Рішення № 20015896, 14.12.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2011 р. Справа № 5023/8693/11

вх. № 8693/11

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судовогозасідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність б/н від 04.10.11 р.;

3-ї особи <Текст >відповідача - ОСОБА_2 довіреність б/н від 20.09.11 р.; 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юста", м. Харків 3-я особа <Текст >

до Приватного підприємства "Давід-2011", м. Харків 3-я особа <Текст >

про визнання договору розірваним та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юста" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою, з урахуванням заяви про доповнення до позовних вимог, до відповідача - Приватного підприємства "Давід-2011" в якій просить розірвати договір здачі в операційну оренду основних засобів частину нежитлової будівлі (літ.А-2): приміщення 1-го поверху за №2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Петровського,21, загальною площею 168,20 кв.м. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юста" та Приватним підприємством "Давід-2011" від 01.07.2011 року. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості з орендної плати у розмірі 12 000,00 грн., витрати на сплату комунальних послуг у розмірі 3 532,88 грн., пеню у розмірі 209,60 грн. та судові витрати.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та просила позов задовольнити.

Присутній представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав викладених ним у відзиві на позов, який ним наданий 05.12.11 р. за вх.№24283, який долучено судом до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд, встановив, що частина нежитлової будівлі (літ. А-2): приміщення 1-го поверху № 2,3,4,5,6,7,8,9,10 що знаходяться за адресою м. Харків, вул. Петровського, 21, належить позивачу на праві власності згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, що видане Виконкомом Харківської міської ради Харківської області від 18.12.2003 року.

Між ТОВ "ЮСТА" (Орендодавець та позивач) та ПП "Давід-2011" (Орендар та відповідач) було укладено договір оренди № б/н від 01.07.2011р. об'єктом якого є нежитлові приміщення 1-го поверху № 2,3,4,5,6,7,8,9,10 що знаходяться за адресою м. Харків, вул. Петровського, 21, загальною площею 168,20 кв.м.

Відповідно до п.1.1 договору, Орендодавець (позивач) передає, а Орендар приймає в операційну оренду основні засоби частину нежитлової будівлі (літ.А-2): приміщення 1-го поверху за №2, 3, 4, 5, б, 7, 8, 9, 10, що знаходиться за адресою м. Харків, вул. Петровського 21, загальною площею 168,20 кв. м, згідно з актом приймання-передачі основних засобів в операційну оренду, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно п. 1.2. договору,основні засоби передаються в операційну оренду для використання в господарській діяльності діяльність кафе.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно умов договору він укладається на строк з 01 липня 2011р. до 01 червня 2012 року .

У відповідності по ст. 2.1. Договору "Вступ орендаря у користування орендованими засобами настає одночасно з підписанням сторонами договору та акту приймання-передачі".

На виконання умов договору сторонами складено відповідний акт приймання -передачі приміщень від 01.07.2011 р.

Відповідно до п. 1.3., договору, об'єкт оренди є частиною будівлі, яка належить Орендодавцю на правах власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Виконавчим комітетом Харківської міської ради Харківської області від 18 грудня 2003 року на підставі розпорядження Харківського міського голови за №3230.

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно п.3.1 Договору - орендна плата визначається у розмірі 4000,00 грн. за місяць без урахування ПДВ та щоквартальним перерахунком орендної плати на індекс інфляції за даним Держкомстату України.

Відповідно п.3.3 Договору передбачено, що вартість комунальних та інших послуг (водопостачання, енергопостачання, теплопостачання, газопостачання, технічне обслуговування - газ, каналізація, телефонний, поштовий зв'язок, охорона, пожежна сигналізація тощо) відшкодовуються щомісяця Орендарем у сумі фактичних затрат Орендодавця за цінами і тарифами, що діють, за розрахунком Орендодавця.

Крім того, відповідно до п. 4.1.2. орендар зобов'язується своєчасно, не пізніше "1" числа поточного місяця, і в повному обсязі сплачувати Орендодавцю орендну плату, а оплату комунальних послуг та інших платежів здійснювати у 3-денний термін після отримання рахунка Орендодавця.

Згідно п. 4.4.3 ст. 4 Договору Орендодавець має право виступати з ініціативою щодо розірвання договору у разі несвоєчасної сплати орендної плати.

В зв'язку з тим, що відповідач не сплачував орендну плату та комунальні послуги тому, відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України та п.4.4.3 позивач виступив з ініціативою про розірвання договору здачі в операційну оренду основних засобів, про що подали на ім'я керівника ПП "Давід-2011" лист від 09.09.2011 р.

Як вбачається з матеріалів справи, у договорі оренди відсутні реквізити для сплати орендної плати, тому Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що дані обставини перешкоджали йому сплачувати орендні платежі в установлені строки та розміри. Дані заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи, а саме актом прийому - передачі основних засобів від 04 липня 2011 року, підписаним з боку ТОВ "Юста" директором Ахвердієвим А.М. та з боку ПП "Давид 2011" директором Геворкян Р.В. в якому зазначені реквізити ТОВ "Юста". Тобто інформація про реквізити позивача була відома відповідачу ще з 04 липня 2011 року.

Відповідач в якості заперечень також зазначив, що намагався сплачувати орендну плату, але відповідно до меморіального ордеру №8803А026 від 03 жовтня 2011 р. був повідомлений про закриття рахунку позивача.

Вищевказані заперечення відповідача судом не приймаються, оскільки відповідно п.4.1.2 договору відповідач сплачує орендну плату не пізніше 1-го числа поточного місяця. Таким чином, відповідач взяв на себе зобов"язання сплачувати не пізніше 1-го числа кожного місяця орендну плату за займання орендованим приміщенням, а саме 1-го липня 2011 року, 01-го серпня 2011 року, 1-го вересня 2011 року.

У матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача у липні, серпні, вересні 2011 року до позивача із заявою про з"ясування реквізитів позивача, або з заявою про сплату орендної плати готівкою безпосередньо орендодавцю

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів зокрема можуть бути припинення дії, яка порушує право, примусове виконання обов'язку в натурі. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким чином, з моменту укладення договору оренди у орендодавця (позивача) виникло зобов"язання перед відповідачем щодо передачі об"єкту оренди відповідачу, а у орендаря (відповідача) виникло зобов"язання щодо сплати орендної плати.

Тобто у разі порушення орендарем своїх зобов"язань щодо своєчасного перерахування орендної плати у встановлені строки, або у разі необхідності розірвання або припинення договору оренди № б/н від 01.07.2011 р., орендодавець (позивач) в праві звернутися до суду з позовною заявою за захистом свого порушеного права.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 12 000,00 грн. (сума орендної плати) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за комунальні послуги за серпень 1 532, грн. та за вересень 2000,45 грн., суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити з огляду на наступне.

Відповідно п. 4.1.2. орендар зобов'язується своєчасно, не пізніше "1" числа поточного місяця, і в повному обсязі сплачувати Орендодавцю орендну плату, а оплату комунальних послуг та інших платежів здійснювати у 3-денний термін після отримання рахунка Орендодавця.

За таких обставин, оскільки сторони погодили, що відповідач (орендодавець) сплачує комунальні послуги після отримання відповідачем рахунку орендодавця (позивача) та доказом в підтвердження заявленої вимоги в розуміння ст. 32 ГПК України є рахунки позивача на використані відповідачем комунальні послуги.

Враховуючи вищенаведене та те, що позивачем не надано в підтвердження позовної вимоги про стягнення з відповідача витрат на сплату комунальних послуг, не надано доказів виставлення відповідачу рахунків за серпень 1 532, грн. та за вересень 200,45 грн., суд вважає за необхідне в цій частині в задоволенні позову відмовити.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 209,60 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.8.2. Договору, за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, визначеної в п.3.1. цього договору за кожен день прострочення виконання зобов"язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з матеріалів справи, оскільки відповідачем порушено зобов"язання щодо своєчасної сплати орендної плати позивачем нараховано пеню на заборгованість 12000 грн. у розмірі 209,60 грн. за липень - серпень 2011 року у розмірі одної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, тому суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги позивача про розірвання договору здачі в операційну оренду основних засобів укладеного між позивачем та відповідачем суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в цій частині з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З урахуванням наведених правових норм на підставі наявних у справі матеріалів суд приходить до висновку про те, що в даному разі відповідачем порушені зобов"язання щодо сплати орендної плати і наслідком цього є розірвання договору.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд, визнав позовні вимоги в частині розірвання договору здачі в операційну оренду основних засобів від 01 липня 2011 року, який укладений між ТОВ "Юста" та ПП "Давід 2011" обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог. Оскільки позивачем при поданні позовної заяви державне мито сплачене не в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути державне мито у розмірі 45,00 грн. до державного бюджету.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 6, 8, 19, 41, 42, 124, 129 Конституції України, 509, 526, 610, 759 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір здачі в операційну оренду основних засобів частину нежитлової будівлі (літ.А-2): приміщення 1-го поверху за №2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Петровського,21, загальною площею 168,20 кв.м. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юста" та Приватним підприємством "Давід-2011" від 01.07.2011 року.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Давід-2011" (61002, м. Харків, вул. Петровського,21) на Товариства з обмеженою відповідальністю "Юста" (61002, м. Харків, вул. Петровського, 21, код ЄДРПОУ 22692381, р/рахунок 2600201018692381 ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) суму заборгованості з орендної плати у розмірі 12000,00 грн., пеню у розмірі 209,60 грн., державне мито у розмірі 207,09 грн. та 200,67 грн. - витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юста" (61002, м. Харків, вул. Петровського, 21, код ЄДРПОУ 22692381, р/рахунок 2600201018692381 ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) на користь державного бюджету України (відділення державного казначейства м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134490, рахунок 31110095700002 в Управління державного казначейства у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) - 45,00 грн. державного мита.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача витрат на комунальні послуги у розмірі 3532,88 грн. у задоволенні позову відмовити.

Суддя (підпис< Текст >Светлічний Ю.В.

Справа №5023/8693/11

Повне рішення складене 16 грудня 2011 року.