Рішення № 20016373, 17.11.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.11.2011 Справа № 5024/1715/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Karadeniz Ro-Ro ve Konteyner Tasimacihqi A.S. Турція

до державного підприємства "Скадовський морський торговельний порт" м. Скадовськ Херсонської області

про розірвання договору та стягнення 955773,74 долари США

за участю представників сторін:

від позивача уповноважена особа Крапивка М.Ю.

від відповідача - уповноважена особа Долгополов О.В.

Karadeniz Ro-Ro ve Konteyner Tasimacihqi A.S. (позивач) звернулася до суду з позовом про розірвання договору № 34/07 про модернізацію існуючого паромного комплексу, укладеного з державним підприємством «Скадовський морський торговельний порт»19.04.2007року.

Крім того позивач просить стягнути з державного підприємства "Скадовський морський торговельний порт" (відповідач) 955773,74 долари США авансу, сплаченого позивачем відповідачу відповідно до умов договору № 34/07 від 19.04.2007року та додаткових угод до нього, як спричинені позивачу збитки.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує статтями 525, 526, 530, 598, 610, 611, 629, 651, 653 ЦК України, ст. 224 ГК України з посиланням на те, що під час виконання умов договору від 19.04.2007року відповідачем порушено істотні умови договору щодо будівництва прохідного каналу, тому відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України просить розірвати договір та повернути перераховані йому 955773,74 дол. США як понесені позивачем витрати відповідно до ч.5 ст. 653 ЦК України, ст. 224 ГК України.

Відповідач позовні вимоги не визнає, обгрунтовуючи свої заперечення тим, що за умовами укладеного між сторонами договору від 19.04.2007року (з урахуванням додаткової угоди №5 від 13.10.2008року) термін повернення авансу закінчується 01.11.2013 року. Додатковою угодою №6/44-09 від 07.08.2008року до спірного договору сторони узгодили порядок повернення авансу, а саме - порт повертає аванс з 01.11.2008року шляхом перерахування коштів в розмірі 50%, які ним будуть отримані від кожного суднозаходу суден, які належать компанії.

Відповідач зазначає, що незважаючи на його готовність виконувати прийняті на себе зобовязання, позивач в односторонньому порядку зупинив паромне сполучення і суднозаходи, що позбавило порт можливості виконувати обовязки по поверненню авансових платежів, тому відповідно до ст. 613, ч.4 ст. 653 ЦК України, п.6.1 договору позивач не має права вимагати повернення виконаного за зобовязанням.

Відповідач також не погоджується з доводами позивача про невідповідність існуючого прохідного каналу заявленим глибинам та їх невідповідність вимогам щодо безпечного проходу парому позивача, посилаючись на те, що зазначене спростовується Регістром судноплавства, а позивачем не доведено, що посадка парому на мілину відбулася через невідповідність наявних глибин заявленим.

За посиланням відповідача позивачем також не було врегульовано спір щодо розірвання договору в порядку, встановленому ст. 11 ГПК України, ст. 188 ГК України та пунктами 6.1, 6.2 договору, тому його звернення з позовом є передчасним.

Справа розглядалася з перервою, яка відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася в засіданнях 18.10.2011року та 01.11.2011року.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Між Karadeniz Ro-Ro ve Konteyner Tasimacihqi A.S. Турція (далі- позивач, компанія) та державним підприємствлом "Скадовський морський торговельний порт" (відповідач, порт) 19 квітня 2007року укладено договір №34/07 модернізації існуючого паромного комплексу Садовського морського торгового порту.

Предметом зазначеного договору є організація робіт з будівництва і модернізації існуючої паромної лінії Скадовськ-Зонгулдак-Скадовськ на території Садовського морського торговельного порту в м.Скадовськ з метою відновлення і покращання паромних перевезень.

Будівництво паромного терміналу за умовами пункту 2.1 договору повинно здійснюватися в 2 етапи: 1 етап будівництво нового причалу довжиною 172метра, глибиною 8 метрів із проведенням днопоглиблювальних робіт діаметром 300метрів біля причалу та на підхідному каналі, а також постановка 2 додаткових буїв на підхідному каналі порту; 2 етап - будівництво необхідних будівель та споруд для розміщення контролюючих служб і сервісу.

Відповідно до обовязків сторін, позивач зобовязаний для фінансування частини затрат надати відповідачу аванс в розмірі 1300000,00дол. США, який вважається авансом за послуги, що надаються компанії (п.3.2.1), які відповідач зобовязався витрачати строго на будівництво паромного терміналу з наданням звіту по кожному платежу та виконати роботи з будівництва паромного терміналу в строк до 01.06.2008року.

Пунктом 4.3 договору сторони узгодили, що після закінчення будівництва паромного терміналу, сума отриманого портом авансу зараховується портом в розмірі 60% скидок з усіх портових зборів з кожного суднозаходу суден, які належать або знаходяться під контролем компанії в рахунок погашення авансу.

Крім того, за умовами пункту 4.3 договору від 19.04.2007року, з урахуванням додаткової угоди №6/44-09 від 07.08.2008року, а також пункту 3.1.4, з урахуванням додаткової угоди №5 від 13.10.2008року сума отриманого портом авансу погашається з 01.11.2008року на протязі 5 років шляхом перерахування коштів в розмірі 50%, отриманих від кожного суднозаходу суден, які належать, або знаходяться під контролем компанії до повного його погашення. При цьому за умовами додаткової угоди №5 у разі, якщо виплата авансу закінчиться раніше 5-річного терміну, порт зобовязується і гарантує 5 років продовжувати надавати компанії пріоритетне і привілейоване обслуговування.

Звертаючись з позовом, позивач просить достроково розірвати договір №34/07 від 19.04.2007року на підставі ч.2 ст. 651 ЦК України, посилаючись на невиконання відповідачем обовязків щодо будівництва та проведення днопоглиблювальних робіт, а також відмовою повернення сум авансу.

Розглядаючи позовні вимоги суд виходить із того, що відповідно до п.1 ст.651 ЦК України та п.1 ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до вимог ч.1 ст.651 ЦК України заборона від односторонньої відмови від виконання зобовязання за договором є запорукою забезпечення стабільності договірних відносин.

Водночас відповідно до вимог ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Iстотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

При цьому необхідно враховувати вимоги договору щодо виконання зобовязань та порядку його дострокового розірвання.

При зверненні з позовом позивач посилався на невиконання відповідачем обовязків за договором, які він вважає істотними порушеннями з боку відповідача.

Однак в засіданні суду було встановлено, що позивачем під час дії договору не було належним чином виконано покладені на нього обовязки за договором. Так, відповідно до умов пункту 4.3 договору, з урахуванням додаткової угоди №6/44-09 від 07.08.2008року сума авансу погашається портом починаючи з 01.11.2008року шляхом перерахування коштів в розмірі 50%, але не менше 5000дол. США, які будуть отримані від кожного суднозаходу суден компанії в рахунок погашення авансу до повного його погашення. За умовами пункту 3.2.4 (з урахуванням редакції додаткової угоди №5 від 13.10.2008року) також передбачено обовязок порту погашати отриманий аванс починаючи з 01.11.2008року, а у разі якщо виплата авансу закінчиться раніше 5-річного терміну, порт зобовязується і гарантує 5 років надавати компанії пріоритетне обслуговування суден компанії. Таким чином повернення кредиту передбачено після закінчення будівництва паромного терміналу, в строк з 01.11.2008року до 01.11.2013року за рахунок отриманих коштів від кожного суднозаходу суден компанії.

Однак, в засіданнях суду було доказано, що позивач в односторонньому порядку зупинив паромне сполучення і суднозаходи, що позбавило порт можливості виконувати зобовязання по поверненню авансу.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обовязку.

Відповідно до ч.2 ст. 613 ЦК України якщо кредитор не вчинив дій, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обовязок, виконання зобовязання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Таким чином, оскільки порт не міг здійснювати платежів шляхом перерахування коштів компанії в розмірі 50%, але не менше 5000дол. США, отриманих від кожного суднозаходу суден компанії, так як компанія припинила заходи суден, в силу ч.1, 2 ст. 613 ЦК України позивач є кредитором, який прострочив, а тому зобовязання з боку відповідача щодо повернення авансу не виникло.

При цьому, судом не приймається як належний доказ в розумінні ст. 34 ГПК України, посилання позивача на невідповідність прохідного каналу необхідним глибинам та посадка на мілинну судна «Улусой - 2», що не відповідає вимогам безпечного проходу парому позивача, оскільки відповідно до свідоцтва виданого Регістром судноплавства України 06.05.2009року №СГ-104-4-22-09 посвідчується відповідність глибин на ГТС . Зазначене свідоцтво підтверджене станом до 06.11.2011року .

До того ж, із листа ДП «Дельта-Лоцман»від 27.10.2011року №6978 вбачається, що акт морського протесту від 11.02.2011року, складений приватним нотаріусом Садовського нотаріального округу ОСОБА_1 та акт посадки судна на мілину невідомий та не зафіксований як аварія на морі, оскільки ні капітан судна, як представник держави прапора, ні агент, як фізична та юридична особа, що бере участь від імені власника в надані послуг у сфері судноплавства, в порушення вимог міжнародних конвенцій, не повідомили Україну, в особі капітана порту Скадовськ, про посадку судна на мілину, а тому розслідування причин аварії т/х «Улусой - 2» Україною, як прибережною державою, не було проведено. Таким чином дійсна причина посадки судна на мілину невідома.

Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Посилання ж позивача на те, що відповідач при будівництві причалу не забезпечив глибину 8 метрів з проведенням днопоглиблювальних робіт діаметром 300метрів біля причалу і на підхідному каналі та не встановив додаткові буї на підхідному каналі не підтверджені жодними належними доказами по справі.

Не доведено позивачем належними доказами і порушення відповідачем інших істотних умов договору щодо здійснення ним робіт по модернізації паромного комплексу, а його посилання на листи відповідача суд не може вважати належними доказами порушення істотних умов договору.

Крім того, як зазначалося вище, відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України, ч.1 ст. 651 ЦК України одностороння зміна та розірвання договорів не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, згідно з вимогами ч.2 ст. 188 ГК України повинна надіслати про це пропозиції другій стороні за договором, і лише в разі, коли на протязі двадцятиденного строку після одержання пропозиції, відповіді не отримано, зацікавлена сторона має право передати спір на вирішення суду (ч.ч.3, 4 ст. 188 ГК України). Такий же порядок встановлено і ст. 11 ЦК України

В той же час, пунктом 6.2 договору від 19.04.2007року сторони встановили інший порядок розірвання договору згідно з яким компанія має право розірвати договір після перебігу 60 днів від дня письмового повідомлення порту.

Але доказів на підтвердження того, що перед зверненням з позовом, позивач звертався з письмовою пропозицією до відповідача про розірвання договору в порядку встановленому законом та договором, суду не надано.

Зазначене свідчить про те, що, серед іншого, позивачем не було врегульовано спір в установленому законом та договором порядку.

З урахуванням того, що позивачем не доведено належними засобами доказування істотного порушення відповідачем умов спірного договору, позовні вимоги в частині розірвання договору задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги про стягнення 955773,74 дол. США, які обґрунтовані позивачем ч.5 ст. 653 ЦК України також не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до зазначеної норми відшкодовуються збитки у випадку зміни або розірвання договору у звязку з істотним порушенням договору однією із сторін. Оскільки договір не розірвано, то і збитки з підстав передбачених цією нормою відшкодуванню не підлягають.

Крім того, як уже зазначалося, відповідно до пунктів 3.1.4, 4.3 договору, з урахуванням умов додаткової угоди №5 від 13.10.2008року та додаткової угоди №6/44-09 від 07.08.2008року, станом на день звернення з позовом строк погашення авансу на підставі ст. 224 ГК України, ст. 611 ЦК України не настав, так як період його повернення закінчується 01.11.2013року. Зазначене є також підставою відмови в задоволені позовних вимог в частині стягнення 955773,74 долари США .

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України відносяться на позивача.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. В задоволенні позовних вимог про дострокове розірвання договору №34/07 від 19.04.2007року та стягнення 955773,74 долари США відмовити.

Суддя З.І. Ємленінова

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 23.11.2011р.