Рішення № 20007637, 05.12.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.11.11р.Справа № 21/5005/13256/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод металевих конструкцій", м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В. Бабушкіна", м. Дніпропетровськ

про стягнення 1 123 328,56 грн. за договором поставки № 188 від 03.07.08р.

Суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., дов. № 405 від 26.04.2011р.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство „Запорізький завод металевих конструкцій” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В. Бабушкіна” про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції у сумі 1058602,65 грн. та 3% річних у сумі 64725,91 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобовязань за договором поставки № 188 від 03.07.2008 р. щодо повної оплати поставленої позивачем продукції, наявністю боргу у відповідача перед позивачем у сумі 881323,49 грн.

У судовому засіданні представник позивача повідомив суд про часткову сплату відповідачем суми основного боргу у розмірі 110000,00 грн.

Відповідач, явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, але надав відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги позивача не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на наявність у нього договору з іншим контрагентом, який у свою чергу має заборгованість перед відповідачем. Оскільки, вільні грошові кошти у відповідача відсутні він не може розрахуватися з позивачем.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався з 03.11.2011 р. на 29.11.2011 р.

У судовому засіданні 29.11.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.07.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством „Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В. Бабушкіна” - правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В. Бабушкіна” (далі - відповідач) та Відкритим акціонерним товариством „Запорізький завод металевих конструкцій” правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Запорізький завод металевих конструкцій” (далі - позивач) укладено договір № 188 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого, постачальник зобовязався виготовити та поставити, а отримувач прийняти та оплатити металоконструкції в кількості і тоннажі, вказаних у специфікаціях.

Згідно п.п. 1.3., 2.2. договору, загальна кількість товару та сума договору на момент його підписання, згідно специфікацій № 1, 2, 3, 4 становить 810,03 тон та 10481888,99 грн., у тому числі ПДВ 1746981,50 грн.

Згідно п. 4.2. договору, розрахунки за поставлений товар проводяться у наступному порядку:

- передплата 70% від загальної вартості товару по специфікації на підставі виставлених рахунків шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання договору;

- решта 30% по факту поставки партії товару (50 тон) протягом 10-ти банківських днів з дати виставлених рахунків.

Так, на виконання умов вказаного договору позивач поставив відповідачу металоконструкції на загальну суму 10361268,82 грн., що підтверджується видатковими накладними, (т. 1 а.с. 34-70).

Відповідач оплату за поставлений позивачем товар здійснив частково, перерахувавши на рахунок позивача грошові кошти у сумі 9479945,33 грн., що підтверджується платіжними документами (т. 1 а.с. 71-84) та протоколом заліку взаємної заборгованості від 30.10.2009 р. у сумі 283066,65 грн. (т. 1 а.с. 85).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на час звернення позивача до суду складала 881323,49 грн.

29 листопада 2011 року позивач повідомив суд, що 03.10.2011 р. (до подачі позову) та 18.10.2011 р. (після подачі позову) відповідачем у справі сплачено позивачеві частину основного боргу на загальну суму 110000,00 грн. (т. 1 а.с. 99-101).

Таким чином, до звернення позивачем з позовом до господарського суду (05 жовтня 2011 р.), сума основного боргу відповідача перед позивачем становила 831323,49 грн., що свідчить про безпідставність заявлених позивачем вимог у сумі 50000,00 грн., тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у цій частині позову.

Окрім того, як зазначив позивач, після порушення провадження у справі (18 жовтня 2011 р.), відповідачем була здійснена ще одна оплата суми основного боргу у розмірі 60000,00 грн.

Оскільки відповідачем сплачена заборгованість за надані послуги у сумі 60 000,00 грн. після звернення позивачем з позовом до суду, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, основна сума заборгованості відповідача перед позивачем, з урахуванням часткових оплат становить 771323,49 грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з наступних підстав.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до п. 1 статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого позивачем товару.

Згідно з п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, прострочення виконання зобовязання має місце, є правомірними заявлені позивачем вимоги та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача інфляційні втрати за період прострочення сплати суми основного боргу з 01.07.2009 р. - 01.02.2011 р. у сумі 177279,16 грн. та 3% річних за період з 01.07.2009 р. - 01.02.2011 р. у сумі 64725,91 грн.

Розрахунок суми позову перевірений господарським судом, відповідає матеріалам справи та відповідачем не заперечується.

Відповідач на вимогу суду не надав доказів сплати заборгованості у повному обсязі.

З огляду на вище викладене, з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, підлягають задоволенню частково, у сумі 771323,49 грн. - основного боргу, 177279,16 грн. - інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 64725,91 грн., всього у сумі 1013328,56 грн.

Заперечення викладені відповідачем у відзиві на позов судом не приймаються до уваги, оскільки наявність у відповідача договору з іншим контрагентом, а також відсутність у відповідача вільних коштів для розрахунку з позивачем не звільняє його від відповідальності за не виконання зобовязання за дійсним договором, який є предметом розгляду у даній справі.

Відповідно до ст. 49 ГПКУкраїни судовівитрати по справі покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

В частині стягнення суми основного боргу у розмірі 50000,00 грн. - відмовити.

Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 60000,00 грн. - припинити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І.В. Бабушкіна” (49019, м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 54, ідентифікаційний код 01412851) на користь Публічного акціонерного товариства „Запорізький завод металевих конструкцій” (69008, Запорізька область, м. Запоріжжя, Заводський район, ідентифікаційний код 05402588) суму основного боргу у розмірі 771323,49 грн. (сімсот сімдесят одну тисячу триста двадцять три грн. 49 коп.), суму інфляційних втрат у розмірі 177279,16 грн. (сто сімдесят сім тисяч двісті сімдесят девять грн. 16 коп.), 3% річних у сумі 64725,91 грн. (шістдесят чотири тисячі сімсот двадцять пять грн. 91 коп.), витрати по сплаті державного мита у сумі 10133,29 грн. (десять тисяч сто тридцять три грн. 29 коп.) та 212,89 грн. (двісті дванадцять грн. 89 коп.) витрат, повязаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 05.12.2011р.