Рішення № 20019706, 08.12.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2011 року                                        Справа № 09/5026/2468/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Комзюк О.Л., за участю представника позивача - Ченцова О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління МНС України в Черкаській області до дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат", м.Умань про стягнення 34262,02 грн., -

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 34262,02 грн., у тому числі: 31471,36 грн. основного боргу з оплати за постійне обов'язкове обслуговування об'єктів та окремих територій, 818,69 грн. три проценти річних, 1971,97 грн. інфляційних нарахувань, нарахованих у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір №54 від 31.08.2007 року на постійне та обов’язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об’єктів та окремих територій, відповідно до умов якого позивач здійснював аварійно-рятувальне обслуговування "Об’єкта". Згідно умов договору відповідач зобов'язаний був щомісячно вносити плату в сумі 684,16 грн. за обслуговування. Однак за періоди з грудня 2007 року по вересень 2011 року відповідач не вносив плату, тому утворилась вищенаведена заборгованість.

          Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання вдруге не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Судом належним чином виконаний обов'язок щодо повідомлення відповідача про дату та час судового засідання.

Неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву та неявка його представника у судове засідання не перешкоджають вирішенню спору по суті.

На підставі ст.75 ГПК України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні: представник позивача підтримав позовні вимоги просив їх задовольнити повністю, пояснив, що відповідач ухиляється від виконання своїх договірних зобов'язань, на направлені претензії та вимоги не відповідає.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

У другій половині дня, після судового засідання та прийняття рішення по справі і проголошення вступної та резолютивної частин рішення від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, який при прийнятті рішення не може прийматись судом до розгляду, оскільки надійшов після прийняття рішення по справі, хоча і до складення повного тексту рішення.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Позивач у справі є юридичною особою яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру здійснює діяльність з пожежної охорони та діяльність щодо безпеки населення в надзвичайних ситуаціях.

Відповідач по справі є юридичною особою, яка зареєстрована в Державному реєстрі об’єктів підвищеної небезпеки.

Між аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Управління МНС України в Черкаській області (позивач по справі) та ДП "Уманський консервний завод" (відповідач по справі) укладено договір № 54 від 31.08.2007 року (далі Договір) на постійне та обов’язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об’єктів та окремих територій.

У Договорі сторони, зокрема, домовились про наступне:

          Основні обов’язки сторін визначені пунктами 2 і 3 Договору. Основними обов’язками позивача, відповідно до даного пункту договору є: добір основного особового складу "аварійно рятувальної служби", постійно підтримувати необхідний фізичний та психологічний рівень підготовки рятувальників (п.п. 2.1. Договору); забезпечення функціонування структурних підрозділів у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт (п.п. 2.2. Договору); створення та підтримання у належному стані відповідних матеріально-технічних резервів для проведення аварійно рятувальних робіт (п.п. 2.3. Договору); організація ремонту та технічне обслуговування аварійно-рятувальних засобів (п.п. 2.4. Договору); виконання інших обов’язків, що передбачені п.п. 2.5. та 2.6. Договору.

Пунктом 4 Договору визначені вартість обслуговування і порядок проведення розрахунків відповідача із позивачем. Відповідно до п.п. 4.1 Договору вартість функціонування структурних підрозділів аварійно-рятувальної служби у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно -рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення складає 7% від загальної вартості постійного та обов’язкового обслуговування об’єкта (9773,75 грн.), а саме: 684,16 грн. на місяць. Плата за обслуговування Об’єкта здійснюється щомісячним перерахуванням коштів у визначені строки згідно з наданим рахунком (п.п.4.2 Договору).

На виконання умов договору позивач здійснює аварійно-рятувальне обслуговування "Об’єкта". На підтвердження виконання зобов’язань по договору позивач надав рахунки, що направлялись відповідачу за період дії договору та витяги із книги нарядів на службу за 2008, 2009, 2010, 2011 роки.

Позивачем надана Довідка Управління Держгірпромнагляду по Черкаській області на підтвердження необхідності здійснення аварійного обслуговування "Об’єкта".

Позивачем на адресу відповідача направлялись претензії від 18.12.2009 року, від 03.03.2010 року, та лист від 29.09.2011 року які залишені відповідачем без відповіді, заборгованість у встановлений строк не сплачена.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору є стягнення боргу з оплати за надані послуги з постійного та обов’язкового обслуговування державними аварійно-рятувальними службами.

Організаційні, правові та економічні засади створення і діяльності аварійно-рятувальних служб, обов'язки, права, гарантії соціального захисту та відповідальність рятувальників, а також питання міжнародного співробітництва у сфері ліквідації надзвичайних ситуацій, визначаються Законом України "Про аварійно-рятувальні служби".

Відповідно до ст.5 вказаного Закону аварійно-рятувальні служби обслуговують окремі території, а також підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Постійному та обов'язковому обслуговуванню аварійно-рятувальними службами підлягають, у тому числі, підприємства, організації із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також ті, що застосовують у своєму виробництві або зберігають сильнодіючі отруйні речовини.

Згідно довідки Управління Держгірпромнагляду України по Черкаській області від 12.11.2011 року №02-4/1455 відповідач відноситься до об'єктів підвищеної небезпеки, за класом небезпеки - 2, небезпечна речовина - аміак.

Згідно ст.17 Закону України "Про аварійно-рятувальні служби" права та обов'язки підприємств, установ та організацій, які мають об'єктові аварійно-рятувальні служби чи які обслуговуються відповідними аварійно-рятувальними службами, а також права та обов'язки громадських організацій, що створюють аварійно-рятувальні служби, визначаються їх статутами або договорами між зазначеними підприємствами, установами, організаціями та аварійно-рятувальними службами.

Договір, на підставі якого виникли зобов'язання сторін, за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Оскільки Законом України "Про аварійно-рятувальні служби" не встановлені особливості укладення та виконання договорів із аварійно-рятувальними службами, суд до даних правовідносин застосовує відповідні норми Цивільного кодексу України щодо надання послуг.

Загальні правові положення відносин з надання послуг врегульовані главою 63 Цивільного кодексу України, положення якої застосовуються до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Господарські договори укладаються за правилами встановленими Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179, 263 ГК України).

Так, згідно ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач забезпечував аварійно-рятувальне обслуговування "Об’єкта", відповідачем не заперечується таке обслуговування "Об’єкта", передбаченого договором, та сума плати за нього, однак в порушення умов договору відповідач не вжив заходів, необхідних для виконання зобов’язань з оплати за надані послуги, оплативши у період дії договору, у листопаді 2007 року - 684,16 грн., у лютому 2009 року - 1368,32 грн., в всього: 2052,48 грн. Вказані платежі зараховані в порядку календарної черговості, тобто за вересень - листопад (3 місяці) 2007 року. Всього за період з вересня 2007 року по вересень 2011 року підлягає сплаті 33523,84 грн. (684,16 х 49 міс.).

Таким чином, станом на дату складання розрахунку позову (17.10.11) борг з оплати за послуги аварійно-рятувального обслуговування "Об’єкта" становить 31471,36 грн. (33523,84грн., договірне нарахування плати - 2052,48 грн. платежі вказаного періоду).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не спростував доводів позивача щодо наявності заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період прострочення з листопада 2008 року по березень 2011 року збільшилась на 1971,97 грн. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивач має право нарахувати борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення. Позивач здійснив нарахування збільшення суми боргу по кожному місяцю платежів, по строку платежу, встановленого з дня отримання рахунку позивача. За місяці прострочення платежу, по яких відсутні підтвердження отримання рахунку позивача, інфляційні збільшення не нараховані.

Сторони у договорі не встановили інший розмір процентів річних, тому позивачем обґрунтовано нараховані три проценти річних від простроченої суми за період з листопада 2008 року по червень 2011 року в сумі 818,69 грн. За місяці прострочення платежу, по яких відсутні підтвердження отримання рахунку позивача, три проценти річних не нараховані.

          Розрахунки сум інфляційних та трьох процентів, суд вважає обґрунтованими та доведеними.

З огляду на наведені норми законодавства та докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, доведеним право позивача на стягнення з відповідача 31471,36 грн. боргу з оплати за аварійно-рятувальне обслуговування "Об’єкта" 818,69 грн. три проценти річних, 1971,97 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 342,68 грн. витрати по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 578,68 грн.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства "Уманський консервний комбінат" (м.Умань, вул. Дерев'янка, 3, ідентифікаційний код 05305810) на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління МНС України в Черкаській області ( юридична адреса: м.Черкаси, вул.Ярославська, 1, поштова адреса: м.Черкаси, вул. Сумгаїтська, 4, ідентифікаційний код 25576385) 31471,36 грн. (тридцять одна тисяча чотириста сімдесят одна гривня, 36 коп.) основного боргу, 818,69 грн. (вісімсот вісімнадцять гривень, 69 коп.) три проценти річних, 1971,97 грн. (тисяча дев'ятсот сімдесят одна гривня, 97 коп.) інфляційних нарахувань та 578,68 грн. (п'ятсот сімдесят вісім гривень, 68 коп.) судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.           

СУДДЯ                                                                                Н.М.Курченко

          Повний текст рішення суду складено 14 грудня 2011 року