Рішення № 20011761, 19.12.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.11 Справа № 15/214/2011

За позовом

Державного підприємства «Одеська залізниця», м. Одеса

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 115 185 грн. 00 коп.

Суддя господарського суду Луганської області

Пономаренко Є.Ю.

Представники сторін у судове засідання не зявилися

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу за неправильно зазначену масу вантажу в накладній № 48019574 в сумі 115 185 грн. 00 коп.

Позивач не скористався правом на участь свого представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцем проживання відповідача та підтверджена довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Крім того, у інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. №01-8/482 зазначено наступне.

У разі коли фактичне місце проживання фізичної особи - учасника судового процесу невідоме, то господарський суд вправі надсилати процесуальні документи за останнім відомим йому на час такого надсилання місцем проживання фізичної особи - учасника судового процесу.

Якщо фізична особа - учасник судового процесу своєчасно не довела до відома господарського суду або інших учасників процесу про зміну свого фактичного місця проживання, то всі процесуальні наслідки такої бездіяльності покладаються на цю фізичну особу.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, суд встановив наступне.

При наданні Державним підприємством «Одеська залізниця»послуг з перевезення вантажів фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в серпні 2011 року відповідно до досилочної накладної № 48019574 зі станції Штерівка Донецької залізниці були відправлені вагони №№ 67854588, 67181511 та 67864884. Під час контрольного зважування на станції Знамянка Одеської залізниці виявлено невідповідність маси вантажу, зазначеної у перевізному документі.

В накладній № 48019574 зазначено, що у вагоні № 67854577 нетто вантажу становить 68 700 кг, у вагоні № - 69900 кг, № 67864884 69000 кг. За результатами перевірки маса вантажу в зазначених вагонах становила на 7 200 кг, 8400 кг та 4900 кг менш, ніж вказано в накладній. На дане порушення станцією Знамянка Одеської залізниці було складено комерційний акт № АА 057208/649/28 від 07.08.2011. Так, існує факт, що при внесенні інформації до відповідних граф вищезазначеної накладної вантажовідправником фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 була неправильно зазначена маса вантажу.

Провізна плата вантажу згідно залізничної накладної № 48019574 становить 7 679 грн. 00 коп. за один вагон. У звязку з наведеним порушенням позивач нарахував штрафну санкцію, встановлену чинним законодавством (7 679 грн. 00 коп. х 5 х 3 вагони = 115 185 грн. 00 коп.), та звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів. Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 затверджено Статут залізниць України.

Даний Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст. 2).

Згідно з ч. 2 ст. 307 ГК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, тощо) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ст. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до ст. 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до п. п. 1.1, 1.3 Правил оформлення перевізних документів на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну; усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.

Згідно з п. п. 2.1 п. 2 Правил оформлення перевізних документів Вантажовідправник при заповненні комплексу перевізних документів повинен вказати точне й повне найменування установи, підприємства, організації, особи - одержувача вантажу, його код та адресу.

Відповідно до п. п. 5.5 п. 5 Правил оформлення перевізних документів у разі, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, відповідно з ст. 118 Статуту. Пунктом 28 «Правил приймання вантажів до перевезення», зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон є напіввагоном та приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагонів, вантажу, їх маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагонах без перевірки маси та кількості вантажу.

Частиною першою ст. 26 Закону «Про залізничний транспорт»передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів посвідчуються актами.

За змістом ст. 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобовязана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України за № 334 від 28.05.2002.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно із п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Згідно ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Положеннями ст. 118 Статуту визначено штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Так, відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доводи позивача не спростував, належних доказів правильного оформлення перевізного документа та недотримання позивачем вимог складання акту на надав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з відповідача підлягає стягненню штраф у сумі 115 185 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати у складі: 2303 грн. 70 коп. судового збору.

Позивачем при подачі позову сплачено судовий збір в сумі 1411 грн. 50 коп.

Проте, відповідно до п.п.1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»(який набрав чинності з 01.11.2011) від 08.07.2011 № 3674-VІ за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів.

Згідно із ч. 1 ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»на 01.01.2011 мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 941 грн. 00 коп.

Так, позивач повинен був сплатити судовий збір в сумі 2303 грн. 70 коп.,

У звязку з цим, з позивача слід додатково стягнути судовий збір в сумі 892 грн. 20 коп. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Державного підприємства «Одеська залізниця»до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 115 185 грн. 00 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Державного підприємства «Одеська залізниця», м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 01071315, штраф у сумі 115 185 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2303 грн. 70 коп. Наказ видати позивачу.

3. Стягнути з Державного підприємства «Одеська залізниця», м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 01071315, в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 892 грн. 20 коп. на р/р 31219206700006, банк отримувача: ГУ ДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську, МФО 804013, код ОКПО: 24046582, код класифікації доходів (ККД): 22030001, назва «Судовий збір»(Державна судова адміністрація України, 050); символ звітності банку: 206, призначення платежу "судовий збір", код 02844564, пункт 2.1.

В судовому засіданні 19.12.2011 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 22.12.2011.

СуддяЄ.Ю. Пономаренко