Рішення № 20019406, 07.11.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2011 рокуСправа № 08/5026/2083/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю,

від відповідача представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду

справу за позовною заявою

позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича

фірма "Пластмодерн"

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Л.Т.В."

про стягнення 92 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Пластмодерн" звернулось до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Л.Т.В." 92 000,00 грн. попередньої оплати по договору поставки №1/67-10 від 07.12.2010 та відшкодування у звязку з цим державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити повністю.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, хоча був двічі належним чином повідомлений про дату та час його проведення, що підтверджено поштовим повідомленням та відміткою канцелярії суду на ухвалі від 11.10.2011 про її відправлення сторонам.

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та незявлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

07.12.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Пластмодерн" (покупець позивач у справі) в особі директора Сенатос В.А., який діє на підставі статуту та товариством з обмеженою відповідальністю "Л.Т.В." (продавець відповідач у справі) в особі директора Садової Т.О., яка діє на підставі статуту підприємства, було укладено договір № 1/67-10, за умовами якого продавець зобовязується поставити та передати у власність покупця пробну партію товару поліетилен високого та низького тиску, а покупець зобовязується прийняти цей товар і оплатити його на умовах, визначених договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору, ціна, кількість, асортимент, строки поставки товару обговорюються у специфікаціях, додаткових угодах до даного договору, що погоджуються сторонами попередньо і є невідємними частинами договору, а також у видаткових накладних.

Орієнтовна сума договору складає 10 млн. грн. (п.1.3 договору).

Згідно додатку №1 від 16.12.2010 до договору, передбачалась поставка 8 тон поліетилену, за визначеною у цьому додатку ціною, на загальну суму 112 000,00 грн.

Згідно п. 4.2 договору, постачання товару здійснюється на умовах 100 % передоплати замовлення покупцем.

На виконання вказаних вище умов договору позивачем було проведено попередню оплату за товар на загальну суму 92 000,00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

- №4630 від 17.12.2010 на суму 10 000,00 грн.;

- №4655 від 20.12.2010 на суму 15 000,00 грн.;

- №4689 від 22.12.2010 на суму 15 000,00 грн.;

- №4730 від 23.12.2010 на суму 10 000,00 грн.;

- №4756 від 27.12.2010 на суму 10 000,00 грн.;

- №4837 від 30.12.2010 на суму 12 000,00 грн.;

- №64 від 11.01.2011 на суму 10 000,00 грн.;

- №103 від 13.01.2011 на суму 10 000,00 грн.

Проте, свої зобовязання по договору відповідач не виконав поліетилен не поставив.

Листом від 10.05.2011 відповідач повідомив позивача про те, що у звязку з неможливістю виконати договір №1/67-10 від 07.12.2010 в частині поставки товару, тому він зобовязується повернути суму сплаченої позивачем передоплати до 10.06.2011, однак цього здійснено не було.

25.06.2011 на адресу відповідача була направлена вимога №184/44 від 23.06.2011 про повернення отриманої ним передоплати в сумі 92 000,00 грн. у 7-денний строк з моменту отримання вимоги. Вказана вимога була залишена без відповіді, кошти передоплати позивачу не повернуто.

19.08.2011 позивачем було відправлено відповідачу письмове повідомлення №224/11 від 16.08.2011 про розірвання договору №1/67-10 від 07.12.2010, у якому моментом розірвання договору визначено дату його відправлення. Дане повідомлення було отримано відповідачем 30.08.2011, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням (а. с. 39).

На думку позивача, в силу положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно, особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала, оскільки договір №1/67-10 від 07.12.2010, що був правовою підставою перерахунку коштів передоплати, розірвано. Позивач за захистом свого порушеного права звернувся із цим позовом про стягнення суми передоплати до суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Статтями 173, 174 ГК України встановлено, що господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У даному випадку правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 1/67-10 від 07.12.2010, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 693 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено судом на виконання умов договору позивачем було перераховано відповідачу 92 000,00 грн. передоплати, що підтверджується копіями відповідних платіжних доручень, які містяться у матеріалах справи (а. с. 27-34).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів виконання своїх зобовязань згідно умов договору відповідачем суду не надано. Більше того, листом від 10.05.2011 відповідач повідомив позивача про неможливість виконати договір №1/67-10 від 07.12.2010 в частині поставки товару. (а.с.37).

Згідно ч. 2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

25.06.2011 на адресу відповідача була направлена вимога №184/44 від 23.06.2011 про повернення отриманої ним передоплати в сумі 92 000,00 грн. у 7-денний строк з моменту отримання вимоги, яка була отримана відповідачем 30.04.2011, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням (а. с. 36). Вказана вимога була залишена без відповіді, кошти передоплати позивачу не повернуто.

Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні та підтверджено відповідними доказами, у звязку із вищевказаним порушенням умов договору в частині поставки пробної партії товару поліетилену високого та низького тиску на суму попередньої оплати, договір № 1/67-10 від 07.12.2010 був розірваний позивачем згідно письмового повідомлення №224/11 від 16.08.2011 про розірвання договору (а. с. 38), яке відправлено відповідачу 19.08.2011.

Відповідно до ч.1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 9.2 договору передбачено, що договір може бути розірваний в односторонньому порядку, зокрема, при невиконанні чи неналежному зобовязань одної зі сторін, розірвання договору відбувається шляхом письмового повідомлення другої сторони з вказівкою дати та причини розірвання договору що й було реалізовано позивачем шляхом надіслання повідомлення №224/11 від 16.08.2011 про розірвання договору.

Таким чином, на день звернення позивача з позовом договір № 1/67-10 від 07.12.2010 був розірваний, тобто між сторонами в даний час не існує взаємних зобовязань попередньо урегульованих вказаним вище договором поставки, а тому відповідач безпідставно не повертає отримані ним від позивача кошти у розмірі 92000,00 грн.

Статтею 1212 ЦК України передбачено те, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно, особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте згодом відпала, що має місце у даному випадку, оскільки договір поставки, на підставі якого між сторонами виникли спірні правовідносини, позивачем розірвано відповідно до процедури, визначеної п. 9.2 цього договору.

З огляду на викладені вище фактичні обставини, які підтверджуються матеріалами справи та зазначені норми законодавства, господарський суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Пластмодерн" про стягнення з відповідача суми 92 000,00 грн. підлягає до задоволення.

При зверненні позивача з позовом до суду в підтвердження сплати державного мита, останнім надано платіжне доручення №2931 від 08.09.2011 на суму 902,00 грн., в той час, як відсоткова ставка за подання майнового позову становить 1% від його ціни, тобто 920,00 грн. Відповідно до положень ст. 49 ГПК України з позивача до Державного бюджету України належить достягнути 18,00 грн. державного мита як недоплаченого при зверненні із позовом до господарського суду, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати: державне мито в сумі 920,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Л.Т.В." (м. Черкаси, вул. Чигиринська, 609, код 36584428) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Пластмодерн" (Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Доківська, буд. 14, код 16401787) 92 000,00 грн., 920,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Достягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Пластмодерн" (Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Доківська, буд. 14, код 16401787) до Державного бюджету України через Ірпінську ОДПІ Київської області (Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2-А) за місцем реєстрації юридичної особи 18,00 грн. державного мита.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Кучеренко