Рішення № 20011653, 19.12.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.11 Справа № 26/225/2011

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Формат-18”, м.Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Адвокатська компанія „Лінія захисту”, м.Луганськ

про стягнення 4300 грн. 40 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача представник за довіреністю ОСОБА_1, довіреність б/н від 20.07.2010;

від відповідача не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4258 грн. 00 коп. та 3% річних в сумі 42 грн. 40 коп.

Відповідач не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 №01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, станом на час розгляду справи.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

Відповідно до виставлених рахунків-фактур №СФ-0000143 від 10.05.2011 на суму 1200 грн. 00 коп., №СФ-0000187 від 07.06.2011 на суму 1200 грн. 00 коп., №СФ-0000237 від 05.07.2011 на суму 1200 грн. 00 коп., №СФ-0000265 від 01.08.2011 на суму 658 грн. 00 коп. у травні-серпні 2011 позивачем були надані відповідачу послуги з розміщення реклами на рекламних щитах 3х6 м загальною вартістю 4258 грн. 00 коп.

В підтвердження надання вказаних послуг позивач надав до матеріалів справи акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000208, №ОУ-0000211, №ОУ-0000212, №ОУ-0000297 (а.с.11-14), які підписані сторонами та завірені печатками підприємств.

30.09.2011 позивач звернувся до відповідача з листом №05 від 28.09.2011 (а.с.45, 46, 47) про сплату боргу, який відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Враховуючи викладене позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 т.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як було зазначено вище, оскільки письмового договору про надання послуг з розміщення реклами між сторонами укладено не було, то до спірних правовідносин слід застосовувати приписи ст.530 Цивільного кодексу України.

Оскільки позивач звернувся до відповідача з листом №05 від 28.09.2011, в якому вимагав погасити заборгованість в сумі 4258 грн. 00 коп. (докази надіслання від 30.09.2011), тому відповідач повинен був погасити вказану заборгованість в 7-денний термін, чого останнім зроблено не було.

Факт надання послуг з розміщення реклами підтверджений матеріалами справи та відповідачем не оспорений.

Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4258 грн. 00 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобовязання, так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Позивачем до стягнення заявлено 3% річних за період з 11.05.2011 по 14.10.2011 в сумі 42 грн. 40 коп., але судом вказані вимоги задовольняються частково, враховуючи наступне.

Оскільки лист позивача з вимогою про сплату боргу №05 від 28.09.2011 направлений на адресу відповідача 30.09.2011, то враховуючи приписи п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та звязку України №1149 від 12.12.2007, 7-денний строк, передбачений приписами ст.530 Цивільного кодексу України, закінчується 09.10.2011, а з 10.10.2011 боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання.

Тому 3% річних слід було нараховувати з 10.10.2011 по 14.10.2011 згідно наступного розрахунку: 4258 грн. 00 коп.*3*4 дні прострочки/365/100=01 грн. 40 коп.

Обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є 3% річних в сумі 01 грн. 40 коп.

Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності боргу не подав.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 19.12.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Формат-18” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Адвокатська компанія „Лінія захисту” задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Адвокатська компанія „Лінія захисту”, квартал Єрьоменко, б.7, м.Луганськ, код 35487428 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Формат-18”, вул.К.Маркса, б.42, м.Луганськ, код 33571711 заборгованість в сумі 4258 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 01 грн. 40 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 101 грн. 03 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 233 грн. 75 коп., видати наказ позивачу.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 21.12.2011.

Суддя С.С. Єжова