Ухвала суду № 20006979, 24.11.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.11.11р.Справа № 29/5005/12360/2011 Суддя господарського суду Дніпропетровської області Полєв Д.М.

при секретарі судового засідання Карпенко К.М.

за участю представників сторін:

від кредитора: представник Орджонікідзевської ОДПІ Гуцало П.С. за довіреністю №4364/10/10-023 від 01.08.2011р.

від боржника: не з"явився

в засіданні приймали участь: арбітражний керуючий Шмаль В.Г.

розглянувши справу

за заявою Прокурора м. Орджонікідзе в інтересах держави в особі Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Орджонікідзе Дніпропетровської області

до боржника Закритого акціонерного товариства "Оветри", м. Орджонікідзе Дніпропетровської області

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 07.02.2002р. за заявою прокурора м. Орджонікідзе в інтересах держави в особі Орджонікідзевської ОДПІ порушено провадження у справі про банкрутство ЗАТ“Оветри”.

Ухвалою суду від 06.10.2009р. за наслідками підготовчого засідання заяву ініціюючого кредитора про порушення провадження у справі про банкрутство залишено без розгляду на підставі п. 5 ст.81 ГПК України.

Зазначену ухвалу залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.12.2009 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2010 р. постанову суду апеляційної інстанції змінено шляхом припинення провадження у даній справі.

Розглядаються звернення арбітражного керуючого Шмаля В.Г. про затвердження розміру оплати його послуг, витрат понесених ним під час виконання обов"язків розпорядника майном боржника та клопотання про стягнення з ініціюючого кредитора моральної шкоди.

Ухвалами суду від 01.06.2009р., 06.10.2009р., 08.07.2010р., 29.03.2011р. зазначене звернення арбітражного керуючого Шмаля В.Г. неодноразово розглядалось, проте всі зазначені документи під час їх перегляду у Вищому господарського суду України було скасовано.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що арбітражний керуючий Шмаль В.Г. вимагає затвердити розмір оплати його послуг, витрат понесених під час виконання ним обов"язків розпорядника майном боржника за рахунок ініціюючого кредитора, а також стягнути з ініціюючого кредитора моральну шкоду.

Вимоги арбітражного керуючого Шмаля В.Г. викладено в заяві №018 від 29.05.2009р. та неодноразово уточнювались.

Так, станом на день розгляду справи зазначені вимоги складаються з:

1. оплата послуг арбітражного керуючого за період виконання ним обов"язків розпорядника майном в розмірі 31815 грн. 86коп.

2. витрати арбітражного керуючого, а саме:

- витрати пов"язані з відрядженнями на загальну суму 1448,54грн., а саме в 2007 році - 269,60грн., в 2008 році - 540,56грн., 2009 році - 273,61грн., в 2010 році - 239,77грн., 2011 році - 125грн.

- поштові витрати на загальну суму 80,38грн., а саме в 2007 році - 16,75грн., в 2008 році - 36,85грн., в 2009 році - 5,40грн., в 2010 році - 21,38грн.

- технічні та процесуальні витрати - 1382,42грн.

- оплата праці залученого спеціаліста (економіста) - 12200грн.

- єдиний податок суб'єкта підприємницької діяльності - 6120грн.

- внески до ПФУ - 3068,36грн.

- податок на прибуток - 545,25грн.

- страхові внески нараховані на заробітну плату залученого спеціаліста (економіста) - 316,08грн.

- податок з прибуток, нарахований з заробітної плати залученого спеціаліста (економіста) - 914,73грн.

- компенсація (інфляційні збитки), нарахована на заробітну плату залученого спеціаліста (економіста) - 3989,35грн.

3. моральна шкода в розмірі 11820грн.

Ініціюючий кредитор проти затвердження оплати послуг та витрат розпорядника майном заперечує, посилаючись на неналежне виконання арбітражним керуючим Шмальом В.Г. своїх обов"язків як розпорядника майном боржника та відсутністю доказів в обґрунтування понесених ним витрат. Одночасно ініціюючий кредитор зазначає, що витрати арбітражного керуючого повинні бути мінімальними та складатися з поштових, канцелярських та інших витрат, які безпосередньо пов'язані з виконанням обов'язків розпорядника майна у даній справі.

Боржник у своїх пояснення вважає вимоги арбітражного керуючого обґрунтованими та просить затвердити оплату послуг та витрати розпорядника майном за рахунок ініціюючого кредитора.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ініціюючого кредитора та арбітражного керуючого Шмаля В.Г., суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст. 31 Закону України арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу –суб'єкта підприємницької діяльності, що діє на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом.

До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву про свою згоду виконувати відповідні повноваження та повідомити господарський суд про те, що не є заінтересованою особою стосовно боржника.

Таким чином, арбітражним керуючим може бути лише фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності. Арбітражного керуючого чинним законодавством не віднесено до категорії найманих працівників юридичної особи, на яких поширюється дія Кодексу законів України про працю, які мають право на оплату праці, передбачене Конституцією України.

Арбітражні керуючі, виходячи із змісту законодавства про банкрутство, мають право на оплату своїх послуг, тобто діють як суб’єкти цивільних, господарських правовідносин, а їх діяльність є підприємницькою.

Згідно зі ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно - правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено Законом або не випливає із суті відносин (ст. 51 Цивільного кодексу України).

За змістом ст.ст. 44, 84 ГПК України витрати на оплату послуг арбітражного керуючого входять до складу судові витрат та їх стягнення повинно здійснюватись у справі, під час розгляду якої такі витрати виникли.

Згідно з ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Пунктом 10 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) передбачено, що оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних в результаті виробничої діяльності боржника. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

Арбітражний керуючий Шмаль В.Г. виконував обов'язки розпорядника майном ЗАТ "Оветри" з 13.08.2007р. по 24.12.2009р.

З огляду на вищевикладене, суд вважає правомірними вимоги заявника в частині затвердження оплати його послуг як арбітражного керуючого під час виконання ним обов'язків розпорядника майном боржника в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання своїх обов'язків в розмірі 31815,86грн. за рахунок ініціюючого кредитора.

Вимоги арбітражного керуючого Шмаля В.Г. про затвердження його витрат під час виконання ним обов'язків розпорядника майном підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Арбітражний керуючий Шмаль В.Г. просить задовольнити понесені ним поштові витрати за період з 2007 по 2010р.р. та витрати пов'язані з відрядженням за період з 2007 по 2011р.р.

Зазначені витрати підтверджено відомостями арбітражного керуючого, поштовими квитанціями, фіскальними чеками та проїзними квитками (т.12 а.с. 53-70)

Суд вважає такими, що підлягають частковому задоволенню витрати арбітражного керуючого Шмаля В.Г. за період виконання ним обов'язків розпорядника майна боржника (з 13.08.2007р. по 24.12.2009р.), а саме поштові витрати в розмірі 59грн. та витрати пов'язані з відрядженням в розмірі 1083,77грн. Решта витрат затвердженню не підлягає, оскільки не пов"язана з виконанням арбітражним керуючим обов"язків розпорядника майна боржника.

Щодо вимог заявника про затвердження оплати праці залученого спеціаліста (економіста) в розмірі 12200грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

          Відповідно до ст. 3-1 Закону арбітражний керуючий           зобов'язаний аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках тощо.

          Згідно з вимогами ст. ст. 3-1, 13 Закону розпорядник майном має право залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірній основі спеціалістів, з метою належного виконання арбітражним керуючим своїх обов'язків останнім залучено на договірній основі економіста, яким виконувались роботи з аналізу фінансової діяльності тощо, що підтверджується матеріалами справи (т.10 а.с. 30-36) тощо.

          З огляду на викладене, суд вважає за необхідне вимоги арбітражного керуючого, які понесено ним у зв"язку з оплатою праці залученого спеціаліста (економіста) в розмірі 12200грн. затвердити.

Стосовно вимоги арбітражного керуючого щодо затвердження технічних та процесуальних витрат, які складаються з оплати послуг телефонного зв'язку, банку, копіювання документів, покупки канцелярських приладів та оплати державного мита при поданні апеляційних та касаційних скарг слід зазначити наступне.

Ухвалою суду від 24.10.2011р. з метою визначення обсягу та обґрунтованості понесених арбітражним керуючим витрат запропоновано сторонам надати пояснення з приводу доцільності призначення судової експертизи та можливості її оплати у разі призначення.

Ініціюючим кредитором у своєму поясненні від 08.11.2011р. зазначено, що оплату проведення експертизи повинен нести арбітражний керуючий Шмаль В.Г., оскільки є заінтересованою особою у доведенні обґрунтованості та правомірності своїх вимог щодо оплати праці та витрат.

Арбітражним керуючим Шмальом В.Г. згоди на призначення експертизи не подано.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено у письмовому поясненні арбітражного керуючого Шмаля В.Г. від 24.10.2011р. (т.12 а.с.89-90) в той же час коли він виконував обов"язки розпорядника майна ЗАТ "Оветри" ним одночасно виконувались також обов'язки ліквідатора по інших справах (т. 12 а.с.100-110).

Таким чином суд позбавлений можливості встановити, які саме витрати поніс арбітражний керуючий Шмаль В.Г. з оплати послуг телефонного зв"язку, копіювання документів, покупки канцелярських приладів, юридичної літератури тощо через виконання ним обов'язків розпорядника майном ЗАТ "Оветри", а які ним понесено у зв"язку із виконанням обов"язків ліквідатора у інших справах.

Стосовно затвердження витрат понесених арбітражним керуючим у зв"язку з оплатою державного мита за подання апеляційних та касаційних скарг, слід зазначити, що ці скарги стосувались безпосередньо його прав як учасника провадження у справі про банкрутство, слідовно покладання їх відшкодування за рахунок ініціюючого кредитора є безпідставним.

Враховуючи викладене у затвердженні зазначених технічних та процесуальних витрат суд вважає за необхідне відмовити.

Також, арбітражний керуючий просить затвердити витрати, які складаються з компенсації (інфляційних збитків), які нараховано на заробітну плату арбітражного керуючого, компенсації (інфляційних збитків), страхові внески та податок на прибуток нараховані на заробітну плату спеціаліста (економіста).

Як зазначено вище, витрати з оплати послуг арбітражного керуючого за змістом ст. 44 ГПК України входять до складу судових витрат та при їх затвердженні застосовуються виключно норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Витрати які складаються з компенсації (інфляційних збитків), які нараховано на заробітну плату арбітражного керуючого, компенсації (інфляційних збитків), страхових внесків та податок на прибуток нараховані на заробітну плату спеціаліста (економіста) не підлягають затвердженню в межах справи про банкрутство оскільки вони регулюються положеннями Кодексу законів про працю, які при визначенні та затвердженні заробітної плати арбітражного керуючого не застосовуються.

З огляду на викладене та враховуючи, що окремо трудовий договір між арбітражним керуючим Шмальом В.Г. та ініціюючим кредитором не укладався зазначені вище вимоги підлягають відхиленню.

Заявлені арбітражним керуючим Шмальом В.Г. витрати, щодо затвердження витрат понесених ним у зв"язку із сплатою єдиного податку суб'єкта підприємницької діяльності, внесків до ПФУ, податку на прибуток слід зазначити, що ці витрати не пов'язані безпосередньо з діяльністю арбітражного керуючого як розпорядника майна ЗАТ "Оветри", а є наслідком здійснення гр. Шмальом В.Г. підприємницькою діяльності, тому їх розгляд в межах справи про банкрутство не передбачено чинним законодавством України.

З огляду на викладене, зазначені вимоги підлягають відхиленню.

Щодо вимоги арбітражного керуючого про стягнення з ініціюючого кредитора моральної шкоди в розмірі 11820грн. суд вважає за необхідне зазначити, наступне.

Вимоги щодо відшкодування моральної шкоди не можуть бути предметом розгляду в межах справи про банкрутство, оскільки згідно ч.14 ст. 3-1 Закону передбачено право суду затверджувати лише оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Оскільки моральна шкода не відноситься до категорії витрат чи послуг, тому у задоволенні заявленої моральної шкоди суд вважає за необхідне відмовити.

          Таким чином, вимоги арбітражного керуючого Шмаля В.Н. підлягають частковому задоволенню в розмірі 31815,86грн. - оплати послуг та 13342,77грн. - витрат пов'язаних зі справою. Решта вимог підлягає відхиленню.

          Керуючись ст. 86, 87 ГПК України, ст.ст. 31, 24, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити оплату послуг арбітражного керуючого Шмаля Володимира Григоровича як розпорядника майном ЗАТ "Оветри" в розмірі двох в розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 13.08.2007р. по 24.12.2009р., що складає 31815,86грн. та витрати пов'язані зі справою в розмірі 13342,77грн. за рахунок ініціюючого кредитора Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області.

Стягнути з Орджонікідзевської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, вул. Горького, 7; код ЄДРПОУ 26006098) на користь арбітражного керуючого Шмаль Володимира Григоровича (53210, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, б. 61, кв. 18, р/р26002050214494 в Нікопольської філії ЗАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, ідентифікаційний код 2039406754) судові витрати у сумі 45158,63грн., про що видати наказ.

Суддя Д.М. Полєв