Рішення № 20007817, 05.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.11.11р.Справа № 17/5005/14015/2011

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя

до відповідача-1: Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техресурси", м. Кіровське

Донецької області

про стягнення 3989,20 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довір. № 20-545 від 21.12.10р.;

від відповідача-1: ОСОБА_2., довір. № 489 від 01.01.11р.;

від відповідача-2: не з'явився.

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з належного відповідача Державного підприємства "Придніпровська залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Техресурси" вартість вагової нестачі антрациту в розмірі 3989,20 грн.

Відповідач-1 позовні вимоги не визнає повністю. У судовому засіданні зазначає, що вагон у технічному стані справний, а відправник несправності у комерційному відношенні бачити міг, проте здійснив завантаження спірною продукцією, тому і повинен нести відповідальність відповідно до умов ст. 31 Статуту залізниць України.

Відповідач-2 явку повноважного представника у призначене судове засідання не забезпечив, проте позовні вимоги визнав повністю.

Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-1, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

На адресу позивача 05.08.2011 року за залізничною накладною № 53956231 у вагоні № 65289936 надійшов вантаж антрацит, за вагою і навантаженням відповідача-2 (вантажовідправника).

За положеннями статей 2, 3, 6, 37 Статуту залізниць України (далі - Статуту) вбачається, що Статут визначає обовязки, права і відповідальність залізниць, підприємств, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються організація та основні умови перевезення вантажів. Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом, в тому числі і вантажів. Під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса, яка визначається останнім.

Накладна основний перевізний документ, який надається залізниці відправником разом з вантажем, вона є обовязковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача.

Уклавши з залізницею договір перевезення вантажу, відправник (відповідач-2) визнав тим самим обмеження та особливості, що встановлені Статутом, щодо меж відповідальності перевізника і вантажовідправника та погодився з ними.

За положеннями статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчується комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Встановлено, що при комісійній видачі залізницею спірного вантажу одержувачу (позивачу) на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці виявлені ознаки розсипання вантажу під час перевезення, про що складено комерційний акт АА № 019367/551 від 06.08.11р., з якого також вбачається, що вагон технічно справний, на підтвердження чого відповідачем-1 долучено до матеріалів справи акт № 229 про технічний стан спірного вагону.

Зазначеним актом зафіксовано технічну справність спірного вагону, тоді як і зазначено, що відправник до навантаження щілини в люці бачити міг (невідповідність вагону у комерційному відношенні, так як непридатний для перевезення сипучих вантажів). Втрата вантажу можлива.

Згідно приписів п. 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення.

У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або присипанню дрібних часток вантажу під час перевезення. Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу.

За положеннями статті 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні до перевезення відповідного вантажу вагони.

Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, і у разі невідповідності вагону для перевезення вантажу він мав право відмовитися від вагону.

Комерційна справність це такий стан вагонів, який забезпечує збереження вантажів, які перевозяться. Придатність рухомого складу для перевезення даного вантажу в комерційному відношенні означає таку його справність, від якої залежить забезпечення збереження конкретного вантажу.

Враховуючи викладене відповідальність за недостачу вантажу слід покласти на відповідача-2, який порушив вимоги ст. 31 Статуту, а саме, вантажовідправник навантажив вантаж у вагон, не перевіривши його у комерційному відношенні, тоді як технічна справність спірного вагону підтверджується належно. При цьому, відповідач-2 проти позовних вимог не заперечує, а визнає їх повністю.

Загальні підстави для відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені у ст. 1166 Цивільного кодексу України. Відповідно до зазначеної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яку її завдала. При цьому особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Вартість недостачі вантажу складає 3989,20 грн., що підтверджується розрахунком позивача, рахунком-фактурою № 021.01022 від 02.08.11р.

Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню за рахунок відповідача-2, а в позові до відповідача-1 слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі відносяться на відповідача-2.

Керуючись ст.ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техресурси" (93800, м. Кіровське Донецької області, вул. Асфальтна, 127; ЄДРПОУ 30364980) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72; ЄДРПОУ 00191230) суму 3 989,20 грн. (три тисячі девятсот вісімдесят девять грн. 20 коп.) вартості нестачі вантажу, 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В позовних вимогах до відповідача-1 відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.В. Суховаров Рішення підписано _____