Рішення № 20012116, 07.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.11 Справа № 5015/6142/11 За позовом: Публічного акціонерного товариства „Волиньобленерго” в особі Старовижівської філії ПАТ “Волиньобленерго”, смт.Стара Вижівка

до відповідача 1: Військової частини А 4324, смт.Липники

до відповідача 2: КЕВ м.Володимир-Волинський, м.Володимир Волинський

про: стягнення 14381грн. 49коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Старостенко О.В.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача 1: Олівінський Є.В.

від відповідача 2: не з’явився

Представнику відповідача-1, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обов’язки, зокрема, права заявляти відводи. Заяв про відвід судді не поступало.

Суть спору: Позов заявлено Публічним акціонерним товариством “Волиньобленерго” в особі Старовижівської філії ПАТ “Волиньобленерго” про солідарне стягнення з Військової частини А 4324 та КЕВ м.Володимир-Волинський 46995грн. 90коп. основного боргу за використану електроенергію, 4888грн. 89коп. вартості понаддоговірної величини споживання електричної енергії, 4161грн. 42коп. пені, 3944грн. 89коп. інфляційних втрат, 2069грн. 25коп. 3 % річних.

Ухвалою суду від 21.10.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 09.11.2011р. В зв”язку з неявкою представника відповідача-2 в судове засідання, ухвалою суду від 09.11.2011р. розгляд справи відкладено на 07.12.2011р.

Представник позивача в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, причини неявки та невиконання вимог суду не повідомив.

Представником відповідача-1 в судовому засіданні подано суду лист від 05.12.2011р. №1561 в якому зазначено про те, що згідно директив Міністра оборони України від 20.01.2005р. Д-332/1/03, від 20.04.2005р. №Д-332/1/010, від 30.06.2005р. №332/1/014 за своєчасність та повноту розрахунків, погашення заборгованості та пені, що виникла в результаті несвоєчасного розрахунку відповідає квартирно-експлуатаційний відділ м.Володимир-Волинський.

Відповідачем-2 направлено суду відзив від 04.11.2011р. № 1690 (зареєстрований канцелярією суду 09.11.2011р. за № 26049/11), в якому зазначається про наявність станом на 01.10.2011р. заборгованості в розмірі 46995грн. 90коп. та повідомлено про сплату платіжним дорученням № 2674 від 12.10.2011р. частини заборгованості в розмірі 8444грн. 90коп. за спожиту електричну енергію у вересні 2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача –1, суд встановив наступне:

13.02.2004р. між Відкритим акціонерним товариством “Волиньобленерго” в особі Старовижівської районної філії ВАТ “Волиньобленерго”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Волиньобленерго” (постачальник електроенергії) та військовою частиною А 4324 (споживач) укладено договір № 537-149.000 про постачання електричної енергії. 30.09.2005р. сторонами було внесено зміни до договору про постачання електричної енергії №537-149.000.

Відповідно до п. п. 1., 2.1.2 даного договору позивач зобов’язувався безперервно постачати споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах визначених умовами договору із дотриманням граничних показників якості електроенергії, визначеними державними стандартами і відповідно до тарифів затверджених Національною Комісією з питань регулювання електроенергетики України (НКРЕ).

В свою чергу відповідач зобов'язувався дотримуватись режиму споживання електричної енергії (п.п.1., 2.2.2. договору), оплачувати використану електроенергію (п.2.2.3.), здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії (п.2.2.4.) та інших нарахувань відповідно до законодавства України про електроенергетику.

Додатком № 3 до договору сторони погодили, щодо себе порядок зняття показів засобів обліку електроенергії, встановили ( п.7.6 договору) розрахунковий період як період часу, за який визначається обсяг спожитої електроенергії та величина потужності. Вказаний період прирівнювався до календарного місяця, в якому проводиться остаточне зняття показів засобів обліку для визначення обсягу спожитої електроенергії.

Відповідно до змін від 30 вересня 2005 року до вказаного вище договору, сторони внесли зміни до пункту 4.2.2. договору щодо відповідальності споживача за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності , як це і передбачено ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”.

Об'єктом постачання електричної енергії за даним договором визначена облікова точка споживача Військова частина А 0864, що входить до складу відповідача, яка знаходиться поблизу смт. Луків Волинської області.

Позивачем свої зобов'язання за згаданим договором виконано у повному обсязі, а відповідачем порушено договірні зобов’язання в частині розрахунків за поставлену електроенергію в період з березня 2010р. по вересень 2011р. та за перевищення споживання електроенергії у грудні 2008р.

З березня 2011р. по вересень 2011р. позивачем для військової частини було поставлено електроенергію відповідно до тарифів, затверджених НКРЕ та довідок про спожиті кіловатгодини, які надавались щомісячно відповідачем відповідно до умов договору в загальній кількості 305736кВт/год на загальну суму 258623грн. 32 коп. відповідно до рахунків.

Як стверджує позивач у позовній заяві за відповідача часткову проплату електроенергії, відповідно до внутрішніх домовленостей між Військовою частиною та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Володимир-Волинський проводив Квартирно-експлуатаційний відділ м.Володимир-Волинський. Оскільки оплата спожитої за вказаний період електроенергії проведена частково на суму 211627грн. 42коп. Станом на час звернення з позовом до суду неоплаченою залишилась заборгованість в розмірі 46995грн. 90коп.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до п.4.2.1 договору № 149 споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Оскільки відповідачем-1 своїх зобов”язань належним чином не виконано, позивач просить суд стягнути з відповідача 4161грн. 42коп. пені за період з 01.04.2011р. по 01.10.2011р. Розглянувши дану вимогу, суд вважає її обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача 2069грн. 25коп. 3 % річних та 3944грн. 89коп. інфляційних втрат за період з 01.04.2010р. по 01.10.2011р. Розглянувши дані вимоги, суд вважає їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, позивач просить суд стягнути вартість понаддоговірного споживання електроенергії в розмірі 4888грн. 89коп., оскільки в грудні 2008 року (розрахунковий період від 20.11.2008р. по 20.12.2008р.) споживачу відповідно до додатку № 1 до договору встановлено договірну величину обсягу споживання електроенергії на вказаний розрахунковий період у розмірі 20000 кВт/год., однак споживачем у вказаному періоді фактично було спожито 26969 кВт/год. електроенергії, що підтверджується довідкою споживача про споживання електроенергії за вказаний період, тобто відповідачем перевищено величину споживання електричної енергії за вказаний період на 6969 кВт/год.

Відповідно до ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Оскільки, відповідач-1 при виставленні рахунка для оплати активної енергії від 23.12.2008р. попередньо сплатив загальну суму спожитих кіловатгодин, за перевищення величини споживання електричної у період з 20.11.2008р. по 20.12.2008р. позивачем нараховано однократну вартість перевищення, що становить 4888грн. 89коп.

23.12.2008р. позивачем виставлено відповідачу-1 рахунок за перевищення договірних величин №537-149/12-АЕ, який одержаний представником споживача під розписку 23.12.2008р. Розмір вказаної заборгованості підтверджується двостороннім актом звірки від 01.01.2009р. Однак, оплата рахунку №537-149/12-АЕ не здійснена.

Відповідно до п. 6.16. Правил користування електроенергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28 (у редакції постанови НКРЕ України від 17 жовтня 2005 р. N 910), обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Відповідно до ч.5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” (в редакції Закону України від 23 червня 2005 року N 2711-IV) споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки зобов”язаною стороною за договором № 537-149.000 від 13.02.2004р. є відповідач-1, а доказів того, що відповідач-2 є відповідає за здійснення розрахунків Військової частини А4324 перед ПАТ “Волиньобленерго” суду не надано, суд прийшов до висновку відмовити в солідарному стягненні суми позову з Військової частини А 4324 та КЕВ м.Володимир-Волинський та стягнути з Військової частини А 43244 466995грн. 90коп. основного боргу за використану електроенергію, 4888грн. 89коп. вартості понаддоговірної величини споживання електричної енергії, 4161грн. 42коп. пені, 3944грн. 89коп. інфляційних втрат, 2069грн. 25коп. 3 % річних є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В частині стягнення з КЕВ м.Володимир-Волинський –провадження у справі припинити.

Судові витрати покладаються на відповідача-1 повністю.

Керуючись ст.ст.33,44,43,49,82,84 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Військової частини А 4324, смт.Липники Пустомитівського району Львівської області ( ідентифікаційний код 07928969) на користь Публічного акціонерного товариства “Волиньобленерго” в особі Старовижівської філії ПАТ “Волиньобленерго”, вул.Незалежност,1, вул.Брідківська, 2, смт.Стара Вижівка Волинської області 466995грн. 90коп. основного боргу за використану електроенергію, 4888грн. 89коп. вартості понаддоговірної величини споживання електричної енергії, 4161грн. 42коп. пені, 3944грн. 89коп. інфляційних втрат, 2069грн. 25коп. 3 % річних, 620грн. 60коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. В частині стягнення з КЕВ м.Володимир-Волинський –провадження у справі припинити.

Суддя Гоменюк З.П.