Рішення № 20019541, 08.12.2011, Господарський суд Черкаської області

Дата ухвалення
08.12.2011
Номер справи
5026/2528/2011
Номер документу
20019541
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2011 року                                        Справа № 18/5026/2528/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В.,

секретар судового засідання –Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача –Звєздічев М.О. - ліквідатор,

від першого відповідача –представник не з’явився,

від другого відповідача –представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Черкаський

деревобробний комбінат”, м. Черкаси

до 1. товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське

підприємство “Агропромінвест”, м. Павлоград,

Дніпропетровська область

2. товариства з обмеженою відповідальністю “Черкаський ламінат”,

м. Черкаси

про витребування майна та стягнення 94 066 грн. 38 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю “Черкаський деревообробний комбінат” (в особі ліквідатора) до товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Агропромінвест” та товариства з обмеженою відповідальністю “Черкаський ламінат” про витребування у товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Агропромінвест” вантажного автомобіля марки МАЗ 543, 1982 року випуску, тип ТЗ фургон – С, двигун №2312, реєстраційний номер 02867 МЕ, переданого товариству з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Агропромінвест” на підставі договору оренди №337 від 16 травня 2011 року (з урахуванням заяви від 07 грудня 2011 року), стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Агропромінвест” заборгованості по орендних платежах у розмірі 91000 грн. 00 коп та 2066 грн. 38 коп. пені, а також стягнення солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Агропромінвест” та товариства з обмеженою відповідальністю “Черкаський ламінат” заборгованості по орендним платежам в розмірі 1000 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 04 листопада 2011 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 22 листопада 2011 року.

Справа розглядається після відкладення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представники відповідачів в судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, відзивів на позовну заяву не надали.

Ухвалами господарського суду Черкаської області від 04 листопада 2011 року та від 22 листопада 2011 року було зобов’язано відповідачів надати суду відзиви на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідачі не були позбавлені права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 08 грудня 2011 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/2528/2011.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача до першого відповідача підлягають частковому задоволенню, а вимоги - до другого відповідача підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається, що 16 травня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Агропромінвест” (орендар) та товариством з обмеженою відповідальністю “Черкаський деревообробний комбінат” (орендодавець) було укладено договір оренди транспортного засобу за № 337.

Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору, орендодавець зобов’язався передати орендарю, а останній прийняти у тимчасове платне користування транспортний засіб: марки МАЗ 543, випуску 1982 року, тип ТЗ фургон –С, двигун №2312, реєстраційниї номер 02867 МЕ.

Орендар користується майном згідно п. 3 з моменту підписання акту прийому –передачі (п. 4.1. договору).

Факт отримання відповідачем автомобіля в оренду підтверджується актом приймання – передачі майна від 16 травня 2007 року, який підписаний сторонами договору.

Відповідно до п. 4.2. договору термін користування майном складає з 16 травня 2007 року по 31 грудня 2007 року (230 календарних днів).

Згідно ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частиною 4 ст. 283 ГК України визначено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Оскільки перший відповідач після 31 грудня 2007 року продовжував користуватися автомобілем, а в період з 31 грудня 2007 року по 31 січня 2008 року (протягом місяця), та в подальшому, на адресу першого відповідача позивачем не було надіслано заперечень щодо користування майном, договір оренди вважається продовженим сторонами на наступні періоди.

Відповідно до п. 5.1. договору сума оплати за оренду майна складає 2000 грн. 00 коп. (з урахуванням ПДВ) на місяць.

Обов’язок по сплаті своєчасно та в повному обсязі орендної плати, яка в свою чергу виходячи з положень ст. 286 ГК України, визначається як фіксований платіж, встановлений у грошовій формі, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, закріплений статтею 285 ГК України.

В зв’язку з чим, з урахуванням умов договору оренди та положень ГК України перший відповідач зобов’язаний був на протязі 46 місяців вносити орендну плату за користування рухомим майном.

Однак, товариство з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Агропромінвест” свого обов’язку щодо сплати орендних платежів не виконувло, в зв’язку з чим сума боргу за орендоване першим відповідачем майно згідно умов договору оренди транспортного засобу №337 від 16 травня 2007 року станом на 22 березня 2011 року складає 92 000 грн. 00 коп.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.2. договору оренди орендна плата вноситься орендарем на розрахунковий рахунок (або в касу) орендодавцю до 30 числа поточного місяця.

Таким чином, з урахуванням умов п. 5.2 договору оренди, слід дійти висновку, що обов’язок першого відповідача щодо оплати орендних платежів настав.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

В забезпечення виконання зобов’язань товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Агропромінвест” за договором оренди транспортного засобу №337, 01 грудня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Черкаський деревообробний комбінат” (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю “Черкаський ламінат” (поручитель) укладено договір поруки № 337, згідно умов якого поручитель зобов’язався солідарно з боржником (товариством з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Агропромінвест”) відповідати перед кредитором за часткове виконання зобов’язання по сплаті орендних платежів боржником в межах 1000 грн. 00 коп.

Згідно п. 5.1.1. договору поруки поручитель зобов’язався перед кредитором за договором оренди, виконати за боржника зобов’язання у 10 денний строк з дня отримання вимоги від кредитора.

З матеріалів справи вбачається, що 08 жовтня 2011 року другим відповідачем було отримано повідомлення - вимогу за №3121 про сплату заборгованості з орендних платежів в сумі 1000 грн. 00 коп.

Однак товариство з обмеженою відповідальністю “Черкаський ламінат” відповіді на вищевказану вимогу не надав, заборгованість не сплатив.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачами всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту здійснення, на підставі умов договору оренди та поруки, розрахунку з позивачем за орендоване рухоме майно, а також не було спростовано доводи та обґрунтування позивача.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, та враховуючи умови п. 4.1. договору поруки, яким було встановлено часткову відповідальність поручителя, солідарно з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача 1 000 грн. 00 коп. боргу зі сплати орендних платежів, решта суми боргу в розмірі 91000 грн. 00 коп. підлягає стягненню з першого відповідача.

Пунктом 11.1. договору оренди передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати орендних платежів, орендар зобов’язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період такого прострочення від несплаченої суми за кожен день затримки платежу.

З урахуванням умов п. 11.1. договору позивачем заявлено також вимогу про стягнення з першого відповідача 2 066 грн. 38 коп. пені нарахованої за несвоєчасну сплату орендних платежів за період: березень 2010 року - березень 2011 року.

При нарахуванні пені на суму боргу за вказаний період оренди майна позивачем було враховано вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України.

Проте, перевіривши наданий розрахунок, суд дійшов висновку, що позивачем не було враховано вимог ст. 253 ЦК України, оскільки згідно даної норми закону перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Так з наданого суду розрахунку вбачається, що початок нарахування пені на суму боргу зі сплати орендних платежів за березень 2010 року по січень 2011 року починається з 30 числа поточного місяця, а в лютому 2011 року - з 28 числа поточного місяця.

Однак не зважаючи на допущені помилки пеня за вказаний період нарахована позивачем в меншому розмірі та складає 1910 грн. 11 коп.

Також слід зазначити, що при нарахуванні пені за несвоєчасну сплату орендних платежів за березень 2011 року позивачем невірно визначено період прострочення боргу.

Зокрема, позивачем зазначено період з 22 березня 2011 року по 22 вересня 2011 року та розмір пені за вказаний період складає 156 грн. 27 коп.

Однак, як зазначалося вище перший відповідач повинен був сплачувати орендні платежі до 30 числа поточного місяця, в зв’язку з чим, розмір пені нарахований за несвоєчасну сплату орендних платежів за березень 2011 року за період з 31 березня 2011 року по 22 вересня 2011 року (дата вказана позивачем) складає 149 грн. 48 коп.

Отже, з урахуванням вищенаведеного з першого відповідача підлягає стягненню 2 059 грн. 59 коп. пені, в решті вимог про стягнення 6 грн. 79 коп. пені слід відмовити, в зв’язку з безпідставним нарахуванням.

Що стосується вимог позивача про витребування у першого відповідача вантажного автомобіля марки МАЗ 543, 1982 року випуску, тип ТЗ фургон –С, двигун №2312, реєстраційний номер 02867 МЕ, переданого товариству з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Агропромінвест” на підставі договору оренди №337 від 16 травня 2011 року судом враховано наступне:

Постановою господарського суду Черкаської області від 22 березня 2011 року зі справи №10/2136 товариство з обмеженою відповідальністю “Черкаський деревообробний комбінат” визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Звєздічева Максима Олександровича.

Відповідно до ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу.

Відповідно до ст. 25 вищевказаного Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, а саме: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту.

Виходячи з аналізу положень ст. ст.1, 24 Закону ліквідація банкрута та здійснення ліквідатором заходів у ліквідаційній процедурі чітко спрямовані законодавцем на задоволення визнаних судом вимог кредиторів за рахунок продажу майна збанкрутілого суб'єкта підприємницької діяльності.

Ліквідаційна процедура банкрута завершується складанням ліквідатором звіту та ліквідаційного балансу, що затверджуються судом, який розглядає справу про банкрутство. До завершення ліквідаційної процедури повинні бути здійснені усі розрахунки з кредиторами за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, а до звіту та ліквідаційного балансу мають бути додані, серед інших матеріалів, відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу, копії таких договорів та акти приймання-передачі майна (ч. 1 ст. 32 Закону).

Передача майна банкрута у користування (подальше користування) на підставі та у порядку, не передбачених вказаним Законом, є порушенням зазначених вимог цього Закону щодо наслідків визнання боржника банкрутом та регламентованих ним повноважень ліквідатора, фактично унеможливлює здійснення у повному обсязі тих заходів у ліквідаційній процедурі, з якими цей Закон пов'язує завершення ліквідаційної процедури.

Відповідне положення містить ст. 609 ЦК України, яка встановлює загальне правило припинення зобов'язання ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу.

Отже, внаслідок ліквідації юридичної особи припиняються всі зобов'язання боржника. Зокрема, припиняється договір зберігання майна, договір поставки, договір оренди майна, в т.ч. договір найму.

Спеціальною нормою, що регулює припинення договору найму є ч. 2 ст. 781 ЦК України, яка передбачає, що договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.

Враховуючи те, що ліквідація являє собою комплекс заходів з припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, відповідний договір припиняється з моменту винесення судом рішення про відкриття процедури ліквідації юридичної особи - банкрута.

Таким чином, з цього моменту правовідносини щодо найму майна (в даному випадку автомобіля), що належить банкруту, припиняються.

При цьому судом враховано відповідний висновок, що міститься в постанові Вищого господарського суду України від 06 серпня 2008 року зі справи №16/334.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 29 серпня 2011 року ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю “Черкаський деревообробний комбінат” було надіслано першому відповідачу рекомендованою кореспонденцією претензію від 26 серпня 2011 року за №3051 про повернення позивачу орендованого автомобіля та сплату боргу і пені.

З урахуванням нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів встановлених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року N 1149 “Про затвердження нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів” перший відповідач отримав зазначену претензію 05 вересня 2011 року.

Тобто, позивач повідомив першого відповідача про необхідність повернення орендованого майна, та як наслідок, повідомив про не продовження дії договору оренди на наступний період.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов позивача до першого відповідача в частині витребування орендованого майна також підлягає задоволенню.

Під час розгляду даної справи судом було враховано, що правила виключної підсудності не поширюються на позови, що виникають із зобов’язань щодо прав на нерухоме чи рухоме майно (найм, оренда, застава тощо). До таких позовів застосовуються загальні правила підсудності.

Також враховуючи, що предметом оренди був транспортний засіб і точне визначення місцезнаходження якого у даний момент є неможливим, то пред’явлення позову до господарського суду - за місцем реєстрації такого транспортного засобу є правомірним.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов товариства з обмеженою відповідальністю “Черкаський деревообробний комбінат” до товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Агропромінвест” задовольнити частково.

2.          Позов товариства з обмеженою відповідальністю “Черкаський деревообробний комбінат” до товариства з обмеженою відповідальністю “Черкаський ламінат” задовольнити повністю.

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Агропромінвест”, вул. Шутя, 3-Б, м. Павлоград, Дніпропетровської області, ідентифікаційний код 30938569, р/р 26008311003001 в ФКБ “ПриватБанк” м. Павлоград, МФО 305727 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Черкаський деревообробний комбінат”, вул. Чигиринська,15, м. Черкаси, ідентифікаційний код 31007467, р/р 26000028100081 в ПАТ “Піреус банк МКБ”, МФО 300658 –91 000 грн. 00 коп. - боргу зі сплати орендної плати, 2 059 грн. 59 коп. –пені, 1 130 грн. 59 коп. витрат на сплату державного мита, 233 грн. 47 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Агропромінвест” (вул. Шутя, 3-Б, м. Павлоград, Дніпропетровської області, ідентифікаційний код 30938569) та передати товариству з обмеженою відповідальністю “Черкаський деревообробний комбінат” (вул. Чигиринська,15, м. Черкаси, ідентифікаційний код 31007467) вантажний автомобіль марки МАЗ 543, 1982 року випуску, тип ТЗ фургон –С, двигун №2312, реєстраційний номер 02867 МЕ.

5.          Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Агропромінвест”, вул. Шутя, 3-Б, м. Павлоград, Дніпропетровської області, ідентифікаційний код 30938569, р/р 26008311003001 в ФКБ “ПриватБанк” м. Павлоград, МФО 305727 та із товариства з обмеженою відповідальністю “Черкаський ламінат”, вул. Чигиринська,15, м. Черкаси, ідентифікаційний код 34257933, р/р 26007005880001 в ЧФ ВАТ “Піреус банк МКБ”, МФО 354295 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Черкаський деревообробний комбінат”, вул. Чигиринська,15, м. Черкаси, ідентифікаційний код 31007467, р/р 26000028100081 в ПАТ “Піреус банк МКБ”, МФО 300658 –1 000 грн. 00 коп. - боргу зі сплати орендної плати, 09 грн. 97 коп. витрат на сплату державного мита, 2 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          В решті вимог товариства з обмеженою відповідальністю “Черкаський деревообробний комбінат” до товариства з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське підприємство “Агропромінвест” про стягнення 6 грн. 79 коп. пені - відмовити.

Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя           А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 12 грудня 2011 року.

Попередній документ : 20019539
Наступний документ : 20019543