованого телефонного зв'язку».

Згідно із даним рішенням НКРЗ відповідно до статті 18 Закону України "Про телекомунікації", рішення НКРЗ від 04.02.2010 N 52 "Про затвердження Розрахункових такс за послуги доступу до телекомунікаційних мереж операторів, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій" та на підставі розпорядження Антимонопольного комітету України від 24.06.2010 N 305-р щодо залишення без змін розпорядження АМКУ від 25.05.2009 N 179-р, Національна комісія з питань регулювання зв'язку України вирішила:

1. Операторам, які визнані розпорядженням АМКУ від 25.05.2009 N 179-р такими, що займають монопольне (домінуюче) становище на відповідних ринках завершення з'єднань на мережах рухомого (мобільного) та фіксованого телефонного зв'язку:

- здійснювати взаєморозрахунки за послуги доступу до телекомунікаційних мереж за розрахунковими таксами, встановленими рішенням НКРЗ від 04.02.2010 N 52;

- внести зміни до відповідних договорів протягом місяця з моменту прийняття цього рішення.

Таким чином, Національною комісією з питань регулювання звязку України було накладено регуляторні зобовязання на відповідача, які оформлені у рішенні від 01.07.2010 р. № 299 «Про застосування розрахункових такс за послуги доступу до телекомунікаційних мереж операторів, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку завершення з'єднань на мережах рухомого (мобільного) та фіксованого телефонного зв'язку» та зобовязано операторів, які визнані розпорядженням АМКУ від 25.05.2009 N 179-р такими, що займають монопольне (домінуюче) становище на відповідних ринках завершення з'єднань на мережах рухомого (мобільного) та фіксованого телефонного зв'язку здійснювати взаєморозрахунки за послуги доступу до телекомунікаційних мереж за розрахунковими таксами, встановленими рішенням НКРЗ від 04.02.2010 N 52.

Колегія суддів відзначає, що в подальшому рішенням НКРЗ від 23.12.2010 р. № 600 рішення НКРЗ від 04.02.2010 N 52 визнано таким, що втратило чинність, та затверджено інші Розрахункові такси за послуги пропуску тарфіка до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій, що займають монопольне становище на ринку телекомунікацій.

Тобто даним рішенням було змінено лише розмір розрахункових такс, проте регуляторні зобовязання, накладені НКРЗ на операторів телекомунікацій, які визнані розпорядженням АМКУ від 25.05.2009 N 179-р такими, що займають монопольне (домінуюче) становище, залишились чинними.

Належних та допустимих доказів скасування рішення НКРЗ від 01.07.2010 р. № 299 «Про застосування розрахункових такс за послуги доступу до телекомунікаційних мереж операторів, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку завершення з'єднань на мережах рухомого (мобільного) та фіксованого телефонного зв'язку» матеріали справи не містять.

В силу п. 8.1 Рішення Національної комісії з питань регулювання зв'язку України 25.08.2011 N 444 рішення НКРЗ про результати проведеного аналізу ринків послуг пропуску трафіка та накладення на операторів з істотною ринковою перевагою регуляторних зобов'язань набирають чинності з моменту їх прийняття і діють до їх скасування за рішенням НКРЗ у випадку, якщо відповідний ринок за результатами проведеного аналізу не матиме або втратить характеристики ринку, на якому відсутня ефективна конкуренція. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів відзначає, що відповідач на підставі рішення НКРЗ від 01.07.2010 р. № 299 зобовязаний здійснювати взаєморозрахунки за послуги доступу до телекомунікаційних мереж за розрахунковими таксами, встановленими рішеннями НКРЗ від 04.02.2010 N 52 та від 23.12.2010 р. № 600, оскільки є таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуги завершення телефонних зєднань.

З огляду на чинність рішення НКРЗ від 01.07.2010 р. № 299 у суду відсутні підстави вважати, що станом на момент отримання відповідачем протоколу розбіжностей до договору про взаємозєднання телекомунікаційних мереж № 4-280/2009р. від 05.11.2010 р. ТОВ «Голден Телеком» вже не займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуги завершення телефонних зєднань на мережі рухомого (мобільного) звязку.

Як вказано вище, позивачем було підписано договір про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж № 4-280/2009 від 05.11.2010р., який разом з двома примирниками протоколу розбіжностей від 25.11.2010 р. (із застереженням про це у договорі) надіслано на адресу відповідача.

Отже, враховуючи, що у визначений законом строк розбіжності не були передані відповідачем до суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що на підставі п. 7 ст. 181 Господарського кодексу України пропозиції позивача, викладені у протоколі розбіжностей від 25.11.2010 р., є прийнятими відповідачем, який був визнаний таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуги завершення телефонних зєднань на мережі рухомого (мобільного) звязку.

На підставі вищевикладеного судова колегія вважає, що між сторонами у даній справі був укладений договір про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж № 4-280/2009 від 05.11.2010р. з урахуванням умов, викладених позивачем в протоколі розбіжностей від 25.11.2010 р.

В силу ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобовязання виникають з господарського договору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із п. 12 Додатку Д до Договору сторони до 12-го числа місяця, наступного за Звітним періодом, надсилають одна одній по факсу або електронною поштою датовані останнім днем Звітного періоду рахунки за надані Послуги, відповідні податкові накладні, а також акти приймання-передачі наданих Послуг. Підписані оригінали таких рахунків та податкових накладних обов'язково надсилаються кожній із Сторін поштовим відправленням до 20 числа місяця, наступного за Звітним періодом.

Як встановлено судом, на виконання цих умов, Позивач листом № МБ-11-2669 від 28.02.2011 р. (отримано Відповідачем 01.03.2011 р., вх. № 203) направив рахунок № 01-12/ОТ від 18.02.2011р. на суму 14 938 755,31 грн., та рахунок № 01-12/ОТ(8М8) від 18.02.2011 р. на суму 207 755,52 грн. для здійснення взаєморозрахунків, з вимогою провести розрахунок до 20.03.2011 р.

Листом № 336 від 15.03.2011 р. Відповідач повідомив про неможливість здійснення взаєморозрахунків та подальшою оплатою і повернув зазначені рахунки з тих причин, що між сторонами не укладено договір про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж.

Пункт 13 Додатку Д до Договору передбачає процедуру здійснення розрахунків між сторонами: розрахунки між Сторонами за цим Договором проводяться шляхом зарахування зустрічних однорідних фінансових вимог. Сума, яка підлягає оплаті на користь однієї із Сторін, узгоджується в Акті звірки та зарахування зустрічних однорідних вимог (далі - Акт), редакція якого узгоджується Сторонами шляхом обміну електронним поштовими листами до 15-го числа місяця, наступного за Звітним періодом. Оригінал Акту повинен бути підписаний Сторонами до 20 числа місяця, наступного за Звітним періодом. Сума, узгоджена в Акті звірки та зарахування зустрічних однорідних вимог повинна бути сплачена Стороною-дебітором в повному обсязі до останнього числа місяця, наступного за Звітним періодом. Неузгодження Сторонами Акту звірки та зарахування зустрічних однорідних вимог або ухиляння будь-якої із Сторін від його укладання не звільняє Сторони від сплати рахунків іншої Сторони за надані Послуги, крім випадків оспорюваних Стороною сум.

Оскільки акти звірки та зарахування зустрічних однорідних вимог Відповідач відмовився підписувати, то відповідно до положень п. 14 Додатку Д до Договору - у разі, якщо розрахунки за надані послуги здійснюються Сторонами на підставі виставлених рахунків та актів приймання-передачі наданих послуг без укладання Сторонами Акту звірки та зарахування однорідних вимог, оплата рахунків здійснюється Сторонами до останнього числа місяця, наступного за звітним періодом.

Як встановлено судом, позивач повторно направив рахунки за надані в 2010 році послуги № 01-12/ОТ та 01-12/ОТ(8М8) разом з актами приймання-передачі наданих послуг на адресу Відповідача, які він повинен був оплатити до 12.05.2011 р.

Крім цих рахунків, на адресу Відповідача, за результатами діяльності в кожному місяці 2011 року, Позивачем направлялись наступні рахунки за надані послуги:

За січень 2011р:

- №01-11/GТ на суму 1 015 525,37 грн.

- № 01-11/GТ(SМS) на суму12 380,10 грн.

За лютий 2011р:

- №02-1 1/GТ на суму 1 016 997,67 грн.

- № 02-11/GТ(SМS) на суму 12 778,50 грн.

За березень 2011 р:

- № 03-1 1/GТ на суму 1 140 195,80 грн.

- № 03-11/GТ(SМS) на суму 13 998,48 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за договором про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж № 4-280/2009 від 05.11.2010р. у розмірі 18 358 386,75 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також колегія суддів погоджується з вимогами позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 56024,77 грн., нарахованої на підставі п.10.3 договору за несвоєчасну сплату послуг.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 21687,01 грн.

Таким чином позов ПАТ “МТС Україна” до ТОВ “Голден Телеком” підлягає задоволенню у повному обсязі, а рішення місцевого господарського суду - скасуванню повністю.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

постановив:

Рішення господарського суду м. Києва від 29.09.2011 у справі № 55/232 скасувати повністю та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Телеком» (м. Київ, вул. Хрещатик, 19-а, код 19028202) на користь Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» (м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, код 14333937) 18358386,75 грн. основного боргу, 56024,77 грн. пені, 21687,01 грн. 3% річних, 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з з Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Телеком» (м. Київ, вул. Хрещатик, 19-а, код 19028202) на користь Приватного акціонерного товариства «МТС Україна» (м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, код 14333937) 12750,00 грн. державного мита за перегляд рішення апеляційною інстанцією.

Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді