Рішення № 20019072, 20.12.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.12.2011 Справа № 5024/2112/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Клепай З.В. при секретарі Буюклу І.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Мегаполіс", м. Херсон

до Закритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельне управління "Херсонспецбуд", м. Херсон

про стягнення заборгованості в сумі 50 755 грн. 82 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Максимов Д.А. - паспорт серії НОМЕР_1, виданий Комсомольським РВХМУУМВС України в Херсонській області 09.06.1998р.;

від відповідача - ОСОБА_1 - представник, довіреність № 62 від 01.11.2011р.;

Позивач звернувся з позовом в якому просить стягнути з відповідача - ЗАТ "Спеціалізоване будівельне управління "Херсонспецбуд" суму інфляції, нараховану на поточну заборгованість у розмірі - 12363 грн. 35 коп.; три відсотки річних нарахованих на поточну заборгованість у розмірі - 5084 грн. 80 коп., пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі - 33307 грн. 67 коп.

Відповідач проти позову заперечує на тій підставі, що 02 листопада 2010 р. ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Херсоні відкрив по вищезазначеному наказу виконавче провадження. Вже 04 листопада 2010 р. ЗАТ відповідно до вимог ЗУ "Про виконавче провадження" з метою погашення позивачу збитків по виконавчому лист від 02.11.2010р. запропонувало ВДВС для реалізації майно на загальну суму 371407, 20 грн.. Таким чином, при реалізації запропонованого майна, позивач мав отримати суму збитків в повному обсязі.

02 листопада 2010 р. ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Херсоні відкрив по вищезазначеному наказу виконавче провадження.

Вже 04 листопада 2010 р. ЗАТ «Спеціалізоване будівельне управління "Херсонспецбуд" відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження»з метою погашення позивачу збитків по виконавчому листу від 02.11.2010р. запропонувало ВДВС для реалізації майно на загальну суму 371407, 20 грн. Таким чином, при реалізації запропонованого майна, позивач мав отримати суму збитків в повному обсязі.

Реалізацією арештованого майна ВДВС за цей період не займався, від розблокування р/рахунків підприємства відмовляється, хоча для цього були всі підстави: господарським судом Херсонської області від 12.06.10р. по справі № 9/56-10 ЗАТ була надана розстрочка по виконанню судового рішення по кредитору - ЗАТ «Завод залізобетонних конструкцій №1»м. Запоріжжя до квітня 2011р.; ухвалою господарського суду Херсонської області від 27.12.10р. по справі № 1/100-09 ЗАТ була надана розстрочка платежів на 18 місяців - з січня 2011р. по кредитору - ПП «АНК».

Скасування арешту з р/рахунків ЗАТ дало б можливість підприємству поновити господарську діяльність та своєчасно сплачувати як реструкторизовані борги, так і борг перед ПП «Мегаполіс».

В зв'язку з бездіяльністю виконавчої служби, ЗАТ за рахунок запозичених фінансових коштів фізичних осіб зміг самостійно перерахувати позивачу 150 000,00 грн. на погашення суми збитків по судовому наказу № 14/ 156-07.

Окрім того, посилання позивача на ст. 625 ЦК України безпідставне, так як нарахування відповідно до цієї статті індексу інфляції і 3% річних передбачається тільки в разі користування чужими грошовими коштами. В даному випадку судом на користь ПП «Мегаполіс» стягнуто з ЗАТ «Спеціалізоване будівельне управління "Херсонспецбуд" збитки в сумі 271625,45 грн., а не суму грошового зобов'язання.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

25 вересня 2004 року між Дочірнім підприємством Спеціалізоване будівельне управління "Херсонспецбуд" Закритого акціонерного товариства "Фірма "Укрпромспецбуд", правонаступником якого є ЗАТ «Спеціалізоване будівельне управління "Херсонспецбуд" та Приватним підприємством "Мегаполіс" був укладений договір субпідряду №7.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору рішенням господарського суду по справі від 14/156-07 від 12.07.07р. з відповідача на користь позивача стягнуто 317627 грн. 28 коп.

Постановою ЗАГС по справі від 29.04.10р. рішення по справі змінено і з відповідача на користь позивача стягнуто 271625 грн. 15 коп.

Посилання відповідача на те, що у відповідача відсутнє перед позивачем грошове зобов'язання, оскільки як рішенням по справі 14/156-07 від 12.07.07р. так і Постановою ЗАГС по цій справі з відповідача стягненні збитки, а не грошові зобов'язання, суперечать матеріалам справи, оскільки вказаними рішеннями з відповідача на користь відповідача стягнуті грошові кошти і у відповідача виникло перед позивачем грошове зобов'язання, яке виникло на підставі рішення господарського суду, як це передбачено ст.11 ЦК України відповідно до ч.5 якої у випадках, встановлених актами цивільного законодавства цивільні права та обов'язки можуть виникати із рішень суду.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Ч.2 ст.625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких умов позов в частині стягнення суми втрат від інфляції, у розмірі - 12363 грн., 35 коп. та три відсотки річних у розмірі - 5084 грн. 80 коп. підлягають задоволенню.

У випадку вини ВДВС у несвоєчасному надходженні коштів на рахунок позивача відповідач має право перекласти ці збитки на винну особу, як це передбачено нормами чинного законодавства.

Щодо стягнення пені у сумі 33307 грн. 67 коп., то господарський суд виходить із того, що відповідно до ст.ст.546, 547 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Ос кільки зобов'язання відповідача перерахувати відповідачу виникло не із договору, а із рішення господарського суду, то сторони у письмовій формі не узгоджували способи забезпечення зобов'язання, тобто відсутня письмова форма угоди про забезпечення виконання зобов'язання.

Щодо посилання позивача на ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96р., то вона передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.Ст.1 вказаного Закону передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За таких умов Закон, на який посилається позивач, не встановлює відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а лише відсилає сторони до умов укладеного ним договору. Цей Закон також не встановлює розмір відповідальності боржника, а лише обмежує її розмір.

Відповідно до ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином позивач не довів наявності письмового узгодження сторін забезпечення виконання відповідачем грошового зобов'язання, а тому підстав для задоволення позову в цій частині не вбачається.

За таких умов позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з закритого акціонерного товариства Спеціалізованого будівельного управління "Херсонспецбуд", ідентифікаційний код - 33824295, адреса - будинок № 39, вулиця 10-та Східна, місто Херсон, р/рахунок № 2600701693534 в ХФ "Укрексімбанк", МФО - 325639, на користь приватного підприємства "Мегаполіс", ідентифікаційний код - 32022235, адреса - квартира № 23, будинок № 151, вулиця Перекопська, місто Херсон, р\рахунок - № 2600264571 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО - 380805 - 12363 (дванадцять тисяч триста шістдесят три) грн. 35 коп. втрат від інфляції, три відсотки річних у розмірі - 5084 (п'ять тисяч вісімдесят чотири) грн. 80 коп., 174 (сто сімдесят чотири) грн. 48 коп. витрат по держмиту та 81 (вісімдесят одна) грн. 14 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.В задоволені суми 33307 грн. 67 коп. відмовити.

Суддя З.В. Клепай

Дата підписання рішення 20.12.2011р.

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України