Рішення № 20014274, 05.12.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2011 р. Справа № 5016/938/2011(8/39)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Гребенюк А.С.,

з участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, дов. від 20.10.2010 р. № 367, ОСОБА_3, дов. від 26.10.2010 р. № 366;

від 1-го відповідача ОСОБА_2, дов. від 25.11.2011 р., ОСОБА_4, дов. від 29.03.2011 р.;

від 2-го відповідача Бондарука В.В.- ліквідатор

(представник третьої особи в судове засідання не зявився),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства “Дочірній Банк Сбербанку Росії”,

01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46,

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Судносервіс”,

54044, вул. Миколаївська, 34-А, кв. 3, м. Миколаїв;

2) Приватного акціонерного товариства “Вознесенський консервний завод”,

56500, вул. Фрунзе, 14, м. Вознесенськ, Миколаївська область,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Товарна біржа “Ізумруд”,

73000, вул. Червонофлотська, 16, м. Херсон,

про визнання недійсними торгів і протоколу торгів, визнання недійсним договору купівлі-продажу та про застосування наслідків недійсності правочину, -

У С Т А Н О В И В:

Публічним акціонерним товариством (ПАТ) “Дочірній Банк Сбербанку Росії” предявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Судносервіс” та Приватного акціонерного товариства (ПрАТ) “Вознесенський консервний завод”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Товарна біржа (ТБ) “Ізумруд”, з урахуванням уточнених позовних вимог, викладених у заяві від 29.09.2011 р. вих. № 2956/4/06-2-2, про визнання недійсними 1) прилюдних торгів у формі аукціону по продажу належного ПрАТ “Вознесенський консервний завод” майна, проведених ТБ “Ізумруд” 28.12.2010р. та оформлених протоколом торгів у формі аукціону №1 від 28.12.2010 р.; 2) договору купівлі-продажу від 29.12.2010 року, укладеного між ТОВ “Судносервіс” та ПрАТ “Вознесенський консервний завод”, в частині продажу належного останньому рухомого майна, і про застосування наслідків недійсності правочину, а саме: зобовязати ТОВ “Судносервіс” повернути ПрАТ “Вознесенський консервний завод” все майно, набуте за укладеним між ПрАТ “Вознесенський консервний завод” та ТОВ “Судносервіс” договором купівлі-продажу від 29.12.2010 року; а також про стягнення з відповідачів у солідарному порядку грошових коштів на відшкодування понесених витрат з оплати державним митом позовної заяви та послу з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відчуження майна консервного заводу загальною вартістю 1984500 грн. на торгах у формі аукціону, проведених 28.12.2010 р. ТБ “Ізумруд” за укладеним з ліквідатором ПрАТ “Вознесенський консервний завод” договором, про що складено протокол № 1, згідно якого переможцем аукціону визнано ТОВ “Судносервіс”, а у подальшому за укладеним між останнім і ліквідатором ПрАТ “Вознесенський консервний завод” договором купівлі-продажу від 29.12.2010 р., здійснено з порушеннями вимог чинного законодавства України, зокрема,

ст. 586 ЦК України, Законів України “Про іпотеку” (ст.9 Закону) та “Про заставу” (ст.17 Закону), оскільки відчужене нерухоме майно знаходилось в іпотеці, а рухоме майно - в заставі, за укладеними між Закритим акціонерним товариством “Вознесенський консервний завод”, правонаступником якого є ПрАТ “Вознесенський консервний завод”, та Закритим акціонерним товариством “Банк НРБ”, правонаступником якого є ПАТ “Дочірній Банк Сбербанку Росії” (надалі Банк), договорами в забезпечення виконання попередником ПрАТ “Вознесенський консервний завод” своїх зобовязань за укладеним з попередником Банку кредитним договором;

ст.16, 30 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки відчуження здійснено ліквідатором ПрАТ “Вознесенський консервний завод” після відкриття постановою Господарського суду Миколаївської області від 27.07.2010 р. у справі № 5/112/10-3 ліквідаційної процедури банкрута ПрАТ “Вознесенський консервний завод”, прийняття до провадження ухвалою цього ж Господарського суду від 06.10.2010 р. заяви Банку про визнання грошових вимог останнього в сумі 2224774,03 доларів США та 6432200 грн. 17 коп. у вказаній справі про банкрутство ПрАТ “Вознесенський консервний завод” (котрі в подальшому судом визнані і ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.07.2011 р. затверджено реєстр вимог кредиторів), без згоди комітету кредиторів;

ст. 657 ЦК України, оскільки укладений між ПрАТ “Вознесенський консервний завод” та ТОВ “Судносервіс” договір купівлі-продажу від 29.12.2010 року в частині нерухомого майна нотаріально не посвідчений і не здійснено його державної реєстрації;

а тому, недодержання вимог, передбачених чч.1,2 ст. 203 ЦК України, згідно ст.215 ЦК України, є підставами для визнання правочинну недійсним, що тягне застосування правових наслідків недійсності правочину, передбачених ст.216 ГК України.

Позовні вимоги представниками позивача підтримані в судовому засіданні з підстав, викладених у позовній заяві.

У відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні представник відповідача ліквідатор ПрАТ “Вознесенський консервний завод” Бондарук В.В. позовні вимоги визнав повністю, а представники відповідача ТОВ “Судносервіс” позовні вимоги не визнали повністю, стверджуючи, що ТОВ “Судносервіс” є добросовісним набувачем майна банкрута. Крім того, представники ТОВ “Судносервіс” заявлять про застосування двосторонньої реституції у разі задоволення позову, надавши платіжні документи щодо оплати за спірними торгами та договором вартості придбаного майна ПрАТ “Вознесенський консервний завод” у сумі 1984500 грн.

Від третьої особи ТБ “Ізумруд”, повідомленого належним чином про час та місце розгляду справи представник у судове засідання не зявився, проте ТБ “Ізумруд” подані суду документи, в тому числі через відповідача ТОВ “Судносервіс”, щодо проведення спірних торгів та укладення протоколу торгів і договору, здійснення розрахунків при цьому, тому суд визнає за можливе вирішити спір без явки представника третьої особи.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Між попередниками Банку та ПрАТ “Вознесенський консервний завод” укладено договір від 19.07.2005 р. № 266-ВН/05 (надалі кредитний договір) про відкриття мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії, до якого договорами від 6 жовтня і 29 грудня 2005 року, 16 березня, 29 вересня,27, жовтня, 20,21,22,24,28 листопада, 12,14,18 та 20 грудня 2006 року, 21 лютого, 20 березня та 16 червня 2007 року вносились відповідні зміни та доповнення.

У забезпечення виконання зобовязань за цим кредитним договором між попередниками Банку та ПрАТ “Вознесенський консервний завод” укладено договори застави та іпотеки.

Так, за договором застави від 29 вересня 2005 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованим у реєстрі за № з-1471, у заставу передано транспортні засоби та причепи, перелічені в додатку № 1 до договору застави, належні ПрАТ “Вознесенський консервний завод” на праві власності.

До даного договору вносились зміни від 15 січня та 20 березня 2008 року щодо виключення деяких транспортних засобів з-під застави, при цьому додатком № 1 до договору про внесення змін від 20 березня 2008 року визначено уточнений перелік транспортних засобів та причепів, котрі передано в заставу та не можуть бути відчужені без згоди заставодержателя.

За договором застави від 29 вересня 2006 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованим у реєстрі за № з-1473, у заставу передано основні засоби (обладнання), перелічені в додатку № 1 до договору застави, належні ПрАТ “Вознесенський консервний завод” на праві власності.

До даного договору вносились зміни від 18 червня 2007 року та 15 січня 2008 року щодо виключення деяких основних засобів з-під застави, при цьому додатком № 1 до договору про внесення змін від 15 січня 2008 року визначено уточнений перелік основних засобів і обладнання, котрі передано в заставу та не можуть бути відчужені без згоди заставодержателя.

Із витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна випливає, що до цього Реєстру під №№ 4,5 унесені записи про обтяження транспортних засобів за договором застави від 29.09.2005 року реєстраційний № з-1471 та основних засобів і обладнання за договором від 29 вересня 2006 року реєстраційний № з-1473 (т.1, ас.154-159).

За договором іпотеки від 29 вересня 2006 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованим у реєстрі за № з-1474, з урахуванням внесених до нього змін від 20.03.2007 р., зареєстрованих тим же нотаріусом за № кдз-1325, в іпотеку передано комплекс будівель (реєстраційний номер 5649381 у Реєстрі прав власності нерухомого майна) за адресою: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Фрунзе, 14, які належать ПрАТ “Вознесенський консервний завод” на праві власності. У цей же день 29.09.2006 р. тим же нотаріусом накладено заборону відчуження переданого за вказаним договором іпотеки (до припинення його дії) нерухомого майна, про що здійснено запис за реєстраційним № з-1475.

Із витягів з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, випливає, що до цих Реєстрів унесені записи про обтяження за договором іпотеки від 29.09.2005 року реєстраційний № з-1474 (т.1, ас.146-150).

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 27.07.2010 р. у справі № 5/112/10 ПрАТ “Вознесенський консервний завод” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Попова А.Д. У справі про банкрутство ПрАТ “Вознесенський консервний завод” Господарським судом ухвалою від 06.10.2010 р. прийнято до провадження заяву Банку про визнання грошових вимог останнього в сумі 2224774,03 доларів США та 6432200 грн. 16 коп., а у подальшому ухвалою від 27.07.2011 р. затверджено реєстр вимог кредиторів, серед котрих вимоги Банку щодо невиконання ПрАТ “Вознесенський консервний завод” грошових зобовязань за кредитним договором у загальній сумі 24050630 грн. 66 коп., із яких 17618430 грн. 50 коп. основний борг, 6432200 грн. 16 коп. штраф та пеня, віднесені до вимог першої черги, забезпечених заставою майна.

Отже, із наведених доказів випливає, що ПрАТ “Вознесенський консервний завод” не виконано грошові зобовязання за укладеним з Банком кредитним договором, виконання котрих забезпечено договорами застави та іпотеки; у звязку з цим виникла заборгованість, вимоги про стягнення якої з ПрАТ “Вознесенський консервний завод” визнані у процесі порушеної відносно останнього господарським судом справи про банкрутство як першочергові, забезпечені заставою та іпотекою майна.

Поряд з цим судом зясовано і таке.

Із наданих документів ТБ “Ізумруд” (за твердженням представника ПрАТ “Вознесенський консервний завод” ліквідатора Бондарука таких документів йому попередній ліквідатор Попов не передавав), зокрема договору від 30.11.2010 р. № 1 та додатку до нього, випливає, що між ТБ “Ізумруд” та ліквідатором ПрАТ “Вознесенський консервний завод” укладено договір на організацію та проведення аукціону по продажу рухомого та нерухомого майна банкрута, а додатком до нього визначено умови участі та порядку проведення аукціону (т.2, ас. 83,84).

За висновком фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, виконаним, як зазначено у висновку, на підставі укладеного з ліквідатора Поповим договору від 01.12.2010 р. № 59/12, здійснено оцінку нерухомого та рухомого ліквідаційного майна ПрАТ “Вознесенський консервний завод”, вартість котрого склала 1984500 грн. (т.2, ас.86-87).

На участь у торгах подано заявки та інші необхідні документи, в тому числі про сплату авансу, від Приватного підприємства “Укрспецсоюз” та ТОВ “Судносервіс” (т.2, ас.88-120).

У відповідності до протоколу від 28.12.2010 р. № 1 переможцем торгів у формі аукціону по продажу належного ПрАТ “Вознесенський консервний завод” майна за ціною продажу 1984500 грн. визнано ТОВ “Судносервіс”. З останнім та ПрАТ “Вознесенський консервний завод”, в особі ліквідатора Попова, укладено договір купівлі-продажу від 29.12.2010 р., згідно якого та акту прийому-передачі до нього ТОВ “Судносервіс” придбано нерухоме майно комплекс, а також рухоме майно - навантажувач та інше обладнання, інвентар, згідно додатку до договору (акту прийому-передачі), належні на праві власності ПрАТ “Вознесенський консервний завод” загальною вартістю 1984500 грн..

Із співставлення зазначеного у вказаних протоколі торгів у формі аукціону і договорі купівлі-продажу нерухомого і рухомого майна з таким же майном, зазначеним у вказаних вище договорах застави, іпотеки, укладених між Банком і ПрАТ “Вознесенський консервний завод”, виявлено їх співпадіння. На їх відчуження, за твердженнями позивача, і ці твердження не спростовано іншими учасниками судового засідання, комітет кредиторів не надавав згоди ліквідатору Попову.

За твердженнями представника відповідача ТОВ “Судносервіс”, і дане вбачається із спірного договору купівлі-продажу, останній в частині придбавання нерухомого майна банкрута ПрАТ “Вознесенський консервний завод” не пройшов державної реєстрації.

З огляду на викладене, суд визнає, що вимоги Банку про визнання недійсними спірних протоколу торгів у формі аукціону і договору купівлі-продажу в частині рухомого майна є обґрунтованими.

Так, відповідно до ст.9 Закону України “Про іпотеку” іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, зокрема, відчужувати предмет іпотеки. Аналогічні положення містяться у ст. 17 Закону України “Про заставу”. Дане, а також положення ст.31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” щодо першочерговості задоволення кредиторських вимог, забезпечених заставою, враховані Господарським судом Миколаївської області при винесені вказаної вище ухвали від 27.07.2011 р. у справі про банкрутство про затвердження реєстру вимог кредиторів, серед котрих вимоги Банку щодо невиконання ПрАТ “Вознесенський консервний завод” грошових зобовязань за кредитним договором віднесені до вимог першої черги, забезпечених заставою майна.

Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, зокрема ст.ст.16,30, передбачено порядок проведення зборів кредиторів, створення комітету кредиторів, їх повноваження. Згідно ч.2 ст.30 указаного Закону ліквідатор погоджує з комітетом кредиторів порядок продажу майна банкрута, і, більше того, ч.8 ст.16 цього Закону визначено, що до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема про надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника (ст.1 Закону розкрито поняття значних угод - угоди щодо розпорядження майном боржника, балансова вартість якого перевищує один відсоток балансової вартості активів боржника на день укладення угоди).

Суд визнає, що за спірними торгами та договором купівлі-продажу вартість відчуженого майна банкрута ПрАТ “Вознесенський консервний завод” підпадає під визначення “значної угоди”, що така угода здійснена ліквідатором Поповим без згоди комітету кредиторі, і що спірні торги проведено і договір купівлі-продажу укладено з порушенням наведеного законодавства про банкрутство. За таких обставин, спірний договір купівлі-продажу від 29.12.2010 р. в частині відчуження рухомого майна не відповідає вимогам, передбаченим ч.1 ст. 203 ЦК України, і дане, згідно ч.1 ст.215 ЦК України, є підставою для визнання договору в цій частині недійсним. Цей же договір у частині відчуження нерухомого майна є неукладеним, оскільки не здійснено його державної реєстрації, з котрою цивільне законодавство, зокрема, ч.3 ст.640 ЦК України, повязує момент укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, який згідно ст.657 ЦК України підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

З огляду на викладене, підлягають задоволенню вимоги Банку про визнання недійсними спірних торгів, оформлених протоколом, та договору купівлі-продажу в частині відчуження рухомого майна.

Підлягають задоволенню й вимоги Банку про застосування наслідків недійсності правочину, а саме, про зобовязання ТОВ “Судносервіс” повернути ПрАТ “Вознесенський консервний завод” все майно, набуте на торгах та за укладеним між ПрАТ “Вознесенський консервний завод” і ТОВ “Судносервіс” договором купівлі-продажу від 29.12.2010 р.

У відповідності із ст.216 ЦК України недійсність правочину не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Так як спірні торги у формі аукціону та укладений за його результатами договір купівлі-продажу в частині відчуження рухомого майна здійснені з викладеними вище порушеннями чинного законодавства України і визнані недійсними, а цей же договір в частині відчуження нерухомого майна неукладеним, то все рухоме і нерухоме майно, зазначене у спірному договорі та акті приймання-передачі до нього, ТОВ “Судносервіс” повинно повернути в натурі ПрАТ “Вознесенський консервний завод”.

Суд також ураховує, що ТОВ “Судносервіс” здійснено оплату вартості рухомого та нерухомого майна за спірним договором купівлі-продажу в загальній сумі 1984500 грн.

Дане підтверджується наступним. Грошові кошти в сумі 198450 грн. ТОВ “Судносервіс” перераховано за платіжним дорученням від 24.12.2010 р. № 1682 в якості гарантійного внеску за участь у торгах на розрахунковий рахунок ТБ “Ізумруд”, із котрих останньою у подальшому грошові кошти в сумі 196465 грн. 50 коп. сплачено ПрАТ “Вознесенський консервний завод”, про що свідчить квитанція до виписаного ПрАТ “Вознесенський консервний завод” прибуткового касового ордеру від 29.12.2010 р., а решту грошових коштів зараховано в якості оплати за укладеним між ТБ “Ізумруд” та ПрАТ “Вознесенський консервний завод” договором від 30.11.2010 р. № 1 на організацію та проведення аукціону, що підтверджується змістом акту приймання виконаних робіт від 29.12.2010 р. до цього договору та виписаним ПрАТ “Вознесенський консервний завод” приходним касовим ордером від 30.12.2010р.

ТОВ “Судносервіс” сплачено грошові кошти в сумі 1786050 грн. безпосередньо в касу ПрАТ “Вознесенський консервний завод”, про що свідчить виписаний останнім на вказану суму приходний касовий ордер від 19.12.2010 р. № 1, оригінал котрого досліджено в судовому засіданні.

Наведені вище докази спростовують заперечення ліквідатора Бондарука про те, що ПрАТ “Вознесенський консервний завод” грошових коштів від ТОВ “Судносервіс” за спірним договором не отримувало.

Таким чином, суд уважає за необхідне застосувати передбачені ч.1 ст.216 ЦК України правила подвійної реституції й щодо зобовязання ПрАТ “Вознесенський консервний завод” за оспорюваним правочином, а саме, зобовязати ПрАТ “Вознесенський консервний завод” повернути ТОВ “Судносервіс” отримані від останнього грошові кошти в сумі 1984500 грн.

Виходячи із положень ст.49 ГПК України, суд покладає судові витрати: з оплати державним митом позовної заяви та послуг інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, на відповідачів у солідарному порядку.

В судовому засіданні, згідно ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст.43,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов Публічного акціонерного товариства “Дочірній Банк Сбербанку Росії” задовольнити повністю.

2.Визнати прилюдні торги у формі аукціону по продажу майна, яке належить Приватному акціонерному товариству “Вознесенський консервний завод”, проведені Товарною біржею “Ізумруд” 28.12.2010 р. та оформлені протоколом торгів у формі аукціону №1 від 28.12.2010 р., а також договір купівлі-продажу від 29.12.2010 р., що укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю “Судносервіс” та Приватним акціонерним товариством “Вознесенський консервний завод”, в частині продажу належного останньому рухомого майна, недійсними.

3.Застосувати наслідки недійсності правочину, а саме: зобовязати Товариство з обмеженою відповідальності “Судносервіс”, 54044, вул. Миколаївська, 34-А, кв. 3, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 23619147, повернути Приватному акціонерному товариству “Вознесенський консервний завод”, 56500, вул. Фрунзе, 14, м. Вознесенськ, Миколаївська область, ідентифікаційний код 30766152, все майно, набуте за договором купівлі-продажу від 29.12.2010 року, укладеним між Приватним акціонерним товариством “Вознесенський консервний завод” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Судносервіс”; зобовязати Приватне акціонерне товариство “Вознесенський консервний завод” повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Судносервіс” грошові кошти в сумі 1984500 (один мільйон девятсот вісімдесят чотири тисячі пятсот) грн., отримані за договором купівлі-продажу від 29.12.2010 року, укладеним між Приватним акціонерним товариством “Вознесенський консервний завод” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Судносервіс”.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності “Судносервіс”, 54044, вул. Миколаївська, 34-А, кв. 3, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 23619147, та Приватного акціонерного товариства “Вознесенський консервний завод”, 56500, вул. Фрунзе, 14, м. Вознесенськ, Миколаївська область, ідентифікаційний код 30766152, грошові кошти у солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства “Дочірній Банк Сбербанку Росії”, 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46, ідентифікаційний код 25959784, на відшкодування понесених останнім витрат у сумі 20185 (двадцять тисяч сто вісімдесят пять) грн. на оплату державним митом позовної заяви та 236 (двісті тридцять шість) грн. на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 16.12.2011 р.

Суддя Ю.М. Коваль