Рішення № 20015694, 12.12.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.12.11 Справа № 5021/2381/2011. За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Сумська кондитерська фабрика» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Іваненко Наталії Олександрівни, м. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сумський кондитер», м. Суми

про повернення орендованого майна та стягнення заборгованості за договором

СУДДЯ СОПЯНЕНКО О.Ю.

при секретарі с/з Молодецькій В.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3, дов. б/н від 19.09.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_4, дов. б/н від 25.08.2011 р.

Суть спору: позивач просить зобовязати ТОВ «Торговий дім «Сумський кондитер» повернути по акту приймання-передачі Відкритому акціонерному товариству «Сумська кондитерська фабрика» орендоване майно майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Суми, провул. Косівщинський, 23, а саме: головний корпус, котельня, трансформаторна підстанція, матеріальний склад, механічна майстерня, гірчичний цех, кабельна мережа, водогін, тепломережа, система газопостачання, каналізаційна мережа, вигріб, шляхи, огорожа, вагова, компресорна, овочесховище; стягнути з відповідача 2214,73 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди майнового комплексу з правом суборенди від 14.09.2009 р., 477,20 грн. неустойки за прострочення повернення орендованого майна, 6917,27 грн. заборгованості за обєми скинутих понаднормово забруднених стічних вод, нараховану пеню, інфляційні збитки, 3% річних, повязані з виникненням даної заборгованості; вирішити питання про розподіл судових витрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 14.09.2009 р. між сторонами у справі був укладений договір оренди майнового комплексу з правом суборенди, оригінал якого ліквідатору не був переданий. У звязку з несплатою орендної плати протягом тривалого часу, 08.07.2011 р. відповідачу було направлено повідомлення про відмову від договору, проте майновий комплекс орендарем не повернутий, заборгованість по орендній платі не сплачена. Оскільки п. 4.3 договору від 14.09.2009 р. передбачений обовязок відповідача самостійно оплачувати комунальні послуги, він має сплатити 6917,27 грн. заборгованості за обєми скинутих понаднормово забруднених стічних вод, з пенею, інфляційними збитками, 3% річних.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 06.12.2010 р. проти позову заперечує, просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зазначає, що умовами договору від 14.09.2009 р. не визначений строк (термін) виконання відповідачем обовязку по сплаті орендної плати, тому відповідачем не порушені умови договору, права та інтереси позивача.

06.12.2011 р. позивачем подана заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач збільшує позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки за прострочення повернення орендованого майна до 935,48 грн., інші позовні вимоги залишає без змін. Також позивачем подана копія вимоги № 778/11 від 26.09.2011 р. про сплату заборгованості за договором оренди, яка була надіслана відповідачу.

Відповідач подав відзив від 08.12.2011 р., у якому зазначив, що надані представником позивача в судовому засіданні 06.12.2011 р. пояснення про надсилання відповідачу вимоги № 778/11 від 26.09.2011 р. про сплату заборгованості за договором оренди є фактично зміною підстави позову , оскільки в тексті позовної заяви така підстава вказана не була. У відповідності до ч. 4 ст. 22 ГПК України зміна підстави позову можлива до початку розгляду господарським судом справи по суті. Таким чином, зміна позивачем підстави позову не може бути прийнята судом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Позивачем письмова заява про зміну підстави позову не подавалася, а в судовому засіданні 06.12.2011 р. була надана для огляду вимога № 778/11 від 26.09.2011 р. про сплату заборгованості за договором оренди. Представником позивача надані усні пояснення щодо наявності у відповідача заборгованості по сплаті орендної плати та її непогашення після надсилання вказаної вище вимоги. Копія вимоги № 778/11 від 26.09.2011 р. надійшла до суду 06.12.2011 р. після закінчення судового засідання. Суд приходить до висновку, що подана позивачем вимога № 778/11 від 26.09.2011 р. не є письмовою заявою про зміну підстави позову, а тому приймає її до розгляду з іншими наданими позивачем доказами.

14.09.2009 року між орендодавцем - Відкритим акціонерним товариством «Сумська кондитерська фабрика» (позивач) та орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сумський кондитер» (відповідач) був укладений договір оренди майнового комплексу з правом суборенди, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове володіння та користування за плату майновий комплекс, що знаходиться за адресою: м. Суми, провул. Косівщинський, 23. Додатком № 1 до цього договору є Акт від 14.09.2009 р. приймання-передачі 17 обєктів, які становлять майновий комплекс.

Пунктами 3.2, 8.2 договору сторони встановили строк його дії з моменту підписання акту прийому-передачі в оренду до 31 грудня 2009р. Якщо жодна із сторін не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку дії договору не заявить про намір його розірвати, цей договір автоматично пролонгується (продовжується на тих самих умовах) на той самий строк.

Постановою господарського суду Сумської області від 26.05.2011 р. по справі № 6/110-10 Відкрите акціонерне товариство «Сумська кондитерська фабрика» визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором банкрута призначена арбітражний керуючий Іваненко Н.О.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що з часу укладення договору відповідач жодного разу орендну плату за договором не вносив, що відповідно до ст. 782 ЦК України стало підставою для відмови позивача від договору оренди майнового комплексу. Після отримання 19.07.2011 р. відповідачем повідомлення від 08.07.2011 р. про відмову від договору, відповідач не повернув орендодавцю орендований майновий комплекс. За період оренди з 14.09.2009 р. по 18.07.2011 р. відповідач заборгував позивачеві 2214 грн. 73 коп. орендної плати, за період прострочення повернення орендованого майна повинен сплатити неустойку в розмірі 935 грн. 48 коп.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 5 ст. 762 ЦК України передбачено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України)

Згідно з п. п. 4.1, 4.2 договору оренди від 14.09.2009 р. розмір орендної плати складає 100 грн. за місяць, в тому числі ПДВ. Орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця. Відповідач (орендар) відповідно до п. 5.4 договору зобовязався своєчасно здійснювати орендну плату.

Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

08.07.2011 р. позивач надіслав відповідачу Повідомлення про відмову від договору оренди майнового комплексу від 14.09.20009 р. у звязку з невнесенням плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Проте, суд погоджується з наданими відповідачем запереченнями, що умовами договору від 14.09.2009 р. не визначений строк (термін) виконання відповідачем зобовязання по сплаті орендної плати, а лише визначено наявність такого зобовязання.

Таким чином, у даному випадку до спірних правовідносин мають застосовуватися приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до якої якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимога № 778/11 про сплату заборгованості за договором оренди в сумі 2179 грн. 25 коп. була надіслана відповідачу 26.09.2011 р. цінним листом з описом вкладення на адресу: м. Суми, провул. Косівщинський, 23, докази чого надані позивачем.

Відповідачем не надано доказів сплати заборгованості за оренду приміщення в розмірі 2179 грн. 25 коп., а представник позивача в судовому засіданні підтвердив ненадходження коштів. За таких обставин вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати підлягає задоволенню в сумі 2179 грн. 25 коп.

Враховуючи, що Повідомлення про відмову від договору оренди майнового комплексу було надіслано 08.07.2011 р. та отримане відповідачем 19.07.2011 р., тобто до направлення вимоги про сплату заборгованості з орендної плати, суд приходить до висновку, що відмова позивача від договору оренди майнового комплексу є безпідставною та суперечить приписам ст. 782 ЦК України.

Таким чином, на даний час укладений між сторонами договір оренди від 14.09.2009 р. не є розірваним, не припинив свою дію іншим чином.

У звязку з цим не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобовязання ТОВ «Торговий дім «Сумський кондитер» повернути по акту приймання-передачі позивачу орендоване майно майновий комплекс та стягнути з відповідача 935 грн. 48 коп. неустойки за прострочення повернення орендованого майна.

Також позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за обєми скинутих понаднормово забруднених стічних вод та нараховані КП «Міськводоканал» пеню, інфляційні збитки , 3% річних, повязані з виникненням даної заборгованості, в загальній сумі 6917 грн. 27 коп. Обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині позивач послався на ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 22 ЦК України і зазначив, що невиконанням умов договору в частині неоплати комунальних послуг позивачеві завдано збитків у вигляді витрат, які він мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Проте, суд приходить до висновку, що дана вимога позивача не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Пунктом 4.3 договору оренди майнового комплексу від 14.09.2009 р. сторони погодили, що оплата комунальних послуг здійснюється орендарем самостійно та своєчасно на підставі рахунків відповідних організацій. Орендар відповідно до п. 5.2 зобовязався сприяти орендарю в укладенні договорів про надання комунальних послуг та в інших питаннях щодо утримання та використання орендованого обєкта, а орендар згідно з п. 5.3 договору самостійно і від власного імені укладати із спеціалізованими організаціями договори на надання в повному обсязі комунальних послуг, які він споживатиме на обєкті, що орендується.

Договір на водопостачання та прийом стічних вод № 78 з Комунальним підприємством «Міськводоканал» був укладений 01.05.2009 р. позивачем ВАТ «Сумська кондитерська фабрика». Докази укладення договору на водопостачання та водовідведення з відповідачем сторонами не надані.

Відповідно до п. 5.1 цього договору споживач (ВАТ «Сумська кондитерська фабрика») несе відповідальність за каналізаційні мережі, які знаходяться у нього на балансі. В каналізаційну мережу забороняється скидати сміття, попіл, грунт, ганчірки, лід, токсичні речовини і т.п., а також грунтові води і води промислових підприємств з перевищенням гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

16.03.2011 р. працівниками КП «Міськводоканал» був складений Акт № 51 відбору проб стічних вод, виконано дослідження якості стічних вод (протокол № 172) та 25.03.2011 р. позивачу виставлений рахунок № 78 на сплату 6475 грн. 39 коп. за обєми скинутих понаднормово забруднених стічних вод.

19.07.2011 р. ліквідатором ВАТ «Сумська кондитерська фабрика» була отримана заява КП «Міськводоканал» про визнання майнових вимог до боржника на суму 6917 грн. 27 коп., з яких 6644 грн. 79 коп. заборгованість за обєми скинутих понаднормово забруднених стічних вод, 176 грн. 57 коп. - пеня, 61 грн. 45 коп. - інфляційні збитки, 34 грн. 46 коп. 3% річних.

Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, що встановлений договором або законом. Самостійним способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Підставою для відшкодування збитків є наявність усіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, збитків, причинного звязку між протиправною поведінкою та збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Відсутність хоча б однієї з зазначених складових, виключає склад правопорушення взагалі, а з ним відповідно і правові підстави відшкодування збитків.

Позивачем зазначене не доведено, а тому підстави для задоволення вимоги про стягнення з відповідача 6917 грн. 27 коп. збитків відсутні.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивач, з урахуванням всіх обставин справи, не подав суду належні докази та пояснення, які обєктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію, тому вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 24 грн. 64 коп. витрат по сплаті державного мита та 51 грн. 92 коп. - витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі вкладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сумський кондитер» (40009, Сумська область, м. Суми, провул. Косівщинський, буд. 23; код 36550961) на користь Відкритого акціонерного товариства «Сумська кондитерська фабрика» (40009, Сумська область, м. Суми, провул. Косівщинський, буд. 23; код 00379519) 2179 грн. 25 коп. заборгованості по орендній платі, 24 грн. 64 коп. витрат по сплаті державного мита та 51 грн. 92 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.Ю. СОПЯНЕНКО

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 19.12.2011 року.