Рішення № 20010788, 07.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.12.11 р. Справа № 32/206пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання: Ширшової Н.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 01.09.2011р.

від відповідача 1: ОСОБА_2, довіреність від 06.12.2011р.

від відповідача 2: не з'явився

у справі за позовом: Публічного акціонерного товариства „Дружківський машинобудівний завод”, м. Дружківка

до відповідача 1: Дружківської міської ради, м. Дружківка

до відповідача 2: Комунального підприємства „Дружківське міське бюро технічної інвентаризації”, м. Дружківка

про визнання права власності, зобовязання вчинити певні дії

Позивач, Публічне акціонерне товариство „Дружківський машинобудівний завод”, м. Дружківка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Дружківської міської ради, м. Дружківка про визнання права власності, зобовязання вчинити певні дії.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що ним в процесі господарської діяльності, було побудовано будівлю автомобільних платформенних вагів літ.Ц-32 та будівлю виставного павільйону літ.А-1, на земельній ділянки, що належить позивачу на праві оренди та знаходиться за адресою: м. Дружківка, пр. Луніна, буд.19, що належить йому на праві власності. Також, позивач посилався на те, що таке будівництво не впливає (не порушує) на права та охоронні інтереси третіх осіб.

Ухвалою суду, виходячи зі змісту позовних вимог, в якості іншого відповідача у справі було залучено Комунальне підприємство „Дружківське міське бюро технічної інвентаризації” (далі відповідач 2).

07.12.2011р. позивачем була подана заява про уточнення позовних вимог, в який останній фактично змінив предмет позову, в частині назви обєкту нерухомості літ.А-1, та просив визнати права власності на будівлю автомобільних платформенних вагів літ.Ц-32 та будівлю виставкового павільйону літ.А-1. Враховуючи те, що зазначена заява була подана до початку розгляду справи по суті, суд в порядку ст.22 ГПК України приймає її до розгляду.

Ві?дповідач 1 надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову не заперечував, в судовому засіданні представник відповідача пояснив, що питання про визнання права власності на обєкти самочинного будівництва належить до судової компетенції.

Відповідач 2 в судове засідання не зявився, разом з цим, через канцелярію суду був отриманий відзив від відповідача 2, в якому останній не заперечував проти задоволення позовних вимог, та просив розглядати справу за відсутністю його представника.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, справа розглядається по наявним в ній матеріалам відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріал?и справи, суд встановив.

Позивачем, як субєктом господарювання, в ході своєї виробничої діяльності за власні кошти, самочинно (без отримання відповідних дозволів) на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: м. Дружківка, вул. Леніна, 7, здійснив будівництво будівлі авто?мобільних платформенних ваг?ів та будівлі виставкового павільйону.

В подальшому, 22.02.2005р. Дружківською міською радою було прийняте рішення № 4/21-29 про надання позивачу в оренду на 50 років земельної ділянки для обслуговування промислової площадки по вул. Леніна, 7, скрабцеху, по вул. Привокзальна.

На виконання вказаного рішення, 23.09.2005р. між Дружківською міською радою та позивачем, був укладений договір оренди земельної ділянки площею 105,4656га. На земельній ділянці, що розташована за адресою м.Дружківка, вул.Леніна, 7, розміщені 206 обєктів будівель, споруд промислового, адміністративно-господарського, складського та допоміжного призначення.

За умовами договору земельна ділянка надана строком на пятьдесят років.

Новозбудовані обєкти були проінвентаризовані, та за даними КП БТІ у м.Дружківка, визначені, як: будівля автомобільних платформенних вагів, літ.Ц-32, загальною площею 16,0 кв.м та будівля виставкового павільйону літ.А-1, загальною площею 350,8 кв.м.

В зазначеному технічному паспорті, представниками КП БТІ м. Маріуполь, було зроблено висновок щодо самочинного будівництва.

Відповідно до звітів ДП Науково-дослідний та проектний інститут „ДОНЕЦЬКИЙ ПРОМБУДНДІПРОЕКТ” ДАТ „БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ „УКРБУД” ( ліцензія Держаної архітектурної будівельної інспекції міністерства регіонального розвитку та будівництва України. Серія АВ № 445670 від 23.12.2008р.) про технічне обстеження будівельних конструкцій спірного майна, від 02.12.2011р., зроблено висновок про відповідність технічного стану обєктів вимогам надійної та безпечної експлуатації.

Відсутність належних документів (проектної документації, дозволу на проведення будівельних робіт) на вказаний обєкт, обумовило звернення позивача до суду, з позовом про визнання права власності на самостійно збудоване нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м.Дружківка, вул. Леніна, 7.

Оцінюючи вимоги позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011р., прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Як слід, відсутність документів, що передують проведенню будівництву (як-то, проектна документація, дозвіл на будівництво), обумовлюють неможливість введення в експлуатацію спірного обєкта відповідно до встановленого Порядку.

Суд, окремо, зазначає, що приписи ст. 331 ЦК України, яка встановлює, що право на новозбудоване нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва та введення в експлуатацію, в даному випадку не застосовуються, оскільки, визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно є виключною компетенцією судових органів.

Так, ч. 1, 3 ст. 376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням приписів ст. ст. 16, 328, 331, 376, 392 ЦК України, обставин справи та наданих доказів, вимоги позивача щодо визнання права власності на спірне нерухоме майно, а саме на будівлю автомобільних платформенних вагів, літ.Ц-32, загальною площею 16,0 кв.м та будівлю виставкового павільйону літ.А-1, загальною площею 350,8 кв.м., розташованих за адресою: м. Дружківка, вул. Леніна, 7 - є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позовна вимога про зобовязання відповідача 2 провести державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення, а саме на будівлю автомобільних платформенних вагів, літ.Ц-32, загальною площею 16,0 кв.м та будівлю виставкового павільйону літ.А-1, загальною площею 350,8 кв.м., розташованих за адресою: м. Дружківка, вул. Леніна, 7, також підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.

Крім цього, порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна передбачено Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5.

Відповідно до п.1, п.п.1.3 Тимчасового положення, та п. 3 прикінцевих та перехідних положень до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", до набрання чинності Законом України від 11.02.2010 N 1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно, державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації.

Статтею 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” право власності на нерухоме майно, що знаходиться на території України, підлягає обов'язковій державній реєстрації.

За приписами ст.15 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” заявлені речові права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.

Статтею 19 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” передбачено, що підставою для державної реєстрації прав, які посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Рішення суду, згідно з п.10 Переліку до Положення рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна є правовстановлювальними документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.

При визначенні підвідомчості господарському суду позовних вимог в цій частині, суд виходив з того, що проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно нерозривно повязане з правом власності, а відмова у вчиненні вказаних дій порушує права позивача як власника спірного обєкту нерухомості.

За таких обставин, враховуючи, що при розгляді справи судом встановлено наявність у позивача права власності на нежитлові приміщення, приймаючи до уваги повноваження бюро технічної інвентаризації щодо реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна, позов в частині вимог про спонукання відповідача 2 зареєструвати відповідні права власності на спірне майно підлягає задоволенню.

Щодо, позовної вимоги про зобовязання Дружківської міської ради видати свідоцтво про право власності, вона не підлягає задоволенню, оскільки, в даному випадку право власності у позивача виникає за судовим рішенням, та, як слід, діючим законодавством не передбачено оформлення свідоцтва на право власності взагалі.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. ст. 16, 328, 331, 376, 392 ЦК України, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Дружківський машинобудівний завод” до Дружківської міської ради, Комунального підприємства „Дружківське міське бюро технічної інвентаризації” про визнання права власності, зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати право власності за Публічним акціонерним товариством „Дружківський машинобудівний завод” (84205, м.Дружківка, вул. Леніна , 7, код ЄДРПОУ 00165669) на будівлю автомобільних платформенних вагів, літ.Ц-32, загальною площею 16,0 кв.м та будівлю виставкового павільйону літ.А-1, загальною площею 350, 8 кв.м., які розташовані за адресою: м. Дружківка, вул. Леніна, 7.

Зобовязати Комунальне підприємство „Дружківське міське бюро технічної інвентаризації” провести державну реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством „Дружківський машинобудівний завод” (84205, м. Дружківка, вул., Леніна , 7, код ЄДРПОУ 00165669) на будівлю автомобільних платформенних вагів, літ.Ц-32, загальною площею 16,0 кв.м та будівлю виставкового павільйону літ.А-1, загальною площею 350, 8 кв.м., які розташовані за адресою: м. Дружківка, вул. Леніна, 7 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення підписаний 07.12.2011р.

Рішення набирає законної сили 19.12.2011р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя Сковородіна О.М.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >