Рішення № 20019538, 10.10.2011, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-3665/11

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 жовтня 2011 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді:                                                                                 Бондаренко В.М.

при секретарі:                                                                                 Троян В.Б.

за участю представника позивача:                               ОСОБА_1                    

розглянув у відкритому заочному судовому засіданні в м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Павлоградської міської ради до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, суд –

В С Т А Н О В И В :

Виконавчий комітет Павлоградської міської ради звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, в якій просить суд визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме: квартирою № 107 в будинку № 4 по вулиці Нова в м. Павлоград Дніпропетровської області.

В обґрунтування заявленого позову представник позивача посилався на те, що квартира АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі направлення № 690 від 24.10.2001 року, яка зареєстрована у даній квартирі з 28.02.2002 року. Також у даній квартирі були зареєстровані донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4. 04.08.2003 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були зняті з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1. На даний час в квартирі зареєстрований ОСОБА_2, який більше трьох років не мешкає за вказаною адресою. Таким чином, з 2008 року відповідач без поважних причин житлом не користується, витрат по утриманню квартири не несе. По факту не проживання 26.01.2011 року представниками КП «Павлограджитлосервіс»було складено акт.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, в своїх поясненнях спирався на доводи, викладені в позові.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про день та час слухання справи, причини неявки суду не відомі.

Відомостей про неможливість з’явитися в судове засідання відповідач суду не надавав. Враховуючи думку представника позивача, про можливість розгляду справи на підставі наявних доказів по справі у відсутності відповідача, суд на підставі ст. 225 ЦПК України, ухвалив розглядати справу заочно.

Суд, заслухавши думку представника позивача, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи прописані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

У судовому засіданні встановлено, що спірним житловим приміщенням є квартира АДРЕСА_1. Зазначена квартира АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі направлення № 690 від 24.10.2001 року, яка зареєстрована у даній квартирі з 28.02.2002 року. Також у даній квартирі були зареєстровані донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4. 04.08.2003 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були зняті з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1. Відповідно до довідки, виданої КП «Павлограджитлосервіс»від 25.02.2011 року у спірній квартирі зареєстрований: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).

Відповідно до акту від 26.01.2011 року, складеного представниками КП «Павлограджитлосервіс», встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5 більше трьох років, комунальні послуги не сплачує. Відповідачу ніхто не чинить перешкод у користуванні жилим приміщенням.

Згідно з п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», на ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).

Відповідно до ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або члені його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин більше 6 місяців, то цей строк може бути подовжений наймодавцем по заяві відсутніх.

Відповідач не зверталися з заявою про подовження зберігання на ним жилого приміщення понад 6 місяців у зв’язку з поважністю не проживання.

Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.

Враховуючи те, що згідно акту від 26 січня 2011 року, складеного представниками КП «Павлограджитлосервіс» відповідач з 2008 року не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5, особистих речей його в квартирі немає, комунальні послуги відповідач не сплачує, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме: квартирою № 107 в будинку № 4 по вулиці Нова в м. Павлоград Дніпропетровської області.

На підставі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. На підставі ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 72, 109, 116 ЖК України, ст.ст. 5, 6, 7, 58, 59, 60, 88, 212, 213, 215, 224-228 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Виконавчого комітету Павлоградської міської ради до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням задовольнити в повному обсязі.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме: квартирою № 107 в будинку № 4 по вулиці Нова в м. Павлоград Дніпропетровської області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Виконавчого комітету Павлоградської міської ради суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 (тридцять сім) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави (р/р 31412537700032, одержувач: державний бюджет м. Павлограда, ЗКПО 24237540, МФО 805012, банк ГУДКУ в Дніпропетровській області) судовий збір в розмірі 8 (вісім) грн. 50 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя:ОСОБА_5