Постанова № 20005719, 19.12.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2011 р. Справа № 5008/733/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Капацин Н.В. головуючий

Бернацька Ж.О.

Кривда Д.С.

за участю представників:

позивачане зявились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

відповідачане зявились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 року

у справі№ 5008/733/2011 господарського суду Закарпатської області

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Закарпатської філії

доПриватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"

простягнення 67 605, 19 грн. страхового відшкодування, ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Закарпатської філії звернулось до господарського суду Закарпатської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" про стягнення суми 67605,19 грн. страхового відшкодування.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 03.08.2011 року у справі № 5008/733/2011 (суддя Кадар Й.Й.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 року (судді: Краєвська М.В. головуючий, Галушко Н.А., Орищин Г.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" суму 36479,31 грн., суму 365,06грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 127,44грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, Цивільного кодексу України, Закону України "Про страхування".

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції є Вищий господарський суд України.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанції, між Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" (страховик) та Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (страхувальник) 20.12.2010 року укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №0190176 (страхування КАСКО), а саме, автомобілю NISSAN Primera Acenta, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ВАТ "Укртелеком".

Страхова сума, погоджена сторонами договору, склала 94045,00 грн. (п.9 ч.1 договору).

Також судами встановлено, що 25.02.2011 року о 07 годині 05 хвилині сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1, що перебуває у трудових відносинах з позивачем (застрахований автомобіль закріплений за вищевказаним водієм згідно з наказом Закарпатської філії ВАТ "Укртелеком" від 06.09.2010 №256), внаслідок якої відбулося пошкодження цього автомобіля.

Того ж дня страхувальник спочатку усно повідомив страховика про настання події, а 25.02.2011 року позивач звернувся до відповідача із заявою про настання події.

01.04.2011 року страхувальник подав страховику заяву від 24.03.2011 року на виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Згідно зі звітом про оцінку транспортного засобу №11031801 від 18.03.2011 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу NISSAN Primera 2.0і Acenta після ДТП складає 67605,19 грн.

Однак, відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування у зв'язку з поданням страхувальником завідомо неправдивих даних про предмет договору страхування або про обєкт страхування або про факт настання страхового випадку, з посиланням на Закон України "Про страхування", п.п. 8.4.6, 13.1.3. Правил добровільного страхування наземного транспорту та п.п. 27.3.3, 27.3.8., 32.1.3., 32.1.7. Програми добровільного комплексного страхування наземного транспорту та супутніх ризиків "ТАС-Мотор".

Відповідно до статті 16 Закону України “Про страхування" договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобовязання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальникові, а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується з статтею 354 Господарського кодексу України та статтею 979 Цивільного кодексу України, якими визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

В силу частини 2 статті 8 Закону України “Про страхування" страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обовязок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику.

Статтею 988 Цивільного кодексу України до обовязків страховика віднесено, зокрема, вжиття заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку; здійснення страхової виплати у строк, встановлений договором, у разі настання страхового випадку.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта. Такі умови встановлені також частиною 1 статті 25 Закону України “Про страхування", якою передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника.

Відповідно до ч. 3 статті 991 Цивільного кодексу України, статті 26 Закону України "Про страхування" рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Така відмова має бути направлена страхувальнику у строк, визначений законом або договором.

Як зазначено судами попередніх інстанцій, факт ДТП підтверджується належними доказами, які знаходяться в матеріалах справи, і не заперечується відповідачем, в т.ч. протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, постановою Ужгородського міськрайонного суду від 29.04.2011 року у справі № 3-2475/11, за результатами розгляду якого водія Бескіда В.М. визнано винним у вчиненні правопорушенні, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Колегія зауважує, що всі заперечення відповідача, викладені в касаційній скарзі, були розглянуті судами попередніх інстанцій.

Зокрема, судами враховано, що відповідач не використав свого права та у визначений строк не направив аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

З урахуванням викладеного господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесені рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави для залишення їх без змін.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 року у справі № 5008/733/2011 господарського суду Закарпатської області залишити без змін.

Головуючий Н. Капацин

Судді Ж. Бернацька

Д. Кривда