Постанова № 20020998, 28.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2011                                                                                           № 26/187

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Новікова М.М.

суддів:           Мартюк А.І.

за участю представників

від позивача: не з’явились

від відповідача: не з’явились

від третьої особи: не з’явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного підприємства „Міладіум”

на рішення                     господарського суду міста Києва

від                               21.07.2011

у справі                     №26/187 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом           Державного вищого навчального закладу „Університет менеджменту

освіти”

до           Приватного підприємства „Міладіум”

третя особа Національна академія педагогічних наук України

про                     стягнення 261383,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Державного вищого навчального закладу „Університет менеджменту освіти” (надалі – ДВНЗ „УМО”, позивач, університет) про стягнення із Приватного підприємства „Міладіум” (надалі – ПП „Міладіум”, відповідач, користувач) 32438,30 грн. основного боргу та 228945,23 грн. пені

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.07.2011 у справі №26/187 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 32438,30 грн. основного боргу, 3619,33 грн. пені, 359,58 грн. державного мита та 32,46 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмолено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Приватне підприємство „Міладіум” звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2011 у справі №26/187 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги позивача мотивовані тим, що на думку відповідача зобов’язання Державного вищого навчального закладу „Університет менеджменту освіти” щодо надання житлово-комунальних послуг припинились 21.04.2009, у зв’язку з чим за твердженнями скаржника орендоване приміщення було звільнене ним 22.04.2009, оскільки позивач припинив виконання умов договору про користування комунальними послугами від 05.05.2008.

Сторони та третя особа в судове засідання не з’явилися, причин неявки суду не повідомили, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином, зокрема ухвала про відкладення розгляду апеляційної скарги надсилалася сторонам за адресами, вказаними в апеляційній скарзі.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

01.10.2007 між Академією педагогічних наук України, як орендодавцем, та Приватним підприємством „Міладіум”, як орендарем, укладено договір оренди №28, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування індивідуально визначене майно: державне нежитлове приміщення, площею 284,4 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Артема, 52-А, корпус 2 на першому поверсі лівого крила дев’ятиповерхової будівлі, що перебуває на балансі Академії педагогічних наук України, вартість якого визначена, згідно з актом оцінки на 31.01.2005 і становить за незалежною оцінкою 761220, 00 грн.

05.05.2008 на підставі вказаного договору оренди нежитлового приміщення між ДВНЗ „УМО” та ПП „Міладіум” укладено договір про користування комунальними послугами, відповідно до умов якого університет передає, а користувач отримує в користування експлуатаційні послуги в приміщенні гуртожитку, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Артема, 52-А, на першому поверсі, а саме: опалення орендного приміщення, згідно з розрахунками загального лічильника опалення будинку; холодне водопостачання, згідно із загальним водолічильником та контрольним водолічильником, скид стічних вод у міську систему каналізації, згідно з виставленими рахунками ВАТ АК „Київводоканал” Управління екологічного нагляду за проведенням контролю щодо якості стічних вод, хімічний аналіз стічних вод; електропостачання за загальними показниками лічильників будинку та контрольними показниками лічильника, вивіз побутового сміття, згідно з договором та встановлених законодавством тарифів.

Відповідно до п. 2.3 зазначеного договору, університет зобов’язався щомісячно виставляти відповідачу рахунки на оплату експлуатаційних послуг.

Пунктом 2.1 договору передбачено обов’язок користувача щомісячно перераховувати до 10 числа поточного місяця на рахунок університету – оплату, відповідно до виставлених ним рахунків–фактур.

Як зазначає суд першої інстанції, за період з 01.05.2008 по 15.03.2011 відповідачу були виставлені рахунки за користування послугами, передбаченими договором від 05.05.2008 на загальну суму 38396,09 грн. Натомість відповідачем вказані послуги оплачені лише в сумі 5957,79 грн.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що у відповідача виникла заборгованість в сумі 32438,30 грн., виходячи з наступного.

З пункту 5.1 договору від 05.05.2008 вбачається, він діє у період з 05.05.2008 до 20.04.2009.

Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не висловила бажання його розірвати, то він продовжується на такий самий термін, на тих самих умовах (п. 5.2 договору про користування комунальними послугами).

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.12.2009 у справі №40/528 за позовом ПП „Міладіум” до ДВНЗ „УМО” про зобов’язання поновити надання житлово-комунальних послуг (електро- та водопостачання), яке відповідно до положень ст. 35 ГПК України має преюдиційне значення для вирішення даної справи, встановлено, що строк дії договору про користування комунальними послугами від 05.05.2008 припинив свою дію 20.04.2009.

Крім того, договір про надання комунальних послуг укладений на підставі договору оренди №28 від 01.10.2007 між Академією педагогічних наук України та Приватним підприємством „Міладіум”, дію якого припинено 21.04.2009 у зв’язку із закінченням терміну, на який його було укладено.

Факт припинення дії договору оренди №28 від 01.10.2007 із 21.04.2009 встановлений рішенням господарського суду міста Києва від 30.05.2011 у справі №37/121, яким з ПП „Мілладіум” стягнуто на користь академії педагогічних наук України 91594,03 грн. за фактичне користування приміщенням у період з квітня 2009 року до жовтня 2010 року.

Разом з тим, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором про користування комунальними послугами від 05.05.2008 на підставі виставлених ним рахунків згідно умов 2.3 цього договору.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що договір про користування комунальними послугами припинив свою дію з 20.04.2009, то заборгованість за цим договором може бути стягнута лише за період дії договору, тобто (з урахуванням позовних вимог) за період з 01.05.2008 по 20.04.2011.

Колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що позовна вимога про стягнення з відповідача відшкодування вартості наданих комунальних послуг у період фактичного користування приміщенням з 21.04.2009 по 17.02.2011 не може бути задоволена судом, оскільки ДВНЗ „УМО” як на підставу позову посилається саме на невиконання договору про користування комунальними послугами від 20.05.2008, а не на фактичне використання відповідачем комунальних послуг після закінчення дії договору.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що вимоги суду про надання детального розрахунку суми заборгованості ПП „Міладіум” за договором користування послугами від 05.05.2008 станом на 20.04.2009 позивачем виконана не була.

Так, із наданої позивачем довідки про нарахування комунальних та експлуатаційних послуг, а також розрахунку позивача вбачається, що ДВНЗ „УМО” станом на кінець 2008 нараховує відповідачеві заборгованість у розмірі 2136,49 грн., проте вказана заборгованість жодним чином документально не підтверджена, матеріали справи не містять доказів виставлення рахунків за вказаний період відповідно до вимог пункту 2.3 договору.

Натомість, до матеріалів справи долучено, зокрема, рахунки за січень, лютий та березень, відповідно до яких станом на 20.04.2011 (момент припинення дії договору) відповідачеві було нараховано заборгованість у розмірі 6651,88 грн., проте відповідачем (як захначає сам позивач у своєму рахунку) за вказаний період сплачено 2412,49 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню частково в розмірі 4239,39 грн., який документально підтверджений матеріалами справи та обрахований в межах строку дії договору.

Стосовно вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 228 945, 23 грн. пені колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.2 договору, у разі несвоєчасного внесення платежів за користування комунальними послугами, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За розрахунком апеляційного суду, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача відповідно до вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та умов договору, виходячи з облікової ставки, встановленої НБУ у відповідний період з урахуванням виникнення зобов’язання щодо оплати по сумі, яка підлягала сплаті у визначений час та за період прострочення становить 486,89 грн.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Державного вищого навчального закладу „Університет менеджменту освіти” підлягають задоволенню частково.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Приватного підприємства „Міладіум” підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду м. Києва від 21.07.2011 у справі №26/187 має бути змінене в частині сум, що підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що сума, яка оскаржується відповідачем, становить 35957,63 грн., тому виходячи саме із цієї суми має вираховуватись розмір державного мита, що підлягає сплаті за розгляд апеляційної скарги. У зв’язку із викладеним сума надмірно сплаченого відповідачем державного мита за розгляд апеляційної скарги у розмірі 2,21 підлягає поверненню з Державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Міладіум” задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2011 у справі №26/187 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

„Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Міладіум” (03110, м. Київ, вул. Пироговського, 19, корп. 8, кім. 214, код 31301392 ) на користь Державного вищого навчального закладу „Університет менеджменту освіти” (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А, код 35830447) 4239 (чотири тисячі двісті тридцять дев'ять) грн. 39 коп. основного боргу, 486 (чотириста вісімдесят шість) грн. 89 коп. пені, 47 (сорок сім) грн. 31 коп. державного мита та 4 (чотири) грн. 27 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.”

Стягнути з Державного вищого навчального закладу „Університет менеджменту освіти” (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А, код 35830447) на користь Приватного підприємства „Міладіум” (03110, м. Київ, вул. Пироговського, 19, корп. 8, кім. 214, код 31301392 ) 156 (сто п’ятдесят шість) грн. 17 коп. витрат по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Повернути Приватному підприємству „Міладіум” (03110, м. Київ, вул. Пироговського, 19, корп. 8, кім. 214, код 31301392 ) з Державного бюджету 2 (дві) грн. 21 коп. надмірно сплаченого державного мита за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №26/187 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          Мартюк А.І.