Ухвала суду № 20004319, 01.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2011 року м. КиївК-30423/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Харченка В.В.

Гончар Л.Я.

Сіроша М.В.

Конюшка К.В.

Бим М.Є.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2010 року у справі за позовом Державної інспекції з енергозбереження до Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” про стягнення підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно енергетичних ресурсів,-

в с т а н о в и л а:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2010 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Стягнуто з відповідача штрафні санкції за порушення законодавства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів у розмірі 330591, 60 грн. в доход Державного бюджету України.

На рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшла касаційна скарга, у якій Комунальне підприємство “Компанія “Вода Донбасу” просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Державна інспекція з енергозбереження України, є урядовим органом державного управління, що діє у складі НАЕР і йому підпорядковується. Інспекція в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, Положенням про Державну інспекцію з енергозбереження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 2000 р. № 1039, та наказами НАЕР.

Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області є територіальним органом Державної інспекції з енергозбереження України, створеним відповідно до п. 9 Положення про Державну інспекцію з енергозбереження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 2000 р. № 1039.

Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу»є юридичною особою, зареєстроване 03.09.2007 виконавчим комітетом Донецької міської ради, включене до ЄДРПОУ за № 00191678, здійснює діяльність у відповідності зі Статутом, затвердженим розпорядженням голови Донецької обласної ради від 28.08.2007 № 98р.

25 березня 2009 року Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області було здійснено планову перевірку Волноваського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Маріупольського регіонального виробничого управління комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»щодо стану використання паливно-енергетичних ресурсів підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства, за результатами якої складено акт № 15-6/89-06/М.

Згідно висновків вказаного вище акту за результатами перевірки встановлено, що мережі водопостачання знаходяться в незадовільному стані, внаслідок чого перевищена норма втрат питної води при її транспортуванні, що веде до перевитрат електроенергії.

До зазначеного акту комплексної перевірки було складено припис від 25.03.2009 року № 15-6/89-06/М.

Наказом Державного комітету України з енергозбереження № 64 від 04.08.2000р., зареєстрованим у Мін'юсті України 25 вересня 2000 року за № 653/4874, затверджено Порядок проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання.

У відповідності до п. 12 цього Порядку за результатами перевірки інспектор складає акт. У разі виявлення порушень з питань енергозбереження складається припис, який обов'язковий для виконання підприємством. Акт підписується працівником Інспекції, що проводив перевірку та керівником (головним інженером) підприємства, яке перевірялося. У разі незгоди керівництва підприємства з висновками акта, воно може оскаржити його до Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

Відповідно до п. 15 вищевказаного Порядку рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства, складеного інспектором і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати. Перший примірник постанови залишається в Інспекції, а другий примірник у триденний термін після оформлення постанови надсилається (видається повноважному представнику) підприємству для сплати ним підвищеної плати.

17 квітня 2009 року на підставі акту перевірки та у відповідності до Законів України «Про енергозбереження», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», та згідно з Положенням про Державну інспекцію з енергозбереження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2000 № 1039, начальником Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області було винесено постанови за №№ 15-6/103-КП06/М-1 та 15-6/103-КП06/М-2 про застосування економічних санкцій (підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів) у розмірі 324983,60 грн. та 5608,00 грн., а всього - у розмірі 330591,60 грн.

Згідно з цими постановами до позивача застосовані економічні санкції за перевитрати електричної енергії внаслідок понаднормативних втрат питної води при її транспортуванні та внаслідок низького коефіцієнта потужності. Підставою для такого висновку у постанові відповідач зазначив ст. 11 Закону України «Про енергозбереження», Наказ Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 року № 19, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 року за № 93/6381.

Відповідач оскаржив зазначені рішення позивача до суду. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.01.2010 року по справі № 2-а-7140/09/0570 позовні вимоги Комунального підприємства «Вода Донбасу»щодо визнання недійсними постанов Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області від 17 квітня 2009 року № 15-6/103-КП06/М-1 про застосування економічних санкцій у розмірі 324983,60 грн. та № 15-6/103-КП06/М-2 про застосування економічних санкцій у розмірі 5 608 грн. задоволені повністю.

Однак, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.07.2010 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.01.2010 року скасовано, у задоволенні позовних вимог Комунальному підприємству «Вода Донбасу»- відмовлено.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, рішенням суду, що набрало законної сили (постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.07.2010 року) була встановлена правомірність рішень Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області від 17 квітня 2009 року № 15-6/103-КП06/М-1 про застосування економічних санкцій у розмірі 324983,60 грн. та № 15-6/103-КП06/М-2 про застосування економічних санкцій у розмірі 5 608 грн.

Посилання відповідача на Наказ Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів та Міністерства палива та енергетики України № 4/24 про скасування застосування економічних санкцій за перетікання реактивної потужності, суд першої інстанції вірно не взяв до уваги, з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 1, 2, 3 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»від 03.10.1992 року № 493/92 (із змінами та доповненнями), установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Державну реєстрацію здійснюють:

нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю - Міністерство юстиції України;

нормативно-правових актів міністерств і республіканських комітетів Автономної Республіки Крим - Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим;

нормативно-правових актів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, їх управлінь, відділів, інших підрозділів, а також місцевих органів господарського управління та контролю - обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції;

нормативно-правових актів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь, відділів, інших підрозділів - районні, районні у містах Києві та Севастополі управління юстиції.

Нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Зазначений Наказ має міжвідомчий характер, тому він підлягав державній реєстрації, а оскільки його не було зареєстровано в Міністерстві юстиції України, він не може вважатися нормативно-правовим актом, що підлягає застосуванню.

Зазначено підтверджено і листом Міністерства юстиції України від 17.03.2010 №393-10-24.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Рішенням суду, що набрало законної сили (постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.07.2010 року) була встановлена правомірність рішень Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області від 17 квітня 2009 року № 15-6/103-КП06/М-1 про застосування економічних санкцій у розмірі 324983,60 грн. та № 15-6/103-КП06/М-2 про застосування економічних санкцій у розмірі 5 608 грн.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220-1, 221, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ,-

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Харченко