Рішення № 20006328, 13.12.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

13 грудня 2011 р. Справа 3/53/2011/5003

за позовом: Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", код ЄДРПОУ 09807750 (юр. адреса: пр-т. Московський, 60, м. Харків, 61050; поштова адреса: вул. Чорновола, 29, м. Вінниця, 21032)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТ-КОМ", код ЄДРПОУ 34094966 (вул. Свердлова, 131, кв. 45, м. Вінниця)

третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: фізична особа ОСОБА_1, ідентиф. номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1, 21000)

про стягнення 215 343,33 грн.

Головуючий суддя Колбасов Ф.Ф.

Cекретар судового засідання Здорик Я.С.

Представники :

позивача: ОСОБА_2 -довіреність № б/н від 10.01.11, ;

відповідача: не з"явився;

третьої особи: не з"явився;

ВСТАНОВИВ :

Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТ-КОМ" заборгованості за договором №11401657000 від 06.10.2008р. в сумі 215343,33 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 19689,45 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ становить 156954,45 грн., заборгованість по відсоткам за користуванням кредитом - 6062,32 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ становить 48325,78 грн., пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань - 1199,66 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ становить 9563,10 грн., неустойка - 500 грн.

Ухвалою суду від 03.10.2011 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі №3/53/2011/5003 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача фізичну особу ОСОБА_1.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснюється в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Ухвалою суду від 29.11.2011р. розгляд справи відкладено на 13.12.2011р.

В судовому засіданні 13.12.2011р. позивач подав заяву № б/н від 13.12.2011р. якою просить позов в частині стягнення пені у розмірі 1199,66 доларів США залишити без розгляду, мотивуючи тим, що позивачем належним чином не було надано доказів нарахування пені, в т.ч. відповідних розрахунків з обґрунтуванням періодів та сум.

Відповідач та третя особа в судове засідання 13.12.2011 року не з'явились, вимоги суду в частині надання витребуваних доказів не виконали, письмових пояснень з обгрунтованням поважності причин невиконання вимог суду не надали.

Стосовно неявки в судове засідання відповідача та третьої особи, суд зауважує, що ухвалу суду від 29.11.2011р. надіслано відповідачу та третій особі рекомендованою поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою вказаною в позовній заяві (АДРЕСА_1).

Однак зазначені ухвали повернуті до суду відділенням поштового зв'язку з написом наступного змісту: "За закінченням терміну зберігання". Слід зазначити, що ухвала про відкладення розгляду справи від 29.11.2011 року надсилалась відповідачу та третій особі за тією ж адресою, що і ухвали суду від 03.10.2011р., 18.10.2011р. та 03.11.2011р., отримання яких останніми стверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 73 - 74 т. 1, 129-130 т.1, 53-54 т.2).

Згідно з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 11396577 станом на 17.10.2011р. місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТ-КОМ" значиться адреса ідентична тій, що зазначена у позовній заяві та на яку направлялась кореспонденція суду.

Суд зауважує, що відповідачем не було виконано вимоги ухвал суду від 03.10.2011р., 18.10.2011р. та 03.11.2011р., а саме не було забезпечено явку в судові засідання уповноважених представників та не надано витребуваних доказів, крім того, не подавалися клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо відкладення розгляду справи чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

При неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягає державній реєстрації, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), подає (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Щодо неявки третьої особи в судове засідання, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.45 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" обов'язок по внесенню змін відомостей про змін до відомостей про фізичну особу-підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, покладено безпосередньо на таку фізичну особу-підприємця.

Крім того, суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача та третю особу належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача та третьої особи або їх представників, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

06.10.2008р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (за договором - банк), та фізичною особою ОСОБА_1 (за договором - позичальник) укладено договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу (з правилами) за № 11401657000, згідно п.1.1 якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит сумі 20188,00 доларів США. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 98305,47 грн. за курсом Національного банку України на день укладання цього договору.

Підписуючи договір, позичальник погодився з викладеною у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АКІБ "УКрСиббанк", затверджених рішенням Продуктово-тарифного комітету АКІБ "УкрСиббанк" (протокол № 243 від 21.08.2008р.) із усіма змінами і доповненнями пропозицією банку надати позичальнику споживчий кредит, на умовах встановлених у договорі і Правилах. Правила, після підписання сторонами договору, стають його невід'ємною частиною (п.п. 1.1.1, 1.1.2 договору).

Згідно до п.п. 1.2.7, 1.2.8 договору, за користування кредитними коштами встановлюється процентна ставка у розмірі 13,50 % річних, строк сплати процентів з 01 по 10 (включно) числа кожного місяця, наступного за тим, за яким банком були нараховані такі проценти.

Відповідно до п. 1.2.6., п. 1.2.9. кредитного договору, терміни повернення кредиту встановлені в графіку погашення кредиту, згідно додатку № 1 до договору. Кінцевий термін остаточного повного погашення кредитної заборгованості - 04.10.2013р.

06.10.2008р. сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору щодо внесення змін до розділу 3 кредитного договору та доповнено останній п. 3.5.5.

02.02.2009р. між сторонами договору було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору щодо зміни умов кредитного договору при реструктуризації та кінцевого терміну повернення кредиту в повному об'ємі в термін не пізніше 04.10.2015р. та сплати суми кредиту та процентів шляхом ануїтетних платежів у розмірі 374,75 доларів США в день сплати ануїтетних платежів, передбачених кредитним договором.

02.02.2009р. між сторонами договору було укладено додаткову угоду № 3 до кредитного договору щодо змін схеми погашення кредиту та ідентифікації договору, а саме можуть застосовуватися номер договору, зазначений при його укладанні № 11401657000 так і реєстраційний номер договору в системі обліку банку № 11401657001.

В якості забезпечення своєчасного і повного виконання позичальником своїх зобов'язань по договору про надання кредитних послуг № 114001657000 від 06.10.2008р., між АКІБ "УкрСиббанк" уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю "НЕТ-КОМ" 06.10.2008р. укладений договір поруки №232904, відповідно до п. 1.1 якого, поручитель зобовязується перед кредитором відповідати за виконання ОСОБА_1 усіх його зобовязань перед кредитором, що виникли з договору про надання споживчого кредиту №11401657000 від 06.10.08р. (далі - Основний договір) укладеного між кредитором та боржником, існуючих в теперішній час і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

В пункті 1.2. договору поруки сторони передбачили, що поручителю добре відомі усі умови Основного договору, а саме: сума Основного договору складає 20188,00 доларів США., процентна ставка - 13,5% річних, термін виконання основного зобовязання 04.10.2013р., якщо згідно умов Основного договору не буде застосовано інші терміни виконання такого зобовязання.

Відповідно до п.1.3. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобовязаннями останнього за Основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісії, відшкодування всіх збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору.

Пунктом 1.4. договору поруки визначено, що відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

В пункті 2.2. договору поруки сторони передбачили, що у випадку невиконання боржником своїх зобовязань за Основним договором кредитор має право предявити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які останній зобов'язаний виконати протягом 10 робочих днів з дати відправлення йому такої вимоги шляхом переказу/перерахування коштів у розмірі визначеному п. 1.3 договору на рахунки вказані кредитором.

Відповідно до п. 3.1. договір поруки набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором або до погашення поручителем зобов'язань боржника в рахунок виконання зобов'язань за Основним договором в сумі та в межах якої поручитель відповідає перед кредитором, тобто до першої з перерахованих подій, яка настане раніше.

02.02.2009р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору поруки, відповідно до якої, у зв'язку з укладенням між банком та ОСОБА_1 додаткової угоди №2 до кредитного договору № 11401657000 від 06.10.2008р., поручитель надав згоду на зміну основного зобов'язання, що забезпечується договором.

На виконання умов договору про надання споживчого кредиту №11401657000 від 06.10.08р. позивачем надано позичальнику - ОСОБА_1 кредитні кошти для придбання автомобіля у розмірі 20188,0 доларів США, що стверджується платіжним дорученням №20524 від 06.10.2008р. та банківськими виписками по особовому рахунку боржника.

Однак в порушення прийнятих на себе зобов'язань позичальник ОСОБА_1 допустила прострочення сплати кредиту та процентів за користування кредитом, в підтвердження наведено суду надано виписки по кредитному договору та довідку-розрахунок за кредитним договором.

21.08.2009р. АКІБ "УкрСиббанк" листом № 32-1/444-3547 від 21.08.2009р. (а.с. 33 т. 2) направив позичальнику ОСОБА_1 заяву № 1 (отримання якої позичальником підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1482100 - а.с. 34-35 т.2), в якій повідомив про у зв'язку з тривалим невиконанням позичальником своїх зобов"язаь, АКІБ "УкрСиббанк", виконує своє право, передбачене кредитним договором та заявляє про зміну термінів повернення кредиту та процентів за користування кредитними коштами у сторону їх зменшення та вимагає негайного виконання позичальником порушеного зобов'язання та сплати заборгованості протягом 30 календарних днів від дати отримання цього повідомлення, а на 31 календарний день з дати одержання даної заяви термін повернення всієї суми кредиту та процентів буде вважатися таким, що настав, а кредитну заборгованість - обов'язковою до повернення в повному об'ємі, якщо порушене зобов'язання на той момент не буде виконано. Отримання зазначеної заяви підтверджується

21.08.2009р. листом № 32-1/44-3546 АКІБ "УкрСиббанк" направив поручителю ТОВ "НЕТ-КОМ" заяву № 2 від 21.08.2009р. (а.с. 32 т. 1), отримання якої останнім стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1482080 (а.с. 33-34 т. 1), відповідно до якої, керуючись умовами договору поруки, банк вимагав протягом 30 днів з дати отримання даної вимоги погасити прострочену заборгованість по кредитному договору в розмірі 1510,35 доларів США та 330,35 грн.

АТ "УкрСиббанк" звернувся до Ленінського районного суду м. Вінниці із позовною заявою до позичальника та поручителів, в тому числі до ТОВ "НЕТ-КОМ" про дострокове стягнення усієї заборгованості за даним кредитним договором, яка станом на 10.03.2010р. становила 170328,26 грн. заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитом, 1776,88 грн. пені та 500 грн. неустойки.

Ухвалою суду від 07.07.2010р. провадження у справі в частині стягнення заборгованості з ТОВ "НЕТ-КОМ" закрито, у зв'язку з порушенням правил підвідомчості.

29.11.11р. АКІБ " УкрСиббанк" направив на адресу ТОВ " НЕТ-КОМ" заяву №30-71/793 від 29.11.2011р., в якій повідомив, що станом на 26.08.2011р. за кредитним договором №11401657000 від 06.10.2008р. обліковується прострочена заборгованість, яка складає 25751,77 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ становить 205280,23 грн., в тому числі: 19689,45 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ становить 156954,45 грн. - основного боргу; 6062,32 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ становить 48325,78 грн. - простроченої заборгованості по процентам, яку просить погасити до 10.12.2011р., відповідно до умов договору поруки № 232904 від 06.10.2008р. Направлення зазначеної заяви відповідачу підтверджується № фіскальним чеком № 1674 вд 29.11.2001р. та описом поштового вкладення від 29.11.2011р.

Однак ні позичальник, ні поручителі взятих на себе зобов'язань не виконали, борг не погасили.

Таким чином, станом на 26.08.2011р. заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № 11401657000 від 06.10.2008р. склала:

- 19689,45 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ становить 156954,45 грн. - заборгованість за кредитом.;

- 6062,32 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ становить 48325,78 грн. - заборгованість по відсоткам за користуванням кредитом.

Наведене стверджується:

- договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу (з правилами) за № 11401657000 від 06.10.2008р. та додатками до нього;

кредитним договором № 307/07 від 28.02.2007 р.;

- договором поруки №232904 від 06.10.2008р. та додатком до нього;

- платіжним дорученням №20524 від 06.10.2008р.;

- банківськими виписками по особовому рахунку боржника;

- розрахунком суми боргу.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Аналогічне положення містить і ст.173 Господарського кодексу України.

Виходячи із встановлених обставин спору, суд дійшов висновку, що між сторонами укладено кредитний договір правовідносини по якому врегульовано в главі 71 ЦК України "Позика. Кредит. Банківський вклад".

Зокрема в ст. 1054 ЦК України вказано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі що і боржник.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідно до вимог чинного законодавства та п.2.2. договору поруки № 232904 від 06.10.2008 року ПАТ "УкрСиббанк" повідомив ТОВ "НЕТ-КОМ" про виникнення права на стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу (з правилами) за № 11401657000 від 06.10.2008р. та пред'явив вимогу про повернення заборгованості по кредиту та процентам за користування кредитом у повному обсязі станом на 26.08.2011р., наведене стверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 106-112 т. 2).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача про стягнення 19689,45 доларів США, що еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ становить 156954,45 грн. - заборгованості за кредитом, 6062,32 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ становить 48325,78 грн. - заборгованості по відсоткам за користуванням кредитом.

Також в позові позивач просить стягнути по кредитному договору №11401657000 від 06.10.2008р. 1199,66 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ становить 9563,10 грн.- пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, 500 грн. - неустойки.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 4.3. Правил споживчого кредитування позивальників АКІБ "УкрСиббанк", відповідно до вимог законодавства України, зокрема 611 ЦК України, позичальник, який порушив будь-яке із своїх зобов'язань, що передбачені п. 3.4.2. Правил, а саме належним чином виконувати вимоги договору, зобов'язаний сплатити банку неустойку за таке порушення у розмірі 500 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги в частині стягнення 500 грн. неустойки відповідають ч. 1 ст. 553 та ч. 2 ст. 554 ГК України, п. 4.2. Правил споживчого кредитування позивальників АКІБ "УкрСиббанк", п. 1.1.2 договору про надання споживчого кредиту № 11401657000 від 06.10.2008р., вони є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1199,66 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ становить 9563,10 грн., судом встановлено наступне.

З розрахунків пені наданих позивачем, судом встановлено, що за прострочку повернення кредиту та за прострочення сплати процентів за користування кредитом розрахунки пені здійснено за період з 27.08.2010р. по 26.08.2011р. шляхом приєднання кожного чергового платежу до попереднього.

Дані розрахунки суперечать чинному законодавству, а саме частині шостій статті 232 ГК України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а тому, ухвалою суду від 03.10.2011р., суд вимагав від позивача надати детальний, обґрунтований розрахунок пені.

Однак позивач вимоги щодо надання обґрунтованого розрахунку не виконав, не пояснив поважність причини щодо їх невиконання, натомість в судовому засіданні 13.12.2011р. подав заяву № б/н від 13.12.2011р. про залишення позову без розгляду в частині стягнення 1199,66 доларів США, у зв'язку з тим, що належним чином не було надано доказів нарахування пені в т.ч. відповідних розрахунків з обґрунтуванням періодів і сум.

Витребування цих доказів було обумовлене вимогами ст.ст. 33, 34 ГПК України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 33 ГПК України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За вказаних обставин, суд вбачає, що позивач без поважних причин не подав витребувані судом матеріали необхідні для вирішення спору, оскільки поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності до п.5 ст.81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки надані позивачем розрахунки пені не обґрунтовані та суперечить чинному законодавству, а вимоги суду щодо їх обґрунтування не виконані, окрім того, враховуючи подану позивачем заяву № б/н від 13.12.2011р. про залишення позову в цій частині без розгляду, згідно пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК позов в частині стягнення 1199,66 доларів США пені слід залишити без розгляду.

Разом з тим, суд звертає увагу на те що, залишення позову в частині стягнення пені без розгляду, не перешкоджає повторному зверненню з цими вимогами до господарського суду в загальному порядку.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам суду відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку часткове задоволення позову з врахуванням залишення без розгляду позову в частині стягнення пені.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених вимог.

13.12.2011року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 75, п. 5 ч. 1 ст. 81, ст.ст. 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕТ-КОМ", код ЄДРПОУ 34094966 (вул. Свердлова, 131, кв. 45, м. Вінниця) на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", код ЄДРПОУ 09807750, юр. адреса: пр-т. Московський, 60, м. Харків, 61050; поштова адреса: вул. Чорновола, 29, м. Вінниця, 21032 (ПАТ "УКрСибанк", р/р 29099952710024, МФО 351005) 19689,45 доларів США (що в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ становить 156954,45 грн.) - заборгованості за кредитом, 6062,32 доларів США (що в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ становить 48325,78 грн.) - заборгованість по відсоткам за користуванням кредитом, 500 грн. - неустойки, 2057,80 грн. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита, 225,52 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Позов в частині стягнення пені в сумі 1199,66 доларів США (що в еквіваленті на національну валюту за курсом НБУ становить 9563,10 грн.) залишити без розгляду.

5. Копію рішення направити відповідачу та третій особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 19 грудня 2011 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (вул. Свердлова, 131, кв. 45, м. Вінниця)

3 - третій особі ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)