Рішення № 20017022, 29.11.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.11.2011 Справа № 5024/1908/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А., за участю представників учасників процесу:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Струмок", м. Херсон

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича-комерційна фірма "Херсонмаркетинг" ЛТД, м. Херсон

про визнання права власності

Про обставини справи зазначено в ухвалі суду від 27.10.2011р., якою розгляд справи відкладався.

Провадження у справі порушено за позовом про визнання права власності на магазин продовольчих товарів "Струмок" по вул. Сенявіна, буд.3 у м. Херсоні, має площу 1646,8м2.

Вимоги обґрунтовано твердженням про набуття позивачем від КП "Херсонторгмортранс" за договорами від 10.08.1998р., 25.11.1999р., 11.03.2002р. об'єктів нерухомості по вул. Сенявіна, буд.3 у м. Херсоні, реконструкцію цих об'єктів ТОВ ВКФ "Херсонмаркетинг" ЛТД за договором з ТОВ "Струмок" від 28.04.2010р. з дотриманням будівельних норм, вчиненням авторського нагляду, створенням при цьому магазину торгівлі продовольчими товарами площею 1646,8м2.

Сторони належно повідомлені про час і місце розгляду справи. Відповідач не проявив свого відношення до позовних вимог.

Заяв, клопотань від сторін до суду не надходило. У справі нема даних про наміри сторін прийняти участь у судовому засіданні у справі.

Суд не викликав представників сторін у судове засідання, не визнавав їх явку обов'язковою.

Відповідно до ст.77 ГПК України неявка представників сторін у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у випадку, коли у зв'язку з такою неявкою неможливо розглянути певну справу.

Представник позивача не з'явився в судове засідання повторно.

Неявка представників сторін в судове засідання 29.11.2011р. не унеможливлює розгляд цієї справи. Інших підстав не розглядати справу 29.11.2011р. також нема.

С у д в с т а н о в и в:

За договором купівлі-продажу № 3492, укладеним на Херсонській товарній біржі "Альтер-Его" 25.11.2011р. ТОВ "Струмок" купило у КП "Херсонторгмортранс" за 1938грн. 19/100 частин прохідної по вул. Сенявіна, буд.3 у м. Херсоні.

За іншим договором купівлі-продажу - № 331, укладеним 10.08.1998р. на товарно-сировинній біржі "Легіта", то й же покупець набув у того ж продавця за 20300грн. сховище № 11 та 81/100 частин прохідної № 1 за тією ж адресою.

11.03.2002р. ті ж сторони на Херсонській товарній біржі "Альтер Его" уклали договір купівлі-продажу складу № 3 площею забудови 68,8м2 за 3800грн., розташованого за тією ж адресою.

Згодом, 28.04.2010р. між ТОВ "Струмок" та ТОВ ВКФ "Херсонмаркетинг" ЛТД укладено контракт № 12 щодо виконання останнім робіт з реконструкції об'єктів нерухомості в магазин торгівлі продовольчими товарами по вул. Сенявіна, буд.3 у м. Херсоні. Договірною ціною робіт за контрактом зазначено 8500тис.грн., строками їх виконання - період з травня 2010р. по грудень 2011р.

В обґрунтування вимог позивач посилається на твердження про фактичне виконання робіт з реконструкції об'єктів, додав до позовної заяви копії актів виконаних робіт з липня 2010р. по вересень 2011р., створення при цьому магазину "Струмок" площею 1646,8м2.

До підстав вимог позивач крім викладеного відніс такі твердження: "Згідно зі ст.4 Закону України "Про власність" власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Позивач звернувся до ХФ БТІ із заявою про визнання права власності на реконструйований об'єкт... У відповідності до ст.392 ЦК України власник може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності. Підставою позову є обставини, що підтверджують у позивача право власності чи інше право на майно. Необхідною умовою захисту права власності, шляхом його визнання є підтвердження позивачем своїх прав на майно. Це може випливати із представлених позивачем правовстановлюючих документів".

Позов з цим предметом і підставами задоволенню не підлягає у зв'язку з наступним.

Згідно зі ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Саме статтею 392 ЦК України, а не зазначеними позивачем ст.187, 328, 376 ЦК України, ст. 134 ГК України, врегульовані підстави позову про визнання права власності на майно. З наведеними позивачем обґрунтуваннями вимог закон не пов'язує підстави для визнання права власності на майно, ці обґрунтування такими підставами не є.

В обґрунтування вимог не наведено даних про оспорювання, невизнання відповідачем права позивача, яке (оспорювання, невизнання) б потребувало судового захисту в обраний позивачем спосіб.

Відповідач не є тим суб'єктом, що оспорює право позивача, та до якого мають бути спрямовані вимоги про визнання права власності.

Теза про набуття позивачем права на майно за трьома договорами купівлі-продажу, вчинення реконструкції нерухомості і створення при цьому певного об'єкта, не є підставою в розумінні ст.392 ЦК України для задоволення позову про визнання права власності на майно, спрямованого до цього відповідача.

Позивач бажаний йому за позовом результат пов'язує з обставинами, з якими закон такого результату не пов'язує.

Відмовляючи у позові суд покладає на позивача судові витрати у справі.

Суд приймає до уваги, що у подібних спорах такої ж точки зору й суд касаційної інстанції, зокрема - у справі № 2/17-08 за постановою Вищого господарського суду України від 10.03.2011р.

Судом також прийнято до уваги, що за статусом та повноваженнями суд не є органом введення в експлуатацію реконструйованих будівель.

Відмовляючи у позові суд покладає на позивача судові витрати у справі.

Позов заявлено 03.10.2011р. (вх. № 2219), в якості доказу сплати держмита до позовної заяви додано примірник платіжного доручення № 21071834 від 03.10.2011р. про сплату 51грн. держмита.

Позов про визнання права власності на майно вважається майновим, ціною такого позову є вартість майна, щодо якого заявлено вимогу про визнання права власності.

За законодавством на час заявлення позову (а це Декрет Кабінету Міністрів України "Про державне мито") позивач при заявленні майнового позову до господарського суду мав сплатити держмито в розмірі 1% від ціни позову, але не менше 102грн. та не більше 25500грн.

Позивач не вказав ціни позову ні при заявленні позову, ні за вимогою про зазначення вартості майна за ухвалою суду. Відтак, ціна позову визначається судом. Такою ціною є сукупна вартість майна, набутого за трьома договорами, про реконструкцію якого стверджується за позовом (відповідно сума названих 1938грн., 203000грн. 3800грн., всього 26038грн.) та вартість стверджуваної позивачем реконструкції цього майна за названим контрактом № 12 від 28.04.2010р. - 8500тис.грн., а всього 26038 + 8500000 = 8526038грн.

Таким чином, ціною позову є 8526038грн. Інших даних про вартість майна у справі нема, позивачем таких не надано за вимогою суду.

Держмито за позовом з цією ціною станом на час заявлення позову складало 25500грн., несплачені 25449грн. (25500-51=25449) держмита при заявленні позову підлягають стягненню з позивача до Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Струмок" в доход Державного бюджету України 25449грн. державного мита за позовом.

Суддя В.В. Чернявський

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України

02.12.2011р.