Рішення № 20007946, 05.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.12.11р.Справа № 25/5005/14873/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського", м. Дніпропетровськ

до Відповідача-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця",

м. Дніпропетровськ

Відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Калинінська", м. Горлівка Донецької області

про стягнення 17786,76 грн.

Суддя Чередко А.Є.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1 - дов. №250/2-206 від 01.09.2011р.

Від відповідача-1: ОСОБА_2 - дов. №489 від 01.01.2011р.

Від відповідача-2:не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів про стягнення з належного відповідача збитків, що виникли у зв'язку з несхоронності вантажу (концентрату вугільного) при перевезенні, в розмірі 17 786,76 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані посиланням на те, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу під час його перевезення, а вантажовідправник за правильне визначення маси вантажу та зазначення її у залізничній накладній. У відправленому вантажовідправником на адресу позивача вантажу було виявлено недостачу, яка підлягає відшкодуванню винною особою в силу ст.ст. 24, 37, 111, 113, 114, 124, 129 Статуту залізниць України, ст.ст. 920, 924 ЦК України, ст. 314 ГК України.

Відповідач-1 проти позову заперечує з тих підстав, що відповідальність за завантаження вагонів належним чином та у відповідності до провізних документів несе відправник, а складеним з приводу недостачі комерційним актом зафіксовано, що вагони були технічно справні, навантаження не порушено, слідів розкрадання немає. Отже, у даному випадку залізниця не несе відповідальності за недостачу вантажу.

Відповідач-2 надіслав до суду відзив на позов, згідно з яким проти позову заперечує у звязку належним завантаженням вагонів та складенням залізничної накладної з зазначенням фактичної маси завантаженого вантажу, який було марковано. Порушення маркування та поверхні вантажу свідчать про втрату вантажу залізницею, яка і повинна відшкодувати його вартість.

Відповідач-2 не забезпечив явку представника до судового засідання та звернувся до суду з заявою про розгляд справи за відсутності представника. Враховуючи вищенаведене, а також належне повідомлення судом відповідача-2 про час та місце судових засідань у справі, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача-2.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.04.2011р. по залізничній накладній № 51021293 зі станції Байрак Донецької залізниці вантажовідправником ПАТ «ЦЗФ «Калинінська»(Відповідач-2) на адресу вантажоодержувача ПАТ «Євраз -ДМЗ ім. Петровського»(Позивач) на підставі Договору № КУ 131-11 від 01.04.2011р., укладеного між Позивачем та ТОВ «Торгівельний Дім «ЄвразРесурс»Україна»на станцію призначення Діївка Придніпровської залізниці у напіввагонах прибув вантаж концентрат вугільний марки К.

Видача вантажу вантажоодержувачу здійснювалась залізницею відповідно до статгі 52 Статуту залізниць України з перевіркою ваги вантажу. В результаті перевірки ваги у напіввагонах № 60227154, № 65722118, № 66011743, № 67154237, № 65716961 була виявлена недостача (за документами по відправки вантажу - одна кількість, фактично після проведення перевірки ваги - інша) у загальному розмірі 12000 кг.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, оформлюються комерційним актом або актом загальної форми.

По вказаним фактам недостачі вантажу представниками Відповідача-1 та Позивача складений комерційний акт № 037063/12.

У розділі «Д»даного комерційного акта зазначено, що вагони прибули на адресу вантажоодержувача в технічно справному стані, люки та двері закриті, течі вантажів не має, навантаження рівномірне, без слідів розкрадання вантажу, вантаж не маркований.

Також, 26.04.2011 року представниками ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського»та ПАТ «ЦЗФ «Калінінська»складений акт № 26 приймання продукції за кількістю, відповідно до якого

вантаж на відкритих напіввагонах занурений рівномірно, сліди розкрадання відсутні, згідно залізничним документами вантаж маркований поперечними бороздами, фактично вантаж не маркований. При цьому представником Відповідача-2 зроблено відмітку, що у на піввагонах порушено поверхню вантажу та відсутне маркування.

Як зазначено вище загальна маса недостачі в напіввагонах № 60227154, № 65722118, № 66011743, № 67154237, № 65716961 складає 12000 кг.

Частиною 2 статті 114 Статуту залізниць України встановлено, що недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Частиною 2 пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 р. № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 862/5083, встановлено, що при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивості зменшується при перевезені, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 1 відсотків маси мінеральне паливо (концентрат вугільний).

Вартість недостачі вантажу з урахуванням ПДВ складає 17 786,76 грн. (сімнадцять тисяч сімсот вісімдесят шість грн. 76 коп.), згідно з наданого Позивачем розрахунку, який відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Частинами 1, 2, 3 ст. 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частинами 1, 2 ст. 924 ЦК України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти, сталося не з його вини.

Аналогічне положення міститься у статті 314 Господарського кодексу України, відповідно до якої, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, недостача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає у разі втрати або недостачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Відповідно до ч. 5 ст. 306 ГК України, загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Так, згідно ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, Статут залізниць України (далі Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статтею 6 Статуту встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угодою на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Упакування, пакетування, тара повинні відповідати вимогам нормативних документів.

За ч. 1 ст. 30 Статуту, завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється відправниками та одержувачами.

Згідно з ч. 1, 7 ст. 37 Статуту, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником.

Стаття 110 Статуту передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Відповідно до ст. 111 Статуту, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли ватаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Згідно з ст. 113 Статуту, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, недостача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

З метою забезпечення збереження вантажу відповідно до пункту 6 Правил перевезень вантажів у вагонах відкритого типу на їх поверхню наноситься захисна маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Відправник відповідно до пункту 2.4 Правил оформлення транспортних документів може робити у залізничній накладній відмітку про застосування додаткових заходів по збереженню вантажу, про відвантаження вантажу із "шапкою", а також про нанесення на поверхню вантажу захисного маркування.

У залізничній накладній № 51021293 значиться позначка про маркування вантажу поперечними смугами по всій довжині вагона.

Разом з цим, відповідно до положень п. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час перевезення залізницею, засвідчуються комерційними актами, що складаються залізницями. Як вже зазначалося в комерційному акті АА № 037063/12 в розділі «Д» вказано зокрема, що спірні вагони технічно справні, течії вантажу немає, навантаження у вагонах у формі трапеції із застосуванням катка, навантаження не порушене, слідів розкрадання немає.

Отже, вантаж у спірних вагонах прибув на станцію призначення в технічному та комерційному відношенні в справному стані без слідів розкрадання. Відповідно до цього, висновки, що викладені в комерційному акті, не відображають факту несхоронного перевезення, проте відображають факт внесення невірних відомостей у залізничну накладну або факт недовантаження продукції.

Окрім цього, відповідно до параграфу 19 розділу 1 Технічних умов розміщення та закріплення вантажів на відкритому рухомому складі, правильність розміщення та закріплення вантажів перевіряє залізниця. Однак Статутом не передбачено відповідальність перевізника за пошкодження (відсутність) маркування вантажу, що перевозиться на відкритому рухомому складі, тільки з тієї підстави, що при завантаженні засобами відправника залізниця перевіряла правильність розміщення та закріплення вантажу.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджується втрата вантажу під час перевезення, що виключає можливість покладення відповідальності за втрату вантажу на Відповідача-1.

Статтею 105 Статуту передбачено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, що виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, визначених цим статутом.

Таким чином, чинне законодавство України покладає певні обов'язки як на перевізника, так і на відправника вантажу, невиконання яких тягне за собою певну відповідальність.

Факт недостачі за перевезенням по залізничній накладній № 51021293 підтверджений відповідним комерційним актом, складеним відповідно до вимог Статуту залізниць України.

Оскільки, в даному випадку недостача вантажу утворилася внаслідок недовантаження продукції та неправильного зазначення маси вантажу у залізничній накладній відправником, оскільки втрати вантажу під час перевезення не підтверджується матеріалами справи, відповідальність за нестачу вантажу при видачі повинна бути покладена на відправника Відповідача-2.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду, також визначені статтею 1166 ЦК України. Зокрема даною нормою закону передбачено, що шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, які її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Розмір фактично заподіяної Позивачу шкоди в загальній сумі недостачі 17 786,76 грн. підтверджується первинними документами, зокрема договором № КУ 131-11 від 24.02.2011р. додатком № 1 (Специфікація № 1) до договору № КУ131-11 від 01.04.2011р. Рахунки № 1570 від 25.04.2011р. та № 2161 від 31.05.2011р., які були виставлені ТОВ «Торгівельний Дім «ЄвразРесурс»Україна»на поставлену у вищенаведених вагонах партію вугільного концентрату за договором № КУ 131-11 від 01.04.2011р. були оплачені Позивачем повністю, що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку.

Враховуючи усе вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Позивача до Відповідача-2 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, а відповідні заперечення Відповідача-2 безпідставними. В позові ж до Відповідача-1 слід відмовити.

Сплачені позивачем судові витрати за розгляд справи слід віднести на Відповідача-2.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги до Відповідача-2 задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Калинінська" (84612, Донецька обл. м. Горлівка, вул. Калашникова 212, код ЄДРПОУ 31714629) на користь Публічного акціонерного товариства "Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" (49064, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 3, ЄДРПОУ 05393056, п/р 6001020004566 у філії ПАТ „УнікредитБанк”, МФО 300744) шкоду, завдану недостачею, у розмірі 17786,76грн., а також судові витрати по сплаті держмита у сумі 177,87грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн., видати наказ.

В позові до Відповідача-1 відмовити.

СуддяА.Є. Чередко