ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2011 року справа № 5020-1780/2011
За позовом Бахчисарайського комунального підприємства
(98400, Автономна Республіка Крим, Бахчисарайський район, м. Бахчисарай, вул. Кооперативна, 12)
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
(АДРЕСА_1)
про стягнення 1750,49
Суддя Плієва Н.Г.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1., довіреність б/н від 01.08.2011;
відповідач не зявився
Суть спору:
Бахчисарайське комунальне підприємство звернулось до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати послуг з вивозу побутових відходів в сумі 1750,49 грн.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.06.2011 позовну заяву прийнято до провадження, порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.07.2011 у задоволенні позову Бахчисарайському комунальному підприємству було відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.10.2011 апеляційну скаргу Бахчисарайського комунального підприємства задоволено частково, рішення суду від 25.07.2011 у справі № 5002-17/2328-2011 скасовано, повернено до господарського суду Автономної Республіки Крим матеріали справи для вирішення питання щодо територіальної підсудності спору, у порядку передбаченому статтею 17 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2011 справу № 5002-6/2328.1-2011 за позовом Бахчисарайського комунального підприємства до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 1750,49 грн направлено за підсудністю до господарського суду міста Севастополя.
01.11.2011 справа надійшла до господарського суду міста Севастополя та відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями передана судді Плієвій Н.Г.
Ухвалою суду від 03.11.2011 справу прийнята до розгляду, привласнено № 5020-1780/2011 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 22.11.2011.
Відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 12.12.2011.
Представник позивача у судовому засідання 12.12.2011 заявив клопотання про зменшення позовних вимог, просить стягнути з фізичної особи-підприємця Шевченко М.В. 616,46 грн, на обґрунтування чого надав суду розрахунок заборгованості за вивіз твердих побутових відходів станом на 01.06.2011.
Представник позивача зменшені позовні вимоги обґрунтував тим, що впродовж часу дії договору змінювались тарифи на надання послуг, які є предметом договору та відповідачу надсилались рахунки відповідно до нових тарифів, але оскільки відповідні зміни не були узгоджені з відповідачем у відповідності до пункту 7.1 договору, просить стягнути заборгованість за надані послуги за узгодженою договором вартістю послуг з розрахунку 20,00 грн. за куб м. сміття з щомісячною нормою накопичування 1, 28 куб м.
Відповідно до положень частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялась у встановленому законом порядку. Правом, наданим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України відповідач не скористалась, не надала суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача на підставі наявних в ній доказів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
20 грудня 2007 року між Бахчисарайським комунальним підприємством (підрядник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (замовник) укладений договір підряду про надання послуг з вивозу сміття, побутових відходів та рідких нечистот № 83 (далі Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобовязання за контейнерним вивозом побутових відходів від усіх обєктів замовника. Норма накопичування твердих побутових відходів складає 1,28 куб. м. (а.с. 4).
Відповідно до розділу 2 Договору він вступає в силу з моменту його підписання та діє з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року. У разі, якщо ні одна зі сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим на строк один рік.
В матеріалах даної справи відсутні докази, які свідчать про розірвання договору № 83 від 20 грудня 2007 року, а тому він вважається пролонгованим на новий строк.
Вартість оплати послуг на момент укладення договору складає 20,00 грн за 1 куб. м. Оплата за послуги здійснюється щомісячно до 10 числа наступного місяця (пункт 3.1 Договору).
Згідно пункту 3.3 Договору оплата за надані послуги здійснюється замовником за предявленням рахунку. Сума оплати перераховується на розрахунковий рахунок або вноситься в касу підрядника.
Відповідно до зменшених позовних вимог представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 616,46 грн. При розрахунку заборгованості позивач виходив з того, що за умовами договору вартість послуг, які надавались Бахчисарайським комунальним підприємством відповідачу щомісячно складала 25,60 грн (20,00 грн х 1,28 куб.м.), проте відповідачем надані послуги були оплачені не у повному обсязі.
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають повному задоволенню, виходячи з наступних мотивів.
В силу статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відношень повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частина перша статті 902 Цивільного кодексу України встановлює обовязок виконавця надати послугу особисто.Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною першою статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Аналогічне положення міститься у статті 509 Цивільного кодексу України.
В силу вимог статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим до виконання сторонами.
У статтях 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Судом встановлено, що на виконання умов договору підряду № 83, укладеного між сторонами 20.12.2007 Бахчисарайським комунальним підприємством в період з вересня 2008 року по травень 2011 року були надані відповідачу послуги з вивозу побутових відходів, що в свою чергу підтверджується рахунками-фактурами, які були отримані відповідачем (а.с 50-59).
Відповідно до пункту 4 Договору рахунок являється актом виконаних робіт.
У вказаних рахунках-фактурах вартість виконаних робіт зазначена більша, ніж заявлена позивачем до стягнення. Зазначена обставина обумовлена тим, що позивач просить стягнути з відповідача вартість наданих послуг відповідно до умов договору з розрахунку 20,00 грн за 1 куб м. при нормі накопичування сміття 1,28 куб. м.
Вказані умови договору узгоджені сторонами у встановленому законом порядку.
Як свідчать матеріали справи за період з вересня 2008 року по травень 2011 року позивачем було надано послуг відповідачу за узгодженою договором ціною на загальну суму 844,80 грн.
В той же час, останнім сплачено лише 228,34 грн. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги відповідно до умов договору складає 616,46 грн. (844,80 228,34) (а.с. 121).
Відповідно до положень статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Доказів погашення заборгованості в повному обсязі станом на момент розгляду справи відповідачем в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України суду не надано.
Обраний позивачем спосіб захисту відповідає статтям 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України, вимоги позову знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню в силу вищенаведених норм чинного законодавства та умов договору надання послуг.
Враховуючі вищевикладені обставини, вимоги Бахчисарайського комунального підприємства щодо стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором підряду про надання послуг з вивозу сміття у розмірі 616,46 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача у доход державного бюджету підлягають стягненню державне мито у розмірі 102, 00 грн і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер фізичної особи підприємця ЄДР НОМЕР_1, відомості щодо рахунків не відомі) на користь Бахчисарайського комунального підприємства (98400, АР Крим, Бахчисарайський район, м. Бахчисарай, вул. Кооперативна, 12, ідентифікаційний код 31039609, р/р 26008301301078 у філії Кримське республіканське управління ВАТ “Ощадбанк”, м. Бахчисарай, МФО 324805) заборгованість за договором підряду про надання послуг з вивозу сміття у розмірі 616 грн 46 коп (шістсот шістнадцять грн 46 коп).
3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер фізичної особи підприємця ЄДР НОМЕР_1, відомості щодо рахунків не відомі) в доход державного бюджету міста Севастополя (ЄДРПОУ 38022717, банк одержувача: ГУДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, р/р 31210206700001, код бюджетної класифікації 22030001) державне мито у розмірі 102,00 грн (сто дві грн 00 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп)
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис Н.Г. Плієва
Рішення складено відповідно до вимог статті 84
Господарського процесуального кодексу України
та підписано 19.12.2011
Судове рішення № 20015388, Господарський суд м. Севастополя було прийнято 12.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5020-1780/2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: