Ухвала суду № 20011208, 16.12.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

16.12.11Справа № 21/157/10

Суддя Черкаський В.І.

Кредитори:

1. ФСС з тимчасової втрати працездатності (ЗОВ) ВД (69600, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 12);

2. ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ВВД у м. Запоріжжі (69001, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 23).

3. УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-“Б”);

4. Запорізький міський центр зайнятості (69035, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, буд. 13);

5. Приватний підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1);

6. Приватне підприємство “Імір” (69034, м. Запоріжжя, вул. Реактивна, 1);

7. (заявник) ТОВ “Клінкул-Технолоджі-Україна” (69034, м. Запоріжжя, вул. Реактивна, 1);

8. Приватне підприємство “ВДВ-Бізнес” (69600, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 9);

9. ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, поштова адреса: 69037, м. Запоріжжя, вул. 40-років Радянської України, 39);

10. Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 14).

боржник Товариство з обмеженою відповідальністю “Катарина ЛТД” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 9; код ЄДРПОУ 35719018)

банк, здійснюючий розрахунково-касове обслуговування боржника - ЗФ ПАТ “Фінанси та Кредит”, м. Запоріжжя

розпорядник майна Алуф О.В. (поштова адреса: АДРЕСА_3)

Суддя Черкаський В.І.

За участю представників сторін:

розпорядник майна Алуф О.В. - особисто;

від боржника - ОСОБА_3, довіреність б/н від 14.12.2011 року;

від кредитора 9 - ОСОБА_4, довіреність б/н від 29.06.2011 року;

від кредитора 5 - ОСОБА_1, особисто, паспорт НОМЕР_1 від 14.04.2006 року;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 01.12.2011 року продовжено строк розпорядження майном боржника до 14.12.2011 року. Видано наказ на виконання ухвали суду від11.11.2011 № 21/157/10 в частині зобовязання директора ТОВ “Катарина ЛТД” Сарафанюка Сергія Васильовича (69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 9; код ЄДРПОУ 35719018) передати, а розпорядника майна - арбітражного керуючого Алуфа Олексія Володимировича (ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства НОМЕР_2 від 28.05.2010 року; АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) прийняти бухгалтерську та іншу документацію, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності ТОВ “Катарина ЛТД”, стягнуто з ТОВ “НДІ “Екології та металургії будівельних матеріалів” в доход Державного бюджету України 500 грн. 00 коп. штрафу. Повторно викликано у судове засідання представника ТОВ “НДІ “Екології та металургії будівельних матеріалів” для надання пояснень з питань, що виникли під час розгляду справи. Відкладено судове засідання, де буде розглянуто питання щодо санації чи ліквідації боржника, кандидатури керуючого санацією чи ліквідатора та розміру винагороди арбітражному керуючому, клопотання боржника від 15.08.2011 року про продовження строку розпорядження майном боржника на шість місяців та доручення проведення рецензування експертного звіту про вартість обєкта оцінки дебіторської заборгованості ТОВ “Катарина ЛТД” проведений ПП “Оціночна фірма “Аналітик” незалежному оцінювачу, клопотання розпорядника майна вих. № 01/11 від 11.10.2011 року про перехід до ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором у справі арбітражного керуючого Алуфа О.В., клопотання комітету кредиторів б/н від 26.10.2011 року про перехід до ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором у справі арбітражного керуючого Алуфа О.В., на 14.12.2011 року.

14.12.2011 року ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” подано до суду заяву (вх. 09-06/26158 від 14.12.2011) про визнання додаткової угоди від 07.10.2011 року до договору № 17/ОБ від 14.05.2008 року недійсною.

Ухвалою від 14.12.2011 року судом відмовлено у прийнятті заяви ПАТ “Банк “Фінанси та Кредит” (вх. 09-06/26158 від 14.12.2011) про визнання додаткової угоди від 07.10.2011 року до договору № 17/ОБ від 14.05.2008 року недійсною.

У судовому засіданні 14.12.2011 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 16.12.2011 року, зобовязано боржника надати суду поглиблений аналіз фінансово-майнового стану боржника, у т.ч. аналіз дебіторської заборгованості боржника із зазначенням її суми, підстав виникнення, заходів з її стягнення, відомостей стосовно наявного фінансового стану контрагентів; копію зазначеного аналізу надати на розгляд комітету кредиторів; докази направлення - суду; докази наявності у власності майнових прав на корисну модель № 19033; заперечення на клопотання про перехід до ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором у справі арбітражного керуючого Алуфа О.В.; експертний висновок стосовно прав на корисну модель № 19033 “Спосіб одержання пористих скломатеріалів із золошлакових відходів”, належних боржнику.

У судовому засіданні 16.12.2011 року розпорядником майна надано заяву (вх. № 09-06/26154 від 16.12.2011) про визнання додаткової угоди від 07.10.2011 року до договору № 17/ОБ від 14.05.2008 року недійсною наступного змісту.

В провадженні господарського суду знаходиться справа про банкрутство ТОВ “Катарина ЛТД”. Під час розгляду справи та проведення аналізу фінансово-майнового стану боржника, в т.ч. аналізу дебіторської заборгованості, мені як арбітражному керуючому - розпоряднику майна по даній справі стало відомо про те, що 07.10.2011 року боржником було укладено додаткову угоду до договору № 17/ОБ від 14.05.2008р. Вважаємо, що вказана додаткова угода є недійсною з наступних підстав.

Ще в лютому та березні 2011р. боржником було надано суду документи на підтвердження наявності у підприємства-боржника в якості активу було вказано вексель серії АА 0778956 на суму 1 034 216, 00 грн., оплата за яким мала бути проведена 18.09.2011р., та вексель серії АА 0778957 на суму 124 600, 00 грн., оплата за яким мала бути проведена 20.11.2011р. Цими векселями ТОВ “НДІ “Екології та металургії будівельних матеріалів” (ЄДРПОУ 35198099, м. Київ, Печерський район, вул. Предславинська, буд. 34-Б) розрахувалося з боржником відповідно до додаткових угод до договору № 17/ОБ від 14.05.2008р. та Договору № 01-У от 05.03.2008р. за надані інформаційно-консультаційні послуги по дослідженню ринків збуту будівельних матеріалів та поставку обладнання. Вказані векселі є простими, і відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу»є цінним папером, який засвідчує безумовне грошове зобовязання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Особливістю простого векселю є те, що його не може бути передано іншій особі за передаточним написом на векселі (вчинено індосамент). Незважаючи на те, що строк оплати за векселем серії АА 0778956 на суму 1 034 216, 00 грн., настав 18.09.2011р., оплата за ним проведена не була. Проте незважаючи на те, що розрахунок за цими договорами було вже проведено цінними паперами - векселями, нам надано нову додаткову угоду до договору № 17/ОБ від 14.05.2008р., при тому, що попередню додаткову угоду, відповідно до якої розрахунок було проведено векселями, не скасовано та не переглянуто, оскільки розрахунок вже відбувся. Аналогічні положення містяться в Уніфікованому Законі про переказні векселі та прості векселі, запровадженому Женевською конвенцією 1930 року, відповідно до положення якого вчинення індосаменту на простих векселях неможливо. Слід також зауважити, що відповідно до ч. 13 ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” керівник боржника або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна здійснює уступку вимоги. Такої згоди розпорядником майна не надавалося.

По-друге, відповідно до ч. 8 ст. 16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” всі значні угоди боржник може укладати лише за згодою комітету кредиторів. Відповідно до ч. 13 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»керівник боржника або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо розпорядження майном боржника ( а цінні папери є майном боржника), балансова вартість якого складає понад 1 відсоток балансової вартості активів боржника. На момент укладення оскаржуваної додаткової угоди активи підприємства-боржника складали 5 156 246, 00 грн., з яких:

- 72 910, 00 грн. - вартість автомобілю легкового, тип кузова легковий вантажопасажирський, держномер НОМЕР_3, Wolkswagen Caddy;

- 2 997 880, 00 грн. - вартість нерухомого майна - літ. А, літ. М. літ. Н-2, номер за РПВН: 1258907, за адресою Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Кірова, буд.47;

- 1 158 816,00 грн. - за векселями виданими боржнику ТОВ «НДІ Екології та металургії будівельних матеріалів»серії АА 0778956, виданим на 1 034 216, 00 грн., строк оплати за яким наступає 18.09.2011р., та серії АА 0778957, виданим на суму 124 600, 00 грн., строк оплати за яким наступає 20.11.2011р.;

- 926 640,00 грн. - вартість дебіторської заборгованості боржника.

Тобто на укладення додаткової угоди боржник мав отримати згоду комітету кредиторів та розпорядника майна, які ним отримувалися.

Крім того, боржником в підтвердження права власності на корисну модель № 19033, підтверджену патентом від 15.11.2006р. було надано копію Статуту ТОВ «НДІ Екології та металургії будівельних матеріалів», відповідно до якого засновник цього ТОВ вніс належний йому патент від 15.11.06р. на корисну модель № 19033 до Статутного фонду підприємства. Відповідно до ст. 16 Закону України «Про господарські товариства»в Статутні документи мали внести зміни відповідно до яких мала бути проведена реєстрація змін до статутних документів ТОВ «НДІ Екології та металургії будівельних матеріалів»про зменшення статутного фонду у звязку з передачею прав власності на 1/10 частину прав на корисну модель № 19033, підтверджених патентом від 15.11.2006р.

Вважаємо, що оскаржувана додаткова угода була укладена з порушенням інтересів кредиторів, оскільки замість коштів за векселями передано 1/10 частину прав на корисну модель № 19033, підтверджених патентом від 15.11.2006р., які практично не можливо продати, і отримані кошти направити на погашення кредиторських вимог.

Звертаємо також увагу суду на те, що відповідно до наданого мною як розпорядником майна витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, керівником підприємства є ОСОБА_1, а не ОСОБА_5, який підписав оскаржувану угоду. В той же час ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець є кредитором по справі про банкрутство ТОВ “Катарина ЛТД”.

Спосіб звернення до суду з заявою про визнання додаткової угоди від 07.10.2011р. до договору № 17/ОБ від 14.05.2008р. недійсною в межах справи про банкрутство обрано з урахуванням приписів ст. 4-1 ГПК України, ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Підстави для визнання угод недійсними у справі про банкрутство встановлені статтею 17 Закону про банкрутство і є вичерпними.

На відміну від положень ч. 1 ст. 39 Закону про банкрутство, яка містить пряму вказівку на застосування передбачених цивільним законодавством України підстав для визнання мирової угоди недійсною, норми ст. 17 Закону про банкрутство не передбачають визнання недійсними угод у справі про банкрутство на підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Таким чином, у справі про банкрутство угода може бути визнана недійсною відповідно до цивільного законодавства України, однак на підставах передбачених Законом про банкрутство, а саме ст. 17 цього Закону.

Зазначені у ст. 17 Закону про банкрутство підстави є спеціальними та безпосередньо повязані з відносинами неспроможності (банкрутства), тому надають можливість визнати таку угоду недійсною саме у справі про банкрутство.

На підставах, передбачених ст. 17 Закону про банкрутство, угода визнається недійсною за спрощеною процедурою, яка не вимагає від суду вчинення додаткових дій, що притаманні позовному провадженню. У справі про банкрутство відсутні треті особи, сторони позбавлені можливості заявити зустрічний позов, тощо. Отже, обмежуються права інших осіб, оскільки вказана процедура передбачає спрощений порядок розгляду заяви про визнання угоди недійсною.

Оскаржувана додаткова угода укладена з порушенням вимог ст. ст. 17, 13, 16, 29, ЗО Закону про банкрутство без відповідної оцінки майна боржника та без згоди розпорядника майна та кредиторів.

Відповідно до положень ч. 10 ст. 17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” оскаржувана додаткова угода може бути розірвана з двох підстав:

- договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника;

- виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.

Відповідно до ч. 11 ст. 17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією відповідно до цивільного законодавства недійсною, якщо: угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки.

В даному випадку угоду укладено з заінтересованими особами і в результаті даної угоди кредиторам завдані збитки, оскільки замість живих коштів на погашення заборгованості строк їх отримання перенесено на довгий строк, а замість векселів, по яким строк оплати настав і які боржник не предявив до оплати, в якості розрахунку передано право на 1/10 частину патенту, яку практично неможливо продати і в оцінку та продаж якого треба вкласти кошти, які таким чином не будуть направлені на погашення вимог кредиторів.

У справі про банкрутство господарський суд визнає недійсними угоди на спеціальних підставах, які встановлені ч. 11 ст. 17 Закону про банкрутство, або на підставах, передбачених цивільним законодавством, але лише ті угоди, які укладені між боржником та іншими особами при реалізації процедур розпорядження майном, санації боржника чи його ліквідації.

За таких обставин, заяву розпорядника майна (вх. № 09-06/26154 від 16.12.2011) про визнання додаткової угоди від 07.10.2011 року до договору № 17/ОБ від 14.05.2008 року недійсною слід прийняти до розгляду.

Ухвалами суду від 15.08.2011 року, від 30.08.2011 року, від 12.10.2011 року, від 27.10.2011 року, від 11.11.2011 року, від 01.12.2011 року та у судовому засіданні 14.12.2011 року судом було зобовязано боржника надати - поглиблений аналіз фінансово-майнового стану боржника, у т.ч. аналіз дебіторської заборгованості боржника із зазначенням її суми, підстав виникнення, заходів з її стягнення, відомостей стосовно наявного фінансового стану контрагентів; копію зазначеного аналізу надати на розгляд комітету кредиторів; докази направлення - суду; докази наявності у власності майнових прав на корисну модель № 19033; заперечення на клопотання про перехід до ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором у справі арбітражного керуючого Алуфа О.В.; експертний висновок стосовно прав на корисну модель № 19033 “Спосіб одержання пористих скломатеріалів із золошлакових відходів”, належних боржнику.

У судовому засіданні 14.12.2011 року судом попереджено боржника, у разі повторного не виконання вимог ухвал суду від 15.08.2011 року, від 30.08.2011 року, від 12.10.2011 року, від 27.10.2011 року, від 11.11.2011 року та від 01.12.2011 року до нього будуть застосовані норми ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Представник боржника у судовому засіданні 16.12.2011 року повідомив суд, що не виконав вимоги суду, будь-яких доказів поважності причин невиконання ухвал суду від 15.08.2011 року, від 30.08.2011 року, від 12.10.2011 року, від 27.10.2011 року, від 11.11.2011 року, від 01.12.2011 року та 14.12.2011 року не надав.

Згідно із п. 5 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Враховуючи обставини невиконання боржником без поважних причин вимог суду, викладених в ухвалах від 15.08.2011 року, від 30.08.2011 року, від 12.10.2011 року, від 27.10.2011 року, від 11.11.2011 року, від 01.12.2011 року та 14.12.2011 року у справі № 21/157/10, суд вважає за необхідне стягнути з нього в доход Державного бюджету України штраф у розмірі 500, 00 грн.

У судовому засіданні 16.12.2011 року оголошено перерву до 19.12.2011 року.

Керуючись ст. ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти до розгляду заяву розпорядника майна (вх. № 09-06/26154 від 16.12.2011) про визнання додаткової угоди від 07.10.2011 року до договору № 17/ОБ від 14.05.2008 року недійсною.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Катарина ЛТД” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 9; код ЄДРПОУ 35719018) в доход Державного бюджету України (одержувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк одержувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, рахунок № 31210206700007, код бюджетної класифікації 22030001 “Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)” 500 (пятсот) грн. 00 коп. штрафу. Видати наказ.

Суддя В.І. Черкаський

19.12.11 14:30