Рішення № 20011229, 14.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.11 Справа № 13/5009/5605/11-9/5009/5605/11

Суддя Боєва О.С.

За позовом Концерн "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Комунарського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; 69059, м.Запоріжжя, вул. Парамонова, 15-А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційного управління "Оселя" (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 45)

про стягнення 1 088 607 грн. 50 коп.

Суддя Боєва О.С.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 (довіреність № 10/27 від 04.01.2011р.);

Від відповідача ОСОБА_2 (довіреність № 293 від 21.11.2011р.)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 1088607 грн. 50 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію.

У звязку з хворобою судді Серкіза В.Г., відповідно до пункту 3.1.13, 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначити повторний автоматичний розподіл справи № 13/5009/5605/11. Протоколом розподілу справ між суддями справу № 13/5009/5605/11 передано на розгляд судді Боєвій О.С.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.11.2011р. справу № 13/5009/5605/11 прийнято до провадження та присвоєно № 13/5009/5605/11-9/5009/5605/11, судове засідання призначено на 14.12.2011р.

14.12.2011р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 14.12.2011р. представником відповідача заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду кредиторських вимог Концерну «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну “МТМ по справі № 21/5009/7460/11 про банкрутство підприємства відповідача. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначив, що оскільки у його відношенні відкрито провадження у справі про банкрутство № 21/5009/7460/11, кредиторські вимоги позивача повинні бути розглянуті саме в ній, а не у окремому провадженні. Доказів звернення у справу про банкрутство з кредиторськими вимогами до відповідача ТОВ ЖЕУ "Оселя" позивачем не надано.

Розглянувши клопотання відповідача, суд відмовляє у його задоволенні, оскільки ст. 79 ГПК України має виключний перелік підстав для зупинення провадження у справі, доказів наявності обставин, що є підставою для зупинення провадження даної справи відповідачем не надано.

Позивач підтримує позовні вимоги, викладені у позовній заяві та на підставі ст.ст. 11, 15, 16, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 276 ГК України, договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 665 від 01.08.2002р. просить позов задовольнити, стягнути з відповідача суму заборгованості з теплової енергії, що утворилась за період з лютого по червень 2011р.

Відповідач заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 1088607,50 грн. визнав у повному обсязі. По суті позовних вимог пояснив наступне. Відповідач здійснює свою виробничу діяльність за рахунок надходжень грошових коштів від мешканців житлових будинків, які здійснюють оплату за технічне обслуговування, утримання будинку та комунальні послуги. При цьому ТОВ ЖЕУ «Оселя» не є споживачем теплової енергії, а передає її прямим споживачам, а саме населенню. Заборгованість, що предявлена позивачем до стягнення, виникла через не сплату прямими споживачами (населенням) за надану теплову енергію. Робота по стягненню заборгованості з населення ведеться відповідачем постійно (подаються позовні заяви, заяви про видачі судового наказу щодо її стягнення), але цей процес проходить дуже повільно. Оплата заборгованості відповідачем на користь позивача проводиться кожного місяця, але не в повному обсязі, оскільки залежить від платоспроможності населення. З урахуванням зазначеного, відповідач просить суд розстрочити виконання судового рішення на два роки з виплатою стягнутої на користь позивача суми 1088607,50 грн. щомісячно рівними частками.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2007р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Комунарського району (теплопостачальна організація, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційного управління "Оселя" (споживач, відповідач) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501063, відповідно до умов якого, позивач зобов`язався відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а останній прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та в порядку, встановленими умовами договору та додатками до нього, що є його невідємними частинами (п. 1.1.).

Відповідно до п. 10.1. договір набуває чинності з 01.01.2007р. і діє до 31.12.2007р.

Пунктом 10.4. договору сторони узгодили, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про його розірвання.

Згідно з п. 3.2.6. договору відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Відповідно до розділу 6 Договору, яким обумовлено порядок розрахунків, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (додаток № 5 до договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом (п. 6.1.).

Пунктом 6.3. договору сторони узгодили, що підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Згідно з п. 6.4. договору споживач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Відповідно до п. 6.7. договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації (за її адресою) документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ), акт звіряння розрахунків.

У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні у термін, встановлений п. 6.6.1. договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.6.2.).

Із матеріалів справи слідує, що позивач у період з січня по лютий 2011р. (включно) постачав теплову енергію, направляв відповідачу акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки для оплати спожитої теплової енергії на загальну суму 1088607,50 грн.

Матеріали справи містять рахунки, акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період підписані відповідачем.

Однак, вказана в актах сума в установлений договором строк відповідачем не сплачена.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦКУкраїни зобовязаннямає виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів виконання зобовязання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.

На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 1088607,50 грн. підлягають задоволенню.

Розглянувши клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду у даній справі, суд дійшов висновку, що дане клопотання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Частинами 6 ст. 83 ГПК України передбачено право господарського суду, приймаючи рішення відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з п. 2 Розяснень президії Вищого господарського суду України від 12.09.1996р. № 02-5/333 “Про деякі питання практики застосування ст. 121 ГПК України”, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу і порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, чи роблять неможливим в строк чи встановлений судом спосіб.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати інтереси сторін, їх фінансове положення, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіки держави та інші обставини справи. Господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання. Тяжкий фінансовий стан боржника не звільняє його від належного виконання зобовязань перед кредитором, не робить неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до норм ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано суду ніяких документальних доказів які б підтверджували винятковість випадку згідно з вимогами ст. 121 ГПК України та належних доказів того, як розстрочка виконання рішення сприятиме його виконанню.

З урахуванням вищевикладеного та враховуючи інтереси обох сторін, суд не знаходить обєктивних обставин, які б підтверджували виключність випадку, передбаченого ст. 121 ГПК України, для надання розстрочки виконання рішення суду.

У задоволенні клопотання про надання розстрочки виконання судового рішення відмовляється.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 10886,07 грн. витрат на державне мито та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Житлово-експлуатаційного управління "Оселя" (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 45; код ЄДРПОУ 30456594) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; 69059, м.Запоріжжя, вул. Парамонова, 15-А; п/р зі спеціальним режимом використання № № 26030301001951 в Філії Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк», МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) суму 1088607 (один мільйон вісімдесят вісім тисяч шістсот сім) грн. 50 коп. основного боргу, суму 10886 (десять тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 07 коп. витрат на державне мито, суму 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 19.12.2011р.

19.12.2011