Рішення № 20019963, 19.12.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2011 рокуСправа № 13/5026/2639/2011

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., при секретарі судового засідання Кенкеч О.С., у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду розглянув справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Пологівський хімічний завод «Коагулянт», Запорізька область, м. Пологи, вул. Крупської, буд. 243

до приватного підприємства «Екоснаб», м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 221, кв. 89

про стягнення 75295,80 грн. заборгованості та інфляційних,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: не зявився.

Товариство з додатковою відповідальністю «Пологівський хімічний завод «Коагулянт»звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до приватного підприємства «Екоснаб»про стягнення заборгованості згідно договору поставки від 19.04.2010р. №007-014-GD10 в розмірі 75295,80 грн., в тому числі 74790,71 грн. основного боргу, 430,30 грн. -3 % річних, 74,79 грн. інфляційних та відшкодування судового збору.

У судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, хоча був тричі належним чином повідомлений про дату та час судового засідання. У судовому засіданні, що відбулося 06.12.2011р., представник відповідача заборгованість визнав та просив надати додатково час для врегулювання спору та укладання мирової угоди.

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та незявлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Адреса відповідача відповідає адресі, вказаній в реєстраційних документах.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлені такі взаємовідносини сторін.

19.04.2010р. між ВАТ «Пологівський хімічний завод «Коагулянт»як продавцем (Позивач), в особі голови правління Басюка О.М., що діє на підставі Статуту, та приватним підприємством «Постач-Збут»(покупцем), в особі комерційного директора Пащенко Лесі Іванівни, що діє на підставі Статуту, було укладено договір поставки №007-014-GD10 (Далі Договір), за умовами якого Постачальник зобовязується поставити Покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (цеглу), а Покупець зобовязується прийняти таку продукцію та оплатити її вартість за цінами, визначеними у специфікації, в порядку та строки, передбачені цим Договором.

ВАТ «Пологівський хімічний завод «Коагулянт»реорганізовано шляхом перетворення у товариство з додатковою відповідальністю «Пологівський хімічний завод «Коагулянт», яке є правонаступником всіх прав та обовязків ВАТ «Пологівський хімічний завод «Коагулянт».

Згідно п. 1.2 Договору предметом поставки за цим Договором є цегла (надалі продукція).

Відповідно до п. 8.1 Договору цей Договір набирає чинності з 01 квітня 2010 року і діє до 31 грудня 2010 року.

Відповідно до п. 1.3 Договору загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим Договором, орієнтовно складає 46112 шт.

Відповідно до п. 2.3 Договору оплата кожної партії продукції здійснюється Покупцем в безготівковому порядку, в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах 100% попередньої оплати протягом трьох банківських днів з моменту виставлення Постачальником відповідного рахунку.

На виконання умов Договору Постачальник здійснив поставку продукції Покупцю за період з 21.04.2010р. по 02.11.2010р. згідно видаткових накладних на загальну суму 210087,90 грн.:

від 21.04.2010р. №602 на суму 43888,80 грн.;

від 03.06.2010р. №883 на суму 48 963,61 грн.;

від 31.05.2010р. №841 на суму 44615,95 грн.;

від 29.04.2010р. №652 на суму 47203,55 грн.;

від 02.11.2010р. №2158 на суму 11692,80 грн.;

від 27.09.2010р. №1799 на суму 13723,20 грн.

Товар був отриманий Покупцем, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу та довіреністю на отримання продукції.

За отриману продукцію Покупець розрахувався частково, в сумі 111297,19 грн.

21.02.2011р. між Постачальником та Покупцем було укладено додаткову угоду №1 до Договору, за умовами якої п. 2.3 викладено в наступній редакції: «Продукція повинна бути оплачена Покупцем до 01 березня 2011р. Здійснення Покупцем повної сплати попередньо поставленої продукції є необхідною умовою виконання Постачальником своїх зобовязань по поставці продукції Покупцю». Всі інші умови Договору залишились без змін.

Станом на 16.03.2011р. заборгованість Покупця становить 98790,71 грн.

16.03.2011р. між Покупецем (Первісний боржник) в особі директора Пащенко В.В., що діє на підставі Статуту, приватним підприємством «Екоснаб»(Новий боржник Відповідач по справі) в особі генерального директора Пащенко Л.І., що діє на підставі Статуту, та Постачальником було укладено договір №720-067-AG11 про переведення боргу, за умовами якого Первісний боржник переводить на Нового боржника зобовязання у розмірі 98790,71 грн., що виникло на підставі Договору, а Новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобовязання. Договір є чинним, не заперечний сторонами та не визнавався судом недійним.

Відповідач розрахувався частково, в розмірі 24000 грн.

Станом на 21.11.2011р. заборгованість Відповідача становить 74790,71 грн.

Невиконання Відповідачем взятих на себе зобовязань стало підставою для звернення Постачальника до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Згідно ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. 522 ЦК України новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Згідно п. 5 договору від 16.03.2011р. №720-067-AG11 про переведення боргу Новий боржник, підписуючи цей договір, підтверджує, що йому була передана вся необхідна інформація (документація), повязана із основним договором, зокрема і та, що стосується спорів і суперечностей за основним договором між Первісним боржником та Кредитором.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатної поставки продукції. Сторони за договором є субєктами господарювання.

За правовою природою договір поставки від 19.04.2010р. №007-014-GD10 є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 ЦК України, якою передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобовязання, що виникає між субєктами господарювання, в силу якого один субєкт зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта, або утриматися від певних дій, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, є господарським зобовязанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати розрахунок, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка є різновидом відносин купівлі-продажу.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір поставки від 19.04.2010р. №007-014-GD10 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу. Позивач за період з 21.04.2010р. по 02.11.2010р. поставив Відповідачу продукцію на загальну суму 210087,90 грн., що підтверджується видатковими накладними та не оспорюється сторонами. Претензій щодо кількості, якості та специфікації отриманої продукції не заявлено.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк сплати за отриманий товар, який визначений п. 2.3 Договору, яким встановлено, що продукція повинна бути оплачена Покупцем до 01 березня 2011р. Здійснення Покупцем повної сплати попередньо поставленої продукції є необхідною умовою виконання Постачальником своїх зобовязань по поставці продукції Покупцю.

Проте Відповідач свої зобовязання в частині оплати за отриману продукцію належним чином не виконав.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 74790,71 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу 430,30 грн. - 3% річних за час прострочення виконання грошового зобовязання, та 74,79 грн. інфляційних, що підлягають до стягнення. Розрахунок позивача перевірено за допомогою калькулятора апаратного комплексу «Ліга-Закон».

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача повністю та стягнути на користь позивача 1505,92 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Екоснаб», м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 221, кв. 89, код ЄДРПОУ 36860687, р/р 26002060535611 ЧВ ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», м. Черкаси, МФО 354347

на користь товариства з додатковою відповідальністю «Пологівський хімічний завод «Коагулянт», Запорізька область, м. Пологи, вул. Крупської, буд. 243, код ЄДРПОУ 03327724, р/р 26001121429001 в відділення ДРУ ПАТ КБ «Приватбанк»м. Дніпропетровськ, МФО 305299

74790,71 грн. основного боргу, 430,30 грн. -3 % річних, 74,79 грн. інфляційних, 1505,92 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Суддя Г.М. Скиба