Рішення № 20006993, 29.11.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.11.11р.Справа № 16/5005/15096/2011

За позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Комунального підприємства Дніпропетровської міської ради "Жилсервіс-3", м. Дніпропетровськ

про стягнення 53 366 грн. 76 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, дов. від 11.07.2011р. №66/28-06

від відповідача: ОСОБА_2 - представник, дов. від 19.05.2011р. №3-д.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 53 366 грн. 76 коп., що складає 52767 грн. 39 коп. - заборгованості за надані відповідно до угоди від 01.08.08р. №50790 послуги водопостачання та водовідведення, 36 грн. 51 коп. - інфляційних та 562 грн. 86 коп. - 3% річних.

Відповідач відзиву на позов не надав, його представник у судовому засіданні проти позовних вимог не заперечував.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

- 01.08.2008р. між позивачем Міським комунальним виробничим підприємством "Дніпроводоканал" (водоканалом) та відповідачем Комунальним підприємством Дніпропетровської міської ради "Жилсервіс-3" (абонентом) було оформлено Абонентну картку на відкриття особистого рахунку № 50790 (надалі - Абонентна картка), відповідно до якої було встановлено обсяги води та стоків для споживання абонентом на місяць;

- відповідно до пункту 1.1 Статуту Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради є правонаступником Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал";

- як вбачається протягом січня 2011р. вересня 2011р. позивачем було надано відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 55059 грн. 60 коп., що підтверджується рахунками за послуги водоспоживання та водовідведення від 31.01.2011р. №91528, від 28.02.2011р. №4172, від 31.03.2011р. №15366, від 29.04.2011р. №21927, від 31.05.2011р. №31648, від 30.06.2011р. №38312, від 29.07.2011р. №48909, від 31.08.2011р. №59075; від 30.09.2011р. №67971;

- відповідно до пункту 1 Абонентної картки абонент зобовязаний до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплачувати послуги водопостачання та водовідведення по затвердженим відповідним органом тарифам шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Водоканалу;

- відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);

- таким чином, строк оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення вважається таким, що настав;

- як вбачається згідно наданого розрахунку на момент звернення позивача з позовом до суду відповідач за надані послуги розрахувався частково у сумі 2 292 грн. 21 коп.;

- таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 52 767 грн. 39 коп.;

- на момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано;

- відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки; підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини;

- правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України); дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина 4 статті 202 Цивільного кодексу України);

- стаття 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку; зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості;

- відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, а статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобовязання можуть виникати: - безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; - з акту управління господарською діяльністю; - з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; - внаслідок заподіяння шкоди субєкту або субєктом господарювання, придбання або збереження майна субєкта або субєктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; - у результаті створення обєктів інтелектуальної власності та інших дій субєктів, а також внаслідок подій, з якими закон повязує настання правових наслідків у сфері господарювання;

- згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку; майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;

- відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором;

- отже, фактичні дії сторін підпадають під норми статей 11, 202, 509, 901 Цивільного кодексу України, статей 173, 175 Господарського кодексу України і свідчать про існування між сторонами відносин з надання послуг, в результаті чого у відповідача виникли зобовязання по оплаті за надані послуги з водопостачання та водовідведення, обумовлені у Абонентній картці від 01.08.2008р. №50790;

- статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань;

- відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

- таким чином, інфляційні нарахування становлять 36 грн. 51 коп. (з 11.02.2011р. по 26.10.2011р.), а річні 526 грн. 86 коп. (з 11.02.2011р. по 26.10.2011р.).

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Дніпропетровської міської ради "Жилсервіс-3" (49066, м. Дніпропетровськ, вул. Юних Ленінців, буд. 26; ідентифікаційний код 32350346; п/р 26006058675800 в АКІ Банк „Укрсиббанк”, МФО 351005) на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, буд.21 А; ідентифікаційний код 03341305; п/р 26009301156601 в філії АБ „Південний” в м. Дніпропетровськ, МФО 306458) 52767 грн. 39 коп. заборгованості, 36 грн. 51 коп. інфляційних, 526 грн. 86 коп. річних, 533 грн. 31 коп. витрати по сплаті державного мита та 235 грн. 84 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„30„ листопада 2011р.