Рішення № 20007094, 30.11.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.11.11р.Справа № 30/5005/13731/2011 За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Український тютюн", м. Дніпропетровськ

До відповідача: публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Земельний капітал", м. Дніпропетровськ

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Ант Консалтинг", м. Дніпропетровськ

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Приватпромсервіс", м. Київ

Третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: закрите акціонерне товариство "Науково-виробниче об'єднання "Інформаційні технології", с. Старі Кодаки Дніпропетровського району Дніпропетровської області

Про: визнання недійсним договору застави корпоративних прав №007-МП-1 від 30.06.2009 року

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 27.01.2011 року, представник

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 30.12.2010 року №50, представник; ОСОБА_3, довіреність від 14.410.2011 року, представник

Від третьої особи-1: ОСОБА_1, довіреність від 27.01.2011 року, представник

Від третьої особи-2: ОСОБА_4., довіреність від 01.11.2011р., представник

Від третьої особи-3: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український тютюн" звернулося до господарського суду з позовом, яким просить визнати недійсними договір застави корпоративних прав №007-МП-1 від 30.06.2009 року, укладений між публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Земельний капітал" та товариством з обмеженою відповідальністю "Український тютюн", відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю "Український тютюн" передало у заставу частку у статутному капіталі, а також всі пов'язані з нею корпоративні права на участь у товаристві з обмеженою відповідальністю "Укр Ант Консалтинг", а саме частку у розмірі 330 000,00 грн., що становить 99,99% від розміру статутного капіталу цього товариства, оціночною вартістю 26 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані недійсністю оскаржуваного договору застави корпоративних прав, що зумовлені дефектом (незаконністю) змісту правочину, який суперечить законодавству. Позивач зазначає, що корпоративні права, які складаються з майнових та немайнових (організаційних) елементів, не можуть бути предметом застави, оскільки відповідно до ч.5 ст. 4 Закону України "Про заставу" предметом застави, не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом. Стосовно майнового елементу корпоративних прав позивач стверджує, що передача в заставу частки у статутному капіталі суперечить ч. 2 ст. 147, ст. 576 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства", оскільки учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, а відтак відчуження частки можливо лише за згодою інших учасників, чого під час укладення спірного договору застави не відбулося. Позивач наголошує на тому, що чинне законодавство не передбачає порядку звернення стягнення на корпоративні права, що виключає їх передачу в заставу.

17.11.2011р. позивач надав додаткові пояснення до позовної заяви та зазначає, що отримання згоди іншого учасника товариства, корпоративні права у складі якого передаються в заставу, в момент укладення договору застави корпоративних прав вбачається неможливим та недоцільним, оскільки звернення стягнення на заставлені корпоративні права відбувається тільки після невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, на момент настання якого склад учасників товариства може змінюватись. Станом на сьогодні, єдиним учасником ТОВ "Курант Консалтінг Лтд" є ТОВ "Південінформатика", розмір внеску якого до статутного фонду складає 330033,00грн. Позивач звертає увагу суду на те, що господарським судом Миколаївської області розглядається справа №15/442/09 за позовом ПАТ КБ "Земельний капітал" про звернення стягнення на предмет застави шляхом передачі часток у статутному капіталі товариства та корпоративних прав на участь у цих товариствах. Позивач вважає, що відсутність згоди ТОВ "Південінформатика" як єдиного учасника ТОВ "Укр. Ант Консалтінг Лтд" на набуття ПАТ КБ "Земельний капітал" корпоративних прав у складі товариства за договором застави корпоративних прав №007-МП-1 від 30.06.2009р., згоду на укладення якого ТОВ "Південінформатика" не надавало, має вирішальне значення при вирішенні даної справи.

Відповідач проти позову заперечує та просить в його задоволенні відмовити. На думку відповідача, позивач дійшов хибного висновку, що корпоративні права не можуть бути предметом застави, оскільки ототожнює поняття "право участі у товаристві" та "корпоративні права". Відповідач зазначає, що чинне законодавство передбачає можливість корпоративних прав бути предметом застави. Неправомірність застосування норм права, що закріплені в ст.ст. 147, 576 ЦК України та регулюють правовідносини в сфері відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки до правовідносин з питань застави учасником корпоративних прав, відповідність договору застави корпоративних прав вимогам діючого законодавства робить неможливим застосування ч.1 ст. 203 та ст. 215 ЦК України та визнання його недійсним на підставі зазначених норм.

Третя особа-1, ТОВ "Укр. Ант Консалтінг Лтд", позовні вимоги підтримує у повному обсягу, просить позов задовольнити.

Третя особа-2, ТОВ "Приватпромсервіс" , проти задоволення позову заперечує, вважає, що договір застави корпоративних прав №007-МП-1 укладено із дотриманням законодавства України про заставу за вільного волевиявлення сторін цих правочинів, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Третя особа-3, закрите акціонерне товариство "Науково-виробниче обєднання "Інформаційні технології", надало письмові пояснення, в яких зазначає, що на дату укладання спірного договору було учасником ТОВ "Укр. Ант Консалтінг Лтд" з часткою у статутному капіталі, що дорівнює 0,01%. Відповідно до положень п.6.1 Статуту товариства при укладенні договору застави корпоративних прав надавалась згода на укладення спірного договору.

В судовому засіданні 30.11.2011р. відповідач надав клопотання про витребування доказів, а саме протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Укр. Ант Консалтінг ЛТД" з питання укладення договору застави корпоративних прав та лист-погодження закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче обєднання "Інформаційні технології" на укладення спірного договору. Представник третьої особи-1 проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на відсутність на підприємстві такого протоколу.

Розгляд справи був відкладений з 08.11.2011 року на 30.11.2011 року.

У судовому засіданні 30.11.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб-1,2, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

30 червня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю комерційним банком "Земельний капітал" (яке змінило назву на публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Земельний капітал") (Заставодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Український тютюн" (Заставодавець) був укладений договір застави корпоративних прав №007-МП-4, відповідно до п.1.1 якого цим договором забезпечується виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Приватпромсервіс" (Позичальник) зобов'язань перед Заставодержателем, що виникають із кредитного договору №007 від 11.07.2008 рок, за умовами якого Позичальник зобов'язується повернути Заставодержателю кредит у розмірі 2 000 000 грн. строком повернення до 08 липня 2011 року та сплатою процентів з розрахунку 18% річних.

В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за кредитним договором Заставодавець передає в заставу частку у розмірі 330 000 грн., що становить 99,99% від розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Ант Консалтинг", а також всі пов'язані з нею корпоративні права на участь в товаристві з обмеженою відповідальністю "Укр Ант Консалтинг". Оціночна вартість предмету застави становить 26 000 грн. з чим сторони погоджуються. Експертна оцінка предмета застави не проводиться та сторонами не вимагається (п.1.3, п.1.4 договору).

Отже, позивачем було передано в заставу відповідну частку у статутному капіталі, а також всі повязані з нею корпоративні права на участь в цьому товаристві.

Відповідно до п.1.5 договору право застави за цим договором поширюється також на частину прибутку товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Ант Консалтинг", що підлягає розподілу між учасниками, та виплачена Заставодавцю (дивіденди).

Цей договір набуває юридичної сили з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.7.2 договору).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український тютюн" просить визнати недійсним договір застави корпоративних прав №007-МП-4 від 30.06.2009 року, посилаючись на те, що корпоративні права складаються з майнових та немайнових (організаційних) елементів, не можуть бути предметом застави в силу до ч.5 ст. 4 Закону України "Про заставу", проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.

Зважаючи на підстави визнання недійсним договору, наведені позивачем в позовній заяві, суд погоджується з доводами позивача та дійшов висновку про обґрунтованість вимоги про визнання договору недійсним, з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст. 215 ЦК України).

Згідно ч.1-ч.3, ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких заборонена законом (ч. 5 ст. 576 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 4 Закону України "Про заставу").

Майном, відповідно до ст. 190 Цивільного кодексу України, як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Застава майнових прав регулюється розділом V Закону України "Про заставу".

Так, відповідно до ст. 49 Закону України "Про заставу" заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги по зобов'язаннях, в яких він є кредитором, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

У договорі застави прав повинна бути вказана особа, яка є боржником по відношенню до заставодавця. Заставодавець зобов'язаний повідомити свого боржника про здійснену заставу прав. Строкове право вимоги, яке належить заставодавцю-кредитору може бути предметом застави тільки до закінчення строку його дії.

Враховуючи, наведене та предмет застави за спірним договором, слід дійти висновку, що позивачем було передано в заставу відповідачу частку у статутному капіталі, а також всі пов'язані з нею корпоративні права, як майно, а не майнові права, що не відповідає змісту корпоративних прав та змісту речі.

Так, відповідно до ст. 179 Цивільного кодексу України, річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обовязки.

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, які передбачені законом та статутними документами (ст. 167 Господарського кодексу України).

Таким чином, корпоративні права включають в себе відмінні за характером та комплексні за змістом повноваження. До майнових відносяться право на одержання прибутку, право на одержання частини майна товариства в разі ліквідації. Серед немайнових - право на участь в управлінні, одержання інформації про діяльність господарського товариства. Наведені права мають неподільний характер, оскільки підставою їх виникнення та існування є єдина обставина володіння особою часткою у статутному капіталі господарського товариства, тому ці правомочності не можуть розглядатися як самостійні обєкти правовідносин.

Частка ж у статутному капіталі товариства не є предметом матеріального світу, оскільки лише засвідчує здійснення особою внеску до статутного фонду та визначає його вартість, а відтак не може вважатися майном з огляду на вищенаведені приписи чинного законодавства. При цьому, суд враховує, що згідно з ст. 115 Цивільного кодексу України власником майна, сформованого шляхом здійснення внесків до статутного фонду є господарське товариство, а не його учасники.

Згідно ч. 1 ст. 100 Цивільного кодексу України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі. Таке законодавче визначення не дає можливості корпоративним правам бути об'єктом заставних правовідносин, виходячи з вимог ч. 5 ст. 576 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 4 Закону України "Про заставу", оскільки корпоративне право є особистим немайновим правом особи, яке випливає з права власності на частку у статутному капіталі товариства і є невід'ємним від такого права власності, тобто право власності на частку у статутному капіталі є особистим немайновим правом особи.

Отже, вимога про звернення стягнення на предмет застави частку у статутному капіталі товариства та відповідні корпоративні права має особистий характер, що унеможливлює її здатність бути предметом застави.

Окрім того, частка у статутному капіталі господарського товариства, а також всі пов'язані з нею корпоративні права не може бути предметом застави і з огляду на приписи ч. 2, 3 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" та ч. 2 ст. 147 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства. Учасники товариства користуються переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток, якщо статутом товариства чи домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права.

Статутом товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Ант Консалтінг ЛТД", в редакції зареєстрованій 10.03.2009 року, що був чинним на час укладення спірного договору, зокрема встановлено, що учасник має право відступити свою частку третій особі лише за згодою іншого учасника з дотриманням переважного права інших учасників на придбання відчужуваної частки (п. 6.1 Статуту). Доказів дотримання встановленого порядку відчуження частки сторонами не надано.

Отже, позивач без згоди іншого учасника товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Ант Консалтінг ЛТД" не мав правових підстав для відчуження належної йому частки на користь іншої особи, а відтак спірний договір суперечить ч. 1 ст. 576 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 4 Закону України "Про заставу", якою встановлено, що предметом застави може бути лише таке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Суд відхиляє посилання третьої особи-3, закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче обєднання "Інформаційні технології" на лист за вих. №21 від 16.06.2009р., за змістом якого ЗАТ НВО "Інформаційні технології", яке є учасником ТОВ "Укр. Ант Консалтінг ЛТД" з часткою у статутному капіталі 0,01%, відмовляється від першочергового права на придбання частки у статутному капіталі ТОВ "Укр. Ант Консалтінг ЛТД", належної ТОВ "Український тютюн", надає згоду ТОВ "Український тютюн" на передання у заставу належної йому частки у статутному капіталі товариства у розмірі 99,99% що дорівнює 330 000,00грн. та дає згоду на укладення договору застави відповідних корпоративних прав з ТОВ КБ "Земельний капітал".

Доказів направлення цього листа на адресу позивача та доказів отримання його останнім на дату укладення спірного договору матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, недодержання в момент вчинення правочину вимог, встановлених ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України є підставою для визнання цього правочину недійсним.

У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи, що спірний договір суперечить ст. 4 Закону України "Про заставу", ст.ст. 147, 576 Цивільного кодексу України, ч. 2, 3 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" він підлягає визнанню недійсним в силу ч. 1 ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України.

Доводи позивача щодо відсутності згоди ТОВ "Південінформатика" як єдиного учасника ТОВ "Укр. Ант Консалтінг Лтд" на набуття ПАТ КБ "Земельний капітал" корпоративних прав у складі товариства за договором застави корпоративних прав №007-МП-1 від 30.06.2009р., відхиляються судом, оскільки станом на дату укладення договору зазначена особа не була учасником товариства.

З огляду на пояснення представника третьої особи-1 щодо відсутності на підприємстві протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Укр. Ант Консалтінг ЛТД" з питання укладення договору застави корпоративних прав №007-МП-1 від 30.06.2009р. клопотання про витребування цього протоколу задоволенню не підлягає.

Не підлягає задоволенню клопотання відповідача про витребування листа-погодження на укладення договору застави корпоративних прав у ЗАТ НВО "Інформаційні технології", оскільки матеріали справи місять лист від 16.06.2009р., вих. №21.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі покладаються на відповідача: витрати по сплаті державного мита в сумі 42,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.

Керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсними договір застави корпоративних прав №007-МП-1 від 30.06.2009 року, укладений між публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Земельний капітал" (49101, м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 15, код ЄДРПОУ 20280450) та товариством з обмеженою відповідальністю "Український тютюн" (49083, м. Дніпропетровськ, пр. Газети "Правда", 29, код ЄДРПОУ 32650954), відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю "Український тютюн" (49083, м. Дніпропетровськ, пр. Газети "Правда", 29, код ЄДРПОУ 32650954) передало у заставу частку у статутному капіталі, а також всі пов'язані з нею корпоративні права на участь у товаристві з обмеженою відповідальністю "Укр Ант Консалтинг" (49083, м. Дніпропетровськ, пр. Газети "Правда", 29, код ЄДРПОУ 25538675), а саме частку у розмірі 330 000,00 грн. (триста тридцять тисяч гривень), що становить 99,99% від розміру статутного капіталу цього товариства, оціночною вартістю 26 000,00 грн. (двадцять шість тисяч гривень).

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Земельний капітал" (49101, м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 15, код ЄДРПОУ 20280450) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Український тютюн" (49083, м. Дніпропетровськ, пр. Газети "Правда", 29, код ЄДРПОУ 32650954) витрати по сплаті державного мита в сумі 42,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено 05.12.2011 року