Рішення № 20019129, 13.12.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.12.2011 Справа № 5024/2011/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Одеської залізниці, м.Одеса

до Міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона», м. Херсон

про спонукання укласти договір

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов.№182 від 04.01.2011 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 дов.№01-04-08/2275

Позивач просить зобов"язати Міське комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона»укласти договір на експлуатацію каналізаційних та водопровідних мереж з 01 листопада 2011 року. Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві. Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -в с т а н о в и в:

Відповідно до статей 1, 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»виробник зобов»язаний укласти договір з виконавцем про умови надання житлово-комунальних послуг. При цьому під «виконавцем»слід розуміти суб»єкта господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. У відповідності із договором від 15 листопада 1999 року (надавався на огляд суду позивачем) Одеська залізниця безоплатно передала із свого балансу у комунальну власність Херсонському міському житловому Управлінню (Управлінню житлового господарства) об»єкти житлового фонду: житлові будинки по вул.Паровозній, № 121-А, 123, 123-А, 15, 45, 49, 51, 53, 55, 57, 59, 61, 77, 87, 87-А, 91, 97, 101, 103, 105, 107, 109, 111, 113, 115, 117, 119, 131, по проспекту Ушакова № 68, 89, 91, по вул.Привокзальній № 1-А, 5, 16, 12, 20, 22, 26, по вул. Залізничній № 11, 11-А, 13, 15, 19, 21. Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідно до рішення Херсонської міської ради від 29.03.2007 року №357 Херсонська міська ради надала згоду на прийняття до комунальної власності територіальної громади міста мереж водопостачання та каналізації, що знаходяться на балансі Херсонського будівельно-монтажного управління №4 Одеської залізниці. Проте, станом на день розгляду справи фактичної передачі зазначених мереж до комунальної власності не відбулося. Не були прийняті у комунальну власність від Одеської залізниці водопровідні та каналізаційні мережі за адресами:

-проспект 200 років Херсона №1 довжиною 163,9 м.;

-проспект 200 років Херсона №20 довжиною 110,5 м.;

-вул..Кольцова № 51довжиною 250,2 м.;

-вул..Репіна №3 довжиною 114,03 м.;

-проспект Ушакова №68 довжиною 92,5 м.;

-проспект Ушакова №89 довжиною 81,0 м.;

-проспект Ушакова №91 довжиною 51,55 м.;

-вул..Привокзальна №5 довжиною 41 м.;

-вул..Привокзальна №1а довжиною 74,1 м.;

-вул..Привокзальна №12 довжиною 158,3 м.;

-вул..Привокзальна №16 довжиною 76,55 м.;

-вул..Привокзальна №20 довжиною 101,5 м.;

-вул..Привокзальна №22 довжиною 37,85 м.;

-вул..Привокзальна №26 довжиною 108,85 м.;

-вул..Залізнична №11-а, №11, №13 довжиною 135,9 м.;

-вул..Залізнична №15 довжиною 94,9 м.;

-вул..Залізнична №19 довжиною 149,35 м.;

-вул..Залізнична №21 довжиною 96,65 м.;

-вул..Паровозна №101 довжиною 97,4 м.;

-вул..Паровозна №103 довжиною 27 м.;

-вул..Паровозна №105 довжиною 17,2 м.;

-вул..Паровозна №107 довжиною 24,3 м.;

-вул..Паровозна №109 довжиною 14,8 м.;

-вул..Паровозна №111 довжиною 39 м.;

-вул..Паровозна №113 довжиною 8,3 м.;

-вул..Паровозна №115 довжиною 42,75 м.;

-вул..Паровозна №117 довжиною 51,7 м.;

-вул..Паровозна №119 довжиною 66 м.;

-вул..Паровозна №121 довжиною 100,7 м.;

-вул..Паровозна №121-а довжиною 84,7 м.;

-вул..Паровозна №123 довжиною 129,8 м.;

-вул..Паровозна №123-а довжиною 85,7, - загальною довжиною 2764,98 м; а також водопровідні мережі за адресами:

-проспект 200 років Херсона 1 довжиною 19,1 м.;

-проспект 200 років Херсона 20 довжиною 11,6 м.;

-вул..Кольцова 51 довжиною 216,0 м.;

-вул..Репіна 3 довжиною 147,25 м.;

-проспект Ушакова 68 довжиною 30,3 м.;

-вул.Привокзальна 12 довжиною 154,2 м.,а всього загальною довжиною 578,45 м.

Матеріалами справи підтверджується, що на даний час усі мережі знаходяться на балансі Херсонського будівельно-монтажно експлуатаційного управління Одеської залізниці, яке є відокремленим структурним підрозділом без права юридичної особи. Позивач стверджує, що витрати на обслуговування та ремонт мереж несе Одеська залізниця, не отримуючи за це плати ні від населення, ні від відповідача. По мережах Одеської залізниці відповідач подає воду населенню і приймає від населення стоки, не витрачаючи на це кошти. У відповідності до ч.1, 2 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Цей же закон зобов»язує споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. В свою чергу, виробник зобов»язаний укласти договір з виконавцем про умови надання житлово-комунальних послуг (п.1 ч.2 ст.22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

В статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено, що виконавець суб»єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; виробник суб»єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги. Таким чином, Одеська залізниця є виробником, який виробляє житлово-комунальні послуги, а виконавцем є відповідач. Згідно норм статті 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору. Згідно наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року №190 «Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 р. №936/15627, в розділі 2 «Договірні відносини між виробниками та споживачами»вказано, що договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання»та Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Згідно з положеннями ст. 174 Господарського кодексу України зобов"язання виникають в силу закону, договору. Положеннями ч. 3 ст. 179 ГК України встановлено, що укладання господарських договорів є обов"язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов"язковості укладення договору для певних категорій суб"єктів господарювання. Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. У разі, якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами, оформляє договір і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк після одержання договору надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Залізницею було надіслано відповідачу проект договору на експлуатацію каналізаційних та водопровідних мереж. У відповідь 23.08.2011 року - відповідач відмовився підписати договір, мотивуючи свої дії тим, що водоканал не може нести витрати по експлуатації мереж, які не перебувають у нього на балансі. Відповідно до ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Укладання спірного договору є обов'язковим для відповідача, оскільки існує пряма вказівка Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про питну воду та питне водопостачання". За вказаних обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Позивач просить визнати укладеним договір на експлуатацію каналізаційних та водопровідних мереж з 1 листопада 2011 року. Частиною 2 статті 187 Господарського кодексу України передбачено, що день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Оскільки під час розгляду справи судом було встановлено, що відносини між сторонами виникли до укладення вищевказаного договору, керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, суд дійшов висновку визнати договір укладеним з 1 листопада 2011 року.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст..43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи. Відповідно до ст..49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку. На підставі зазначених вище норм права, керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити.

2.Зобов"язати Міське комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Херсона" укласти з Одеською залізницею договір на експлуатацію каналізаційних та водопровідних мереж з 1 листопада 2011 року.

3.Стягнути з Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Херсона" на користь Одеської залізниці 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаціно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська

Повне рішення складено 20.12.2011 р.