Рішення № 20019906, 16.12.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2011 рокуСправа № 09/5026/2624/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Комзюк О.Л., за участю представника позивача - ОСОБА_1 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватного підприємства "Торговий Дім Поляков", м.Черкаси до виробничого-комерційного підприємства "Рімекс" у формі товариства з обмежено відповідальністю, про стягнення 14010,80 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 13613,39 грн. боргу з оплати за поставлений товар по договору поставки № 3928 від 28.03.2011 року (далі - Договір), 207,69 грн. договірних процентів та 189,72 грн. пені, нарахованих за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов Договору позивач поставляв відповідачу товар (продовольчі товари), який останній прийняв, але порушував договірні строки та порядок оплати за прийнятий товар, внаслідок чого утворився прострочений борг з оплати за товар. На вимогу постачальника (позивач у справі) покупець (відповідач у справі) не повністю розрахувався за товар, тому повинен сплатити суму боргу, що утворилась у звязку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобовязань, а також договірні проценти та пеню за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Письмовий відзив на позовну заяву відповідач не подав, представника у судове засідання вдруге не направив. Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 19.11.2011 уповноваженому за довіреністю Алексенко.

Неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву та неявка його представника у судове засідання не перешкоджають вирішенню спору по суті.

На підставі ст.75 ГПК України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити повністю, пояснила, що відповідач ухиляється від виконання своїх договірних зобов'язань.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Між приватним підприємством "Торговий дім Поляков" (постачальник, позивач у справі) та виробничо-комерційним підприємством "Рімекс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (покупець, відповідач у справі) укладено договір поставки № 3928 від 28.03.2011 року, відповідно до умов якого постачальник зобовязується передати у власність покупця продукти харчування та інші товари (Товар), а покупець зобовязується прийняти і оплатити його на умовах Договору відповідно до виписаних накладних (п.1.1 Договору).

У Договорі сторони, зокрема, домовились про наступне:

- загальна сума товару, що передається покупцю, ціна одиниці, асортимент, кількість товару, дата відвантаження визначені у накладній, яка є невід'ємною частиною Договору. Доставка товару здійснюється за рахунок постачальника у зазначені у заявці терміни (п.1.2 Договору);

- при прийомі товару оформлюється накладна, що підписується представниками сторін. Накладна засвідчує: факт поставки товару його якість та кількість (п. 3.5. Договору);

- покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару окремо, шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника, на протязі 14 календарних днів з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100 % оплати вартості отриманого товару готівкою в касу постачальника на протязі чотирнадцяти календарних днів з моменту отримання товару (пункт 4.2 Договору);

- при порушенні покупцем п.4.2 даного Договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу до дня фактичного розрахунку відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань", крім цього, збитки від інфляції та 17 % річних від суми боргу за весь час прострочення (п.5.2 Договору).

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар, у тому числі у період з 24.09.2011 року по 30.09.2011 року, на загальну суму 15613,39 грн. У цей період відповідач сплатив 2000,00 грн., відповідно, залишок боргу з оплати за товар становить 13613,39 грн., що підтверджується даними видаткових накладних, картки особового рахунку контрагента, актом звірки взаєморозрахунків.

Облік поставки позивачем ведеться по кожній видатковій накладній окремо. У вказаний період відповідач не повністю оплатив товар отриманий по наступних накладних: ТД-1548227 від 30.09.2011 року на суму 13533,47 грн.; ТД-1544503 від 24.09.2011 року на суму 232,88 грн.; ТД-1548330 від 30.09.2011 року на суму 1847,04 грн.

25 жовтня 2011 року відповідач сплатив 1000,00грн. за товар по накладній ТД-1548227 від 30.09.2011 року. 26 жовтня 2011 року відповідач сплатив 1000,00грн. за товар по накладній ТД-1548227 від 30.09.2011 року.

Таким чином, відповідач порушував, встановлені договором строки оплати за товар. Отже згідно умов п.5.2 Договору позивач має право нарахувати договірні проценти річних та пеню від простроченої суми боргу за весь час прострочення.

Нарахування позивачем договірних процентів здійснено за прострочення платежу по вищенаведених видаткових накладних: ТД-1544503 від 24.09.2011 року, ТД-1548330 від 30.09.2011 року ТД-1548227 від 30.09.2011, з врахуванням сум платежів по вказаних накладних за період прострочення з 09.10.2011 по 15.11.2011 року, що становить 207,69 грн. Позивачем також здійснено нарахування договірної пені відповідно до п.5.2 Договору, за прострочення виконання грошових зобов'язань у період прострочення з 09.10.2011 року по 15.11.2011 року в сумі 189,72 грн.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Сторони спірних правовідносин є субєктами господарювання, зобовязання, що виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бартеру) та іншими.

Договір, підставі якого виникли зобов'язання сторін, за правовою природою є господарським договором поставки.

Господарські договори між суб'єктами господарювання укладаються за правилами встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179, 263 ГК України).

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки.

Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 664 ЦК України встановлено, що обовязок продавця передати товар вважається виконаним в момент вручення товару покупцеві.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

З вищенаведених матеріалів справи вбачається, що зобовязання позивача щодо передачі товару є виконаними з дати вручення товару відповідачу по видаткових накладних, строк оплати по договору визначений 14 календарних днів з моменту отримання товару. На виконання умов Договору позивач поставляв відповідачу товар, який відповідач отримав без зауважень, однак його вартість сплачував з порушенням встановлених Договором строків. Залишок боргу з оплати за товар становить 13613,39 грн., що підтверджується належними доказами і не спростовано відповідачем.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У договорі сторони визначили, що у випадку порушення покупцем своїх зобов'язань по оплаті партії товару, покупець сплачує постачальнику 17 % річних від суми боргу за весь час прострочення. Позивачем обґрунтовано нараховані договірні проценти за прострочення виконання грошових зобов'язань в сумі 207,69 грн. Позивач також скористався своїм правом, передбаченим п. 5.2. Договору щодо нарахування за прострочення виконання грошового зобов'язання договірної пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Розрахунок договірних процентів річних в сумі 207,69 грн. та договірної пені в сумі 189,72 грн., нарахованих у зв'язку з простроченням виконання грошових зобов'язань, відповідає обставинам справи, праву позивача і зроблений вірно.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на позовну заяву та не спростував доводів позивача щодо наявності заборгованості.

З огляду на викладені норми законодавства та встановлені фактичні обставини справи, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 13613,39 грн. боргу з оплати за товар, 207,69 грн. договірних процентів річних, та 189,72 грн. договірної пені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 1477,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із виробничого-комерційного підприємства "Рімекс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (18016, м.Черкаси, вул. Орджонікідзе, 2 ідентифікаційний код 21350359) на користь приватного підприємства "Торговий Дім Поляков" (18000, м.Черкаси, вул.Чехова, 41, ідентифікаційний код 32268131) - 13613,39 грн. основного боргу, 207,69 грн. договірних процентів річних, 189,72 грн. договірної пені та 1477,50 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

СУДДЯН.М. Курченко

Повне рішення складено 19 грудня 2011 року.