Рішення № 20006349, 13.12.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

13 грудня 2011 р. Справа 11/128/2011/5003

за позовом публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Вінницької

філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Вінниця

до товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробничої фірми

«МРІЯ-ЛЮКС» м. Вінниця

про стягнення 708,40 грн.

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Павловій, за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 305 від 30.06.2011р.;

від відповідача - не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробничої фірми «МРІЯ-ЛЮКС»639,27 грн. основного боргу за послуги бізнес-мережі, 35,80 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 20,54 грн. суми завданих інфляційних збитків та 12,79 грн. три відсотки річних простроченої суми заборгованості.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі договору № 978-771 від 01.10.2008р. позивач надавав відповідачу послуги бізнес-мережі. Відповідно до п. 32 Правил та п. 2.2.3 вказаного договору відповідач зобовязався своєчасно вносити плату за надані послуги. Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати телекомунікаційних послуг по договору не виконує і станом на 01.09.2011 р. заборгував 639,27 грн. основного боргу за період з 01.12.2010 р. по 01.06.2011 р..

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалі від 20.10.2011р. щодо надання документів не виконав, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.

Зважаючи на відсутність належних доказів в матеріалах справи та з метою забезпечення реалізації сторонами права на судовий захист своїх прав та інтересів, ухвалою від 10.11.2011р. розгляд справи відкладено на 13.12.2011р..

В судовому засіданні встановлено, що відповідач не скористався своїми правами не надавши визначених судом документів та не забезпечивши явки свого представника. Про розгляд справи останній повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 6667.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

За викладених вище обставин справу, із врахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України, розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

01 жовтня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Вінницької філії ВАТ «Укртелеком»(позивач, за договором Оператор) (на даний час публічне акціонерне товариство «Укртелеком») та товариством з обмеженою відповідальністю торгово-виробничою фірмою «МРІЯ-ЛЮКС»(відповідач, за договором Бізнес-абонент) укладено договір № 977-771 про надання послуг бізнес-мережі.

Згідно з предметом даного договору Оператор надає Бізнес-оператору на території України телекомунікаційні послуги Бізнес-мережі Утел, а Бізнес-абонент отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість відповідно до діючих тарифів. Послуги замовляються Бізнес-абонентом шляхом укладання відповідних додаткових угод.

Цією ж датою між сторонами укладено додаткову угоду № 978-771/1 про надання послуг телефонного звязку до договору № 977-771 від 01.10.2008р. за умовами якої Оператор надає Бізнес-абоненту на території України послуги телефонного звязку, а Бізнес-абонент отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість відповідно до встановлених тарифів.

Відповідно до п. 2.1. додаткової угоди, не пізніше 5-ти робочих днів з моменту набрання чинності цією додатковою угодою Оператор організовує 1 (одну) лінію звязку з номером НОМЕР_1 від АТС Оператора до офісу Бізнес-абонента, що розташований за адресою: 21011, м. Вінниця, вул. Ватутіна, 35.

Пунктом 2.2.3. договору визначено зобовязання Бізнес-оператора по оплаті послуг у терміни, визначені цим договором.

Розділом 3 договору визначено порядок розрахунків.

Так, п. 3.1. договору встановлено, що не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, Оператор виставляє Бізнес-абоненту рахунок для оплати вартості наданих послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, у межах якого надавалися послуги.

Вартість послуг визначається на підставі встановлених Оператором тарифів, що діяли на момент надання послуг згідно з додатками до цього договору. Додатково при оплаті послуг нараховується податок на додану вартість за ставкою, що діє на момент оплати (п. 3.2. договору).

Бізнес-абонент повинен оплатити рахунок за послуги протягом десяти робочих днів з моменту його отримання (але не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим) шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок Оператора. Оплата послуг проводиться у національній валюті України (п. 3.3. договору).

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, свої зобовязання за договором в частині забезпечення послугами телефонного звязку позивачем виконувались належним чином.

За період з 01.12.2010 року по 01.06.2011 року відповідачу надано послуг на суму 946,87 грн.. Тоді як відповідач свої зобовязання за договором не виконав належним чином, і станом на 01.09.2011р. за ним рахується заборгованість в розмірі 639,27 грн.. Наявність боргу стверджується договором № 978-771 про надання послуг бізнес-мережі від 01.10.2008р., рахунками за телекомунікаційні послуги за період з грудня 2010 року по червень 2011 року, розписками про отримання рахунків, розрахунком ціни позову, та іншими матеріалами справи.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Як встановлено ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.40 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №720 від 09.08.2005р., плата за отримані телекомунікаційні послуги вноситься споживачем після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду, та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої оплати, якщо інше не передбачено договором.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.625 цього ж Кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Преамбулою Закону України «Про телекомунікації», зокрема, встановлено, що цей Закон визначає права, обовязки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами. Отже, Закон України «Про телекомунікації»є спеціальним законом, що регулює правовідносини з надання телекомунікаційних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.33 вказаного Закону споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги; виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства.

Зважаючи на наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в розмірі 639,27 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судом також розглянуто вимоги позивача про стягнення 35,80 грн. пені, 20,54 грн. інфляційних збитків та 12,79 грн. 3 % річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.1 ст.624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Пунктом 4.2 договору сторони визначили, що у разі затримки оплати за наді послуги Бізнес-абонентам нараховується пеня з 1 числа місяця, другого за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки оплати. Оплата пені обовязкова. При неповній оплаті боргу в першу чергу погашається сума пені.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк визначений у договорах, він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок пені, трьох відсотків річних та інфляційних збитків за допомогою бази даних «Законодавство України», судом встановлено, що при нарахуванні вказаних сум позивачем допущено помилки в бік завищення, оскільки розмір пені за визначений в розрахунку період становить 25,33 грн., трьох відсотків річних 11,38 грн., а інфляційних збитків 17,37 грн.. Відповідно заявлені до стягнення 10,47 грн. пені, 1,41 грн. трьох відсотків річних та 3,17 грн. інфляційних збитків є безпідставно заявленими, а відтак не підлягають задоволенню.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи наведене, позов підлягає частковому задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю торгово-виробничої фірми «МРІЯ-ЛЮКС»(21011, м. Вінниця, вул. Ватутіна, 35, код 13315567) на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Вінницької філії ПАТ «Укртелеком» (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 8, код 01182204) 639 (шістсот тридцять девять) грн. 27 коп. боргу; 25 (двадцять пять) грн. 33 коп. пені; 11 (одинадцять) грн. 38 коп. 3% річних; 17 (сімнадцять) грн. 37 коп. інфляційних збитків; 99 (девяносто девять) грн. 83 коп. витрат зі сплати державного мита та 230 (двісті тридцять) грн. 99 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В позові в частині стягнення 10,47 грн. пені, 1,41 грн. трьох відсотків річних та 3,17

грн. інфляційних збитків відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.Копію рішення згідно ст. 87 ГПК України направити відповідачу рекомендованим листом.

Повне рішення складено 16.12.2011р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (21011, м. Вінниця, вул. Ватутіна, 35)

<Дата >