Постанова № 20005737, 20.12.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"20" грудня 2011 р. Справа № 5019/989/11 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю компанії "Матриця", м. Рівне,

на рішення господарського суду Рівненської області від 06.07.2011

та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.09.2011

зі справи № 5019/989/11

за позовом заступника прокурора міста Рівне (далі –Прокурор) в інтересах держави в особі:

Рівненської міської ради (далі –Міська рада), м. Рівне,

комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради (далі –Підприємство), м. Рівне,

до товариства з обмеженою відповідальністю компанії "Матриця" (далі –Товариство)

про стягнення заборгованості,

за участю представників:

Міської ради – не з’явився,

Підприємства – не з’явився,

Товариства –не з’явився,

Генеральної прокуратури України –Ступака Д.В.,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах держави в особі Міської ради та Підприємства звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з Товариства 57 168,82 грн. основного боргу, 1 766,91 грн. пені, 1 380,91 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 341,98 грн. у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань з оплати теплової енергії, відпущеної за договором від 15.10.2009 № 1730 (далі –Договір).

Рішенням господарського суду Рівненської області від 06.07.2011 (суддя Бережнюк В.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.09.2011 (колегія суддів у складі: Грязнов В.В. –головуючий суддя, судді Тимошенко О.М., Савченко Г.І.), позов задоволено.

Прийняті судові рішення з посиланням на приписи статей 11, 509, 526, 530, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України мотивовано неналежним виконанням відповідачем договірних зобов’язань.

У касаційній скарзі Товариство просить Вищий господарський суд України рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Прокурор подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив про безпідставність її доводів та просив судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу –без задоволення.

Інші відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника Генеральної прокуратури України, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередні судові інстанції, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким дали необхідну оцінку, з дотриманням приписів названих норм матеріального та процесуального права, перевіривши правомірність подання Прокурором даного позову [який відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 зі справи № 1-1/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) самостійно визначає і обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави] в інтересах держави в особі Міської ради та Підприємства, беручи до уваги наявність Договору, встановивши відпускання Підприємством теплової енергії, за яку Товариство своєчасно і в повному обсязі не розрахувалося, дійшли правомірного висновку стосовно прострочення Товариством виконання зобов’язань з оплати одержаної теплової енергії, та, перевіривши правильність нарахування сум боргу, пені, інфляційних втрат та 3 % річних до стягнення, правомірно задовольнили позов.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях. При цьому в частині встановлення фактичних обставин справи та переоцінки наявних доказів касаційна скарга не відповідає вимогам статті 1117 ГПК України стосовно меж перегляду справи в касаційній інстанції.

Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 06.07.2011 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.09.2011 зі справи № 5019/989/11 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю компанії "Матриця" –без задоволення.

Суддя В.Селіваненко

Суддя І.Бенедисюк          

Суддя                                                                                           Б.Львов