Рішення № 20006556, 20.12.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

20 грудня 2011 р.

Справа 5/121/2011/5003

за позовом:Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ, 04114, вул. Збишко, буд. 37, кв. 15, м. Вінниця, 21036)

до:Приватного підприємства "Вінпродлайн" (вул. Карла Маркса, буд. 56, к. 307, м. Вінниця, 21034)

про стягнення 196 085,79 грн. заборгованості за кредитним договором №BL342 від 12.10.2007 р.

Головуючий суддя Бенівський В.І.

Cекретар судового засідання Горейко М.В.

Представники

позивача : ОСОБА_1, довіреність № 0289/3 ГО від 31.01.2011 р.

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"до Приватного підприємства "Вінпродлайн" про стягнення 196 085,79 грн. заборгованості за кредитним договором №BL342 від 12.10.2007 р.

Ухвалою суду від 03.11.2011 р. порушено провадження у справі № 5/121/2011/5003 за вказаним позовом.

В позовній заяві в підтвердження заявлених вимог ПАТ "Універсал Банк" посилається на такі обставини.

Між Відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний» та Приватним підприємством «Вінпродлайн» 12.10.2007 р. був укладений Генеральний договір про надання кредитних послуг № ВL342 .

До Генарального договору 12.10.2007р. між ВАТ «Банк Універсальний» та ПП «Вінпродлайн» було укладено додаткову угоду № ВL 342-КL/1.

Відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» найменування юридичної особи ВАТ «Банк Універсальний» змінено на Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк».

Згідно п. 1.6 Статуту Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» банк є правонаступником усіх прав та обов'язків ВАТ «Банк Універсальний».

Згідно п. 1. Індивідуальної угоди до Генерального договору банк зобов'язується встановиту ліміт Позичальнику за кредитною лінією в сумі 100 000,00 гривень, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти та сплатити плату за користування кредитною лінією в порядку та на умовах визначених в даній Індивідуальній угоді.

Порядок погашення грошових зобов'язань з боку Позичальника визначений п. 2.3 Індивідуальної угоди, в якому вказано, що погашення грошових зобов'язань Позичальником здійснюється наступним чином: другого робочого дня кожного поточного місяця має бути сплачена сума мінімального платежу відповідно до умов Генерального договору та не пізніше 30.09.2008 р. Позичальник зобов'язується погасити всю суму кредиту, наданого в межах ліміту кредитної лінії згідно умов Генерального договору та Індивідуальної угоди.

Відповідно до п. 3.2. Індивідуальної угоди дію ліміту кредитної лінії може бути автоматично продовжено на наступні 12 місяців.

Згідно п. 5.1 Індивідуальної угоди за використання кредитних коштів у межах ліміту Кредитної лінії та строку кредитування, встановлюється процентна ставка в розмірі 29% річних. В свою чергу п. 5.4, п. 5.5 Індивідуальної угоди встановлено, що проценти нараховуються за фактичну кількість днів користування Позичальником кредитними коштами, сплата процентів здійснюється щомісячно кожного другого робочого дня місяця, що слідує за місяцем користування Позичальником кредитними коштами.

Відповідно до ч. 3 ст. 346 ГК України кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Винагорода банку за відкриття кредитної лінії становить 2,49% від суми ліміту кредитної лінії (п. 5.3. Індивідуальної угоди).

Відповідно до п. 3.3 Генерального договору Позивач зобов'язується належним чином виконувати свої зобов'язання встановлені даним Договором.

В свою чергу Позичальник зобов'язаний у строк визначений Генеральним договором та Індивідуальною угодою, виконати свої зобов'язання по своєчасному поверненню заборгованості Позичальника перед Банком, а також сплачувати плату за кредитні послуги відповідно до умов Генерального договору та індивідуальної угоди (п. 3.4.2 Генерального договору).

Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором та відкрив Позичальнику позичковий рахунок № 20625000003922 (п. 1 Додатку № 1 Додаткової угоди), надав кредит в в межах ліміту кредитної лінії та перерахував кредитні кошти на поточний рахунок Позичальника № 26007000003812 (п. 2 додатку № 1 Додаткової угоди) згідно платіжного доручення від 12.10.2007р. на суму 75 000,00 гривень, від 15.10.2007р. на суму 72 510,00 грн, від 25.10.2007р. на суму 15 000,00 грн, від 29.10.2007р. на суму 10 000,00 грн.

Позичальником, в порушення своїх зобов'язань, визначених в п.2.3 Індивідуальної угоди п. 3.4.2 Генерального договору, не сплачено плату за користування кредитом (процентів) та заборгованість по кредиту в порядку та на умовах, встановленими Кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Станом на 23.09.2010 року заборгованість Позичальника перед Позивачем, яка виникла у зв'язку з невиконанням умов Кредитного договору щодо сплати відсотків, становить 55 181,75 грн.; щодо сплати заборгованості по кредиту 99 313,68 грн.

Згідно п. 5.2. Індивідуальної угоди за користування кредитними коштами понад строк кредитування та/або терміни погашення встановлені кредитним договором, встановлюється процентна ставка в розмірі 34 % річних. Розмір такої підвищеної процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника. Таким чином, Пунктом 5.2 Індивідуальної угоди передбачено, що при порушенні строків погашення кредиту або сплати процентів за користування позиковими коштами, як вид забезпечення виконання зобов'язання застосовується підвищена процентна ставка.

Станом на 23.09.2010 року Позичальнику нарахована підвищена процентна ставка за порушення строків погашення кредиту в розмірі 41 590,36 грн.

На адресу Відповідача в зв'язку з невиконанням грошових зобов'язань було направлено рекомендованим листом вимогу від 09.09.2010. сплатити всю суму кредиту та плату за кредит, підвищені відсотки згідно з умовами, визначеними Кредитним договором. Однак, з боку Відповідача, жодних дій направлених на погашення заборгованості не відбулося.

Таким чином, позивач просить стягнути з ПП "Вінпродлайн" заборгованість в сумі 196 085, 79 грн., з якої: 99 313,68 грн. заборгованість по сумі кредиту, 55 181,75 грн. відсотки за користування кредними коштами, 41 590,36 грн. суму підвищених відсотків.

Відповідач в судове засідання без поважних не з"явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений ухвалами суду від 03.11.2011 р. та від 24.11.2011 р., що підтверджується журналом відправки поштової кореспонденції канцелярії господарського суду Вінницької області.

Відзиву ПП "Вінпродлайн" як і жодного належного доказу в спростування позовних вимог позивача, до суду не подано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, суд вбачає, що заява подана обґрунтовано.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Виходячи з положень ст.ст. 1, 21 ГПК України відповідачем у справі має бути особа, яка порушує або оспорює права та охоронювані законом інтереси позивача.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом прийшов до висновку про повне задовольнення позовних вимог виходячи з наступного.

12.10.2007 р. між ВАТ «Банк Універсальний» та ПП «Вінпродлайн» був укладений Генеральний договір про надання кредитних послуг № ВL342 .

12.10.2007 р. до Генарального договору між ВАТ «Банк Універсальний» та ПП «Вінпродлайн» було укладено додаткову угоду № ВL 342-КL/1.

Відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» найменування юридичної особи ВАТ «Банк Універсальний» змінено на ПАТ «Універсал Банк».

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 345 ГК України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб озичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність.

Згідно п. 1. Індивідуальної угоди до Генерального договору банк зобов'язується встановиту ліміт Позичальнику за кредитною лінією в сумі 100 000,00 гривень, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти та сплатити плату за користування кредитною лінією в порядку та на умовах визначених в даній Індивідуальній угоді.

Порядок погашення грошових зобов'язань з боку Позичальника визначений п. 2.3 Індивідуальної угоди, в якому вказано, що погашення грошових зобов'язань Позичальником здійснюється наступним чином: другого робочого дня кожного поточного місяця має бути сплачена сума мінімального платежу відповідно до умов Генерального договору та не пізніше 30.09.2008 р. Позичальник зобов'язується погасити всю суму кредиту, наданого в межах ліміту кредитної лінії згідно умов Генерального договору та Індивідуальної угоди.

Термін «мінімальний платіж» визначений Генеральним договором як сума грошових коштів у розмірі 3% від сукупної суми заборгованості, але в будь-якому випадку не менше суми процентів за попередній період користування кредитними коштами.

Відповідно до п. 3.2. Індивідуальної угоди дію ліміту кредитної лінії може бути автоматично продовжено на наступні 12 місяців.

Згідно п. 5.1 Індивідуальної угоди за використання кредитних коштів у межах ліміту Кредитної лінії та строку кредитування, встановлюється процентна ставка в розмірі 29% річних. В сою чергу п. 5.4, п. 5.5 Індивідуальної угоди встановлено, що проценти нараховуються за фактичну кількість днів користування Позичальником кредитними коштами, сплата процентів здійснюється щомісячно кожного другого робочого дня місяця, що слідує за місяцем користування Позичальником кредитними коштами.

Відповідно до ч. 3 ст. 346 ГК України кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Винагорода банку за відкриття кредитної лінії становить 2,49% від суми ліміту кредитної лінії (п. 5.3. Індивідуальної угоди).

Відповідно до п. 3.3 Генерального договору Позивач зобов'язується належним чином виконувати свої зобов'язання встановлені даним Договором.

В свою чергу Позичальник зобов'язаний у строк визначений Генеральним договором та Індивідуальною угодою, виконати свої зобов'язання по своєчасному поверненню заборгованості Позичальника перед Банком, а також сплачувати плату за кредитні послуги відповідно до умов Генерального договору та індивідуальної угоди (п. 3.4.2 Генерального договору).

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Так, Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором: відкрив Позичальнику позичковий рахунок № 20625000003922 (п. 1 Додатку № 1 Додаткової угоди), надав кредит в в межах ліміту кредитної лінії та перерахував кредитні кошти на поточний рахунок Позичальника № 26007000003812 (п. 2 додатку № 1 Додаткової угоди) згідно платіжного доручення від 12.10.2007р. на суму 75 000,00 гривень, від 15.10.2007р. на суму 72 510,00 грн, від 25.10.2007р. на суму 15 000,00 грн, від 29.10.2007р. на суму 10 000,00 грн.

Позичальником, в порушення своїх зобов'язань, визначених в п.2.3 Індивідуальної угоди п. 3.4.2 Генерального договору, не сплачено плату за користування кредитом (процентів) та заборгованість по кредиту в порядку та на умовах, встановленими Кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Так, станом на 23.09.2010 року заборгованість Позичальника перед Позивачем, яка виникла у зв'язку з невиконанням умов Кредитного договору щодо сплати відсотків становить 55 181,75 грн.; щодо сплати заборгованості по кредиту 99 313,68 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.І та ч. 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Так, згідно п. 5.2. Індивідуальної угоди за користування кредитними коштами понад строк кредитування та/або терміни погашення встановлені кредитним договором, встановлюється процентна ставка в розмірі 34 % річних. Розмір такої підвищеної процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника. Таким чином, Пунктом 5.2 Індивідуальної угоди передбачено, що при порушенні строків погашення кредиту або сплати процентів за користування позиковими коштами, як вид забезпечення виконання зобов'язання застосовується підвищена процентна ставка.

Станом на 23.09.2010 року Позичальнику нарахована підвищена процентна ставка за порушення строків погашення кредиту в розмірі 41 590,36 грн.

Установою банку на адресу Відповідача в зв'язку з невиконанням грошових зобов'язань 09.09.2010 р. направлено рекомендованим листом вимогу від 09.09.2010. сплатити всю суму кредиту та плату за кредит, підвищені відсотки згідно з умовами, визначеними Кредитним договором.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач не надав суду та позивачу доказів здійснення з позивачем розрахунків по заборгованості за кредитним договором.

В ст. 1054 ЦК України вказано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 2 названої статті встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення з відповідача 99 313,68 грн. основного боргу, 55 181,75 грн. заборгованості з нарахованих відсотків за користування кредитом та 41 590,36 грн. заборгованості по підвищених відсотках підлягають задоволенню як обґрунтовані та правомірні.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Судові витрати по справі, на підставі ст. 49 ГПК України, слід віднести за рахунок відповідача, оскільки спір до суду доведено з його вини.

В судовому засіданні, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення (коротке рішення).

Керуючись ст.ст. 1, 2, 3, 12, 18-22, 28, 33, 43, 49, 69, 75, 82-85 ГПК України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 625, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. 193 ГК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Вінпродлайн" (код ЄДРПОУ 34266314, вул. Карла Маркса, 56, к. 307, м. Вінниця, 21034, п/р 26008039890000 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351005) на користь Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"(код ЄДРПОУ 21133352, вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ, 04114, р/р № 29093000203333 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 322001) 99 313,68 грн. заборгованості по кредиту, 55 181,75 заборгованості по відсотках за користування кредитом, 41 590,36 грн. заборгованості по підвищених відсотках, 1 960,86 грн. витрат на державне мито, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Копію рішення надіслати позивачу та відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Бенівський В.І.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 21 грудня 2011 р.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2,3 - позивачу (вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ, 04114, вул. Збишко, буд. 37, кв. 15, м. Вінниця, 21036)

4 - відповідачу (вул. Карла Маркса, буд. 56, к. 307, м. Вінниця, 21034)